Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 42 статті
Запропонувати свій переклад для «подобрать»
Шукати «подобрать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Подбира́ть, подобра́ть –
1) (подымать) підбира́ти, підібра́ти, підійма́ти, підня́ти що, (собирая с полу, с земли) збира́ти, зібра́ти, (по одному) визби́рувати, (во множ.) попідбира́ти, позбира́ти, ви́збирати, (сплошь) повизби́рувати що. [В то́го до́ля хо́дить по́лем, колоски́ збира́є (Шевч.). Диви́сь, як ло́вко ку́рятко пшінце́ визби́рує (Хорол.). Ви́збирай (повизби́руй) скло, щоб хто но́гу не заска́бив].
• Прольёшь, не -рё́шь – розіллє́ш, не збере́ш.
• -бра́ть платье, юбку – підібра́ти су́кню, спідни́цю, (подоткнуть) підсми́кати, підти́кати, підку́цати, під[за]каса́ти спідни́цю. Срв. Подбира́ться 2.
• -бира́ть полы – підгина́ти по́ли. [А я по́ли підгина́ю сіда́ти на ла́ві (Гол.)].
• -бра́ть волосы, косу – підібра́ти, забра́ти воло́сся, ко́су. [Вона́ одно́ю руко́ю ми́ттю зірва́ла з голови́ ху́стку, дру́гою підібра́ла до́вгу і чо́рну, як га́йворон, ко́су (Стор.). Заберу́ собі́ воло́сся так, як жо́внір, та й бу́де мені́ лі́пше йти (Стеф.)].
• Сидеть, -бра́вши ноги под себя – сиді́ти, під се́бе но́ги підібга́вши (підгорну́вши, підко́рчивши).
• -ра́ть парус – звива́ти, звину́ти вітри́ло;
2) (брать чужое) забира́ти, забра́ти, підче́плювати, підчепи́ти.
• Не оставляй тут ничего, как раз -беру́т – не ки́дай тут нічо́го, а то ми́ттю підче́плять;
3) (о животном: с’есть) пої́сти, ви́їсти, ви́збирати.
• Лошадь -бра́ла овёс до зерна – кінь ове́с до зе́рнятка (до зерни́нки) пої́в (ви́їв, ви́збирав);
4) добира́ти, ді[о]бра́ти (доберу́, -ре́ш…), прибира́ти, прибра́ти, (во множ.), подобира́ти, поприбира́ти кого́, що до чо́го.
• -ра́ть лошадей под стать, под масть, под цвет – добира́ти, добра́ти ко́ней до па́ри, до ма́сти, до ко́льору.
• -ра́ть по образчику – добира́ти на зразо́к.
• -бира́ть подкладку под цвет материи – підби́вку до ко́льору добира́ти.
• -бира́ть цвета – добира́ти (прибира́ти) кольори́.
• -бира́ть пару кому – добира́ти (добра́ти), прибира́ти (прибра́ти) па́ру кому́ (до ко́го) и до па́ри ко́му, допаро́вувати (допарува́ти), підпаро́вувати, (підпарува́ти) кого́ до ко́го.
• -ра́ть что-л. лицом к лицу, лучшее к лучшему – личкува́ти що.
• -бра́ть карты, чтобы обыграть кого наверняка – підклада́ти (попідклада́ти) ка́рти, щоб кого́сь напе́вне обігра́ти.
• -бра́ть ключ к чему – добира́ти (добра́ти), прибира́ти (прибра́ти) ключа́ до чо́го. [Добра́в ключа́ до ба́тьківської скри́ні (Грінч.). Добира́ю ключа́ до комо́ри, бо той загуби́вся (Крим.). І ко́жен прибере́ ключа́ до її́ пісе́нь (Куліш)].
• И слова (выражения, названия) подходящего не -беру́ – і сло́ва (ви́разу) підхі́дного (підхо́жого), на́зви підхі́дної (підхо́жої) не приберу́ (не доберу́).
Подобра́ть, см. Подбира́ть.
