Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «обиход»
Шукати «обиход» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Обихо́д –
1) (употребление) обіхі́дка, обіхі́д (-хо́ду), обіхі́дність (-ности), ужи́ток (-тку), (текущая потребность) потре́ба, обіхі́дка.
• Для своего обихо́да – для вла́сного вжи́тку (-ної потре́би, обіхі́дки).
• Для домашнего -да – для ха́тнього вжи́тку (-ньої потре́би, обіхі́дки).
• Вошедший в -хо́д – звича́йний;
2) (хозяйство) господа́рство, хазя́йство.
Обря́д – (обиход) обря́д, зви́ча́й, зако́н, чин, поря́док, обхі́д (-хо́ду), обхо́дини; (церковный) відпра́ва, обхі́д; (религиозный) обря́д, обря́док.
Общежи́тие –
1) (интернат) бу́рса, (в монастыре) бра́тство;
2) вжи́ток; срв. Обихо́д;
а) (общ. помещение) спі́льне поме́шкання, гурто́жит;
б) (в отвл. знач.) гурто́жит (-ту).
Про, предл. с вин. пад. –
1) про ко́го, про що, для ко́го, для чо́го; (ради чего) задля ко́го, задля чо́го. [Бері́г про свя́то, та в бу́день з’їв (Приказка). Ма́ти в запа́сі про чо́рний день (Ум.). Прошу́ суда́ – нема́ судді́ про ме́не (Куліш)].
• Запастись нужным про домашний обиход – запасти́ся всім потрі́бним для ха́тнього вжи́тку, про ха́тній ужи́ток.
• Не про нас писано – не по нас (не для нас) пи́сано.
• Про себя – про се́бе, в собі́; (мысленно) по́думки.
• Бормочет что-то про себя – бубони́ть щось сам до се́бе. Думать про себя о чём-нибудь – ду́мати собі́, ма́ти собі́ на ду́мці, мо́вити собі́ на ду́мці.
• Рассуждать про себя о чём-л. – міркува́ти собі́ про що, міркува́ти по́думки про що;
2) про ко́го, про що, за ко́го, за що; срв. О, об. [Про (за) во́вка помо́вка, а вовк у ха́ту (Приказка)].
• Говорить про кого-л. – говори́ти про ко́го, за ко́го.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВХОДИ́ТЬ (у деталі) ще загли́блюватися, (з проханням) вдава́тися;
входить во что става́ти чим [входить в привы́чку ставати зви́чкою];
входить в бли́зкие отноше́ния с зізнава́тися з ким;
входить в быт набира́ти поши́рення, поши́рюватися;
входить в де́йствие /входить в си́лу/ набира́ти чи́нности, става́ти чи́нним;
входить в дове́рие к кому фаміл. лата́тися до кого;
входить в долги́ позича́ти /док. назичати/;
входить в зада́чу бу́ти части́ною мети́;
входить в колею́ нормалізува́тися;
входить в компа́нию пристава́ти до спі́лки;
входить в чьи наме́рения ма́ти на́мір, бу́ти в чиїх на́мірах [э́то не входит в мои́ намерения я не ма́ю цьо́го́ на́міру, цьо́го́ нема́ в мої́х намірах];
входить в но́рму 1. нормалізува́тися, 2. узвича́юватися;
входить в обы́чай /входить в привы́чку/ узвича́юватися;
входить в обя́занности нале́жати до обо́в’язків;
входить в подро́бности ще ціка́витися подро́бицями;
входить в чьё положе́ние става́ти на чиє мі́сце, ціка́витися чиїми обста́винами, галиц. застановля́тися над чиїм стано́вищем;
входить в пра́ктику /входить в обихо́д/ щора́з бі́льше практикува́ти;
входить в ру́сло захо́дити в береги́;
входить в си́лу (міцніти) вбива́тися в си́лу;
входить в систе́му давно́ ве́сти́ся [э́то вошло́ в систему так давно веде́ться];
входить в соприкоснове́ние військ. захо́дити в конта́кт, зустріча́тися, галиц. зударя́тися;
входить в соста́в нале́жати до скла́ду;
