Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «одолжить»
Шукати «одолжить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Одолжа́ть, одолжи́ть кому, у кого – позича́ти, пози́чити, визича́ти, ви́зичити кому́, у ко́го, боргува́ти, поборгува́ти кого́ и кому́, зазича́ти, зази́чити кого́ чим, спосуджа́ти, спосу́ди́ти кому́. [Волі́в спосуджа́ли перево́зити бі́дним пашню́].
• Одолжи́ть кого чем – пози́чити, ви́зичити кому́ що; зроби́ти послу́гу кому́.
• Этим вы очень одолжи́те меня – ви цим зро́бите мені́ вели́ку послу́гу (ла́ску).
Одолжи́ть, см. Одолжа́ть.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Одолжать, одолжить – позича́ти, -ча́ю, -ча́єш, пози́чити, -зи́чу, -зи́чеш; -ся – запозича́тися, -ча́юся, -ча́єшся, запози́читися, -чуся, -чишся.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бессрочно
• Одолжить бессрочно кому – позичити (дати [в позику], поборгувати) на безрік (на вічне відання) кому. [Що не позичить, то все на безрік. З нар. уст.]
Вера
• Вера без дел мертва есть – віра без діл (є) мертва.
• Вера и гору с места сдвинет – віра і гори зсуває; віра і гори двигає; віра гори (во)рушить.
• Верой и правдой, по вере и правде служить – по правді (віддано) служити.
• Дать, одолжить кому на веру что – дати, позичити кому на віру (на слово) що; повірити кому на слово що; навірити кому що. [Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє. Н. п.]
• Не давать веры кому – не давати (не йняти) віри кому. [Чортам ще й дурень віри не йняв! — одрізав дід. Стороженко.]
• Обратить в христианскую веру кого – навернути (повернути) на християнську віру (до християнської віри, на (у) християнство) кого.
• Обращенный в новую веру (неофит) – новонавернений; нововірець (неофіт).
• Потерявший веру – зневірений.
• Терять, потерять веру в кого, что – зневірятися, зневіритися в кому, в чому; утрачати, втратити віру в кого, в що.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Визича́ти, ви́зичити кому́ – одолжать, одолжить, ссужать, ссудить кому.
Зазича́ти, зази́чити – одолжать, одолжить.
Запосу́дитися (чим) – одолжить что.
Зарято́вува́ти, зарятува́ти (чию кого́) – помогать, помочь, давать, поддержать;
зарято́вуватися, зарятува́тися (чим, у ко́го) – одолжаться, одолжить, получать, получить, занять.
Позича́ти, пози́чити –
1) у ко́го – занимать, занять, брать, взять в долг;
2) кому – одолжать, одолжить кому, давать, дать в долг.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Одолжать, -жить кому, у кого – позича́ти, позичити кому́, у ко́го; о. кого услугой – робити кому́ по́слугу, зобов’язувати кого́ по́слугою.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Визича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. ви́зичити, -чу, -чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ. Аф. 329.
Зарято́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зарятува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Одолжаться, одолжить, получать, получить матеріальную поддержку, занять. Се я у чоловіка зарятувався, та й оплатив податі. Екатериносл. у.
Позича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. пози́чити, -чу, -чиш, гл.
1) — у ко́го. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12.
2) — кому́. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає. Ком. II. 50.
Спосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Одолжить, занять. Така погана сусіда, вже у її нічого не спосудишся.
Спосужа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. спосу́дити, -джу, -диш, гл. Помогать, помочь, одолжать, одолжить, ссужать. Спосудьте мене, пустіть чистити ліс, бо нічим витопити. Міусск. окр. Волів спосужали перевозити бідним пашню, та й так тихенько декому роздавали всячину. ЗОЮР. II. 285.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Запосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. (чим). Одолжить (что). Сл. Нік.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Одолжа́ть, одолжи́ть = позича́ти, визича́ти, пози́чити (С. З. Л.), помога́ти, запомога́ти, підпомога́ти, помогти́ і т. д. — Позич мінї плуга. С. Л. — Одолжа́ться = пови́нним бу́ти.

Запропонуйте свій переклад