Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «повторение»
Шукати «повторение» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Повторе́ние – повто́рювання, оконч. повто́рення, перека́зування, прока́зування.
Повто́р – на́ворот; срв. Повторе́ние.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОВТОРЕ́НИЕ повторение – мать уче́ния нау́ки ко́рені – повто́рення, повто́риш – нау́ки підко́риш.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Повторение – повто́рення, -ння.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Повторение – повто́рювання, повто́рення.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Повторение
• Повторение — мать учения – повторення є мати навчання; повторення — основа навчання; повторювати (повторяти) — велике діло.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

повторе́ние повто́рювання; повто́рення; повто́р,-ру

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

На́ворот, -ту –
1) поворот;
2) возвращание, повторение.
• Дру́гим, тре́тім на́воротом – во второй, третий раз.
Повто́рювання – повторение.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Повторение – повто́рювання, повто́рення; во избежания -ния – щоб не повто́рюватися.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

А́кання, -ня, с. Частое повтореніе меж. а.
Га́кання, -ня, с. Частое повтореніе вопросит. меж. га.
На́ворот, -ту, м.
1) Поворотъ. Желех.
2) Возвращеніе; повтореніе. Желех. Дру́гим, тре́тім etc. на́воротом. Во второй, въ третій etc. разъ. Желех.
Тарара́кання, -ня, с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее. Шейк.
Як, нар.
1) Какъ. Вода чиста, як сльоза. ЗОЮР. І. 147. Добре, як у Бога за дверима. ЗОЮР. І. 147. О, як болить моє серце, а сльози не ллються. Котл. НП. 339. Як вас маємо звати? Харьк. Як ти підеш, що такий дощ? Харьк. Як крикну я: брешеш! Стор. М. Пр. 47. Як дам ляща тобі я в пику, то тут тебе лизне і чорт! Котл. Ен. І. 83. Як глянув господарь і зо зла аж посинів. Гліб. Як на ім’я. Какъ по имени, какъ зовутъ. Забулась, як на ім’я того пана. МВ. І. 138. Як ся ма́єш? Какъ поживаешь? Здоров, Еоле, пане-свату! ой як ся маєш, як живеш? Котл. Ен. І. 7. Як ось. Какъ вотъ, вотъ и. Тут тілько що перемолився Еней і рот свій затулив, як ось із неба дощ полився. Котл. Ен. II. 33. Як ма́є бу́ти. Какъ быть должно. Набігла ґуля, як має бути. НВолын. у. Як.... так.... Какъ.... такъ.... Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо. Ном. № 688. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. І. 146. Як же. а) Какъ же. Як же твого брата звуть? б) Да какъ, ужъ какъ. Як же зчепились вони, — така буча збилася, що ледві розняли їх. МВ. ІІ. 185. в) А какъ. Як же вмер паволоцький полковник..., він вийшов. К. ЧР. 15. Як то? Какъ? (восклицаніе удивленія). Як то? ти не хочеш сього робити? Як то при нарѣчіи: какъ. Як то сумно було в нас у хати! МВ. II. 45. Як-ся = Якось. Пита він як-ся ласкаво і грізно. МВ. II. 125. Як не́будь. Какъ-нибудь. Як небудь достати його. Рудч. Ск. І. 7. Як мо́га. Изо всѣхъ силъ. Як мога швидче утікай. Котл. Ен. III. 19.
2) Какъ будто, будто бы. Еней тогді як народився. Котл. Ен. І. 11. Въ томъ же значеніи: як би. Пійшов на свято не явно, а як би потай. Єв. І. VII. 10. Вона стоїть, — от як би вона, без згадки і думки, разом перед яким дивом опинилась. МВ. II. 90.
3) Если. Правду старий співа, як не бреше. Шевч. 154. Як би. Если бы. Як би не Біг, — хтоб нам поміг. Ном. № 10. Як би знала, що покине, — була б не любила; як би знала, що загине, — була б не пустила. Шевч. 12.
4) Когда, во время. Як були ми в його, бачили його брата. Харьк. Як же мені знать, которий мені год? Як родивсь, то без пам’яти був; як ріс, то розуму не мав; а як уже до розуму дойшов, тогди б то й лічить, та багацько літ уплило. ЗОЮР. І. 146. Це було за царя Горошка, як людей було трошка. Посл.
5) Чѣмъ, нежели. Йому більше, як сто год. Екат. Що.... то.... Чѣмъ.... тѣмъ.... Що далі, то більша дорожнета на хліб. Харьк. б) Лишь, только. Більш мені на землі нічого не треба, як оця домовина. Г. Барв. 212.
7) Смотря по, смотря какъ, смотря какой. За юшкою подають звичайно капусту, а тоді — як у кого достаток. Грин. III. 536. Въ томъ же значеніи: як до. Чи дорогі воли на ярмарку? — Як до вола, — т. е. смотря по тому, какой волъ. Полт. Се як до чоловіка: один зробить, а другий ні.
8) Чуть. Та селом іду — як не плачу: кого люблю, то й не бачу. Грин. ІІІ. 230. Охвицер як волосся на собі не рве. Г. Барв. 403.
9) Як.... як.... (повтореніе). И.... и.... какъ..., такъ и.... Як день, як ніч, — раз-у-раз тупаю та працюю. Г. Барв. 193. У тій горниці стіл стоїть і на йому як пити, як і їсти. Мнж. 25.
10) Як ка́жете? Что вы говорите? Ум. Я́кеньки.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Повторе́ніе = повторе́ння.

Запропонуйте свій переклад