Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «осторожно»
Шукати «осторожно» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Осторо́жно –
1) обере́жно, бе́режко, сто́рожко, з осторо́гою, оба́чно, ошамне́нько, з о́глядом;
2) пома́лу, ум. помале́ньку, помале́сеньку. [Пома́лу ступа́йте, пи́лу не збива́йте].
• Он поступил очень -жно – він зроби́в ду́же оба́чно.
• Говорите -жнее – бала́кайте обережні́ше, оба́чніше.
• Осторо́жнее, вы опрокинете стол – оба́чніше, не переки́ньте стола́.
• Поставить что -жно – поста́вити що обере́жно, злеге́нька.
Край –
1) (конец, предел, рубежная полоса) край (-а́ю), кіне́ць (-нця́), о́край (-аю), окра́йок (-а́йка), закра́йок (-йка), бе́рег (-рега), ум. крає́чок (-є́чка и -є́чку), кра́йчик (-ка), кі́нчик, окра́єчок (-чка); срвн. Коне́ц 1. [Нема́ кра́ю ти́хому Дуна́ю (Пісня). Світа́є, край не́ба пала́є (Шевч.). Карпо́ одсу́нувся на са́мий край при́зьби (Н.-Лев.). По́руч ме́не на крає́чку всадови́вся яки́йсь п’я́ний чолов’я́га (Крим.). На кра́йчику лі́жка обня́вшися засну́ли дві молоді́ голови́ (Франко). Я не силку́юся збагну́ти сю річ до кра́ю (Самійл.). Замча́ли мене́ куди́сь на кіне́ць села́ (М. Вовч.). Я льо́том долеті́в до гайово́го о́краю, – нема́! (М. Вовч.). В кіне́ць га́ю, на окра́йку стоя́в дуб-довгові́к (М. Вовч.). Поста́вив пля́шку на са́мому бе́резі сто́лу (Сл. Ум.). Надяга́є черке́ску, обши́ту по берега́х срі́бним галуно́м (Мова)].
• Край одежды – край, оме́т (-та). [На гапто́вані оме́ти ри́зи дорого́ї! (Шевч.)].
• Край соломенной крыши – стрі́ха, острі́ха, острі́шок (-шка), (судна) обла́вок (-вка).
• Края́ сосуда, кратера и т. п. – ві́нця (р. ві́нець), береги́, кри́си (-сів), посу́дини, кра́тера. [Розби́й яйце́ об ві́нця шкля́нки (Звин.). Кра́терові ві́нця (береги́). Глибо́ка ми́ска з крути́ми берега́ми (Конотіпщ.). Здава́лися йому́ кри́сами коло горшка́ або коло ми́ски (Н.-Лев.)].
• До -ё́в, до самых -ё́в – по ві́нця, по са́мі ві́нця.
• В уровень с -я́ми – уще́рть, укра́й. [Не налива́й го́рщика вщерть (Звин.). Її́ се́рце налило́ся ща́стям уще́рть (Н.-Лев.). Зло́том наси́плю я чо́вен укра́й (Грінч.)].
• Насыпанный в уровень с -я́ми – щертови́й. [Бу́де щертови́х мі́рок де́в’ять, а верхови́х ві́сім (Сл. Гр.)].
• Осторожно, это стакан с острыми -я́ми! – обере́жно, в ціє́ї шкля́нки го́стрі ві́нця.
• Переливать через край – ли́ти через ві́нця.
• Течь, литься через край, -ая́ – ли́тися через ві́нця. [По́внії ча́рки всім налива́йте, щоб через ві́нця лило́ся (Пісня)].
• Имеющий широкие края́ – криса́тий; срвн. Широкопо́лый.
• Лист с вырезными, зубчатыми -я́ми – листо́к із вирізни́ми, зубча́стими берега́ми (края́ми).
• Край болота – при́болоток (-тка).
• Тут тебе и край! – тут тобі́ й край! тут тобі́ й гак! тут тобі́ й амі́нь!
• Сшитый край ткани, см. Рубе́ц.
• Шов через край – запоши́вка.
• Шить через край – запошива́ти.
• Рана с рваными -я́ми – ра́на з рва́ними края́ми.
• Язва с расползшимися -я́ми – ви́разка з розлі́злими края́ми.
• Конца -а́ю нет – нема́ кінця́-кра́ю, без кінця́ й кра́ю.