Па́ра –
1) (двое) па́ра, дво́є, двойко́. [Па́ра голубі́в. Па́ра чобі́т. Родило́ся в них ді́ток двойко́].
• По -ам – па́рами, по па́рі.
• Па́ра слов – кі́лька слів, дві сло́ві. [Скажу́ вам дві сло́ві, та й бува́йте здоро́ві].
• Пожалуйте на -ру слов – про́шу на кі́лька слів (на дві сло́ві).
• Па́ра платья (полн. костюм) – все́ньке (ці́ле) убра́ння; (женск. деревенск.) па́рка, па́рочка.
• Па́ра волов (запряженных) с возом – парови́ця.
• -рою лошадей, на -ре лошадей – паро́кі́нь, удву́кінь.
• Разрознять, разрознить -ру – розпаро́вувати, розпарува́ти. [На́ що мені́ ко́ней розпаро́вувати, купу́йте обо́х].
• Разделиться на -ры, соединиться в -ры – попарува́тися.
• Соединение в -ры – парува́ння.
• Один из -ры – допа́рок (-рка);
2) (подходящий, ровня) па́ра, рі́вня (-вні), рі́вень (-вня). [Кінь воло́ві не па́ра (не рі́вня). Тут нема́ тобі́ рі́вня, самі́ старі́ та малі́].
• Под -ру – до па́ри, пари́стий.
• Они под -ру один другому – вони́ оди́н (одне́) о́дному до па́ри.
• Эти две вазы под -ру одна другой – ці дві ва́зи зо́всім пари́сті.
• Не -ра – не па́ра, не до па́ри, не рі́вня. [Не до па́ри вони́ собі́. Він мені́ не рі́вня].
• Я тебе не -ра – я тобі́ не па́ра, я тобі́ не до па́ри, я не твоя́ па́ра, я не рі́вня з тобо́ю.
• -ра на подбор – ді́брана па́ра. [З них, я зна́ю, бу́де ді́брана па́ра].
• Подбирать, подобрать под -ру – добира́ти, дібра́ти до па́ри, сов. допарува́ти;
3) (супружеская чета: вместе и порознь) па́ра, подру́жжя. [Коли́ в подру́жжі є дві рі́зні ві́ри, там жі́нка ма́є дві душі́ (Л. Укр.). Шука́ємо для на́шої ді́вчини па́ри (подру́жжя)].
Па́рус – вітри́ло, ум. вітри́льце, соб. вітри́лля, жа́гель, жа́глик, (руссизм) па́рус (мн. паруси́ и соб. па́русся). [І попливе́ чо́вен з широ́кими вітри́лами (Шевч.)].
• Косой -рус – косе́ць.
• Плыть на всех -са́х – під усіма́ вітри́лами пливти́.
• Поднять -са́ – розвину́ти (розпусти́ти) вітри́ла.
• Подобрать -са́ – зібра́ти (згорну́ти) вітри́ла.
• -са полощутся – вітри́лля, па́русся трі́пається.
• Флот из десяти -со́в – флот на де́сять вітри́л (ви́мпелів).
Под и Подо, предл. –
1) с вин. пад. – під ко́го, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чо́го.
• Стать под дерево, под навес – ста́ти під де́рево, під пові́тку.
• Подойти под окно (снаружи) – підійти́ під вікно́.
• Сесть под окно (у окна) – сі́сти край вікна́.
• Ложись под стену, а я с краю – ляга́й повз (під, попід) сті́ну, а я з кра́ю.
• Подступить под Москву – підступи́ти під Москву́. [Тата́рин да́лі вже й під Ки́їв підступа́є].
• Взять кого по́д руку, по́д руки – взя́ти кого́ під ру́ку, попід ру́ки. [Взяли́ царя́ попід ру́ки (Рудан.). Мене́ вхопи́ли дво́є молоди́ць попід ру́ки (М. Вовч.)].
• Перейти под власть кого – перейти́ під ко́го, під чию́ ру́ку.
• Посадить, взять под арест – узя́ти під аре́шт, за (під) сторо́жу.
