Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «отродье»
Шукати «отродье» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Отро́дье – відрі́ддя, порі́ддя, насі́ння, колі́но, (бран.) ко́дло, ви́родок, ви́плодок (-плідка), накоре́нок (-нка). [Згинь ти з усі́м свої́м ко́длом (накоре́нком)].
• Ехиднино -дье – гадю́чий ви́плодок.
А́дов – пеке́льний; -во отродье, исчадие – пеке́льне ко́дло.
Дитя́ – дити́на, дитя́ (р. дитя́ти); (возвыш.) ча́до, (насмешл. – отродье) ви́лупок. [Це-ж твої́ ви́лупки]; мн. ді́ти; ум. дити́нка, дити́нонька, дити́ночка, дитя́тко, ді́тонько, (чаще во мн. -ки), дитя́точко, дитя́те[о]нько, дитинча́ (р. -ча́ти).
• Де́тки – ді́тки́, ді́точки́, ді́тоньки́.
• Дети́шки – дітво́ра́, дітлахи́, дітваки́, дитинча́та, (насмешл.) бахурня.
• Малые де́ти – мале́ча, дрі́б’язок. [Там того́ дрі́б’язку по́вен за́пічок]; (в детск. яз.) ля́ля, ля́лечка.
• Дитя́ в зародыше – утро́ба; (ещё не говорящее, грудное) немовля́ (р. -ля́ти), немовля́тко; (начинающее бегать) бігуне́ць (р. -нця́), бігу́нчик; (самое младшее в семье) мізи́нець (р. -нця), мізи́нчик, мізи́нне дитя́, (шутливо) – ви́с[ш]крібок; (сводное) зведеню́к (ж. р. зведеню́чка), зведеня́ (р. -ня́ти, мн. зведеня́та); (родное) рі́дна дити́на, порі́дня (ж. р.). [Він її́ порі́дня, – то хіба́-ж вона́ його́ одки́неться? (Звиног.)]; (от первого брака) пасербиня́ (р. -ня́ти); (подаренное) подарунча́ (р. -ча́ти); (внебрачное) нешлю́бна дити́на; (незаконнорождённое) байстря́ (р. -ря́ти), байстру́к, (о девочке) байстру́чка, (общ.) байструченя́, (деликатно) баста́рд, па́далишне [Андрі́й з па́далишних], па́далишна (самосі́йна) дити́на; (зачатое до брака) безкорова́йний, безкоровайчу́к; (родившееся после смерти отца) посме́ртна дити́на; (балованное) пе́стя (р. -ті); (резвое) ко́кот, ко́котень (р. -тня); (крикливое, пискливое) пи́скавка, вере́скля (р. -лі); (неуклюжее, толстое) опе́цьок (р. -цька), окле́цьок; (запачканное, неопрятное) ма́зя, замурзеня́ (р. -я́ти); (уродливое, больное английской болезнью) відмі́нок, відмінча́ (р. -ча́ти), відмі́на; (умершее без крещения) потерча́ (р. -ча́ти), потерчу́к.
• Корчить из себя дитя́ – дити́нитися, сов. здити́нитися. [Не дити́нься та прийма́й гро́ші на теля́. А Семе́н здити́нився, на́че він ніко́ли не чув і не ба́чив].
• Родить дитя́ – знайти́ дити́ну, приве́сти дити́ну, породи́ти.
• Родить дитя́ вне брака – наряди́ти дити́ну, (грубее) приве́сти байструка́.
Змеи́ный – гадю́чий, гадю́чин, га́дячий, га́дяцький, гадю́цький, змія́чий, змії́ний, (змеев) га́дів (-дова, -дове), змі́їв (-єва, -єве). [Ми зни́щимо гадю́че ко́дло лю́те (Грінч.). Чо́рні кі́гті, вмо́чені в гадю́чу сли́ну (Крим.). Га́дяче жало́ (Федьк.) Змія́ча голова́ (Звин.). З то́го ча́су о́стрів той зве́ться змії́ним (Стор.). Брав черві́нці з гадю́чиної но́рки (Франко)].
