Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «посещать»
Шукати «посещать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Посеща́ть, посети́ть –
1) відві́дувати, відві́дати, прові́дувати, прові́дати, наві́дувати, наві́да[и]ти, заві́дувати, заві́дати кого́, наві́дуватися, наві́датися, завіта́ти, дозві́дуватися, дозві́датися до ко́го, навіджа́ти кого́, візитува́ти кого́, входжа́ти до ко́го, ходи́ти до ко́го, (часто) учаща́ти, вна́джуватися, вна́дитися, (не надолго) наверта́тися, наверну́тися. [Серде́чно раді́ю, коли́ ти відві́даєш мене́ (Мова). Прові́дачі на́товпом почали́ мене́ прові́дувати (Кониськ.). Профе́сор пішо́в наві́дати худо́жницю Петро́ву (Крим.). Двір, гумно́ і сад, шпіхлі́р і ко́ршму й тік – все чи́сто наві́дить (Франко). Одно́го ра́нку, ще до со́нця, по бі́лій росі́ заві́дав він мене́ у па́сіці (М. Вовч.). Кого́ бог лю́бить, того́ й навіджа́є (Ном.). Кому́ держа́ть госпо́ду та землякі́в свої́х візитува́ти (Куліш). Де лю́блять, не вчаща́й, де не любля́ть, не бува́й].
• -ти́ть на короткое время – прийти́ на коро́ткий час, (образно) прибі́гти, мов огню́ (жа́ру) вхопи́ти.
• -ща́ть слишком часто (надоедливо) – хати́ холоди́ти, ри́патися;
2) (почтить) наві́дувати, наві́дати, обдаро́вувати, обдарува́ти кого́ чим. [Наві́дай нас, бо́же, ла́скою своє́ю].
• -тили нас бедствия – зу́спило нас ли́хо.
• Бог -ти́л его несчастиями – обмину́в його́ бог ла́скою; бог покара́в його́.
• Посеща́емый – відві́дуваний, прові́дуваний, наві́дуваний.
• Посещё́нный – відві́даний, прові́даний, наві́даний.
Жа́ловать –
1) кого (любить, оказывать милость, расположение) жа́лувати кого́, ми́лувати кого́, бу́ти прихи́льним до ко́го, ма́ти ла́ску до ко́го.
• Он его не жа́лует – він його́ не полюбля́є, він до ньо́го не прихи́льний, (зап.) він його́ не апробу́є.
• Любить и жа́ловать – люби́ти та жа́лувати;
2) -вать кому что, кого чем (дарить, награждать подарком, чином, отличием) – дарува́ти кого́ чим, обдаро́вувати кого́ чим, (ласка́во) дарува́ти кому́ що, надава́ти кому́ що, чого́, шанува́ти кого́ чим, наділя́ти кому́ що. [Госпо́дь його́ до́нею дару́є. Ласка́во подарува́в йому́ своє́ вбра́ння. Нада́в йому́ зе́млю і полко́вницьку гі́дність = пожаловал ему землю и достоинство (чин) полковника. Шану́є його́ канчука́ми (иронич.) = жа́лует его батожьём].
• Жа́ловать в дар – дарува́ти кому́ що.
• -вать кого-нибудь к руке – дозволя́ти кому́ (по)цілува́ти ру́ку, допуска́ти до руки́;
3) -вать к кому (ходить, посещать) – ходи́ти (захожа́ти) до ко́го, бува́ти в ко́го, одві́дувати кого́, (сов.) завіта́ти до ко́го.
• Хотите убедиться, пожа́луйте к нам лично – хо́чете перекона́тися (впе́внитися), то потруді́ться (то завіта́йте) до нас сами́ особи́сто.
• Добро -вать – про́симо, ми́лости про́симо, про́симо до госпо́ди, бу́дьте (дороги́ми) гостя́ми, (зап.) віта́йте нам!
Каба́к – шино́к, шинк (-нку), шиньо́к, шиньк (-ньку), ко́рч[ш]ма́, (питейн. погребок) пивни́ця, (на откупе) ора́нда, (с своб. продажей) во́льна (-ної), (с беспатент. продажей) деше́ва (-вої); ум. шино́чок, корчо́мка. [Іди́ ж, та гляди́ мені́, не захо́дь у шино́к (Рудч.). Хутчі́й до ши́нку, щоб наї́стися та напи́тись (Основа). Ішли́ пи́ти до ко́рчми, йшли й по горі́лку, хова́ючи пляшки́ в рука́в (Коцюб.). У ора́нді на столі́ сиді́ли лі́рники та гра́ли (Шевч.)].