входить в суть де́ла диви́тися в ко́рінь, загли́блюватися в суть ре́чі;
входить с докла́дом доповіда́ти;
входить с запро́сом вдава́тися із за́питом, зверта́тися із за́питом;
входить с хода́тайством вдава́тися з клопота́нням;
входя́щий що захо́дить тощо, зви́клий захо́дити, зму́шений зайти́, (куди) фраз. гість, прикм. вхідни́й, захо́жий, /баланс/ початко́вий, /нумер/ забут. вступни́й, /до складу/ (при)нале́жний, (в число речей) зане́сений, стил. перероб. зайшо́вши;
входящий во что щора́з більш який [входящий в мо́ду щораз більш мо́дний];
входящий в быт поши́рюваний;
входящий в дове́рие щора́з бі́льше дові́рений;
входящий в зада́чу стил. перероб. як части́на мети́;
входящий в колею́ унормо́вуваний;
входящий в компа́нию нови́й спі́льник;
входящий в обы́чай узвича́юваний;
входящий в подро́бности ціка́вий до подро́биць;
входящий в чьё положе́ние заціка́влений чиїми обста́винами, гото́вий згля́нутися на кого;
входящий в пра́ктику /входящий в обихо́д/ щора́з бі́льше практико́ваний /поши́рений/;
входящий в си́лу юр. = вступающий в силу;
входящий в соприкоснове́ние = соприкасающийся, військ. гото́вий зіткну́тися;
входящий в соста́в / входящий в число́/ нале́жний до скла́ду, нале́жний до числа́, (хто) (ді́йсний) член;
входящий в суть де́ла знайо́млений із су́ттю речі;
оста́вь наде́жду всяк сюда́ входящий зали́ш наді́ю, хто сюди́ захо́дить;
ВОЙТИ́, про́чно войти гли́боко закорени́тися;
войти в аза́рт загорі́тися душе́ю, розпали́тися, розгуля́тися, розвогні́ти, зайти́ в раж;
войти в берега́ (про річку) убра́тися в береги́, верну́тися у свої́ береги́;
войти в дру́жбу заприязни́тися;
войти в колею́ зайти́ в но́рму;
войти в конта́кт сконтактува́тися;
войти в ми́лость запопа́сти ла́ски, підійти́ під ла́ску;
войти в но́рму унормува́тися;
войти в обыкнове́ние зайти́ в мо́ду;
войти в обще́ние заспілкува́тися;
войти во вкус 1. розсмакува́ти, добра́ти смаку́, 2. = войти в азарт;
войти в плоть и кровь ста́ти пло́ттю і кро́в’ю;
войти в положе́ние кого згля́нутися на кого /на чиї обста́вини/;
войти в помещение образ. ступити на поріг чого;
войти в раж упа́сти в па́сію, зайти́ в раж, (у бою) сві́та пе́ред собо́ю не ба́чити, сві́ту пе́ред собо́ю не ба́чити;
войти в употребле́ние ста́ти на конве́єр;
войти в чемода́н вмістити́ся у валі́зі;
войти ма́ршевым стро́ем галиц. вмаршува́ти;
разреши́те войти дозво́льте зайти́;
ВОШЕ́ДШИЙ (до числа) зане́сений, (хто) оказ. прихожа́нин, ОКРЕМА УВАГА;
вошедший в быт поши́рений;
вошедший в дове́рие вже цілко́м дові́рений;
вошедший в колею́ унормо́ваний;
вошедший в мо́ду тепе́р мо́дний;
вошедший в обихо́д галиц. удома́шнений;
вошедший в обы́чай /вошедший в привы́чку/ узвича́єний;
вошедший в плоть и кровь стил. перероб. ста́вши пло́ттю і кро́в’ю;
вошедший в погово́рку /вошедший в посло́вицу/ ста́вши при́казкою /прислів’ям/;
вошедший в положе́ние згля́нувшись на обста́вини;
вошедший в роль призвича́єний до ро́лі;
вошедший в си́лу с чи́нний з;
вошедший в систе́му заве́дений; вошедший в суть де́ла ознайо́млений із су́ттю ре́чі /спра́ви/;
вошедший в тради́цию оказ. затрадиці́єний;
вошедший с хода́тайством подаве́ць клопота́ння.
