Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «одолжение»
Шукати «одолжение» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Одолже́ние – ла́ска, по́слу́га.
• Делать одолже́ние кому – роби́ти, чини́ти ла́ску (по́слу́гу) кому́.
• Сделайте одолже́ние – зробі́ть ла́ску, бу́дьте ласка́ві.
Ми́лость –
1) (привлекательность, приятность) лю́бість, ми́лість, любота́, уті́шність; (изящество) го́жість; (любезность) лю́б’язність, ґре́чність; (благосклонность) ласка́вість (-ости), прихи́лля (-лля); срв. I. Ми́лый 2 и 3.
• -лость этого ребёнка всякого поражает – лю́бість (ми́лість, уті́шність) ціє́ї дити́ни ко́жного вража́є;
2) (расположение, благоволение, одолжение) ла́ска, ми́лость (-ти). [Леге́нди про рай, по́руч з іде́єю про бо́жу ла́ску чи нела́ску (Л. Укр.). Здобу́ти ла́ску літерату́рних мецена́тів (Крим.). Що-де́нь хвали́ли бо́га за його́ ми́лость (Квітка)].
• Это для него особенная -лость – це для йо́го (йому́) особли́ва ла́ска.
• Он не достоин ваших -тей – він не варт ва́шої ла́ски.
• Что -лость ваша – що ла́ска (ми́лость) ва́ша. [Пода́йте, що ми́лость ва́ша (Тесл.)].
• Монаршая -лость –
а) (благоволение) мона́рша ла́ска;
б) (отличие) відзна́ка (нагоро́да) від мона́рха.
• Божи[ь]ею -тью, по -ти божи[ь]ей – з ла́ски бо́жої, ла́скою бо́жою. [З ла́ски бо́жої худо́жник (Єфр.)].
• Вашими -тями – з ва́шої ла́ски.
• По вашей -ти –
а) (из-за вас) через вас, з ва́шої причи́ни. [Він німи́й лежи́ть, холо́дний з моє́ї причи́ни (Л. Укр.)];
б) (благодаря вашей доброте) з ва́шої ла́ски. [Ка́жете, що я п’я́ний? так не з ва́шої ла́ски! (Звин.)].
• Из -ти, по -ти – з ла́ски. [Слу́жить з ла́ски (Номис)].
• Жить из -ти у кого – жи́ти з ла́ски, жи́ти на ласка́вому хлі́бі (поэт. на бо́жій ха́рчі) в ко́го. [Йому́ не довело́сь-би помира́ти в своє́ї сестри́ на ласка́вому хлі́бі (Куліш). В йо́го росло́, на бо́жій ха́рчі, за дити́ну чиє́сь байстря́ (Шевч.)].
• Быть в -ти у кого – ма́ти ла́ску чию́, ті́шитися чиє́ю ла́скою, кори́стуватися з ла́ски чиє́ї.
• Войти, попасть в -лость к кому – підійти́ (втереться: підби́тися) під ла́ску кому́, здобу́ти ла́ску, здобу́тися ла́ски в ко́го. [Чи підби́лась моя́ У́ля своє́му ба́тькові під ла́ску? (Мова)].
• Выйти из -ти у кого, лишиться -ти чьей, утратить чьи -ти – втра́тити ла́ску (реже ла́ски, р. п. ед.), загуби́ти ла́ску чию́. [Втра́тив па́нську ла́ску (Куліш). Бої́ться ла́ски втра́тити (Звягельщ.)].
• Добиваться, искать -ти у кого – запобіга́ти ла́ски чиє́ї или в ко́го.
• Добиться чьей -ти, чьих -тей, приобрести, снискать чью -лость – запобі́г(ну)ти ла́ски чиє́ї или в ко́го, діста́ти ла́ски в ко́го, здобу́ти, з’єдна́ти ла́ску чию́ или в ко́го. [Тоді́ цари́ця запобі́гне ла́ски, як нас одда́сть йому́? (Куліш). Тако́ї ла́ски діста́ну і в Пара́ски (Номис). За́мість всім з’єдна́ть ла́ску ти сам ста́неш ла́ски негі́дним (Франко)].