• Стол по -я́м с резьбою – стіл із рі́зьбленими закра́йками.
• С которого -а́ю начинать пирог – з котро́го кінця́ почина́ти пирога́?
• На реке лёд по -я́м – на рі́чці кри́га край берегі́в.
• Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! – уже́ мені́ терпе́ць урва́вся, а ли́хові кінця́ нема́є!
• Он хватил, хлебнул через край – він перебра́в мі́ру, він хильну́в через мі́ру.
• На краю́ света – на краю́ сві́та, край сві́та.
• На краю́ пропасти – край безо́дні.
• На краю́ гроба – одно́ю ного́ю в труні́.
• Он был на краю́ гибели – він ма́ло не заги́нув.
• Я проехал Украину из кра́я в край – я переї́хав Украї́ною з кінця́ в кіне́ць, я прої́хав Украї́ну від кра́ю до кра́ю.
• На край – (на) край. [Скажи́-ж мені́: де мій ми́лий. Край сві́та поли́ну (Шевч.)].
• Вдоль кра́я – по́над, по́над край, вкрай чо́го. [По́над шля́хом щири́цею ховрашки́ гуля́ють (Шевч.). Ї́хала па́ні вкрай горо́да (Номис)].
• На краю́, с -а́ю, нрч. – край, покра́й, накра́й, наузкра́й чого, кіне́ць чого. [Наси́пали край доро́ги дві могили́ в жи́ті (Шевч.). По́тім на світа́нні, як біля́ві хма́ри ста́нуть по́край не́ба, мов ясні́ ота́ри… (Л. Укр.). Жила́ вдова́ накра́й села́ (Пісня). Наузкра́й ни́ви кури́вся димо́к (Сл. Грінч.)];
2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубі́ж (-бежа́), ребро́, край. [Уда́рив ру́бом ліні́йки (Сл. Ум.). Вда́рився об две́рі, об са́мий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубі́ж голо́вкою вда́рилося (Пирятинщ.)].
• Край скошенный – скісни́й руб (край).
• Край острый (орудия, инструмента) – гострі́й (-рія́), ум. гостріє́ць (-рійця́); (тупой) хребе́т (-бта́), рубі́ж (-бежа́). [Ле́две маха́ла соки́рою, б’ючи́ вже обу́хом, а не гостріє́м (Грінч.). Хребе́т пи́лки. Рубі́ж ножа́].
• Край поперечный – торе́ць (-рця́). [Торці́ кле́пок звича́йно скі́сно обрі́зують (Бондарн. виробн.)].
• Край кристалла – криста́ловий руб.
• Гора с зубчатым верхним -а́ем – гора́ з зубча́стим хребто́м.
• Гора с зубчатыми боковыми -я́ми – гора́ з зубча́стими ре́брами;
3) (страна, область) краї́на, край, украї́на, сторона́, земля́, ласк. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка, сторо́нонька, сторо́ночка, (территория) тере́н (-ре́ну). [Десь, коли́сь, в які́йсь краї́ні прожива́в пое́т неща́сний (Л. Укр.). Ой, пошлю́ я зозу́леньку в чужу́ю краї́ноньку (Пісня). У яко́му кра́ї мене́ захова́ють? (Шевч.). Прибу́дь, прибу́дь, мій миле́нький, з украї́н дале́ких (Пісня). На тій просла́вній Украї́ні, на тій весе́лій стороні́ (Шевч.). Поли́ну я в чужу́ стороно́ньку шука́ть талано́ньку (Пісня). На чужі́й сторо́нці найду́ кра́щу або зги́ну, як той лист на со́нці (Шевч.). Встає́ шляхе́цькая земля́ (Шевч.)].
• Какими судьбами вы в наших -я́х? – яки́м вас ві́тром занесло́ до нас?
• Тёплые края́ – те́плі краї́, (мифол.) ви́рій, и́рій (-ію и -ія). [Зажури́лася перепі́лочка: бі́дна моя́ голі́вочка, що я ра́но із ви́рію прилеті́ла (Пісня)].
• Родной край – рі́дний край, ба́тьківщина; срвн. Ро́дина. [Тре́ба рятува́ти рі́дний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края́ – дале́кі краї́, дале́ка сторона́, дале́кий край, (метаф.) не близьки́й світ. [Одна́, як та пта́шка в дале́кім краю́ (Шевч.)].
