Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «поливать»
Шукати «поливать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Полива́ть, поли́ть –
1) (водой) полива́ти, поли́ти, полля́ти, підлива́ти, підли́ти, (мн.) попідлива́ти;
2) (посуду поливой) полива́ти, поли́ти, скли́ти, поскли́ти. См. Полива́ть, Глазу́рить.
• Поли́тый – поли́ваний, поли́тий, полля́тий; підли́ваний, підли́тий.
• -тый глазурью – поли́в’яний, скле́ний.
Залива́ть, зали́ть –
1) залива́ти, зали́ти (заллю́, заллє́ш) и залля́ти (-лля́ю, -лля́єш) за що, куди́ чого́. [Залля́в йому́ за шку́ру са́ла (Приказка)];
2) что (обливать) – залива́ти, зали́ти и залля́ти, злива́ти, зли́ти и зілля́ти, (обильно) перелива́ти, перели́ти и перелля́ти що чим, (о мн. или во мн. мест.) позалива́ти; см. Облива́ть, Полива́ть. [Кро́в’ю сліди́ залива́є (Дума). Зали́в водо́ю соро́чку. На цій широ́кій та приби́тій, слізонька́ми перели́тій доро́зі… (Коцюб.)];
3) (умертвить заливая) залива́ти, зали́ти и залля́ти кого́ чим. [Лу́чче бу́ло мене́, ма́ти, в ку́пелі залля́ти (Чуб. V)];
4) (затоплять) залива́ти, зали́ти и залля́ти, (о мн.) позалива́ти що, обій[ні]ма́ти, обня́ти, поніма́ти, по(й)ня́ти и пійня́ти, затопля́ти, затопи́ти що; срвн. Затопля́ть. [Залива́є Дуна́й береже́чки та ні́куди обмину́ти (Метл.). Уже́ лужки́-бережки́ вода́ й обняла́ (К. Ст.). На о́зері підняла́сь си́льна бу́ря і залива́ла їх (Єв.). Позалива́ла вода́ луги́, сіноко́си (Н.-Лев.)];
5) (переносно: о толпе, свете и т. д.: наполнять собою что) залива́ти, зали́ти и залля́ти; (о мраке, тумане) затопля́ти, затопи́ти, потопля́ти, потопи́ти що; (о чувствах) поніма́ти, по(й)ня́ти, обійма́ти, обня́ти кого́; срвн. Охва́тывать, Обнима́ть. [Ра́птом ове́ча ота́ра залля́ла ву́лицю (Коцюб.). Електри́чне сві́тло ра́птом залля́ло вели́ку світли́цю (Коцюб.). За чо́рними ві́кнами лежи́ть світ, зато́плений ні́ччю (Коцюб.)];
6) (гасить огонь водой) залива́ти, зали́ти и залля́ти, (небольшой, немного) прихлю́пувати, прихлю́пати, прихлю́пнути, прилива́ти, прили́ти и прилля́ти. [Зали́в ого́нь (Рудч.). А він ві́зьме та й приллє́ водо́ю ого́нь (Чуб. II)];
7) (запаивать) залива́ти, зали́ти и залля́ти, залюто́вувати, залютува́ти що. [Зали́в о́ловом ді́рку в казані́];
8) -ва́ть глаза, бельмы, шары (напиваться) – залива́ти, зали́ти и залля́ти о́чі, (многим) позалива́ти о́чі, (средн. з.) налива́тися, нали́тися. [Співа́в, хто мав на те охо́ту, зали́вши о́чі напере́д (Мкр.). Грома́да була́ озва́лась, та багати́р за́раз їй горі́лкою роти́ позалива́в (Г. Барв.)].
• -вать за галстух – залива́ти о́чі, пи́ти-непролива́ти, до скляно́го бо́га голі́нним бу́ти (Мирн.);
9) см. Завира́ться.
• Зали́тый, Залито́й – зали́тий и залля́тий; зли́тий; перели́тий чим, поня́тий (пійня́тий), обня́тий (водо́ю); зато́плений, пото́плений; залюто́ваний.
Наполива́ть и Наполи́вить – наполива́ти, наскли́ти чого́; срв. Полива́ть 2.
Поли́ть –
1) см. Полива́ть;
2) лину́ти. [Лину́в дощ].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОЛИВА́ТЬ, полива́ющий що /мн. хто/ полива́є тощо, ста́вши поливати, ра́ди́й поли́ти, за́йня́тий полива́нням, полива́льник (дощ) полива́йчик, (річ) полива́чка, прикм. полива́льний, образ. за полива́нням, складн. поли́й- [поли́й-горо́д-лійка];
поливающийся/полива́емый поли́ваний /підливаний/, прикм. поливни́й.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Поливать, полить – полива́ти, -лива́ю, -ва́єш, поли́ти (поллю́, поллє́ш).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Поливать, -лить – полива́ти, поли́ти;
• п. (глазурью) – поливува́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Помои
• Обливать, облить (поливать) помоями кого (перен. разг.) – обливати, облити (поливати) помиями кого; безчестя класти, покласти на кого.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

полива́ть, поли́ть полива́ти, поли́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Злива́ти, -ва́ю, зли́ти, зіллю́, -ллєш – сливать, слить, поливать, облить.