• Положиться на чью -лость – спусти́тися (покла́стися) на чию́ ла́ску.
• Иметь -лость (сожаление) к кому – згля́нутися на ко́го.
• Оказывать -лость кому – роби́ти ла́ску кому́; см. Ока́зывать 2. [Ду́мають, що це вони́ ла́ску мені́ ро́блять, коли́ дозволя́ють працюва́ти на їх (Крим.)].
• Оказывать -лости кому, осыпать -тями кого – виявля́ти вели́ку ла́ску до ко́го, дарува́ти кому́ свою́ вели́ку ла́ску.
• Не оставить кого своей -тью – не забу́ти (не помину́ти) кого́ своє́ю ла́скою, не позба́вити кого́ своє́ї ла́ски.
• Просить -ти у кого – проси́ти ла́ски (реже ми́лости) в ко́го.
• -ти прошу, -ти просим (пожалуйте) – про́симо (на ми́лость), ми́лости про́симо.
• Переложить, переменить, сложить гнев на -лость – з[пере]міни́ти гнів на ла́ску.
• Сделайте -лость –
а) (явите) зробі́ть ла́ску, бу́дьте ласка́ві;
б) (в ответе на просьбу: пожалуйста) будь ла́ска, бу́дьте ласка́ві, ду́же про́шу́, та про́шу.
• Сделайте -лость кушайте – бу́дьте ласка́ві спожива́йте (ї́жте);
3) (в обращении, титуле) ми́лость, (зап., полон.) мосц[т]ь (-ц[т]и), (редко) доброді́йство.
• Ваша -лость – ва́ша ми́лость (зап., ва́ша мосць), ва́ше доброді́йство, (фам., устар.) ва́шець (-ци, ж. р.) ва́шмосць. [Про́симо ва́шої ми́лости і на обі́д (Н.-Лев.). Бага́то пристає́ на ва́шу мосць, а и́нші Ковале́нка, обсто́юють (Грінч.). Якби́ то, ва́ше доброді́йство, ви нам ми́лостиню подали́ (ЗОЮР. II)].
Ока́зывать, оказа́ть –
1) (обнаруживать) виявля́ти, ви́явити.
• Он -за́л большие успехи – він вели́кі ви́явив у́спі́хи.
• -вать своё расположение к кому – виявля́ти свою́ до ко́го прихи́льність;
2) (воздавать, делать) дава́ти, да́ти, подава́ти, пода́ти, учиня́ти, учини́ти, роби́ти, зроби́ти.
• -вать внимание кому – ува́гу дава́ти (да́ти) кому́.
• -вать доверие – ві́ру дава́ти (да́ти) кому́, звіря́тися на ко́го.
• -вать предпочтение кому – дава́ти (да́ти) и надава́ти (нада́ти) перева́гу кому́ над ким.
• -вать уважение, почтение кому – дава́ти ша́ну (шано́бу) кому.
• -вать честь, почести кому – давати (дати) честь, хвалу кому, честь, повагу учинити кому́.
• -ать неуважение, непочтение, пренебрежение – знева́гу да́ти (вчини́ти) кому́, зневажа́ти, знева́жити кого́. [Ма́тері знева́гу да́ти].
• Не -а́ть должного уважения кому – ле́гко пова́жити кого́. [Ви так ле́гко пова́жили його́ (короля́) в його́ посло́ві (Куліш)].
• -вать милость, любезность, одолжение, снисхождение кому – ла́ску роби́ти (зроби́ти), ла́ску чини́ти (вчини́ти) кому́, ла́ску (милость) кла́сти (покла́сти) на ко́го, допомогти́ ла́скою кому́, згля́дь ма́ти на ко́го, згля́нутися на ко́го. [Згля́ньтесь на ме́не, бі́дну сироти́ну].
• -вать защиту, покровительство кому – дава́ти (да́ти) за́хист кому́, взя́ти кого́ під свою́ ру́ку.
