Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «обижать»
Шукати «обижать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Обижа́ть, оби́деть – обража́ти, обра́жувати, обра́зити, ура́зити кого́, кри́вдити, с[у]кри́вдити, покри́вдити кого́, окривджа́ти, окри́вдити кого́, чини́ти кри́вду кому́, зобіж(д)а́ти, зобі́дити кого́.
• Оби́женно – обра́жено, ура́жено, с[по]кри́вджено.
• Оби́женный – обра́жений, скри́вджений, покри́вджений, ура́жений.
Изобижа́ть, изоби́деть кого чем – зобіж(д)а́ти, зобі́дити, кри́вдити, скри́вдити кого́ чим; срвн. Обижа́ть.
Оби́деть, см. Обижа́ть.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОБИЖА́ТЬ (завдаючи кривди) чини́ти кри́вду кому;
обижа́ющий що /мн. хто/ кри́вдить тощо, зда́тний скри́вдити, зви́клий кри́вдити, кри́вдник, прикм. обра́зливий, при́крий, дошку́льни́й;
обижа́емый кри́вджений, покри́вджуваний, обра́жений;
ОБИ́ДЕТЬ, му́хи не обидит му́хи не заче́пить;
обидевший ОКРЕМА УВАГА;
кро́вно обидевший стил. перероб. смерте́льно обра́зивши.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Обижать, обидеть – обража́ти, -жа́ю, -жа́єш, обра́зити, -жу, -зиш (кого́), кри́вдити, скри́вдити, -джу, -диш; -ся – обража́тися, обра́зитися.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Обижать
• Мухи не обидит кто-либо – і мухи (і комашини) не скривдить (не зачепить) хто.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Збиткува́ти, -ку́ю –
1) дебоширить, устраивать беспорядок;
2) кого и збиткува́тися над ким – обижать кого, издеваться.
Зобижа́ти, зобиджа́ти, зоби́дити, -джу, -диш – обижать, обидеть.
Кри́вдити – обижать.
Окри́вджувати, -джа́ю и -джую, окри́вдити, -джу – обижать, обидеть.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Лежачего не бьют. Обиженного обижать - двойной грех (два греха). —
1. Хоч хто мал - не топчи його в кал.
2. Лежачого не бьють.
3. Лежачого не займай.
4. На похиле дерево і кози не скачуть.
5. Щирий козак ззаду не нападається.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Глобува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обижать кого. Желех. Причинять кому боль, непріятность. Він мене глобує. Вх. Зн. 11.
Збиткува́ти, -ку́ю, -єш (кого), гл. Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. Челядь Бога допросила, щоби єй не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. Гол. Мене у тому війську ніхто не збиткував. Федьк.
Зобіжа́ти, -жа́ю, -єш, зобіжда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зобі́дити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Ніколи не зобіжав її. Мир. Пов. 123. Він і спершу її не поважав, а тепер буде зовсім таки зобіждати. Опат. 48. Хиба мене зобідила людина? К. Іов. 45. Як же ти міг так зобідить чоловіка? Грин. II. 72.
Котора́, -ри́, ж. Ссора, раздоръ; обида. Котору́ завдава́ти. Обижать, оскорблять. Вх. Зн. 28.
Кри́вдити, -джу, -диш, гл. Обижать. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296.
Обіжа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. обі́дити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Стор. І. 21. Обідив я тебе бідненьку вчора. Г. Барв. 282.
Окривджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. окри́вдити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Я їй дав усі гроші, а вона мені не дала усього хліба, за що ж вона мене окривджає? НВолын. у.
Оскорбля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. оскорби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Обижать, обидѣть, причинить несправедливость. Вх. Зн. 45. Семен був парубок годний... було й малу дитину не оскорбить. Федьк.
Прини́жувати, -жую, -єш, сов. в. прини́жити, -жу, -жиш, прини́зити, -жу, -зиш, гл.
1) Опускать, опустить ниже, понизить. І принизив Господь небо, окрите димами. К. Псал. 36.
2) Унижать, унизить. Низьке принижує й хвалою. К. Бай. 158.
3) Обижать, обидѣть. Бог очима принижив. (Очі болять). Грин. II. 302. Так Господь принизив: опала сей рік вся скотина. Кіев. у.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Оби́дѣть, обижа́ть, ся = образи́ти, ся (С. З. Л.), урази́ти, ся (С. Л. Ш.), скри́вдити (С. Л.), укри́вдити, окри́вдити (С. Л.), обража́ти, ся (С. З. Л.), уража́ти, ся (С. Л.), кри́вдити, укривжа́ти (С. Л.), обіжда́ти (С. З. Л.). — Хто тебе роздратував, образив, на кого ти розлютив ся. Ст. С. п. — Вже хто мене уразить, так моє серце вже не обернеть ся до нього. Федь. — Інфамією ображали міщан. П. Могила. С. З. — Хто кривдить людей, той кривдить своїх дїтей. н. пр. — Шкода має бути укривженому плачона. Ст. Л. — До вбогих, до покривджених дїдове серце теплом сцїлющим било ся. Кн. — Всяке обіждає, а воно й не змагнеть ся. С. З. — Я обра́зив тебе, друже, — вибач. Ст. Г.

Запропонуйте свій переклад