Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «оскорблять»
Шукати «оскорблять» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Оскорбля́ть, оскорби́ть – обража́ти, обра́зити, вража́ти, вра́зи́ти, кри́вдити, покри́вдити, зневажа́ти, знева́жити.
• -би́ть обидным словом – вра́зи́ти вразли́вим сло́вом.
• -би́ть до глубины души (жестоко) кого – живи́м вра́зом вра́зи́ти кого́, тя́жко вра́зи́ти (обра́зити) кого́.
• -би́ть чью честь – покри́вдити кого́ на че́сті.
• -би́ть словом, действием – зневажа́ти (знева́жити) сло́вом, чи́ном.
• -би́ть чьё самолюбие – ура́зити чиє́ самолю́бство.
• Это -ля́ет здравый смысл – це пере́чить до́брому ро́зуму.
• Оскорблё́нный – обра́жений, вра́жений, скри́вджений, знева́жений від ко́го чим.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОСКОРБЛЯ́ТЬ образ. завдава́ти обра́зи;
оскорблять де́йствием зневажа́ти чи́ном /вчи́нком/;
оскорблять досто́инство зневажа́ти лю́дську гі́дність;
оскорблять на чём свет стои́т живомовн. так лая́ти, так лая́ти;
оскорблять чу́вства плюва́ти в ду́шу;
оскорбля́ющий що /мн. хто/ обража́є тощо, зви́клий обража́ти, гото́вий обра́зити, з обра́зою на уста́х, кри́вдник, прикм. обра́зливий, дошкульни́й, вразли́вий, /вираз/ го́стрий, пеку́чий, спо́внений обра́зи;
оскорбля́ющий чу́вства кого як плюво́к у ду́шу кому;
оскорбля́емый кри́вджений, обра́жуваний, знева́жуваний;
оскорбля́ющийся діткли́вий, вразли́вий;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Оскорблять, оскорбить – обража́ти, -жа́ю, -жа́єш, обра́зити (обра́жу, обра́зиш), зневажа́ти, -жа́ю, -жа́єш, знева́жити, -жу, -жиш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Оскорблять
• Оскорбить до глубины души кого-либо – тяжко (до глибокої душі) образити (уразити) кого; живою вразою (живим уразом) уразити кого. [Живим би її вразом вразило. Вовчок.]
• Это оскорбляет здравый смысл – це зневажає добрий розум (здоровий глузд); це гостро перечить доброму розумові.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вража́ти, вража́тися, врази́ти, врази́тися, -жу, -зиш –
1) поражать, поражаться, поразить, поразиться;
2) оскорблять, оскорбляться, оскорбить, оскорбиться, огорчать, огорчаться, огорчить, огорчиться.
Зневажа́ти, знева́жити – оскорблять, оскорбить. Знева́жити проха́ння чиє – не уважить чью просьбу.
Обража́ти, -жа́ю, обра́зити, -жу – оскорблять, оскорбить;
обража́тися, обра́зитися (чим, на що) – оскорбляться, оскорбиться, обижаться, обидеться.
Шпе́тити, -чу, -тиш – поносить, ругать, оскорблять, унижать.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Оскорблять, -бить – обража́ти, обра́зити; о. словом, действием – обража́ти, обра́зити сло́вом, чином, учинком, ді́янням.
Действие –
1) (деяние) – ді́я, чин (-ну); (поступок) – учинок (-нку); -вия военные – воє́нні ді́ї (опера́ції); комитет -вия – коміте́т чину; круг -вия – о́бсяг робо́ти; образ -вия – поведі́нка, пово́дження, спо́сіб пово́дитися; оскорблять -вием – зневажа́ти чинно (чином, учинком); открыть -вие – поча́ти функціонува́ти (працюва́ти); происходит, -дило -вие – ді́ється, ді́ялось;
2) (влияние) – вплив (-ву); (непосредственное воздействие) – ді́яння, поді́яння; оказывать, производить -вие – вплива́ти, вплинути, робити, зробити вплив, ді́яти, поді́яти на ко́го;
3) (юрид.) – чин (-ну), ді́я: (о законе, актах) – чинність (-ности), сила; д. договора – чинність догово́ру; д. обратное – зворо́тна чинність, зворо́тна сила; д. правное – правочин (-ну); д. преступное – зло́чин (-ну), злочинство; д. судебное – судочин (-ну); д. юридическое – юридичний чин, юридична ді́я; вводить в -вие – надава́ти, нада́ти сили, чинности; в распространение -вия – на поширення чинности; щоб поширити чинність; закон входит в -вие – зако́н стає́ чинним; подводить под -вия закона – підво́дити, піддава́ти під чинність зако́ну;
4) (театральн.) – ді́я, акт (-ту); во время -вия – під ча́с ді́ї; драма в трех -виях – дра́ма на три ді́ї (а́кти);
5) (аппарата) – робо́та; время -вия на телефонной сети – час, коли працює телефо́нна сі́тка; завод в -вии – виро́бня працює; машина в -вии – машина працює; открыть телефонное -вие – відкрити телефо́нне сполу́чення; приводить в -вие машину – приво́дити в рух, пуска́ти (в робо́ту) машину.
Честь –
1) честь (-сти); в честь – на честь; иметь честь, считать честью – ма́ти за честь; оскорблять честь – зневажа́ти кого́ на че́сті, обра́зити чию честь, покривдити кого́ в (на) че́сті; оскорбление чести – обра́за че́сти;
2) (уважение) – ша́на; оказывать честь – віддава́ти ша́ну, шанува́ти, пошанува́ти.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зневажа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. знева́жити, -жу, -жиш, гл. Не уважать, оказывать, оказать неуваженіе, пренебрежніе, оскорблять, оскорбить. Свою неньку зневажав, з двора її виганяє. Макс. (1849). 100. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Мет. 415.
Котора́, -ри́, ж. Ссора, раздоръ; обида. Котору́ завдава́ти. Обижать, оскорблять. Вх. Зн. 28.
Обража́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. обра́зити, -жу, -зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Уража́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. урази́ти, -жу́, -зи́ш, гл.
1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу. Гол. І. 2.
2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Лебед. у. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574.
3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим. Новомоск. у.
4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа. Левиц. Пов. 5.
Шпе́тити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Ном. № 3535. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Котл. Ен. II. 30. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. Г. Барв. 423. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова. К. ХП. 25.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Оскорбля́ть, оскорби́ть, ся = обража́ти, (С. Жел. Л.), уража́ти (С. Ш.), образи́ти (С. Жел.), у(в)рази́ти, ся (С. ш.). — Отпущено всїм, которі мене образили. Б. Н. — Слова його глибоко вразили мене. Кн. — На віщо не заводите розраду, на віщо ображаєте людей? Лев. В.

Запропонуйте свій переклад