• -вать услугу – зроби́ти послу́гу кому́, прислужи́тися кому́, ста́ти кому́ в приго́ді.
• Окажи́те мне услугу – зробі́ть мені́ послу́гу, ста́ньте мені́ в приго́ді.
• Он -за́л великие услуги своему отечеству – він ду́же прислужи́вся свої́й ба́тьківщині, у вели́кій приго́ді став свої́й ба́тьківщині.
• -вать содействие, помощь – става́ти (ста́ти) в приго́ді кому́, (по)дава́ти, (по)да́ти по́мочи, пора́ди кому́, підмогти́, запомогти́ кого́ чим, призволя́ти по́міч кому́, (редко) підложи́ти ру́ки під ко́го.
• -вать, -за́ть сопротивление кому, чему – опира́тися, опе́ртися про́ти чо́го, о́пір кому́ ста́вити, о́пором стоя́ти, ста́ти проти ко́го, проти чо́го, о́дсіч да́ти кому́. [Ро́ків сто або́ й більш опира́лись громадя́ни про́ти хи́жої си́ли (Куліш)].
• -вать влияние, действие – роби́ти, зроби́ти вплив на ко́го, на що, вплива́ти, ді́яти на ко́го, на що.
• Тепло и холод -вают различное влияние на тела – тепло́ і хо́лод рі́зно ді́ють на ре́чі.
• Действие, которое -вают на наше тело изменения температуры – ді́яння (вплив), що на на́ше ті́ло справля́ють змі́ни в температу́рі.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДЕ́ЛАТЬ делать без ума́ пха́ти коло́ду, коти́ти брус;
делать больши́е глаза́ о́чі на лоб виверта́ти;
делать больши́е шаги́ ши́роко ступа́ти;
делать весёлую ми́ну при плохо́й игре́ роби́ти весе́лу мі́ну в пога́ній грі;
делать вид ще става́ти в по́зу;
делать внуше́ние вичи́тувати кому;
делать возмо́жным /делать досту́пным, делать нагля́дным, делать невозмо́жным, делать прия́тным тощо/ уможли́влювати, /удосту́пнювати, унао́чнювати, унеможли́влювати, уприє́мнювати тощо/;
делать вырази́тельным увира́знювати, виопу́клювати;
делать в отме́стку відпла́чуватися;
делать вред шко́дити;
делать вы́вод /делать заключе́ние/ висно́вувати, роби́ти ви́сновок;
делать гимнасти́ческие упражне́ния коротк. вправля́ти гімна́стику, вправля́ти ру́ханку;
делать гла́зки ще стріля́ти очи́ма;
делать два де́ла кува́ти на два міхи́, торгува́ти на два база́ри;
делать докла́д /делать объявле́ние тощо/, доповіда́ти /оголо́шувати тощо/;
делать га́дости ка́постити;
делать зака́з замовля́ти;
делать заявле́ние заявля́ти, склада́ти зая́ву;
делать зигза́ги кривуля́ти (док. накривуляти);
делать из дерьма́ котле́тку роби́ти з ву́ха сови́ шовко́ву торби́нку;
делать из ме́лочей собы́тие роби́ти з му́хи слона́, роздува́ти кади́ло;
делать киносъёмку фільмува́ти;
делать круг (в русі) роби́ти гак;
делать не с того́ конца́ роби́ти че́рез го́лову;
делать не́чего вст ??? нема́ ра́ди;
делать обтека́емым зали́зувати, обшаро́вувати, вигла́джувати, закру́глювати, заокру́глювати, знего́стрювати;
делать одолже́ние роби́ти до́брість;
делать отво́д кому відво́дити кого;
делать отступле́ние ухиля́тися;
делать оце́нку цінува́ти;
делать о́чную ста́вку зво́дити віч-на́-віч, галиц. конфронтува́ти (док. сконфронтувати);
делать па́кости ще чини́ти ка́верзи;
делать переме́ны міня́ти декора́ції;
делать по приме́ру кого іти́ за чиїм при́кладом;
делать по образцу́ чего галиц. взорува́ти на що;
