Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 27 статей
Запропонувати свій переклад для «пренебрежение»
Шукати «пренебрежение» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пренебреже́ние – (дейст. и состоян.) не́хтування, зне́хтування ким, чим, гордува́ння, пого́рджування, пого́рдження ким, чим, занеха́яння, зане́дба́ння кого́, чого́ зневажа́ння, знева́ження, упослі́джування, упослі́дження, легкова́ження кого́, чого́, гре́бання ким, чим, (состоян.) пого́рда, знева́га (незва́га, неува́га) до ко́го, до чо́го или кому́, чому́, поневі́рок (-рка), поневі́рка; срв. Презре́ние. [Шляхе́тське гордува́ння про́стими громадя́нами (Куліш). Держа́вний централі́зм, з його́ не́хтуванням, з його́ неува́гою до місце́вого життя́ (Єфр.). З зане́дбанєм уся́ких при́писів гіґіє́ни (Франко). Легкова́ження чужо́го пра́ва (Ор. Лев.). Зо́я з ле́дві помі́тною знева́гою диви́лася на ньо́го (Крим.). Сказа́ла з не́хтуванням жі́нка (Неч.-Лев.)].
• -ние к самому себе – знева́га до се́бе, самозане́дба́ння.
• -ние к людям – знева́га до люде́й.
• -ние к своим, обязанностям – зане́дба́ння свої́х обо́в’я́зків, (з)не́хтування свої́ми обо́в’я́зками.
• Оказывать, -ать -ние кому-нб. – зневажа́ти, знева́жити кого́; см. Пренебрега́ть.
• Оставить в -нии кого-нб. – занедба́ти, занеха́яти кого́, що.
• Оставленный в -нии – зане́дбаний, занеха́яний.
• Впасть в -ние – піти́ у зане́дба́ння, у поневі́рку (у поневі́рок).
• Жить в -нии – жи́ти в поневі́рці (Л. Укр.), в поневіря́нні.
• Вызвать -ние к чему-нб. – в пого́рду приве́сти що.
• Подвергать кого-нб. -нию – ки́дати кого́ на не́хтування. [Ки́дати на не́хтування я ніко́го не хоті́в (Кониськ.)].
• Закон в -нии – пра́во (зако́н) в зане́дба́нні, у знева́зі.
• С -нием смотреть на кого, относиться к кому, чему – з пого́рдою (з знева́гою) диви́тися на ко́го, на що, ста́витися до ко́го, до чо́го.
Небреже́ние –
1) (действие) –
а) не́хтування, занеха́ювання, зане́дбування, недба́ння́; гайнува́ння;
б) недба́ння́, не́хтування. Срв. Небре́чь;
в) (неохранение) неохоро́на, необоро́на, (несохранение) незберега́ння, (недосмотр) недо́гляд (-ду);
2) о ком, о чём, к кому, к чему (нерадение, незаботливость) – недба́ння́ про ко́го, про що, не́хтування (оконч. зне́хтування) ким, чим и кого́, чого́, занеха́ювання (оконч. занеха́яння), зане́дбування (оконч. занедба́ння) кого́, чого́, (невнимание) неува́жність, неува́га до ко́го, до чо́го, (равнодушие) байду́ж(н)ість; (небрежность) недба́лість, недба́льство, (редко) недба́йність (-ости) (про ко́го, про що). [Не́хтування наро́днім добро́м (Київ). Неува́жність до свого́ наро́ду (Доман.). Недба́йність про наро́д і держа́ву (Л. Укр.)].
• С -нием делать что – недба́ло (недба́йливо, неува́жно) роби́ти що;
3) (состояние) зане́дбаність, занеха́яність, зане́дба́ння, занеха́яння.
• Оставлять, оставить в -нии кого, что – занеха́ювати (зане́дбувати, не́хтувати), занеха́я(я)ти (занедба́ти) кого́, що. [Не́хтував своє́ ті́ло (Грінч.)].