ДОМА́ШНИЙ, ще домови́й;
дома́шний обихо́д, ха́тній ужи́ток;
дома́шняя пти́ца, дробина́;
дома́шнего изде́лия, доморо́бний;
ПУСТИ́ТЬ, пустить в обихо́д запрова́дити в ужи́ток;
пустить (всё) на самотёк махну́ти на все руко́ю;
пустить в трубу́ /пустить по́ ве́тру/ ще змарнува́ти, пусти́ти за ві́тром;
пустить в ход (машину) урухо́мирити, пусти́ти в рух;
пустить козла́ в огоро́д поста́вити ца́па горо́д стерегти́;
пустить кровь (військовою дією) підсмали́ти кри́ла;
пусти́вший ОКРЕМА УВАГА;
пустивший ло́шадь карье́ром стил. перероб. погна́вши коня́ учва́л;
пустивший по́ миру стил. перероб. пусти́вши з торба́ми.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Обиход – вжи́ток, -тку, потре́ба, -би.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Обиход – ужиток; потреба. Для своего обихода – собі на вжиток; для власного вжитку. Пустить в обиход – пустити до вжитку; запровадити в ужиток.
Домашний – хатній; домовий. Домашние животные – свійські, хатні тварини. Домашний скот – худоба. Домашняя птица – дробина. Домашний обиход – хатній ужиток.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Обиход
• Быть в обиходе – бути в ужитку; уживатися.
• Вводить, ввести в (широкий) обиход что-либо – запроваджувати, запровадити в (широкий) ужиток що; узвичаювати, узвичаїти що.
• В обиходе и эта вещь пригодится – у господарстві (у хазяйстві) і ця річ здасться (придасться, згодиться).
• Вошедший в обиход – що (який) увійшов у вжиток; узвичаєний.
• Входить, войти в ежедневный обиход – уходити, увійти у щоденний ужиток; узвичаюватися, узвичаїтися.
• Для домашнего обихода – для домашнього (хатнього) вжитку; на домашні (на хатні) потреби.
• Для своего обихода – для власного вжитку; для власної потреби; собі на вжиток.
• Пускать, пустить в обиход что-либо – пускати, пустити до вжитку (в ужиток, в обіг) що; запроваджувати, запровадити в ужиток що.
Войти
• Войдите в моё (его…) положение – станьте на моє (його…) місце; (іноді) згляньтесь на моє (його…) становище; згляньтесь на мене (на нього…). [Треба було знати все життя її, зрозуміти душу, вдачу її, стати на її місце… Яновська.]
• Войти в азарт – розпалитися (запалитися, розогніти); увійти в азарт.
• Войти в голову, в мысль – спасти на думку (на мисль).
• Войти в доверие к кому – увійти в довір’я чиє (в довіру чию); здобути довір’я чиє (довіру чию).
• Войти в дружбу с кем – задружити (заприятелювати, заприязнитися) з ким.
• Войти в ежедневный обиход – увійти в щоденний ужиток; (іноді) узвичаїтися.
• Войти в курс дела – збагнути суть справи; розібратися в суті.
• Войти в лета – дійти дозрілого віку; дійти мужніх (дозрілих) літ; дійти [до] літ; (образн.) убитися в колодочки (у пір’я).
• Войти в мысль чью – збагнути думку чию.
• Войти в обычай – увійти в звичай; узвичаїтися; повестися.
• Войти в пословицу, поговорку – стати прислів’ям, приповідкою, приказкою; (іноді) підійти під прислів’ям, приповідкою, приказкою; (іноді) підійти під прислів’я.
• Войти в привычку – стати звичкою (звичаєм).
• Войти в работу – призвичаїтися до роботи; утягтися в роботу; обвикнути з роботою.
• Войти в разум (разг.) – набути (набратися) розуму; порозумнішати.
• Войти в свою, новую, обычную колею – увійти в свою, нову, звичайну (звиклу) колію; стати на свою, на нову, на звичну (звиклу) колію (путь).
• Войти в сделку с кем – укласти угоду з ким; умовитися з ким; (негат.) змовитися з ким.
• Войти в силу – убитися в силу (у потугу); употужніти; зміцніти; змогутніти. [Я корюся, поки у силу та в потугу вб’юся. П. Куліш.]