• Отдать под суд – відда́ти до су́ду, поста́вити на суд (перед суд) кого́.
• Дом отдан под постой – дім ві́ддано на пості́й.
• Дать под заклад что-л. – да́ти на (в) заста́ву що.
• Давать взаймы под залог – дава́ти пози́кою під заста́ву.
• Танцевать под фортепиано – танцюва́ти під фортеп’я́но.
• Петь под аккомпанимент гитары – співа́ти під гіта́ру, в су́проводі гита́ри.
• Заснуть под плеск волн – засну́ти під плю́скіт хвиль.
• Подделать медь под золото – підроби́ти мідь під зо́лото.
• Подобрать под цвет, под рост – добра́ти до ко́льору (під ко́лір), до зро́сту (під зріст).
• Под силу, не под силу – до снаги́, не до снаги́.
• Под ряд, см. Подря́д.
• Стричь волосы под гребёнку – стри́гти воло́сся під гребіне́ць.
• Ехать по́д гору – ї́хати з гори́.
• Подняться под (самые) облака – підня́тися попід (самі́сінькі) хма́ри.
• Ему под пятьдесят лет – йому́ ро́ків під п’ятдеся́т, йому́ бли́зько пяти́десяти ро́ків.
• Под новый год, под праздник, под пятницу – проти но́во́го ро́ку, проти свя́та, проти п’я́тниці. [Про́ти п’я́тниці мені́ присни́вся сон].
• Под вечер – над ве́чір, проти ве́чора, надвечори́, см. Ве́чер.
• Под утро – над світ, перед сві́том.
• Под пьяную руку – під п’я́ну руч, по-п’я́ному, по п’я́ну.
• Под конец года – напри́кінці ро́ку;
2) с твор. пад. – під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде́, то під не́ю аж земля́ стугони́ть (Неч.-Лев.). Під ним ко́ник вороне́нький на си́лу ступа́є (Шевч.)].
• Сидеть под деревом, под кустом – сиді́ти під де́ревом, під куще́м.
• Расположиться под деревьями – розташува́тися попід дерева́ми.
• Под горой, под горами – попід горо́ю, попід го́рами. [Стої́ть гора́ висо́кая, попід горо́ю гай (Гліб.). Два рядки́ бі́лих хат попід го́рами білі́ють (Неч.-Лев.)].
• Вдоль под чем – попід чим и попід що. [Карпо́ ско́чив через перела́з і пішо́в попід ти́ном (Неч.-Лев.). Попід те́мним га́єм ї́дуть шля́хом чумаче́ньки (Шевч.). Була́ попід па́нським са́дом на вели́кому ставу́ ви́спа (М. Вовч.). Попід те село́ є ліс (Звин.)].
• Мы живём под Киевом – ми живемо́ під Ки́ївом.
• На дачах под Киевом – на да́чах попід Ки́ївом.
• В сражении под Полтавой – в бою́ під Полта́вою, коло Полта́ви. [А вже Палі́й під Полта́вою із Шве́дом поби́вся (Макс.)].
• Под тенью дуба – в холодку́ під ду́бом.
• Под глазом, под глазами – під о́ком, попід очи́ма.
• Под окном, под окнами – під вікно́м, попід ві́кнами, попідві́конню.
• Быть, находиться подо льдом, под снегом – бу́ти, перебува́ти під льо́дом (під кри́гою), під сні́гом. [Ставо́к під кри́гою в нево́лі].
• Поле под рожью, под овсом – по́ле під жи́том, під вівсо́м (під жита́ми, під ві́всами).
• Земля под огородом, под лесом – земля́ під горо́дом; під лі́сом.
• Под родным кровом – під рі́дною стрі́хою.
• В рамке под стеклом – в ра́мках, в ра́[я́]мцях за скло́м.
• Под замком – на замку́.
• Под арестом – під аре́штом, за (під) сторо́жею. [Держа́в їх на замку́ за сторо́жею до королі́вського су́ду (Куліш)].
