Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «неведение»
Шукати «неведение» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Неве́дение – незна́ння́ (кого́, чого́ и про ко́го, про що), неві́дання (чого́), (неизвестность) невідо́мість (чого́), (редко) недовідо́мість, (несознательность) несвідо́мість (-ости) (чого́); (неумение) невмі́ння, незна́ння и незнаття́ (-ття́) (що роби́ти и чого́). [Спро́би (познайо́мити Евро́пу з на́ми,) які́ потопа́ли в мо́рі европе́йського незнання́ про нас (Грінч.). Гріхи́ лю́дські, ві́льні й неві́льні, я́же ві́данням і неві́данням (М. Левиц.). Невідо́мість гріха́ не чи́нить (Номис). Тут пану́є по́вна недовідо́мість, а тимча́сом наро́д пови́нен зна́ти, що́ роби́ло його́ прави́тельство (Доман.). Вона́ не хоті́ла чу́да поворо́ту до дитя́чої несвідо́мости (Л. Укр.)].
• -ние стыда – незна́ння́ (неві́дання) со́рому (сти́ду или стида́), (иногда) безсоро́мність (-ности). [Молоді́ ли́пи стоя́ли го́лі, мов ді́ти у свої́й безсоро́мності (Коцюб.)].
• -ние чтения и письма – невмі́ння чита́ти й писа́ти.
• По -нию – з незна́ння́, з невідо́мости, не зна́ючи; з несвідо́мости. [В чі́м-же я з незна́ння грі́шна? (Куліш)].
• В блаженном -нии – в блаже́нному (щасли́вому) неві́данні (незна́нні́).
• В -нии своём, я… – у свої́й несвідо́мості (у своє́му неві́данні), я…
• В -нии значения чего, я… – несвідо́мий (не зна́ючи) ваги́ (зна́че[і́]ння) чого́, я…
• Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего – не зна́ти чого́, про що, бу́ти (перебува́ти, пробува́ти) в незна́нні́ (в неві́данні, в несвідо́мості), бу́ти, зостава́тися несвідо́мим (нетяму́щим) чого́.
• Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего – вихо́вувати, трима́ти, залиша́ти кого́ в незна́нні́ (в неві́данні, в несвідо́мості) чого́.
• Мрак (тьма) -ния – те́мрява (тьма, пітьма́) незна́ння́ (неві́дання).
Неве́жественность – не́уцтво, неві́гла́ство, (неведение) неві́дання, (необразованность) неосві́ченість (-ности), неосві́та.
Неве́жество –
1) не́уцтво, неві́гла́ство, (гал.) іґнора́нція, (необразованность) неосві́ченість, (неведение) неві́дання, (темнота) те́мність (-ности), темно́та, те́мрява, (простота) просто́та. [Ретрогра́дство та не́уцтво (Грінч.). Темно́та, неві́гластво (Доман.). Вбача́лись йому́ мілійо́ни голо́ти, і те́мність, і вбо́жество їх (Самійл.). Зли́дні, темно́та, чва́ри, наси́льство (Р. Край)].
• -ство в чём – не́уцтво (неосві́ченість) у чо́му, в ца́рині чого́.
• Из -ства, по -ству – з не́уцтва (з неосві́чености и т. п.).
• Мрак (тьма) -ства – те́мрява не́уцтва, те́мна неосві́та.
• Историческое -ство – не́уцтво (неосві́ченість) в ца́рині істо́рії.
• Крайнее -ство – кра́йнє (надмі́рне) не́уцтво (неві́гластво).
• Учёное -ство – науко́ве не́уцтво (неві́гла́ство).
• Коснеть, закоснеть (закоренеть) в -стве – скні́ти (животі́ти, ни́діти, дубі́ти), задубі́ти (загру́знути, зашкару́бнути) в не́уцтві (в те́мряві);
2) (соб.: невежды) не́уцтво, неві́гла́ство, не́уки (-ків), неві́гласи (-сів), темно́та, просто́та. [Дику́нство та не́уцтво бра́лися до свої́х справ (Велз)];
3) (невежливость, невежл. поступок) невві́чливість, незвича́йність (-ости); см. Неве́жливость 2.
Незна́ние – незна́ння́, незнаття́ (-ття́) чого́, (вульг.) незна́йство, (неведение) неві́дання чого́, (отсутствие сведений) невідо́мість про що, (неумение) незнаття́ чого́, невмі́ння чого́ и що роби́ти. [Незнання́ звича́їв (Київ). Незнаття́ істо́рії (Крим.). Невідо́мість гріха́ не чи́нить (Номис)].
• По -нию – з (через) незнання́, не зна́ючи, (пров.) з не́знавки (Н.-Лев.), з нетя́ми.
• Полное -ние дела – цілкови́те незнання́ спра́ви.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕВЕ́ДЕНИЕ ще незнаття́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Неведение – неві́дання, -ння.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Неведение
• В блаженном неведении (быть, пребывать…) (книжн.) – [Бути] у щасливому (у блаженному) невіданні (незнанні).
• По неведению – з незнання (з невідомості); через незнання (через невідомість); з несвідомості; через несвідомість; не знаючи (розм. з незнавки).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Невідо́мість –
1) неведение, незнание;
2) неизвестность.
Несвідо́мість –
1) неведение;
2) бессознательность;
3) несознательность (классовая, напр.).
Те́мність –
1) темнота, неясность;
2) слепота;
3) невежество, неведение.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Неведение – незна́ння; оставаться в -нии относительно чего – не зна́ти про що.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Невідо́мість, -мости, ж.
1) Невѣдѣніе, незнаніе. Невідомість гріха не чинить. Ном. № 106.
2) Неизвѣстность. Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность. МВ. II. 162.
Несвідо́мість, -мости, ж.
1) Невѣдѣніе. Чуб. І. 273.
2) Безсознательность.
Те́мність, -ности, ж.
1) Темнота, неясность. Стала йому дівчина за світло й за темність. МВ.
2) Слѣпота. Шейк.
3) Невѣжество, невѣдѣніе. Мою темність осіяєш. К. Псал. 39.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Невѣ́дѣніе = неві́дання (С. Л.), неві́домість, несьвідо́мість. —Невідомість гріха не чинить. н. пр.

Запропонуйте свій переклад