• Оставаться (быть), остаться в -нии – занеха́юватися, зане́дбуватися, бу́ти занеха́юваним, занеха́яним, зане́дбуваним, зане́дбаним. [Занеха́ювались старі́ звича́ї (Грінч.)].
• Приводить, привести в -ние что – занеха́ювати (зане́дбувати), занеха́(я)ти (занедба́ти) що;
4) (пренебрежение, презрение) знева́га, пого́рда до ко́го, до чо́го.
Неуваже́ние – непова́га, непоша́на, (невнимание) неува́га, (не только пренебрежение) знева́га до ко́го, до чо́го. [За непова́гу до старши́н була́ ка́ра (Грінч.). Непоша́на до бу́дь-яких авторите́тів (Крим.). Знева́га до найкра́щого її́ почуття́ болі́ла Раїсу (Коцюб.)].
• Оказывать, оказать -ние кому – чини́ти, вчини́ти знева́гу кому́, зневажа́ти, знева́жити кого́. [Го́ре тому́, хто вдову́ знева́жить (Франко)].
• Относиться, отнестись с -нием к кому, чему – ста́витися, поста́витися з непова́гою (з непоша́ною) до ко́го, до чо́го, зневажа́ти, знева́жити кого́, що. [Він узя́в зневажа́ти вся́ке decorum (Крим.)].
Ока́зывать, оказа́ть –
1) (обнаруживать) виявля́ти, ви́явити.
• Он -за́л большие успехи – він вели́кі ви́явив у́спі́хи.
• -вать своё расположение к кому – виявля́ти свою́ до ко́го прихи́льність;
2) (воздавать, делать) дава́ти, да́ти, подава́ти, пода́ти, учиня́ти, учини́ти, роби́ти, зроби́ти.
• -вать внимание кому – ува́гу дава́ти (да́ти) кому́.
• -вать доверие – ві́ру дава́ти (да́ти) кому́, звіря́тися на ко́го.
• -вать предпочтение кому – дава́ти (да́ти) и надава́ти (нада́ти) перева́гу кому́ над ким.
• -вать уважение, почтение кому – дава́ти ша́ну (шано́бу) кому.
• -вать честь, почести кому – давати (дати) честь, хвалу кому, честь, повагу учинити кому́.
• -ать неуважение, непочтение, пренебрежение – знева́гу да́ти (вчини́ти) кому́, зневажа́ти, знева́жити кого́. [Ма́тері знева́гу да́ти].
• Не -а́ть должного уважения кому – ле́гко пова́жити кого́. [Ви так ле́гко пова́жили його́ (короля́) в його́ посло́ві (Куліш)].
• -вать милость, любезность, одолжение, снисхождение кому – ла́ску роби́ти (зроби́ти), ла́ску чини́ти (вчини́ти) кому́, ла́ску (милость) кла́сти (покла́сти) на ко́го, допомогти́ ла́скою кому́, згля́дь ма́ти на ко́го, згля́нутися на ко́го. [Згля́ньтесь на ме́не, бі́дну сироти́ну].
• -вать защиту, покровительство кому – дава́ти (да́ти) за́хист кому́, взя́ти кого́ під свою́ ру́ку.
• -вать услугу – зроби́ти послу́гу кому́, прислужи́тися кому́, ста́ти кому́ в приго́ді.
• Окажи́те мне услугу – зробі́ть мені́ послу́гу, ста́ньте мені́ в приго́ді.
• Он -за́л великие услуги своему отечеству – він ду́же прислужи́вся свої́й ба́тьківщині, у вели́кій приго́ді став свої́й ба́тьківщині.
• -вать содействие, помощь – става́ти (ста́ти) в приго́ді кому́, (по)дава́ти, (по)да́ти по́мочи, пора́ди кому́, підмогти́, запомогти́ кого́ чим, призволя́ти по́міч кому́, (редко) підложи́ти ру́ки під ко́го.