• Войти в сношение с кем – зав’язати зносини (стосунки) з ким, зайти в стосунки (у зв’язки) з ким; (іноді) накрадати з ким; (згруб.) полигатися (злигатися) з ким.
• Войти в строй – стати до ладу.
• Войти с боем – боєм увійти.
• Закон вошёл в силу – закон набрав сили (чинності).
Входить
• Без доклада не входить – не спитавшись, не заходити.
• В одно ухо вошло, в другое вышло – одним вухом слухає, другим випускає. Пр. Те йому вух не береться. Пр. Те йому вухами ллється. Пр. В одне вухо увійшло, а в друге вийшло. Пр. Одним вухом увіходить, а другим сходить. Пр.
• Войти в воду – убрести [у воду]; уступити у воду.
• Войти в ежедневный обиход – увійти в щоденний ужиток; ужитися.
• Вошедший в быт, обычай – узвичаєний.
• Входить в мелочи, в подробности – удаватися (вглядатися) у дрібниці, в подробиці, додивлятися (доглядатися) до дрібниць, до подробиць; розбиратись у дрібницях.
• Входить, войти в азарт – розпалюватися, розпалятися, розпалитися (запалюватися, запалитися); розогніти; увіходити, увійти в азарт.
• Входить, войти в быт, в жизнь – у[в]ходити, увійти (про багатьох докон. повходити) в побут; уживатися, ужитися; ставати, стати звичайною (звичайнісінькою) річчю; узвичаюватися, узвичаїтися; ставати, стати побутовим явищем (побутом).
• Входить, войти в возраст, лета… – дійти (про багатьох подоходити) до зрілого (літнього) віку; дійти [до] літ.
• Входить, войти в действие, силу (о законе) – набирати, набрати (набувати, набути) чинності, сили.
• Входить, войти в долги – робити борги (довги); наробити боргів (довгів); напозичатися (про багатьох понапозичатися); довжитися, задовжитися; залазити, залізти (впадати, впасти) в борги (в довги). [Нетяжко в довги впасти, але тяжко з них вилізти. Пр.]
• Входить, войти в милость к кому – підходити, підійти під ласку кому; здобувати, здобути ласку в кого; здобувати, здобутися ласки в кого. [А я тую дрібну ряску Заберу в запаску, Таки свойму козакові Підійду під ласку. Н. п.]
• Входить, войти в моду – увіходити, увійти (про багатьох повходити) в моду; ставати, стати модним; на це тепер мода.
• Входить, войти в норму – ставати, стати нормою (за норму); робитися, зробитися нормою.
• Входить, войти в обычай – узвичаюватися, узвичаїтися; у(ві)ходити, увійти в звичай; повестися.
• Входить, войти во вкус чего – Див. вкус.
• Входить, войти в переговоры – заходити, зайти в переговори (в перемови); розпочинати, (роз)почати переговори (перемови).
• Входить, войти в план – увіходити, увійти в план, бути заведеним (занесеним, уписаним) у план; бути в плані.
• Входить, войти в положение кого, чьё – ставати, стати на чиє місце; на місце кого; зглянутися на становище чиє; зглянутися на кого. [Зглянься на мене, бідну. Сл. Ум.]
• Входить, войти в пословицу, в поговорку – ставати, стати (робитися, зробитися) прислів’ям; приказкою.
• Входить, войти в пререкания с кем – заходити, зайти (вдаватися, вдатися) у суперечки (у перекір) із ким; заводити, завести суперечку з ким.
• Входить, войти в привычку – ставати(ся), стати(ся) (робитися, зробитися) звичкою (звичаєм, навичкою).
• Входить, войти в роль – звикати, звикнути (про багатьох позвикати) до [своєї] ролі; призвичаюватися, призвичаїтися до [своєї] ролі; увіходити, увійти в роль.
• Входить, войти в силу (о человеке) – у силу (в потугу) вбиватися, вбитися (про багатьох повбиватися); убиратися, убратися (про багатьох повбиратися); набиратися, набратися сили (потуги); употужнитися; (образн.) у колодочки (в пір’я, в пера, в пір’ячко, у палки) вбиватися, вбитися, повбиватися. [Я корюся, Поки в силу та в потугу вб’юся. П. Куліш. Юз в кінці повісті далеко не той, що на початку, коли вбивався в колодочки. Клоччя.]
