Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «понимание»
Шукати «понимание» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Понима́ние – розумі́ння, зрозумі́ння, (соображение, толк) тя́ма, тя́мок (-мку), (сознательн. представл.) свідо́мість (-мости), (взаимное) порозумі́ння. [Розумі́ння краси́ ча́сто бува́є умо́вним (Грінч.). На́ція була́ в розумі́нні Шевче́нка сім’є́ю з рі́вних люде́й-браті́в (Грінч.)].
-ние правды и добра – розумі́ння пра́вди та добра́.
-ние права народного – зрозумі́ння пра́ва наро́днього.
-ние своего положения – свідо́мість свого́ ста́ну (стано́вища).
У толпы нет -ния – на́товп не ма́є тя́ми.
Нет -ния и телегу подмазать – нема́ тя́ми й во́за підма́зати.
Нет никакого -ния к чему – чорт-ма тя́ми до чо́го.
Вкладывать своё -ние в чьи-л. речи – вклада́ти вла́сний тя́мок у чиї́сь ре́чі.
Притти ко взаимному -нию – прийти́ (дійти́) до порозумі́ння з ким.
Взаи́мный – обопі́льний, зобопі́льний, взає́мний. [Обопі́льна (зобопі́льна, взає́мна) при́язнь, знена́висть, допомо́га, пора́да, пова́га].
-ое понимание – порозумі́ння.
-ое согласие – обопі́льна зго́да, лад. [Нема́ ладу́ в нас: не мо́жна нам уку́пі жи́ти].
-но – обопі́льно, зобопі́льно, навзає́м.
Затемня́ть, затемни́ть – затемня́ти и зате́мнювати, темни́ти, сов. зате́мни́ти, (омрачать) затьма́рювати, тьма́ри́ти, затьма́ри́ти, (застить) за́стувати що; срвн. Затеня́ть и Затмева́ть.
Слегка -ня́ть – притемня́ти и -нювати, притемни́ти що.
-ня́ть смысл, понимание, сущность чего-л. – затемня́ти, притемня́ти, затума́нювати зміст, розумі́ння, істо́ту чого́. [Не ду́маю, щоб хи́би ті чи блу́ди усе́ хоро́ше в ньо́му затемня́ли (Куліш)].
-ня́ть ум (разум), сознание – затемня́ти, притемня́ти, за[при]тьма́рювати, тьма́ри́ти, затума́нювати, запа́морочувати ро́зум, свідо́мість (го́лову) кому́.
Затемнё́нный – зате́мнений, затьма́рений, притьма́рений, прите́мнений; затума́нений, запа́морочений.
Непра́вильный
1) (
отступающий от правил, от нормы) непра́вильний, (несоответств. правильности) неправди́вий, несправедли́вий, непопра́вний, неслу́шний, (ненадлежащий) ненале́жний, (неверный) неві́рний, (ошибочный) хи́бни́й, помилко́вий; срв. Превра́тный 2. [Недо́бре стилізо́вана фра́за, мо́же да́ти при́від до зо́всім неправди́вого розумі́ння тво́ру (Грінч.). Несправедли́вий по́діл ціло́го «Сло́ва» (Рудан.)].
-ный вес – неправди́ва (несправедли́ва) вага́.
-ный взгляд на вещи – неслу́шний (неправди́вий) по́гляд на ре́чі, помилко́вий (хи́бний) по́гляд на ре́чі.
-ный глагол, грам. – непра́вильне дієсло́во.
-ная дробь, мат. – дріб (р. дро́бу) неі́стий (непра́вильний).
-ное заключение, догадка, замечание – неслу́шний (неві́рний, неправди́вий) ви́сновок, здо́гад, неслу́шна (неві́рна, неправди́ва) ува́га.
-ное исполнение приговора – непра́вильне вико́нування (викона́ння, оконч. ви́конання) при́суду.
-ный подход – ненале́жний (неві́рний, непра́вильний) підхі́д.
-ное понимание, представление – неправди́ве (ненале́жне), хи́бне (помилко́ве) розумі́ння, уя́влення.
-ное требование – несправедли́ва вимо́га.
-ный треугольник – непра́вильний (різнобі́чний) трику́тник.
-ный стиль, перевод, язык – недо́брий (непра́вильний) стиль, неві́рний (неправди́вий) пере́клад, непра́вильна (неві́рна, недола́дня) мо́ва, (неряшливый язык) неоха́йна мо́ва.
-ное уравнение – непра́вильне рі́вня́ння.
-ная форма – непра́вильна фо́рма.
-ные черты лица – непра́вильні (нері́вні) ри́си обли́ччя;
2) (
неурегулированный) неви́рівняний, неви́вірений, неви́рихтуваний, (нерегулярный) нерегуля́рний, (неверный) неві́рний. [Неви́вірений годи́нник (Полт.). Нерегуля́рний плодозмі́н (Київ)].
-ные весы – неві́рна (неправди́ва, несправедли́ва) вага́.
-ный ход – неви́рівняний (неви́рихтуваний) хід.
Прямо́й
1) (
некривой, простой) прями́й, прости́й, прави́й.