• Посещать -ба́к – учаща́ти до ши́нку.
• Содержать -ба́к – шинкарюва́ти, шинка́рити, шинкува́ти.
• -ба́к устроить (шуметь) – ко́рчму заве́сти́.
Наве́дываться, наве́даться –
1) (осведомляться о чём) дові́дуватися, дові́датися, (диал.) відві́дуватися, відві́датися про (за) що. [Дові́дайтесь через ти́ждень, тоді́ скажу́ (М. Левиц.). А я піду́ додо́моньку, та не заба́влюся, чи гото́вий полу́денок та відві́даюся (Ант.-Драг.)].
• -ться о чьём здоровье – дові́дуватися, дові́датися про (за) чиє́ здоро́в’я.
• -вайся чаще о ценах – дові́дуйся часті́ше про (за) ці́ни;
2) (к кому, куда: посещать) наві́дуватися, наві́датися, зві́дуватися, зві́датися, дові́дуватися, дові́датися до ко́го, куди́, наві́дувати, наві́дати, відві́дувати, відві́дати кого́, нагляда́ти, нагля́нути, загляда́ти, загля́нути, назира́ти, назирну́ти до ко́го, куди́, (случайно посетить) нагоджа́тися, нагоди́тися, (фамил.) навиха́тися, навихну́тися до ко́го, куди́. [Усе́ лі́то він жив на па́сіці, ма́ло-коли́ й наві́дуючись додо́му (Грінч.). Ти-б, ка́жуть, хо́ть-би коли-не́будь до нас наві́дався (Рудч.). Вже-б він до вас зві́дався, якби́ приї́хав (Лубенщ.). А ти до своє́ї ха́ти дові́дуйсь, не забува́й (М. Вовч.). Ба́тько сливе́ не загляда́в у село́, бо пан не дозволя́в і на годи́нку ки́дати лі́са (М. Вовч.). А ти коли́ бу́деш до ме́не часті́ш нагоджа́тися, то хоч тро́хи їм за́мість ма́тери ста́неш (Мова). Ніко́ли до нас і не навихне́шся (Сл. Гр.)].
Навеща́ть, навести́ть кого – наві́дувати, наві́дати, відві́дувати, відві́дати, (реже) заві́дувати, заві́дати, переві́дувати, переві́дати, (проведывать) прові́дувати, прові́дати кого́, (редко) навіща́ти, навісти́ти, навіта́ти кого́, завіта́ти до ко́го; срв. Посеща́ть 1 и Прове́дывать 2. [З того́ ча́су вона́ переста́ла вихо́дити до госте́й, що її́ наві́дували (Ор. Лев.). Вона́ часте́нько присила́ла мені́ записки́, про́сячи відві́дати її́ (Л. Укр.). Як на ту пеню́, і стара́ Чайчи́ха не заві́дає нас (М. Вовч.). Це-ж була́ твоя́ во́ля переві́дати царя́, свого́ при́ятеля (Леонт.). Умовля́лися, щоб по че́рзі хто-не́будь прові́дував мене́ (Кониськ.). Пан со́тник! Бач! Гара́зд що завіта́в (Грінч.). Страшна́, нечу́вана до́сі по́шесть навісти́ла наш край (Франко)].
• -ща́йте нас почаще – наві́дуйте (відві́дуйте) нас часті́ше, захо́дьте до нас часті́ше.
• Навещё́нный – наві́даний, відві́даний, заві́даний, переві́даний, прові́даний.
• -ться – наві́дуватися, відві́дуватися, заві́дуватися, переві́дуватися, прові́дуватися, бу́ти наві́дуваним, наві́даним, відві́дуваним, відві́даним и т. п. -ются ли больные? – чи наві́дує (відві́дує и т. п.) хто хво́рих?
Посети́ть, см. Посеща́ть.