делать попы́тки про́бувати;
делать послабле́ние дава́ти по́пуск, попуска́ти ві́жки́;
делать предупрежде́ние попереджа́ти;
делать снисхожде́ние роби́ти поле́гкість, роби́ти побла́жку;
делать ста́вку на кого ва́жити /числи́ти/ на;
делать сто́йку става́ти на рука́х, става́ти на ру́ки;
делать стро́гое внуше́ние ще накру́чувати хвоста́;
делать ударе́ние наголо́шувати, живомовн. вдаря́ти, кла́сти на́голос;
делать упо́р на что ще підкре́слювати що;
делать уси́лия ще напру́жуватися;
делать честь додава́ти че́сти кому;
делать ши́ворот-навы́ворот ста́вити віз попере́д коня́;
что ни делай образ. хоч скач хоч плач;
с э́тим ну́жно что́-то делать на це тре́ба яку́сь ра́ду;
делающий що /мн. хто/ ро́бить тощо, покли́каний /зда́тний, зму́шений/ зроби́ти, викона́вець, стил. перероб. роби́вши, фраз. позна́чений [делающий успе́хи позначений успі́хами], де ро́блять [цех, делающий та́ру цех, де роблять та́ру];
делающий больши́е глаза́ /делающий кру́глые глаза́/ з очи́ма ма́ло не на ло́бі;
делающий весёлую ми́ну при плохо́й игре́ з весе́лою мі́ною в пога́ній грі;
делающий всё возмо́жное гото́вий зроби́ти все;
делающий га́дости ка́посник;
делающий глу́пости зви́клий роби́ти дурни́ці;
делающий два де́ла кова́ль на два міхи́;
делающий измере́ния /делающий огово́рку тощо/ = измеряющий /оговаривающий тощо/;
делающий из му́хи слона́ паніке́р, ра́ди́й розду́ти кади́ло;
делающий круг зму́шений зроби́ти гак;
делающий надсе́чки карбівни́к, за́йня́тий карбува́нням;
делающий наоборо́т зви́клий роби́ти навпаки́;
делающий не с того́ конца́ стил. перероб. роби́вши че́рез го́лову;
делающий обтека́емым покли́каний зализа́ти, зали́зувач, знего́стрювач, прикм. зали́зувальний;
делающий одолже́ние ра́ди́й прислужи́тися, ірон. до́брий ву́йко;
делающий отступле́ние що ро́бить у́хил;
делающий па́кости ка́посник, ка́верзник, прикм. ка́посний;
делающий пого́ду заспі́вувач, головна́ фігу́ра;
делающий сто́йку що стає́ на ру́ки;
делающий ударе́ние що наголо́шує тощо, зви́клий наголо́шувати, ра́ди́й наголоси́ти;
делающий уси́лие стил. перероб. напру́жуючись;
делающий уси́лия гото́вий докла́сти сил;
делающий честь кому що ро́бить честь;
ничего́ не делающий не обтя́жений пра́цею, неро́ба;
не делающий секре́та из чего стил. перероб. не ма́вши на́міру таї́ти що;
НАДЕ́ЛАТЬ (дурниць) нако́їти;
наделать дело́в /наделать беды́/ нароби́ти ха́ле́пи /ли́ха/, нако́їти ли́ха;
наделать зигза́гов накривуля́ти;
наделать зла негара́зд вчини́ти;
наделавший ОКРЕМА УВАГА;
наделавший мно́го зла ОКРЕМА УВАГА;
ПОДЕ́ЛАТЬ ничего́ не поделаешь укр. нема́ ра́ди, нічо́го не попи́шеш;
но что поделаешь та що поді́єш;
СДЕ́ЛАТЬ (діло) ще ви́конати, (річ) ви́готовити, створи́ти, змайструва́ти;
сделать бо́льно кому завда́ти бо́лю;
сделать больши́е глаза́ поста́вити ро́гом о́чі;
сделать в благода́рность за что віддя́чити за;
сделать возмо́жным уможли́вити, фраз. да́ти наго́ду;
сделать всё возмо́жное зроби́ти все, що мо́жна;
сделать всё для кого не́бо прихили́ти кому;
сделать вы́говор фаміл. накрути́ти хвоста́;
сделать вы́чет відрахува́ти;