• Быть, находиться под следствием, под судом – бу́ти, перебува́ти під слі́дством, під судо́м.
• Под опекою, под надзором – під опі́кою, під до́глядом (під на́глядом) чиї́м.
• Быть, находиться под защитою – бу́ти, перебува́ти під за́хистом чиї́м, (в защищённом месте) за за́хистом.
• Быть под ружьём – бу́ти при збро́ї.
• Быть под ветром – бу́ти за ві́тром.
• Ходить под страхом – ходи́ти під стра́хом.
• Под страхом смертной казни – під загро́зою сме́ртної ка́ри.
• Под начальством, под предводительством, под командою кого – за чиї́м (и під чиї́м) при́водом, під ки́м, під чиї́м кома́ндуванням.
• Под начальством атамана такого-то – під ота́маном таки́м-то.
• Под властью кого – під ким. [Бу́де до́бре запоро́зцям і під ту́рком жи́ти (Пісня)].
• Под редакциею – за реда́кцією (за редагува́нням) и під реда́кцією.
• Иметь под рукою – ма́ти під руко́ю, на по́хваті.
• Узнать под рукою – дові́датися ни́шком.
• Под секретом – під секре́том.
• Под хреном – до хрі́ну, з хрі́ном. [Порося́ до хрі́ну].
• Что разумеете вы под этим словом – що розумі́єте ви під цим сло́вом.
• Под 30-м градусом широты – на 30-му гра́дусі широти́. Из-под, см. Из.
Подбира́ться, подобра́ться –
1) підбира́тися, підібра́тися, попідбира́тися, збира́тися, зібра́тися, позбира́тися, визби́руватися, ви́збиратися, повизби́руватися, бу́ти піді́браним, попідби́раним, позби́раним, повизби́руваним; добира́тися, добра́тися, прибира́тися, прибра́тися и т. д., см. Подбира́ть;
2) підбира́тися, підібра́тися, підсми́куватися, підсми́катися, підтика́тися, підти́катися и підіткну́тися, зака́суватися, закаса́тися, підка́суватися, підкаса́тися, зака́чуватися, закача́тися, підку́цатися, (во множ.) попідбира́тися, попідсми́куватися, попідтика́тися и т. д. См. Подобра́ть платье (Подбира́ть). [І підсми́калася, і підти́калася, і підпереза́лася (Стор.). Мала́нка закаса́лась та лі́зе в во́ду (Коцюб.). Очере́том ка́чки гна́ла, ви́соко-м ся закача́ла (Пісня)];
3) (подкрадываться) підбира́тися, підібра́тися, підкрада́тися, підкра́стися, чали́тися, прича́литися до чо́го. Срв. Подкра́дываться. [Підбира́ється під ха́тнє віко́нце. Онде коро́ва до капу́сти ча́литься (Переясл.)].
• Волк -бира́ется к стаду (овец) – вовк підкрада́ється (ча́литься) до ота́ри;
4) (подольщаться) добира́тися, добра́тися до ко́го, захо́дити до ко́го и коло ко́го, підмо́щуватися и підмоща́тися, підмости́тися до ко́го, підхо́дити, підійти́ під ла́ску кому́. Срв. Подольща́ться, Подбива́ться 3. [Спрокво́ла добира́ючись, запу́тав пан-отця́, як паву́к му́ху (Свидн.). Не погля́не, не загово́рить, хоч там як до йо́го не захо́дь (М. Вовч.)];
5) (о припасах: приходить к концу) схо́дити. [Уже́ на́ші припа́си схо́дять];
6) (тощать) ху́днути, сху́днути, охлява́ти, охля́сти, з ті́ла спада́ти, спа́сти, (о мног.) поху́днути, похля́сти и поохлява́ти, з ті́ла поспада́ти.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Подбирать, подобрать –
1) підбира́ти, -ра́ю, -ра́єш, підібра́ти (підберу́, підбере́ш), збира́ти, -ра́ю, -ра́єш, зібра́ти (зберу́, збере́ш);
2) (платье) підти́кувати, -кую, -куєш, підти́кати, -ти́чу, -ти́чеш;
3) добира́ти, -ра́ю, -ра́єш, добра́ти (доберу́, добере́ш) (що до чо́го); -ться –
1) (добираться) підбира́тися, підібра́тися;
2) (поддабриваться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся, підле́ститися, -ле́щуся, -ле́стишся (до ко́го);
3) (подкрадываться) підкрада́тися, -да́юся, -да́єшся, підкра́стися, -ра́дуся, -дешся.
