Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «обнимать»
Шукати «обнимать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Обнима́ть, обня́ть (об’я́ть) –
1) обій[ні]ма́ти, обійня́ти, обня́ти, (
о мног.) пообійма́ти, пригорта́ти, пригорну́ти кого́, що, (о мног.) поприго́рта́ти;
2) (
охватывать) о(б)горта́ти, о(б)горну́ти, (о)повива́ти, (о)пови́ти що чим, обій[ні]ма́ти, обійня́ти, обня́ти, о(б)хо́плювати, о(б)хопи́ти що чим. [Наді́я на ща́стя усе́ повива́є (Грінч.). Принци́пом краси́ не мо́жна охопи́ти всіх потре́б лю́дського ду́ху (Єфр.)];
3) (
умом, мыслями), см. Постига́ть;
4) (
о поре), см. Застава́ть;
5) (
о пространстве), см. Занима́ть.
Обня́ть друга – об(ій)ня́ти при́ятеля.
Мрак -ня́л землю – мо́рок о(б)горну́в (опови́в) зе́млю.
Философия -ма́ет все науки – філосо́фія охо́плює усі́ нау́ки.
Меня об’я́л ужас – жах охопи́в мене́.
Этого дерева в три обхвата не обоймё́шь – цього́ де́рева не охо́пиш у три́ обі́йми(ща).
Об’я́ть необ’ятное – осягти́ неося́жне.
О́бнятый
1) о́б(і́й)ня́тий, приго́рнутий;
2) о(б)го́рнутий, (о)пови́тий, о́б(і́й)ня́тий, охо́плений.
Залива́ть, зали́ть
1) залива́ти, зали́ти (заллю́, заллє́ш)
и залля́ти (-лля́ю, -лля́єш) за що, куди́ чого́. [Залля́в йому́ за шку́ру са́ла (Приказка)];
2)
что (обливать) – залива́ти, зали́ти и залля́ти, злива́ти, зли́ти и зілля́ти, (обильно) перелива́ти, перели́ти и перелля́ти що чим, (о мн. или во мн. мест.) позалива́ти; см. Облива́ть, Полива́ть. [Кро́в’ю сліди́ залива́є (Дума). Зали́в водо́ю соро́чку. На цій широ́кій та приби́тій, слізонька́ми перели́тій доро́зі… (Коцюб.)];
3) (
умертвить заливая) залива́ти, зали́ти и залля́ти кого́ чим. [Лу́чче бу́ло мене́, ма́ти, в ку́пелі залля́ти (Чуб. V)];
4) (
затоплять) залива́ти, зали́ти и залля́ти, (о мн.) позалива́ти що, обій[ні]ма́ти, обня́ти, поніма́ти, по(й)ня́ти и пійня́ти, затопля́ти, затопи́ти що; срвн. Затопля́ть. [Залива́є Дуна́й береже́чки та ні́куди обмину́ти (Метл.). Уже́ лужки́-бережки́ вода́ й обняла́ (К. Ст.). На о́зері підняла́сь си́льна бу́ря і залива́ла їх (Єв.). Позалива́ла вода́ луги́, сіноко́си (Н.-Лев.)];
5) (
переносно: о толпе, свете и т. д.: наполнять собою что) залива́ти, зали́ти и залля́ти; (о мраке, тумане) затопля́ти, затопи́ти, потопля́ти, потопи́ти що; (о чувствах) поніма́ти, по(й)ня́ти, обійма́ти, обня́ти кого́; срвн. Охва́тывать, Обнима́ть. [Ра́птом ове́ча ота́ра залля́ла ву́лицю (Коцюб.). Електри́чне сві́тло ра́птом залля́ло вели́ку світли́цю (Коцюб.). За чо́рними ві́кнами лежи́ть світ, зато́плений ні́ччю (Коцюб.)];
6) (
гасить огонь водой) залива́ти, зали́ти и залля́ти, (небольшой, немного) прихлю́пувати, прихлю́пати, прихлю́пнути, прилива́ти, прили́ти и прилля́ти. [Зали́в ого́нь (Рудч.). А він ві́зьме та й приллє́ водо́ю ого́нь (Чуб. II)];
7) (
запаивать) залива́ти, зали́ти и залля́ти, залюто́вувати, залютува́ти що. [Зали́в о́ловом ді́рку в казані́];
8)
-ва́ть глаза, бельмы, шары (напиваться) – залива́ти, зали́ти и залля́ти о́чі, (многим) позалива́ти о́чі, (средн. з.) налива́тися, нали́тися. [Співа́в, хто мав на те охо́ту, зали́вши о́чі напере́д (Мкр.). Грома́да була́ озва́лась, та багати́р за́раз їй горі́лкою роти́ позалива́в (Г. Барв.)].