• Чужие края́ – чужи́на, (ласк. чужи́нонька), чужа́ сторона́, чужа́ краї́на, чужи́й край. [Тя́жко-ва́жко умира́ти у чужо́му кра́ю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа́ чужи́на, як домови́на (Приказка). Виряджа́ла ма́ти до́ньку в чужу́ стороно́ньку (Пісня)].
• По чужим -я́м – по чужи́х края́х, по світа́х. [Не забува́в він і того́, що по світа́х ро́биться, по і́нших сто́ронах (Єфр.)].
• Познакомиться с чужими -я́ми – чужи́х краї́в поба́чити, сві́та поба́чити. [Побува́є наш у солда́тах, сві́та поба́чить, порозумні́шає (Крим.)].
• Путешествовать по чужим -я́м – мандрува́ти (подорожува́ти) по чужи́х сто́рона́х (края́х).
• Заморский край – замо́рський край, замо́рська сторона́, замо́р’я (-р’я).
• Работы у нас непочатый край – у нас пра́ці си́ла-силе́нна;
4) (часть говяжей туши) край. [Товсти́й край. Тонки́й край].
Ну́жно, глаг. нрч. – тре́ба (в разговоре, пров. тра и тре), потрі́бно; (редко: должно) пови́нно, (следует) слід, нале́жить, (имеется потребность) потре́ба, до потре́би; срв. II. На́до. [Тре́ба со́ли, тре́ба горшкі́в, тре́ба смоли́ (Н.-Лев.). Хоч хо́чете, не хо́чете, – тре́ба привика́ти (Пісня). Хи́трощів зажи́ти тре́ба їм (Грінч.). Тра на база́р ї́хати (Звин.). Тра кому́сь ї́хати в дуби́ну (Рудан.). Тре тим ро́гом чеса́тися, котри́м мо́жна діста́тися (Шейк.). Хіба́ потрі́бно було́ все це розка́зувати? (Київ). На стосу́нки суспі́льства з собо́ю пови́нно диви́тися, як на ві́льну умо́ву (Наш). А оцього́ гвіздка́ вам потре́ба? (Звин.). Ча́рка-дру́га – до потре́би (Стариц.)].
• Что (чего), кого вам -но? – що (чого́), кого́ вам тре́ба?
• Мне -но итти – мені́ тре́ба йти.
• Это -но делать осторожно – це тре́ба роби́ти обере́жно.
• Если будет -но – якщо́ (коли́, як) тре́ба бу́де.
• Сколько -но – скі́льки тре́ба (потрі́бно), скі́льки потре́ба. [Хай ві́зьме їх (гро́ші) або́ всі, або́ скі́льки потре́ба (Грінч.)].
• Всё, что -но для писанья – все потрі́бне до (для) писа́ння (щоб писа́ти).
• Как раз то, что -но – са́ме (як-ра́з) те, що (чого́) тре́ба.
• -но же было мне встретить его! – тре́ба-ж було́ (надало́-ж) мені́ зустрі́ти (спітка́ти) його́!
• Так -но – так тре́ба, так му́сить бу́ти, (подобает) так годи́ться.
• Не -но – не тре́ба (в разгов.: не тра, не тре), не потрі́бно, нема́(є) потре́би.
• Мне это ни на что не -но – мені́ цього́ ні на що́ не тре́ба, мені́ це ні на що́ (ні до чо́го) не потрі́бне, мені́ це без потре́би (ні до чо́го).
• -но бы – тре́ба-б, (следовало б) слі́д-би, випада́ло-б.
Огля́дка, огляде́нье – о́гляд.
• С -дкой (осторожно) – з о́глядом, з осторо́гою.
• Без -дки – нео́гля́дки, нео́гля́дком, нео́бзир, нео́бзирці.