сделать грима́су скриви́тися;
сделать до́брое де́ло добро́ вчини́ти;
сделать досту́пным кому удосту́пнити;
сделать ки́слую ми́ну сква́сити гу́би;
сделать круг да́ти га́ку, зроби́ти гак, (в повітрі) кружельну́ти;
сделать намётку намі́тити (пункти́ром);
сделать неподви́жным знерухо́мити;
сделать нечувстви́тельным (етером) замори́ти;
сделать нововведе́ние перен. сказа́ти нове́ сло́во;
сделать одолже́ние прислужи́тися, зроби́ти ми́лість, зроби́ти до́брість;
сделать от воро́т поворо́т діста́ти о́близня, спійма́ти о́близня, вхопи́ти о́близня, з’ї́сти о́близня, скуштува́ти гарбуза́, узя́ти гарбуза́, з’ї́сти гарбуза́, діста́ти гарбуза́;
сделать пе́рвый шаг тру́дного пути́ зру́шити ка́мінь з мі́сця;
сделать поку́пки обкупи́тися;
сделать поползнове́ние /сделать попы́тку/ спро́бувати;
сделать нагля́дным /сделать невозмо́жным, сделать недействи́тельным, сделать однообра́зным, сделать самостоятельным, сделать незави́симым тощо/ унао́чнити /унеможли́вити, унева́жнити, уодномані́тнити, усамості́йнити, унезале́жнити тощо/;
сделать свои́м пра́вилом покла́сти собі́ за пра́вило;
сделать справедли́вым усправедли́вити;
сделать стра́шные глаза́ ви́звірити бу́ркала, ви́звірити о́чі;
сделать шаг ступи́ти крок [шагу не сделает кроку не ступить];
не сделать и мале́йшего уси́лия па́льцем не кивну́ти;
сделавший ОКРЕМА УВАГА;
СДЕ́ЛАННЫЙ зро́блений /пороблений/, упо́раний, вчи́нений, ви́конаний, ви́готовлений, змайстро́ваний;
СДЕ́ЛАННОЕ до́ро́бок.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Одолжение – ла́ска, -ки, по́слу́га, -ги.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Одолжение – ласка, послуга. Сделайте одолжение – зробіть ласку; будьте ласкаві; будь ласка. Просить об одолжении – просити послуги. Сделай одолжение, скажи – скажи на милість.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Одолжение
• Делать, сделать одолжение кому-либо – робити, зробити (чинити, учинити) ласку (послугу кому).
• Мне не нужны твои (ваши…) одолжения – мені не треба твоїх (ваших…) послуг; мені не потрібні твої (ваші…) послуги; мені не треба твоєї (вашої…) ласки; мені не потрібна твоя (ваша…) ласка.
• Просить об одолжении – просити послуги (ласки); просити вчинити ласку.
• Сделай, сделайте [такое] одолжение – зроби, зробіть (учини, учиніть) [таку] ласку; будь ласка (в), будьте ласкаві.
Делать
• Делай, что хочешь – роби, що хочеш; чини, що [твоя] воля.
• Делать лениво – робити ліниво (поволі); робити, як (мов) не своїми [руками].
• Делать на авось что – робити навмання (на гала(й)-бала(й)) що.
• Делать не спеша, с толком – не поспішаючи робити; покладаючи робити.
• Делать нечего; что делать (так и быть) – нічого не вдієш; (не)хай і так; що маю (що маєш, що маємо) робити.
• Делать плохо, неаккуратно, неумело – партачити (спец. парторити, лок. партолити, партьорити); базграти (поганити, паскудити); (іноді) капарити; (про шиття та ін. - кремсати, глемуздити).
• Делать по примеру – робити за прикладом чиїм; робити як хто; (іноді) іти у слід кого; (давн.) робити чиїм робом.