-менький (ум.-ласк.) – пряме́нький, просте́нький, праве́нький, пряме́сенький, просте́сенький, праве́сенький. [Руба́йся, де́рево, і пряме́ й криве́ (Рудч.). Я зна́ю сам, що про́сте, що криве́є (Куліш). Ви́зволь, Го́споди, нево́льника з нево́лі на про́стії доро́ги (Дума). Руба́йся, де́рево, криве́ і праве́ (Чуб. II). Стан праве́нький, мов топо́ля (Глібів)].
-ма́я линия, мат. – пряма́ (проста́) лі́нія.
-мо́й угол, мат. – прями́й (прости́й) кут.
-ма́я дорога – пряма́, проста́ доро́га, прями́й, про́стий шлях.
-ма́я кишка – ку́тня ки́шка, кутня́чка;
2) (
искренний) про́стий, щи́рий, прями́й. [Десь Бог мене́ покара́в – лиху́ до́лю мені́ дав; лиху́ до́лю, про́сту ду́шу (Чуб. V). А му́рин (негр), щи́рий і прями́й з приро́ди, вважа́є че́сним ко́жного (Куліш)].
-мо́й человек – щи́ра (відве́рта) люди́на, щи́ра душа́;
3) (
истый, настоящий) чи́стий, спра́вжній, ді́йсний; см. Настоя́щий, По́длинный. [Чи́стий бо́вдур (болван) (Липовеч.)].
Друзья -мы́ебратья родные – при́ятелі (дру́зі) спра́вжні – що брати́ рі́дні;
4) (
непосредственный) безпосере́дній. [Безпосере́днє голосува́ння. Зане́пад туте́шньої торго́влі був безпосере́днім на́слідком тих за́ходів (Єфр.)] -мы́е налоги – безпосере́дні пода́тки.
-мы́е наследники – безпосере́дні спадкоє́мці.
-мо́й смысл, значение – безпосере́днє розумі́ння, -нє зна́чення.
-мо́е понимание (смысл) этих слов – власти́ве розумі́ння цих слів.
-мо́й ответ – про́ста ві́дповідь.
-мо́е сообщение – пряме́ сполу́чення.
-мо́й образ действий – одве́рте пово́дження.
-мо́й характер – відве́рта, пряма́ вда́ча.
-ма́я речь, грам. – пряма́ мо́ва.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОНИМА́НИЕ, с понима́нием, тяму́ще, з ро́зумом;
в тепе́решнем понима́нии ВСТАВН. як тепе́р поду́мати.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Понимание – розумі́ння, -ння.
Понятие
1) (
понимание) розумі́ння, -ння (чого́);
2) (
способность понимать) тя́ма, -ми;
3) (
представление, мысль) тя́ма, -ми, ду́мка, -ки.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Понимание – розуміння. Взаимное понимание – порозуміння.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Понимание
• Взаимное понимание
– взаємне розуміння; порозуміння.
• Достигнуть взаимного понимания
– порозумітися.
• Читать без понимания
– читати, не розуміючи.
Взаимный
• Взаимное понимание
– порозуміння; взаєморозуміння.
• Взаимное согласие
– обопільна згода; лад (злагода). [У товаристві лад — Усяк тому радіє. Глібов.]
• По взаимному согласию
– за обопільною згодою.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Втямлі́нняпонимание, восприятие.
Втя́мок, -мкупонимание.
Зрозумі́нняпонимание.
Порозумі́ннявзаимное понимание, солидарность.
Розумі́ння
1)
понимание;
2)
понятие.
Тя́мапонимание, понятие, соображение, смышленность, уменье, сметка.
Не при тя́мі – не в своем уме.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Смысл
1) ро́зум (-му); (
понимание) – розумі́ння; (значение) – розумі́ння, зна́чення; (основание) – ра́ція; с. природный – про́стий ро́зум; с. прямой, собственный – властиве розумі́ння, зна́чення; в буквальном смысле (понимать) – буква́льно; в отрицательном смысле (высказываться) – неґативно; в положительном смысле (высказываться) – позитивно; в прямом смысле (принимать) – у про́стім, безпосередні́м зна́ченні (розумі́нні); в тесном смысле – ву́зько розумі́ючи; в смысле (чего) – в зна́ченні (розумі́нні) чого́; в широком смысле – широко розумі́ючи; в точном смысле – в досто́тному розумі́нні; в этом смысле – в цьо́му розумі́нні; добраться до смысла – дорозумі́тися; есть смысл (так поступить) – є ра́ція; нет смысла (так поступить) – нема́ ра́ції;
2) (
содержание) – зміст (-ту); с. закона – зміст зако́ну; по смыслу закона – відпові́дно до змісту зако́ну, за змі́стом зако́ну; приобретать особый смысл – набува́ти, набу́ти особливого змісту.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зрозумі́ння, -ня, с. Пониманіе. Великоздібна до зрозуміння такого, що буває втає не од премудрих і розумних. К. ХП. 16.
Порозумі́ння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Розумі́ння, -ня, с. Пониманіе. К. Кр. 28. Твого святого розуміння не вмію розумом збагнути. К. Псал. 310.
Тя́ма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чорт-ма тями. Лебед. у. Має тяму до римарства. Борз. у. Не при тя́мі. Не въ своемъ умѣ. Не повно ума, не при тямі. МВ. (О. 1862. І. 103).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Понима́ніе = розумі́ння, взаємне — порозумі́ння.
Разумѣ́ніе = розумі́ння і д. Понима́ніе і Значе́ніе.

Запропонуйте свій переклад