Поддергивать, поддернуть (подобрать) – підсми́кувати, -кую, -куєш, підсми́кати, -каю, -каєш.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Парус – вітри́ло;
• п. косой – в. ко́се, косе́ць (-сця́);
• паруса поднять – вітри́ла розпусти́ти;
• п. подобрать, убрать – в. зібра́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ноготь
• До конца (до кончиков) ногтей идеалист, эгоист… – наскрізь (до щирця) ідеаліст, егоїст…; (іноді) геть увесь ідеаліст, егоїст…
• Прижать к ногтю (подобрать под ноготь) кого (разг.) – прибрати кого до рук; узяти в тісні руки кого; приборкати кого; узяти (убрати) в шори кого.
• С молодых (младых) ногтей; от молодых (младых) ногтей (шутл.) – з жовтого дзюба; з пуп’янку (з зеленочку); змалку (з малого малку, змалечку).
• С ноготь – (те саме, що) С ноготок. Див. ноготок.
Пара
• Быть под пару кому – бути до пари кому; (іноді) бути паристими.
• В паре (разг. на пару) с кем – у парі (удвох) з ким.
• Два сапога пара – один одного варт (вартий), одна одної варта, одне одного варте. Обоє рябоє. Пр. Одного тіста книш. Пр. (ірон.) Одне краще від другого. Пр. Один за одинадцять, другий без двох за тринадцять. Пр.
• Ехать парой (на паре) лошадей – їхати парою коней (парокінь, давн. удвукінь). [Було, скоро сонечко вийметься, лікар і котить удвокінь. Вовчок.]
• На паре своих приехать (шутл.) – приїхати батьківськими (на батьківських); своїми приїхати.
• На пару слов – на кілька (на двоє) слів.
• Не пара кому – не пара (не до пари) кому; не рівня кому (з ким). [Така пара, як миша з волом. Пр.]
• Один из пары – допарок; (про хлопця і дівчину чи про дітей) одне (і)з пари.
• Пара пустяков (разг.) – пусте [діло]; дурниця; ніщо.
• Подбирать, подобрать под пару – добирати, дібрати до пари; допаровувати, допарувати; парувати, спарувати. [Дібрана пара, як пироги й сметана. Пр.]
• По парам – парами; по парі.
• Разрознивать, разрознить пару – розпаровувати, розпарувати.
Подбирать
• Подбирать, подобрать пару кому – добирати, добрати (прибирати, прибрати) пару кому (пару до кого, до пари кому); допаровувати, допарувати (підпаровувати, підпарувати) кого до кого.
• Подбирать, подобрать под стать, под масть, под цвет, под рост – добирати, добрати до пари, до масті, до кольору, до зросту.
Прижимать
• Прижимать в угол кого (разг.) – Див. угол.
• Прижимать к ногтю (подобрать под ноготь) кого – Див. ноготь.
• Прижимать, прижать, прищемлять, прищемить хвост кому – Див. хвост.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

подбира́ть, подобра́ть підбира́ти, підібра́ти, добира́ти, добра́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Виличко́вувати, ви́личкувати –
1) очищать, очистить шкуру от шерсти;
2) подбирать, подобрать (лучшее к лучшему);
3) маскировать, замаскировать.
Добира́ти, добра́ти –
1) добирать, добрать;
2) изыскивать, изыскать;
3) подбирать, подобрать.
• Добира́ти спо́собу – изыскивать средство, прием.
Допаро́вувати, допарува́ти –
1) кого́ – подбирать, подобрать пару;
2) кому́ – быть парой кому-нибудь.