Підлива́ти, -а́ю, підли́ти, -діллю́, -ллє́ш –
1) подливать, подлить, лить понемногу;
2) що – лить, налить под что;
3) кого́ – поливать, полить кому дорогу (чародейским зельем).
Полива́ти, поли́ти, -ллю́, -ллє́ш –
1) поливать, полить, оросить;
2) глазировать посуду.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Злива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зли́ти, зіллю́, зіллєш, гл.
1) Сливать, слить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Йому мила з усіх мисок вечерю зливає. Чуб. III. 127.
2) Лить, полить на что. Зливати на руки. Зливши миро се, на погребення зробила. Єв. Мт. LXXVI. 12.
3) Поливать, полить, обливать, облить; заливать, залить. Треба злити долівку, щоб пилу не було. Харьк. у. Зіллю ввесь сад слізьми. Так гляне, неначе холодною водою зіллє. МВ. І. 35. Ріка зливає поберіжжє. К. Іов. 31.
Налива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нали́ти, -ллю́, -ллє́ш, гл.
1) Наливать, налить. Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі. Єв. Л. V. 37.
2) Наполнять, наполнить. По два, по три кубки... наливає. АД. І. 213. Раз добром налите серце вік не прохолоне. Шевч.
3) О вымени коровы: наполняться молокомъ. Як має корова телитися, то наливає тричі.
4) Поливать, полить токъ для лучшей утрамбовки. Тут за слободою вистружимо та наллємо тік, тут і змолотим. Мнж. 127.
5) Встрѣчено только въ несов. в.: бить. А зовиця, пудбігає да й по щоках наливає. Грин. III. 307.
Перелива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. перели́ти, -ллю́, -ллє́ш, гл.
1) Переливать, перелить изъ одного помѣщенія въ другое. З пустого в порожнє переливає. Ном. № 13057.
2) Лить, налить сверхъ мѣры, переливать, перелить черезъ край.
3) Поливать, полить, обливать, облить. Росердився на одну бабу, узяв та й перелив їй у закапелку мички. Грин. II. 200. Слава, кров’ю перелита по світу літає. Щог. Сл. 9. — доро́гу. Поливать, полить поперегъ чьей дороги волшебнымъ зельемъ. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллєм переллю. Левиц. Пов. 173.
Підлива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. підли́ти, -діллю́, -ллєш, гл.
1) Подливать, подлить, лить понемногу. Вона сіль тре у макотирі та підливає борщу. Кв. Ой там козак коня напуває, а дівчина воду підливає. Чуб.
2) — що. Лить, налить подъ что. Миленький встає, мене вкриває та двері підливає. Гол. І. 192. Поливать, полить растеніе. Де ся діла тая дочка, що садила підливала яворочка? Чуб. V. 210. Чи не вийде моя мила рути підливати? Рудан. І. 15. — кого́. Поливать, полить кому дорогу чародѣйскимъ зельемъ. Стежку йому підливала зіллячком, чарами. Млак. 99. Чи я вплила, чи я вбрела, чи мене підлито? Нп.
Полива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. поли́ти, -ллю́, -ллєш, гл.
1) Поливать, полить, орошать, оросить. А хто буде явір поливати, той буде мене споминати. Чуб. V. 210. Поливала та ромен-зілля дрібними сльозами. Чуб. V. 336.
2) Глазировать, покрывать, покрыть глазурью (посуду). Шух. І. 264.
Прилива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. прили́ти, -ллю́, -ллє́ш, гл.
1) Поливать, полить. Мил. 197. Приливайте доріженьку, щоб пилом не пала. Мет. 22. Голосила, викрикуючи жалібні слова, приливаючи їх ще жалібнішими сльозами. Мир. Пов. II. 121.
2) Заливать, залить. От він візьме та й приллє водою огонь. Чуб. II. 149.
Сполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. сполоска́ти, -щу́, -щеш, гл. Смывать, смыть, сполоскать, поливать, полить, смачивать, смочить. Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи. Ном. № 12867. Із тої хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мені головку сполоще. Чуб. V. 1002. Сорочку сполощу. Г. Барв. 359.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Полива́ть, поли́ть = полива́ти, поли́ти.

Запропонуйте свій переклад