-вать за галстух – залива́ти о́чі, пи́ти-непролива́ти, до скляно́го бо́га голі́нним бу́ти (Мирн.);
9)
см. Завира́ться.
Зали́тый, Залито́й – зали́тий и залля́тий; зли́тий; перели́тий чим, поня́тий (пійня́тий), обня́тий (водо́ю); зато́плений, пото́плений; залюто́ваний.
Охва́тывать, охвати́ть
1) (
обнимать) обхо́плювати, обхопи́ти кого́, що, обніма́ти, обійма́ти, об(ій)ня́ти, поніма́ти, по(й)ня́ти, осяга́ти, осяг(ну́)ти́ кого́, що, (о)повива́ти, (о)пови́ти. [Що то за цивіліза́ція була́, коли́ вона́ осягла́ ті́льки саме́ па́нство (Куліш)].
Это дерево не -ти́ть руками – цього́ де́рева не обхо́пиш рука́ми.
Зараза -ла весь город – по́шесть усе́ мі́сто обхопи́ла.
Этот период -вает несколько десятилетий – ця доба́ обійма́є кі́лька десятилі́ттів.
Пламя мигом -ло всё здание – по́лум’я враз поняло́ (обхопи́ло) ввесь буди́нок.
-ла прохлада – обняло́ холодко́м (прохоло́ди́ло) кого́.
Истома -вает – мло́сті беру́ть кого́, мло́сно стає́ кому́.
-ти́ть глазом – о́ком (за)сяга́ти, (за)сяг(ну́)ти́, зсяга́ти; зсягну́ти о́ком, запосягти́, захо́плювати, захопи́ти о́ком, згля́нути о́ком, скида́ти, ски́нути о́ком. [Скі́льки мо́жна було́ засягти́ о́ком на всі бо́ки. Пшени́ці таки́й лан, що й о́ком не згля́неш].
-ти́ть (постичь) умом, мыслью – збагну́ти, засягти́ що (ро́зумом, ду́мкою);
2) (
о чувствах, сне, дремоте и т. п.) поніма́ти, поня́ти, обніма́ти, обня́ти, бра́ти, взя́ти кого́, (перен.) (о)повива́ти, (о)пови́ти, о(б)горта́ти, о(б)горну́ти, окрива́ти, окри́ти, порива́ти, порва́ти кого́. [Ра́дощі ду́шу мені́ обніма́ли (Грінч.). Поняли́ його́ жа́лощі до тих нещасли́вих. Чого́сь і мене́ вже страх бере́. Обгорну́ла мене́ самота́. Го́ре тяжке́ опови́ло його́. Мене́ порива́є доса́да. Недо́бре почува́ння окри́ло їй ду́шу].
Грусть, тоска, жаль -вает кого – сум, ту́га, жаль поніма́є, бере́, посіда́є кого́.
-ла зависть кого – за́здрощі вхопи́ли кого́, за́видки взяли́ кого́, за́здрість поняла́ кого́.
-ла страсть кого – жага́ (при́страсть) вхопи́ла, поняла́, взяла́ кого́;
3) (
окружать) ото́чувати и оточа́ти, оточи́ти кого́, що, ким, чим. См. Окружа́ть, Облега́ть; (перехватать) перема́цувати, перема́цати, перела́пувати, перела́пати.