• Входить, войти в славу – слави заживати, зажити; убиватися, убитися в славу; набувати, набути слави; уславлятися, уславитися. [Ой не знав козак, ой не знав Супрун, а як славоньки зажити, Гей зібрав військо славне запорізьке Та й пішов він орду бити. Іст. п.]
• Входить, войти в соглашение – поєднуватися, поєднатися; учиняти, учинити згоду; порозуміватися, порозумітися (погоджуватися, погодитися); укладати, укласти, уложити згоду; уступати, уступити в згоду. [Пани, теє зрозумівши, згоду учинили: Підкинувшись під Умань, Ґонту ізловили… Максимович.]
• Входить, войти в соприкосновение с кем – стикатися, зіткнутися з ким.
• Входить, войти протискиваясь, протолпиться куда – усуватися, усунутися куди; протовплюватися, протовплятися, протовпитися (протискуватися, протискатися, протиснутися) куди. [За народом так насилу протовпились до хати. Квітка-Основ’яненко. Крізь натовп хутко протискувалась якась постать. Панч.]
• Входить, войти с представлением – звертатися, звернутися з поданням (з пропозицією).
• Входить в состав чего – увіходити до складу (в склад) чого.
• В чужие мысли не войдёшь – чужої думки не збагнеш (не вгадаєш); Чужа гадка — загадка. Пр. Ніхто не знає, що хто гадає. Пр.
• Он ни во что не входит – він ні за (про) що не дбає; він ні до чого не береться; він ні в що (ні до чого) не втручається.
• Это входит в расчёты кого – це має на увазі хто; на це важить (розраховує) хто.
Пускать
• Пускать [мыльные] пузыри (перен.) – пускати [миляні, мильні] баньки (бульби, бульбашки, бульки); баньки (бульбахи) дути.
• Пускать, пустить в расход кого – кулю дати кому; розстріляти кого.
• Пускать, пустить в ход все средства – усіх заходів (способів) уживати, ужити; братися, узятися на всі способи.
• Пускать, пустить корень, корни (перен.) – Див. корень.
• Пускать, пустить на ветер (по ветру) (деньги, имущество…) – пускати, пустити на вітер (з вітром, за вітром, іноді на хух) (гроші, майно…).
• Пускать, пустить по миру кого – Див. мир.
• Пускать, пустить пыль в глаза – Див. пыль.
• Пускать, пустить [себе] пулю в лоб – Див. пуля.
• Пустить в обиход – запровадити (пустити) в ужиток.
• Пустить ко дну, отправить на дно (разг.) – Див. дно.
• Пустить козла в огород – Див. козел.
• Пустить красного петуха – Див. петух.
• Пускать (пустить) слезу – Див. слеза.
• Пустить слух, молву – пустити чутку (чутки, поголос, поголоску); (ганебну) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вжи́ток, -тку –
1) польза;
2) пользование, потребление, употребление, обиход;
3) угодье.
Обіхі́дка, обихі́дка –
1) обиход;
2) текущий расход.
Обіхі́дність – обиход, потребность.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Обиход (хозяйство и его принадлежности) – господа́рство; (текущий расход, потребность) – обіхі́дка, обіхі́дність (-ности); (употребление) – ужиток (-тку); для домашнего -да – до ха́тнього господа́рства, для ха́тнього вжитку; для своего -да – на вла́сну обіхі́дку, собі́ на обіхі́дку, собі на вжиток; пустить в -ход – пустити до вжитку, запрова́дити в ужиток.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Обіхі́дка, -ки, ж.
1) Обиходъ, текущій расходъ. Та є трохи, що треба на обіхідку. Зміев. у.
2) Хата безъ огорожи.
Обіхі́дність, -ности, ж. Обиходъ, потребность. В мене є хліба на мою обіхідність.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Обихо́дъ = обихі́д, обихі́дка (С. Жел.). — Може якого шага вторгував би, то й було б на обіхідку. н. к. — Що треба на обихідку. Чайч.

Запропонуйте свій переклад


Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)