• Делать, сделать в (за) один приём, в два приёма – робити, зробити за одним заходом, за двома заходами (одним нападом, двома нападами).
• Делать, сделать вид – удавати, удати; робити, зробити вигляд.
• Делать, сделать возможным – уможливлювати, уможливити.
• Делать, сделать всё по чьему указанию – робити, зробити (чинити, учинити) все з чийогось наказу (за чиїм наводом); (ірон.) перевестися на чий розум.
• Делать, сделать выговор – робити, зробити догану (іноді зробити нагану, наганити); висловлювати, висловити догану; вимовляти, вимовити (вичитувати, вичитати) [догану] кому.
• Делать, сделать добровольно по собственному желанию – робити, зробити [своєю] волею (самохіть, доброхіть, з доброї волі, з своєї волі, з власної волі, [своєю] охотою, по охоті).
• Делать, сделать зло – лихо (зло) чинити, учинити (робити, зробити); лихо коїти, скоїти.
• Делать, сделать иначе – робити, зробити інакш(е); переіначувати, переіначити (переінакшувати, переінакшити).
• Делать, сделать кое-как, как попало что – робити, зробити абияк що.
• Делать, сделать круг – накидати, накинути (надавати, надати) круга; кодувати (докон. іноді окружляти); (гіперболізоване) іти, піти кругасвіта (галасвіта). [Хто колує, той дома не ночує. Пр.]
• Делать, сделать легко, как бы играя что – за іграшки робити, зробити що.
• Делать, сделать на зло – робити, зробити на зло (на прикрість, на лихо, на пеню, на збитки).
• Делать, сделать несчастным кого – робити, зробити нещасним кого; знещасливлювати, знещасливити (недолити, знедолити) кого.
• Делать, сделать одолжение кому – робити, зробити (чинити, учинити) ласку (послугу) кому.
• Делать, сделать подарки – давати, дати подарунки; дарувати, подарувати що.
• Делать, сделать покупки – накуповувати, накупувати, накупити чого.
• Делать, сделать по-своему – чинити, учинити свою волю; брати, узяти свою волю; своїм ладом (давн. робом) ходити; робити, зробити своїм розумом.
• Делать, сделать по своему усмотрению что – робити, зробити на свій розсуд що; робити, зробити на свою волю (по своїй волі, іноді на свою вподобу) що.
• Делать, сделать ссылку на что – посилатися, послатися (покликатися, покликатися) на що.
• Делать, сделать счастливым, осчастливливать, осчастливить кого – у[о]шасливлювати, у[о]щасливити кого.
• Делать с оглядкой – робити обережно (оглядаючись, з оглядом, з осторогою); (образн. жарт.) поглядати (позирати) на задні колеса.
• Делать усердно что – робити щиро (щирим серцем) що; припадати до якоїсь роботи; пильнувати чого.
• Делать что-либо медленно, не спеша, мешкотно – робити повільно (звільна, спроквола, покволом); марудитися (длубатися, діал. момсатися); (образн.) робити як мокре горить; як через пень колоду тягти.
• Изо всех сил что-либо делать – робити що як не перерватися.
• Меньше говори, а больше делай – менше говори — більше діла твори. Пр. Менше слів, а більше діла. Пр. Треба руки підкладати, а не дарма ґелґотати. Пр.
• Не делает погоды кто, что (разг.) – багато не важить хто, що; не багато (не велико) важить хто, що; не що й важить хто, що; не має великої сили (ваги) хто, що; мало що залежить від кого, від чого; (іноді) не робить погоди хто, що.
• Не знать, что делать, как поступить – не дати собі ради; не знати, на яку (на котру) ступити.
• Не следует так делать – не годиться (не гоже, не личить, не слід) так робити.
• Нечего было делать – не було чого робити; не мав чого робити; нічого було робити.
• Нечего делать – нема чого (що, нічого) робити; діла ніскільки (ніякісінького).