Всё в лавке -та́ет, а ничего не купит – усе́ в крамни́ці перема́цає, а нічо́го не ку́пить.
Охва́ченный – обхо́плений, обня́тий, по(й)ня́тий.
-ный ужасом – поня́тий жа́хом.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОБНИМА́ТЬ (оком) засяга́ти;
обнима́ющий що /мн. хто/ обійма́є тощо, ста́вши засяга́ти, зда́тний охопи́ти, прикм. обійму́щий, обі́ймовий, обійма́льний, огорта́льний, охо́плювальний, оповива́льний, ПЕРЕН. широкося́жний;
обнима́ющий взгля́дом охопи́вши о́ком;
обнима́ющийся/обнима́емый обі́йманий, ого́ртаний, охо́плюваний, опови́ваний, по́йманий;
ОБХВА́ТЫВАТЬ, обхватывающий що /мн. хто/ обійма́є тощо, пор. ОБНИМАТЬ, ОХВАТЫВАТЬ.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Обнимать, обнять
1) обійма́ти, обійня́ти, охо́плювати, охопи́ти;
2) (
окружать) ото́чувати, оточи́ти; -ся – обійма́тися, обійня́тися.
Прижимать, прижать
1) прити́скувати, -кую, -куєш, прити́снути, -ну, -неш, приду́шувати, -шую, -шуєш, придуши́ти, -шу́, -шиш;
2) (
обнимать) пригорта́ти, -та́ю, -та́єш, пригорну́ти, -ну́, -неш, приту́лювати, -люю, -люєш, притули́ти, -лю́, -лиш.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Горну́ти, -ну́
1)
пригребать, придвигать;
2)
обнимать;
горну́тисяприжиматься, ласкаться.
Обійма́ти, обійня́ти и обня́ти
1)
обнимать, обнять;
2)
охватывать, охватить.
Обійня́ти поса́ду – занять должность.
Обтіка́ти, -ка́ю, обтекти́, -течу́
1)
обтекать, обтечь;
2)
обнимать, обнять.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Обнимать, -нять что – охо́плювати, охопити, обійма́ти, обійняти що; район обнимает территорию – райо́н охо́плює терито́рію.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Горну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Пригребать, придвигать, загребать.
Кожна ручка собі горне. Ном. № 9721.
2) Обнимать.
Бондарь відра набиває, мене горне пригортає. Шевч. 540.
Обійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. обня́ти, -німу́, -меш, гл.
1) Обнимать, обнять, обхватывать, обхватить.
Обніміте ж, брати мої, найменшого брата. Шевч. Одну ручку в головоньку, а другою обіймала. Лукаш. 238.
2) Охватывать, охватить.
Страх обняв його. Єв. Л. І. 12. Журба обняла. Чуб. V. 154. Стала їх темна нічка обіймати. АД. І. 118.
3) О водѣ: заливать, залить.
Уже лужки-бережки вода й обняла. КС. 1883. II. 378.
Обтіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. обтекти́, -течу́, -че́ш, гл.
1) Обтекать, обтечь.
Смотрич обтікає город кругом. Св. Л. 213.
2) Обнимать, обнять. Шух. І. 74.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Обнима́ть, обня́ть, ся = 1. обнїма́ти, обійма́ти (С. Л.), обня́ти, обійня́ти, ся. 2. обгорта́ти, огорта́ти, загорта́ти, обхо́плювати, обнїма́ти, обгорну́ти, обхопи́ти, перейма́ти, переня́ти. — А смуток тяжкий обгортає мене. Чайч. — Не знає, де му́ку волику подїти і лихо, що нас обняло. Чайч. — Жах його переняв, язик йому руба став з остраху. Кн. — Обняли його думки та гадки та журба пекуча. М. Вов. — Обня́ть дѣ́ло = збагну́ти. С. З.
Обня́ть, ся = д. Обнима́ть, ся.

Запропонуйте свій переклад