• Бежать без -дки – тіка́ти нео́глядки, без оче́й, тіка́ти не озира́ючись.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Действующий – (в акт. действии) що (який) діє, (способн. акт.) чинний, діяльний, дієвий (дійовий), активний; (устар.) дію́щий, дію́чий:
• безупречно действующий – бездоганний;
• возбуждающе действующий – збудний, збудник;
• действующая армия – дійова (польова, регулярна) армія;
• действующая власть – нинішня влада;
• действующая модель – робоча модель;
• действующая сила – (акт. свойств.) активна (чинна, дієва) сила; чинник; (в акт.дії) сила, що діє;
• действующее законодательство – чинне законодавство;
• действующее лицо – дієвець, дійова особа;
• действующее предприятие – робоче підприємство;
• действующие лица – дійові люди, дійові особи; (иногда разг.) діячі; персонажі;
• действующий вразброд – хаотичної дії;
• действующий вулкан – активний, живий (давн. дію́щий) вулкан;
• действующий наверняка – діючи безпомильно;
• действующий на нервы – дратівливий, дражливий;
• действующий открыто – не ховаючи намірів;
• действующий порядок – чинний (нинішній) порядок;
• действующий президент – теперішній (нинішній) президент;
• действующий фактор – (діяльний) чинник;
• действующий через голову – діяти через голову;
• опьяняюще действующий – п’янкий;
• осторожно действующий – обережний;
• постоянно действующий (комитет) – постійний (комітет);
• решительно действующий – рішучий.
[Коли вона все-таки додому прибувала, то привозила з собою дражливі запахи ментолових цигарок і лікеру «Амарето», що з’явилися в новопосталих комерційних крамницях. Віктор же Колобко привозив із собою з сіл не менш дражливі аромати часнику й самогону (В.Кожелянко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОСТОРО́ЖНО (без поспіху) пома́лу, пово́лі, потихе́ньку, помале́ньку
ДЕ́ЙСТВОВАТЬ (рішуче) бра́ти бика́ за ро́ги, зневажл. товкти́ся, (про закон) ма́ти си́лу /чи́нність/;
не действовать (про руки) не слу́хати, не слу́хатися;
действовать в ка́честве кого виступа́ти як хто;
действовать вразбро́д не в оди́н гуж тягну́ти;
действовать на не́рвы гра́ти на не́рви, натяга́ти не́рви, нервува́ти кого;
действовать неосмотри́тельно не спита́вши бро́ду, лі́зти в во́ду;
действовать опроме́тчиво руба́ти з плеча́;
действовать по свое́й во́ле чини́ти свою́ во́лю;
действовать реши́тельно образ. бра́ти бика́ за ро́ги, хапа́ти бика́ за ро́ги;
действовать согласо́ванно іти́ в но́гу;
действовать сообща́ тягну́ти в оди́н гуж, взя́тися за ру́ки;
действующий що ді́є тощо, дія́ч, покли́каний /зго́дний, гото́вий/ поді́яти, зви́клий /схи́льний/ ді́яти, прикм. дія́льний, акти́вний, ефекти́вний, чи́нний, дійови́й, робо́чий, /парк авт/ ходови́й, фраз. в робо́ті, в ді́ї, в ру́сі, в ходу́, в си́лі, своє́ю ді́єю [успе́шно действующий у́спі́шний своєю дією], /де/ з по́лем ді́ї у чому, складн. рівноді́йний [равноде́йствующий рівноді́йний], робот-в-дії [действующий ро́бот ро́бот-в-ді́ї];
возбужда́юще /опьяня́юще тощо/ действующий = возбуждающий /пьянящий тощо/;
постоя́нно /безупре́чно, осторо́жно, реши́тельно тощо/ действующий пості́йний /бездога́нний, обере́жний, рішу́чий тощо/;
действующий аэродро́м акти́вне /робо́че/ лето́вище;
действующий вразбро́д хаоти́чної ді́ї;
действующий вулка́н живи́й вулка́н;
действующий на не́рвы галиц. разли́вий див. ще нервирующий;
действующий наверняка́ стил. перероб. ді́ючи безхи́бно;
действующий откры́то з відкри́тим забра́лом, не хова́ючи на́мірів;
действующий поря́док суча́сний поря́док;
действующий ука́з чи́нний ука́з;
действующий фа́ктор чи́нник;
действующий че́рез го́лову зви́клий ді́яти че́рез го́лову;
действующая а́рмия польова́ а́рмія;
действующая моде́ль робо́ча моде́ль;
действующие ли́ца дійові́ осо́би, забут. лицеді́ї;
ме́дленно действующий яд отру́та пові́льної ді́ї;
ЗАДЕ́ЙСТВОВАТЬ заді́яти, фраз. урухо́мити;
ПОДЕ́ЙСТВОВАТЬ ще ма́ти вплив.