Зака́суватися, закаса́тися – подбирать, подобрать, поднимать, поднять (платье, полы шубы и пр.).
Підбира́ти, підібра́ти, підберу́, -ре́ш – подбирать, подобрать.
Підкаса́тися –
1) засучить рукава;
2) подобрать платье, полы платья.
Підпарува́ти – подобрать пару.
Підсмика́ти, підсми́кати, -каю и -ми́чу – поддергивать, поддернуть, подобрать;
підсмика́тися, підсми́катися – поддергивать, поддернуть, подбирать, подобрать платье.
Прибира́ти, -ра́ю, прибра́ти, -беру́, -ре́ш –
1) що, в чому – убирать, прибрать, привести в порядок;
2) кого в що – одевать, одеть, нарядить;
3) брать, взять.
• До рук прибра́ти – прибрать к рукам, захватить.
4) подбирать, подобрать, выбрать.
• Нічо́го не прибра́в більш їй одмо́вити – ничего больше не нашелся ей ответить.
• Прибира́ти, прибра́ти ро́зуму, спо́сіб, спо́собу – находить, найти способ, додуматься, выдумать.
• Прибира́тися, прибра́тися – одеваться, нарядиться.
Спаро́вувати, спарува́ти, -ру́ю –
1) (о люд.) женить;
2) (о животн.) случать, случить;
3) составлять, составить пару, подобрать парных (напр. лошад.).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Подбирать, подобрать что к чему – добира́ти, добра́ти, дібра́ти; п. по номерам – уклада́ти (склада́ти) за нумера́ми; п. сотрудников – добира́ти співробі́тників.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ви́збірати, -раю, -єш, гл. Подобрать, собрать. Так збірає, так збірає... Визбірав і рушили далі. Св. Л. 112. На дворі ясно, хоч голки визбірай. Левиц. І. 96.
Добіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. добра́ти, -беру́, -ре́ш, гл.
1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Грин. ІІІ. 61. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. Чуб. «Іди, невісточко, в поле брати льону: не вибереш льону, — не вертайсь додому!» Ой, брала, брала, да й не добірала, у чистому полі тополею стала. Чуб. V. 705. Треба добрати трьох аршин на спідницю.
2) Подбирать, подобрать, вибирать, выбрать. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Ном. № 12221. Водять уже до його із простих дівчат: кого вже він полюбить. Водили вже їх там, водили...., — не доберуть. Рудч. Ск. І. 81. Добірає що найгірших слів. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98.
3) Доѣдать, доѣсть. Добірайте кашу! Зміев. у. Достав телятини, поснідав, аж цілу чвертку зразу вбрав, на другий день ще пообідав, на третій вже теля добрав. 4) Догадываться, догадаться, соображать, сообразить. Я не питала його і сама не добірала, як він прочитував ті книжки: чи раз тілько, чи усю на пам’ять. Павлогр. у. Добіра́ти ро́зуму, ума́. Смекать, соображать, додуматься. Не добере розуму. Москалі умні, москалі розумні — розуму добрали: ой наперед Швачку із осаулою до-купи зв’язали. ЗОЮР. І. 135. Не доберу свого ума. К. ПС. 121. Добра́ти спо́собу. Изыскивать, находить средство. К. Гр. 31. Добрали способу, як без коней їздити. Канев. у. Якого б способу добрати, щоб ізнов усе до згоди довести? Г. Барв. 336. Добра́ти хи́сту. Ухитриться, умудриться. Е, ні! ти добери хисту при великому дристу, щоб штанів не закаляти.
Допарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару. Могил. у.
Зака́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. закаса́тися, -са́юся, -єшся, гл. Подбирать, подобрать, поднимать, поднять платье, полы шубы и пр. Гол. Од. 28.
Підбіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. підібра́ти, підберу́, -ре́ш, гл. Подбирать, подобрать. Вона одною рукою миттю зірвала з пліч хустку, а другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу. Стор.
