Знайдено 23 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Осва́[о́]иваться, осво́иться с чем – призвича́юватися, призвича́їтися, звика́ти, зви́кнути до чо́го, до ко́го, ого́втуватися, ого́втатися з чим, ким, де, об[у]го́втуватися, об[у]го́втатися з чим, ким, де, приго́втатися де, обвика́ти, обви́кнути де, оббува́тися, оббу́тися де, з чим, з ким, осві́йчитися де, з чим. • Осва́иваться с новым положением – призвича́юватися до ново́го стано́вища, звика́ти на ново́му. • -ваться с чужими обычаями – призвича́юватися (обвика́ти) до чужи́х звича́їв. • -иться (свыкнуться) с мыслью – зви́кнутися з ду́мкою. |
Осво́ивать, -ся, осво́ить, -ся, см. Осва́ивать, -ся. |
Изручне́ть –
1) привчи́тися, приручи́тися, посво́їтися; 2) (в деле) о(б)го́втатися, приго́втатися, засво́їти собі́ що, засво́ї́тися з чим; срвн. Осво́иться. |
Ориенти́роваться – орієнтува́тися серед чо́го, в чо́му, на що, (сов.) зорієнтува́тися. [Почали́ орієнтува́тися на самості́йність], (описать) вхопи́ти тропи́. [Не вхо́пиш тропи́, куди́ йти (Мирн.)]. См. ещё Огляде́ться, Осво́иться. |
Приспособля́ться, -соби́ться –
1) страд. – прила́годжуватися, бу́ти прила́годженим, припасо́вуватися, бу́ти припасо́ваним, пристосо́вуватися, бу́ти пристосо́ваним и т. д., см. Приспособля́ть. • Наука должна -ля́ться к делу – нау́ка пови́нна пристосо́вуватися до життя́; 2) (возвр.: сообразоваться) принату́рюватися, принату́ритися, пристосо́вуватися, пристосува́тися, приміня́тися и примі́нюватися, приміни́тися до чо́го (подделываться) приподо́блюватися, приподоби́тися чому́; (приноровиться) прилашто́вуватися, прилаштува́тися, приладна́тися, примодико́вуватися, примодикува́тися (що роби́ти). [Принату́рюватись до нови́х обста́вин (Н. Рада). Пристосо́вуватись до умо́в життя́. Навчи́лися примі́нюватися до ко́жної вла́ди (Звин.). На па́нських бе́нькетах пе́вно що розмовля́ли більш по-по́льськи, приподо́блюючись тому́ смако́ві, що ши́ривсь із-поза Ви́сли (Куліш). Тут, на само́му ріже́чку, ду́же незру́чно було́ копа́ти, та я я́кось примодикува́всь і покопа́в зе́млю геть (Звин.)]. • -би́ться к приёмам (освоиться) – успособи́тися до чо́го, наломи́тися що роби́ти. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ОСВО́ИТЬСЯ (де) да́ти собі́ ра́ду, оббу́тися; освоившийся призвича́єний, ого́втаний, адапто́ваний, обви́клий. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Осваиваться, освоиться – призвича́юватися, -ча́ююся, -ча́юєшся́, призвича́їтися, -ча́юся, -ча́їшся (до ко́го, до чо́го), оббува́тися, -ва́юся, -ва́єшся, оббу́тися, -бу́дуся, -дешся, ого́втуватися (ого́втуюся, ого́втуєшся), ого́втатися, -таюся, -таєшся (з ким, з чим). |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Вго́втуватися, вго́втатися – осваиваться, освоиться. |
Оббува́тися, оббу́тися – привыкать, освоиться. |
Обвика́ти, обви́кнути, обви́кти – осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. |
Обго́втувати, обго́втати –
1) усмирять, приучать; 2) об’езжать, об’ездить (лошадь); обго́втуватися, обго́втатися – осваиваться, освоиться, попривыкнуть, свыкнуться. |
Ого́втуватися, -туюся, ого́втатися, -таюся – осваиваться, освоиться. |
Приго́втати, -таю – приучить, освоить; приго́втатися – освоиться, ознакомиться. |
Принату́рювати, -рюю, принату́рити, -рю – приспособлять, приучать, приучить; принату́рюватися, принату́ритися – 1) привыкать, привыкнуть; 2) приучиться, приспособиться; 3) осваиваться, освоиться. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Оба́шморитися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, освоиться. Деякі запорожці таки згодом обашморились, а деякі знов покрилися в дичу ( = у дикий степ). Вас. 213. |
Оббу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. Привыкнуть, освоиться. Оббулась у хаті. Рк. Левиц. |
Обвика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. обви́кнути, -ну, -неш, гл. Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. Як кіт у хаті обвикне, то не втіче. Лебед. у. Попервах лякались, а там, як обвикли, то ше сами налякають. Драг. 62. Втікає молода од свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка. Г. Барв. 319. |
Обго́втуватися, -туюся, -єшся, сов. в. обго́втатися, -таюся, -єшся, гл. Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. |
Обсві́дчитися, -чуся, -чишся, гл. Обвыкнуть, привыкнуть, освоиться. Славлять, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі. МВ. (КС. 1902. X. 149). |
Ого́втатися, -таюся, -єшся, гл. Освоиться. Трохи оговтавсь і не боїться нічого. Рудч. Ск. І. 93. |
Приго́втатися, -таюся, -єшся, гл. Освоиться, ознакомиться. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Осва́иваться, осво́иться = призвича́ювати ся, призвича́їти ся, осьві́йчити ся, обго́втати ся, ого́втати ся, обу́ти ся. — Припустили його маленьким до отари, так воно там і осьвійчило ся. Кн. — Призвичаїть ся, як поживе з нами. Кн. — От він як роспитав ся, то трохи й оговтав ся. н. к. — Поки обудеш ся (або: обговтаєш ся) — важко. Кр. |
Осво́иться = д. Осва́иваться. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)