ОБРАЩА́ТЬСЯ (ким) ще перекида́тися, (про гроші) ходи́ти, (в певному колі) живомовн. те́ртися, тирлува́ти;
обращаться в бе́гство стил. відповідн. рятува́ти вте́чею;
обращаться в пе́пел попелі́ти;
обращаться в ра́зные инста́нции оббива́ти поро́ги рі́зних служб /інста́нцій/, фаміл. ки́датися туди́-сюди́;
обращаться во что ще перехо́дити у, става́ти чим [обращаться в разва́лины става́ти руї́ною];
обращаться в слух напру́жувати весь свій слух;
обращаться в суд фраз. позива́тися;
обращаться за чем зверта́ти по що, шука́ти чого;
обращаться за сове́том к кому кли́кати на пора́ду кого;
обращаться к реа́лиям спуска́тися на зе́млю, диви́ти пра́вді в о́чі;
обращаться к чу́вствам и ра́зуму говори́ти до се́рця й ро́зуму;
обращаться от чего к чему перекида́ти місто́к від чого до чого;
обращаться по де́лу вдава́тися /зверта́тися/ у спра́ві;
обращаться с кем галиц. трактува́ти кого;
обраща́ющийся = обращаемый, образ. в о́бігу, (куди) охо́чий /зви́клий/ зверта́тися тощо, прикм. обіго́вий;
обраща́ющийся в бе́гство зму́шений тіка́ти;
обраща́ющийся за по́мощью шука́ч по́мочі;
обраща́ющийся к чему зму́шений зверну́тися до чого;
обраща́ющийся к адвока́ту /обраща́ющийся к врачу́/ стил. перероб. кліє́нт адвока́та /паціє́нт лі́каря/;
обраща́ющийся к изуче́нию стил. перероб. взя́вшися до ви́вчення;
обраща́ющийся к фа́ктам заціка́влений фа́ктами, стил. перероб. узя́вшися за фа́кти;
пло́хо обраща́ющийся /осторо́жно обраща́ющийся/ с пога́ний /обере́жний/ у пово́дженні з /у ста́вленні до/;
обраща́ющийся с про́сьбой проха́ч;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Осторожный – обере́жний, сторожки́й, оба́чний, -а, -е; -но – обере́жно, оба́чно, пома́лу.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Оглядка – огляд. С оглядкой (осторожно) – обережно. Без оглядки – безоглядно; не оглядаючись. Бежать без оглядки – тікати неоглядки, без очей, не озираючись.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Обе́ре́жно, нар. – осторожно.
Пома́лу, нар. –
1) тихонько, осторожно, слегка;
2) тихо;
3) медленно, не спеша.
Сто́рожко, нар. –
1) осторожно;
2) чутко.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Осторожно – обере́жно, оба́чно; (не спеша) – пома́лу, пово́лі; -но идти – обере́жно йти, стерегтися йдучи; -но, окрашено! – обере́жно, пофарбо́вано!; -но, трамвай идет! – стережі́ться, трамва́й іде! (двигается с места) – трамва́й руша́є!
Отходить, отойти – відхо́дити, відійти, іти, піти; осторожно, поезд отходит! – стережі́ться, по́їзд руша́є!; почта отходит по вторникам – по́шта відхо́дить (іде́) щовівті́рка.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бе́режно, нар. Бережно, осторожно. Ум. Бережненько.
Оба́чно, нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно.
Обере́жно, нар. Осторожно. МВ. (О. 1862. І. 81).
Пома́лу, нар.
1) Тихонько, осторожно, слегка. Помалу ступайте, пилу не збивайте. Чуб. III. 34. Мороз дуже старий чоловік; він як дихне помалу, то й мороз не великий. Чуб. І. 32.
2) Тихо. Ой помалу малу, чумаченьку, грай, да не врази мого серденька вкрай. ЗОЮР. II. 21.
3) Медленно, не спѣша. Ой ходімо, пане-брате, на той кут помалу. Чуб. V. 256. Ні, каже, не біг, — я помалу йшов. Рудч. Ск. II. 182. Ум. Помале́ньку, помале́сеньку, помане́сеньку.
По́паски, нар.
1) Пася, пасясь на ходу. Сим. 197. Отара попаски попхалась навманя. Греб. 381. Вівці... роскотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю. Мир. ХРВ. 50.
2) Осторожно. Кішка іде попаски. Борз. у.
Сохра́нно, нар. Осторожно. Шух. I. 80.
Сто́рожко, нар. Осторожно. (О. 1862. І. 81).

Запропонуйте свій переклад