Прове́дывать, прове́дать –
1) что, о чём – дові́дуватися, дові́датися, дізнава́тися, дізна́тися и дізнава́ти, дізна́ти про що, переві́дувати, переві́дати, перезнава́ти, перезна́ти що; см. Разузнава́ть; (расспросить) допи́туватися, допита́тися про що. [Про сі нара́ди дові́далися шахтарі́ (Черк.). Коли́-б моя́ ма́тінка не дізна́ла (Чуб.). Переві́дувала, перезнава́ла, шука́ла, але нічо́го не приди́бала (Черемшина)];
2) кого – відві́дувати, відві́дати, наві́дувати, наві́дати, прові́дувати, прові́дати, переві́дувати, переві́дати, (реже) дові́дувати, дові́дати в кого́, наві́дуватися, наві́датися, дові́дуватися, дові́датися до ко́го; см. Посеща́ть, Навеща́ть. [Я взяв бриль і пішо́в у село́ прові́дати свою́ знайо́му (Кониськ.). Ма́тінко моя́, відві́дайте мене́ (Метл.). Зайшо́в госте́й дові́дать (Шевч.). Вона́ в ме́не не обі́дала, ті́льки мене́ переві́дала (Пісня)].
Прове́данный –
1) ді́знаний;
2) відві́даний, наві́даний, прові́даний, переві́даний.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОСЕЩА́ТЬ (что) ще бува́ти де, (часто) вчаща́ти куди /до кого/, топта́ти сте́жку до, фраз. ходи́ти до [я посеща́л их я ходи́в до них];
посеща́ющий що /мн. хто/ бува́є тощо, зви́клий відві́дувати, ра́ди́й відві́дати, відві́дувач (ча́стий) гість, бува́лець, завіта́льник, прикм. прибл. бува́лий, відві́дувальний, образ. на відві́динах;
посеща́ющийся/посеща́емый відві́дуваний;
посеща́вший бува́лий, (де) ча́стий гість, ОКРЕМА УВАГА;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Посещать – відві́дувати, -дую.
Учащать, участить –
1) роби́ти, зроби́ти часті́шим, густі́шим, тісні́шим;
2) (часто посещать) вчаща́ти, -ща́ю, -ща́єш (до ко́го); -ся – става́ти, ста́ти часті́шим.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Посещать
• Посещать часто кого – учащати до кого; (надто часто, набридаючи кому) унаджуватися, унадитися до кого; рипатися до кого; хату холодити кому.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Відві́дувати, відві́дати – навещать, навестить, проведывать, проведать, посещать, посетить.
Візитува́ти – визитировать, посещать.
Вчаща́ти –
1) часто ходить куда, часто посещать кого.
• Вчаща́є до нас – зачастил к нам.
2) уменьшать, отделять часть.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Посещать, посетить – одві́дувати, одві́дати.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Дозві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. дозві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться, посѣщать, посѣтить. Сивий орле, сивий орле, ти всюди літаєш, ачей ти ся до милого мого дозвідаєш. Гол. ІІІ. 391.
Наві́дувати, -дую, -єш, сов. в. наві́дати, -даю, -єш, гл.
1) Навѣщать, навѣстить; посѣщать, посѣтить, провѣдывать, провѣдать. Кого Бог любить, того й навідує. Ном. № 42.
2) Узнавать, узнать, гдѣ находится что-либо. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. 86. Ой на току, на току молотили хлопці, навідали куріпочку, накриту в коробці. Мил. 107.
Надіхо́дити и надхо́дити, -джу, -диш, сов. в. надійти́, -дійду́, -деш, гл.
1) Подходить, подойти, приближаться, приблизиться; наставать, настать. Тим часом надійшли і молоді. Стор. МПр. 53. Надходить вовк. Рудч. Ск. І. 22. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця. МВ. Надходить осінь. МВ. І. 89. Звідусюди надіходять непотішні вісти. К. ЧР.
2) Иногда посѣщать, посѣтить, иногда бывать, быть.
Учаща́ти, -ща́ю, -єш, гл.
1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Шевч. 569. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. Посл. З того часу став учащати що-вечора. МВ.
2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай. Кіевск. у.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Посѣща́ть, посѣти́ть = одві́дувати, відві́дувати, наві́дувати, ся, одві́дати, наві́дати, ся, прові́дати, переві́дати, завіта́ти до ко́го (К. Д.), часто — вчаща́ти, вна́жувати ся, вна́дити ся, на коротку годину — наверта́ти ся, наверну́ти ся. (Пр. д. під сл. Навѣсти́ть).
Посѣти́ть = д. Посѣща́ть.

Запропонуйте свій переклад