• Ничего не делать – нічого не робити; (образн. розм.) байдики бити; походеньки та посиденьки справляти; лежні справляти; ханьки м’яти; мухи (лок. бомки) бити.
• Он может делать, что хочет – йому вільно (він може) робити, що хоче; йому вільний світ.
• От нечего делать – знічев’я; аби скоротати час. [Півень… знічев’я смітник розгрібав… Глібов.]
• По неволе, по принуждению делать что – з неволі (неволею) робити що; з примусу (з принуки) робити що.
• Решительно ничего не делать – (а)нічогісінько не робити; (образн.) ні кує, ні меле; і за холодну воду не береться (не візьметься); ані до холодної води.
• Хорошо, аккуратно сделать вещь – добре, акуратно зробити річ; як з воску вилив.
• Что делать! (разг.) – що маєш (що маю…) робити (діяти)!; що тут робити (чинити)!; нічого не вдієш!

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зволя́тися, зво́литися – изволить.
• Зво́льтеся! – сделайте одолжение, пожалуйста!
Зроби́ти, -блю́, -биш –
1) сделать, произвести;
2) повредить кому (колдовством).
• Зроби́ти во́лю кому́, чию́ – исполнить чье желание.
• Зроби́ти ла́ску – сделать одолжение.
• Зроби́ти свої́м бо́гом – сделать по своему.
• Зроби́тися – сделаться.
Ла́ска –
1) любовь, нежность, привязанность, ласка;
2) милость, благосклонность, благоволение, благодать, покровительство. 3 ла́ски – из милости, даром.
• Запобіга́ти ла́ски – добиваться милости, благосклонности.
• Ла́ску твори́ти – быть любезным.
• Коли́ ла́ска ва́ша, твоя́ – пожалуйста, если возможно.
• Аби́ була́ ла́ска – лишь бы было угодно.
• Будь ла́ска – пожалуйста.
3) одолжение;
4) ласочка, ласица.
Послу́га –
1) услуга, одолжение, услужение;
2) слуга.
Чини́ти, -ню́ –
1) делать, производить, исполнять.
• Чини́ мою́ во́лю – исполняй мое желание.
• Чині́те ла́ску – сделайте одолжение, пожалуйста.
2) шку́ру – дубить, выделывать кожу.
3) (об овцах) родить;
чини́тися –
1) делаться, происходить, становиться;
2) ким, за ко́го – выдавать себя за кого, считаться за кого.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Одолжение – по́слуга, ла́ска; за -ние – за по́слугу; оказывать одолжение – робити по́слугу, ла́ску робити (чинити) кому́; сделайте -ние – зробі́ть ла́ску, бу́дьте ласка́ві.
Услуга –
1) (содействие, одолжение) – по́слу́га; -ги коммунальные – комуна́льні виго́ди; -ги посреднические – посере́дницькі по́слу́ги; -ги телефонные – телефо́нна послу́га; готовый к -гам – до по́слу́г (гото́вий) гото́вий на по́слу́ги; за оказанную -гу – за зро́блену по́слу́гу; обращаться к -гам – удава́тися, уда́тися до по́слу́г; оказывать -гу – чинити по́слугу, в по́слу́зі ста́ти, зробити по́слугу, става́ти, ста́ти в приго́ді, прислу́жуватися, прислужитися; располагать услугами – користа́тися з по́слу́г;
2) (прислуживание) – ослу́га (Г); держать для услуг – до ослу́ги держа́ти.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зволя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зво́литися, -люся, -лишся, гл.
1) Изволить. Уже зволялися читати, що в голові у них гуло. Котл. Ен. IV. 64.
2) Зво́льтеся! Сдѣлайте одолженіе, пожалуйста. Кв. Драм. 268.
Зроби́ти, -блю́, -биш, гл.
1) Сдѣлать, произвести. Хата, 164. Зроби, милий, золоті удила, щоб я твого коня до води водила. Мет. 112. Гуси зробили великий крик. Грин. II. 239. — свої́м бо́гом. По своему. Не куди й дів ті гроші, а купив дзвін; та вже й тим скривдив громаду, що зробив своїм богом. Св. Л. 287.