Підгина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. підігну́ти, -ну́, -неш, гл. Подгибать, подогнуть, подбирать, подобрать. Білий сніжок випадає, бурлак ноги підгинає. Чуб. V. 472. А я поли підгинаю сідати на лаві. Гол. IV. 450.
2) — хвіст. Трусить, робѣть.
Підкаса́тися, -са́юся, -єшся, гл.
1) Засучить рукава.
2) Подобрать платье, полы платья. Гол. Од. 28.
Підпарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару. До мене був підпарований, що і гомінка така, і лице було таке, однакове, як у мене. Г. Барв. 405.
Підсмика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. підсми́кати, -каю(-чу), -єш(-чеш), гл. Поддергивать, поддернуть, подобрать. Підсмикають сорочку. Чуб. VII. 428. Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті. Ном., стр. 300, № 335.
Підсмика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. підсми́катися, -каюся(-чуся), -єшся(-чешся), гл. Поддергивать, поддернуть, подбирать, подобрать платье. І підсмикалася, і підтикалася, і підперезалася. Стор. МПр. 158.
Попідбіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Попідсми́кувати, -кую, -єш, гл. Поддернуть, подобрать (во множествѣ).
Прибіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. прибра́ти, -беру́, -ре́ш, гл.
1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. Єв. Л. XI. 25. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. Грин. III. 250.
2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Чуб. V. 733. Дівчата гарні, усі прибрані. Кв. Прибери пень, то й пень покращає. Г. Барв. 414.
3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. До рук прибра́ти. Прибрать къ рукамъ, захватить.
4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходитъ въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Грин. ІІІ. 76. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. Грин. II. 191. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім’я Основ’яненко. К. Гр. Кв. 6. Нічо́го не прибра́в більш їй одмо́вити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. МВ. О. 1862. І. 73) — ро́зуму, ума́, спо́сіб, спо́собу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що́ йому робить. ЗОЮР. І. 76. Прибрали мок способу літати по воздусі. Дещо. Стали ляхи способ прибірати. АД. II. 113. Син прибра́ний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. Ном. № 8101.
5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Г. Барв. 507. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько. МВ. (О. 1862. III. 36).

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Допаро́вувати, -вую, -єш, сов. в. допарува́ти, -ру́ю, -єш, гл.
1) кого́. Подбирать, подобрать пару.
2) кому́. Быть парой, подстать кому-нибудь. Сл. Нік.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Подбира́ть, подобра́ть, ся = 1. підбира́ти, на(по)збіра́ти, підібра́ти, зібра́ти, ви́збірати. — Насилу позбірав — такого багато порозсипало ся. — Розбила лямпу, то визбірай шкло, щоб хто ногу не заскабив. Кр. 2. піднїма́ти, підсми́кувати, ся, підтика́ти ся (Ос.), підня́ти, підсмикну́ти, ся, підти́кати ся, підкача́ти. — Підсмикни спідницю, а то аж волочить ся. — Підкачав штани. 3. підбира́ти, добіра́ти, підібра́ти, добра́ти, до пари — добіра́ти до па́ри, парува́ти, спарува́ти. — Хотїв молитись, тай молитви не добрав, тільки заплакав. Ос. — Коли б спарувать, та чортові оддать. н. пр. 4. д. Подбива́ться 3. 5. підкрадати ся, підкра́сти ся. — Він підкрав ся до баштану тай давай кавуни рвати.
Подобра́ть, ся = д. Подбира́ть, ся.
Па́ра = па́ра, волів запряжених — супру́га (С. З.), волів з возом — парови́ця. С. З. — Пара коней. — Пара чобіт. — Волів супруга добра. С. З. — Составля́ть, подбира́ть, подобра́ть подъ, пару, па́ры = парува́ти, ся, спарува́ти, добіра́ти до па́ри. — Не мінї старому з нею паруватись. Ган. Бар. — От уже друге лїто не спарую вола: усї ярмарки витоптав, а пари йому нема. Кн. — Па́рою лошаде́й = па́рою коней, удву́конь.

Запропонуйте свій переклад