• -ное гнездо (место) – гадю́чник, гадови́ще.
• -ное отродье, гнездо – гадю́че, змія́че ко́дло, гадю́че, змі́єве насі́ння.
• -ная трава, бот. Stachys silvatica L. – ба́бка, бу́ковиця.
• -ный язык, бот. Ophioglossum – язи́чник (-ка), пога́не зі́лля, без’язи́чник, ти́хе зі́лля.
Ка́ста – ка́ста, (бранно: отродье) ко́дло.
• -та браминов – брамі́нська ка́ста.
• -та жрецов – ка́ста жерці́в.
• Разделенный на -ты – касто́ваний, поді́лений на ка́сти.
• Разделенность на -ты – касто́вість (-вости).
Пото́мство – наща́дки (-ків), наща́док (-дку), пото́мство (-ва) (книжн.), на́щад (-ду), ща́док (-дку), пото́мок (-мку), плід (р. пло́ду), (отродье) на́плід, накоре́нок (-ре́нку).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОТРО́ДЬЕ фраз. насі́ння [змеи́ное отродье гадю́че насі́ння].
ЗМЕИ́НЫЙ, змеиная му́дрость гадю́ча му́дрість;
змеиное гнездо́ гадю́чник;
змеиное отро́дье гадю́че ко́дло /насі́ння/;
змеиным кова́рством (досягти мети) образ. гадю́чим по́повзом.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Отродье –
1) насі́ння, -ння, порі́ддя, -ддя;
2) (бранно) ко́дло, -ла, ви́плодок, ви́родок, -дка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Отродье
• Адово отродье (презр.) – пекельне кодло.
• Ехиднино отродье (презр.) – гадючий виплодок.
Адов
• Адово отродье – пекельний (бісової душі) вилупок; сатанинський виплодок; (збірн.) пекельне (бісове) кодло; пекельні діти. [Ах ти, пекельний вилупок! Сл. Ум. Ну, що ж! Бог милостив! Пекельне кодло розженем ми Соломоновим ключем. Лукаш, перекл. з Гете.]
• Адский житель – (те саме, що) Адово отродье. Див. адов.
• Исчадие ада – (те саме, що) Адово отродье. Див. адов.
Змеиный
• Змеиная улыбка – зміїна (гадюча, лукава, підступна) усмішка.
• Змеиное жало (перен.) – гадюче жало; гострий (отруйний) язик (язичок).
• Змеиное отродье – гадюче (змієве, зміїне) кодло (поріддя); гадюче (змієве) насіння.
Каинов
• Каинова печать – каїнова печать; каїнів знак.
• Каиново отродье (бранное) – каїнове кодло; каїнів виплодок.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ви́плодок, -дка –
1) порождение;
2) исчадие, отродье.
Ви́родок, -дка – урод, выродок, отродье.
Гадю́чий – змеиный.
• Гадю́че ко́дло – змеиное отродье, змеиная порода.
На́коренок, на́корінок, -нка –
1) отросток;
2) отродье, потомство.
• До на́корінку – в корень.
Насі́ння –
1) семя, семена;
2) семячки (подсолнечника);
3) семя, потомство, отродье.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гадя́, -дя́ти, с.
1) Змѣенышъ, змѣиное отродье. Федьк.
2) Гадє сліпе. Рыба Petromyzon fluv. Шух. I. 24.
Насі́ння, -ня, с.
1) Сѣмя, сѣмена. Що ж бо то за зілля — чорнеє да насіння? Мет. 230. Оце добула собі насіння з круглих буряків.
2) Сѣмячки (подсолнечника и пр.) Дівчата лузали насіння. 3) Сѣмя, потомство; отродье. Промовив Авраамові і насінню його. Єв. Л. І. 55. Пускали колоддя, каміння і враже так товкли насіння, що у рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64. Ум. Насі́ннячко. Сим. 225.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

А́довъ = пеке́льний. С. З. Л. — Отро́дье а́дово — пеке́льник.

Запропонуйте свій переклад