2) Повредить кому колдовствомъ. Чоловік з голоду сохне, а дурні брешуть, що це йому зроблено.
3) — во́лю кому́, чию́. Исполнить чье желаніе. Ой чумаченьки, ой ви молоденькі, зробіть мою волю. Чуб. V. 1031.
4) — ла́ску. Сдѣлать одолженіе. Велику ласку мені зроби, послухай. МВ. II. 112.
5) — собі́ смерть. Наложить на себя руки. Ах волю сама собі смерть зробити, як в багацтві з нелюбом жити. Чуб. V. 117.
Ла́ска, -ки, ж.
1) Любовь, привязанность, ласка. У дівчини стільки ласки, як на тихій воді ряски. Лавр. 1. Утеряла дівчинонька у козака ласку. Мет. Я. Серце рвалося, сміялось, виливало мову, виливало, як уміло, за темнії ночі, за вишневий сад зелений, за ласки дівочі. Шевч. 4. Чужа ласка сироті Великдень. Ном. № 10702.
2) Милость, благосклонность, благоволеніе, благодать; покровительство. Панська ласки до порога. Ном. № 1200. Боїться ласки втратити. НВолын. у. Я панською ласкою багатий. Шевч. 139. Знайшла бо єси ласку в Бога. Єв. Л. І. 30. Святителю Миколаю, угоднику Божий, помощнику скорий! допоможи мені ласкою своєю небесною! Чуб. І. 114. Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. II. 13. І над собакою повинно мати ласку. Ном. № 4498. З ла́ски. Изъ милости, даромъ. Хто служить з ласки, тому милосердиєм платять. Ном. № 10326. Живу у чужій сем’ї з ласки. МВ. II. 105. З Бо́жої ла́ски. Божіею милостью. Запобіга́ти ла́ски. Добиваться милости, благосклонности. Такої ласки можна і в цигана запобігти. Ном. № 4769. Ла́ску твори́ти. Быть любезнымъ. На чиїм возі їдеш, тому й ласку твори. Ном. 9610. Коли́ ла́ска ва́ша, твоя́. Пожалуйста! Если возможно. Пусти мене прогулятись, коли ласка твоя. То по ва́шій ла́сці. Это какъ вамъ будетъ угодно. То по вашій ласці: як дасте, — матиме. НВолын. у. Аби́ була́ ла́ска... Лишь-бы было угодно... Аби була ласка слухати, — поки не охрип, — співатиму. Шевч. 156. Те роби́в, що з ла́ски ва́шої звелі́ли. Я дѣлалъ то, что вамъ угодно было приказать. Стор. МПр. 45. Будь ла́ска, будь ла́ско!.. Пожалуйста! Будь ласка, дай мені!..
3) Одолженіе.
4) Ласочка, ласица. Ум. Ласочка. Плаче собі тихесенько... Шелесть!.. коли гляне: по-під тем, мов ласочка, крадеться Оксана. Шевч. 143.
Чини́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Дѣлать, производить, исполнять. Незнай гріха не чинить. Ном. № 106. Її мати гречаники чинить. Мил. 95. Не чини лихого, не бійся нічого. Ном. № 4442. Порядки чинити. Мет. 179. Чини́ мою во́лю. Исполняй мое желаніе. АД. І. 260. Чині́те ла́ску! Сдѣлайте одолженіе! пожалуйста! Чиніте ласку, внесіть ковбаску! Чуб. III. 476.
2) О змѣѣ: класть яйца. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта. Шух. І. 238.
3) Дубить, выдѣлывать (кожу).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Одолже́ніе = пози́ка, по́зи́чка, позича́ння; ла́ска, ми́лость — Коня в позику не давай. н. пр. — Сдѣ́лай, те одолже́ніе =зроби́, здїлай ми́лость, бу́дь, те ла́скав, ласка́ві. — Сдѣлай одолже́ніе, скажи́ = скажи́ на ми́лость. С. Л.

Запропонуйте свій переклад