Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «повадиться»
Шукати «повадиться» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пова́дить, -ся, см. Пова́живать, -ся.
Пова́живаться, пова́диться –
1) уна́джуватися, уна́дитися, пона́джуватися, пона́дитися, зана́дитися, прина́джуватися, прина́дитися, ула́ситися, (о многих) повна́джуватися до ко́го, до чо́го, в що. [Уна́дився-ж наш Ва́силь до старо́го Нау́ма що-день (Кв.). Діте́й ті́льки раз-два помани́, то так і пона́дяться, разі́в де́сять на день біжа́ть сюди́. Прина́дився вовк до ове́ць. Чого́сь ті соба́ки зана́дилися до на́шого подві́р’я];
2) (привыкать) звика́ти, зви́к(ну)ти до ко́го, до чо́го, спона́джуватися, спона́дитися, розпона́джуватися, розпона́дитися на що, навика́ти, нави́кнути до чо́го. [Як спона́диться кра́сти, то не одзвича́їш (Крим.). Злоді́ї зма́лечку навика́ють кра́сти].
• Пова́дился кувшин по воду ходить, там ему и голову сложить – до́ти глек во́ду но́сить, до́ки ву́хо ввірве́ться; до ча́су зба́нок во́ду но́сить.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Зачастить, зачащать, разг. –
1) зачастити, (о речи, ходьбе, дожде) задріботіти, задріботати, задрібцювати;
2) (повадиться) занадитися, унаджуватися, унадитися, почати (стати) учащати.
[Унадився журавель до бабиних конопель (Пр.)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОВА́ДИТЬСЯ дк образ. пізна́ти сте́жку в горо́х.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Повадиться
• Повадился кувшин по воду ходить, тут ему и голову сложить – унадився (занадився) кухоль по воду ходити, поки йому вушка не відірвали. Пр. Пішов глечик по воду та й головку там положив. Пр. До часу глек (дзбан) воду носить. Пр. Поти глек (дзбан) воду носить, поки вухо увірветься. Пр. Занадився звір до скотини — попробує рогатини. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вна́дитися – повадиться.
Зана́дитися – повадиться.
Пона́дити, -джу, -диш – приманить, повадить;
пона́дитися –
1) соблазниться;
2) повадиться.
Прина́джувати, -джую, прина́дити, -джу, -диш – приманивать, приманить;
прина́джуватися, прина́дитися – поваживаться, повадиться.
Спона́джувати, -джую, спона́дити, -джу –
1) приучать, приучить, дать волю;
2) вовлекать, вовлечь, подстрекать, подстрекнуть.
• Спона́дити на зло́чин – вовлечь в преступление.
• Спона́джуватися, спона́дитися – приучаться, повадиться.
Увика́ти, уви́кнути –
1) до чо́го – привыкать, привыкнуть;
2) у що – поваживаться, повадиться.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зана́дитися, -джуся, -дишся, гл. Повадиться. Заносились кури та й позгризали пуп’яночки. Каменец. у. В той садок до яблук занадився сокіл і каждої ночі об’їда яблука. Рудч. Ск. І. 158. Занадився мелник та до мелнички. Грин. III. 654.
Повна́джуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Повадиться (о многихъ).
Пона́дитися, -джуся, -дишся, гл.
1) = Повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Г. Барв. 422. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Котл. Ен. І. 9.
2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди. Богодух. у.
Прина́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. с прина́дитися, -джуся, -дишся, гл. Поваживаться, повадиться. Принадився вовк до овець. НВолын. у.
Роспона́дитися, -джуся, -дишся, гл. Разлакомиться, повадиться. Діти роспонадилися на солодке. Зміев. у. Роспонадився вовк, ше йде. Мнж. 3.
Спона́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спона́дитися, -джуся, -дишся, гл. Пріучаться, пріучиться, повадиться. Так і спонадився, щоб ласенько їсти. Черк. у.
Уна́дитися, -джуся, -дишся, гл. Повадиться. Унадився, як свиня в моркву. Ном. № 2741. От лисичка внадилась до тиєї яблуньки. Рудч. Ск. I. 19. Ото ж до сієї Галі да внадився змій. Рудч. Ск. I. 131.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Пова́диться = д. Пова́живаться.
Пова́живаться, пова́диться = звика́ти, зви́кнути; уна́жувати ся, уна́дити ся (С. Л. Ш.), пона́дити ся (С. Л.), зна́дити ся (С. Л.), зана́дити ся, роспона́дити ся. — Звик по неділях байдики бити, так і в понедїлок не візьметь ся за роботу. Кн. — Унадив ся, як свиня у моркву. н. пр. — Посіяла мак над водою, та внадив ся дяк з бородою. в. п. Под. — Унадилась свинота до чужого болота. н. пр. — Як вовк до кошари унадив ся. н. пр. — Лисичка внадилась до тиєї яблуньки. н. к. — Оце помічаю, що вона понадилась проти череди і під вербу виходити. Кн. — В той садок до яблук занадив ся сокіл. н. к. — Роспонадив ся вовк, ще йде. н. к. Ман.

Запропонуйте свій переклад