• -вать, -за́ть сопротивление кому, чему – опира́тися, опе́ртися про́ти чо́го, о́пір кому́ ста́вити, о́пором стоя́ти, ста́ти проти ко́го, проти чо́го, о́дсіч да́ти кому́. [Ро́ків сто або́ й більш опира́лись громадя́ни про́ти хи́жої си́ли (Куліш)].
• -вать влияние, действие – роби́ти, зроби́ти вплив на ко́го, на що, вплива́ти, ді́яти на ко́го, на що.
• Тепло и холод -вают различное влияние на тела – тепло́ і хо́лод рі́зно ді́ють на ре́чі.
• Действие, которое -вают на наше тело изменения температуры – ді́яння (вплив), що на на́ше ті́ло справля́ють змі́ни в температу́рі.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЕНЕБРЕЖЕ́НИЕ, с пренебрежением пого́рдливо, знева́жливо, по́гордо, з пого́рдою.
ВЫКА́ЗЫВАТЬ, выказывать пренебреже́ние к кому образ. бра́ти під но́ги кого.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пренебрежение – (презрение) гордува́ння, не́хтування, -ння, пого́рда, -ди, зневага, -ги; с -нием смотреть – з пого́рдою диви́тися (на ко́го, на що); с -нием относиться – з пого́рдою ста́витися (до ко́го, до чо́го).

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Пренебрежение – зневага; погорда; гордування. Оставлять в пренебрежении – занехаяти що. С пренебрежением – гордуючи; зневажливо; погордливо. Смотреть с пренебрежением – дивитися з погордою.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Пренебрежение – не́хтування, зне́хтування.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Пренебрежение
• Оставить в пренебрежении кого, что – знехтувати (занедбати, занехаяти) кого, що.
• С пренебрежением смотреть на кого, на что, относиться к кому, к чему – з погордою (із зневагою, погордливо, зневажливо) дивитися на кого, на що; з погордою (із зневагою, гордуючи, погордливо, зневажливо) ставитися до кого, до чого; упослідкувати кого, що.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

пренебреже́ние не́хтування, відкида́ння, зневажа́ння; зне́хтування, відки́нення, знева́ження

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гордува́ння (ким, чим) – пренебрежение.
Зане́дбання –
1) пренебрежение;
2) зане́дбання себе́ само́го – самоотвержение.
Занеха́ння, занеха́яння – пренебрежение, недосмотр, нерадение; оставление.
Зне́хтування –
1) небрежение;
2) заброшенность, запущенность;
3) пренебрежение.
Не́хтування –
1) чого – незаботливость;
2) чим – пренебрежение.
Обри́дження – пренебрежение.
Пого́рда (до кого) – пренебрежение.
Пого́рджування, пого́рдження (ким) – пренебрежение.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Оказывать, -зать –
1) (обнаруживать) – виявляти, виявити; о. пренебрежение – виявляти знева́гу до ко́го, зневажа́ти, знева́жити кого́;
2) (подавать) – (по)дава́ти, (по)да́ти; о. предпочтение – дава́ти, да́ти перева́гу кому́;
3) (делать) – робити, зробити, чинити, учинити; о. влияние, действие – робити вплив на ко́го, на що, вплива́ти; (непосредственно) – ді́яти на ко́го, на що.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Занедба́ння, -ня, с.
1) Пренебреженіе, оставленіе безъ вниманія, нерадѣніе. Защеміло серденько в моєї Лесі од того занедбання. К. ЧР. 134. Рідна мова, мова великих предків, пійшла в неї у занедбання. К. ХП. 114.
2) — себе́ само́го. Самоотверженіе. Дух повен жертви, повен занедбання себе самого для добра людського. К. Бай. 144.
Зне́хтування, -ня, с.
1) Небреженіе; порча отъ небрежнаго обращенія.
2) Пренебреженіе.
Не́хтування, -ня, с.
1) Незаботливость о сохраненіи чего.
2) Пренебреженіе.
Пого́рда, -ди, ж. Пренебреженіе, презрѣніе. Г. Барв. 460. Не видко було ні ненависти, ні погорди. Левиц. І. 463.
Пого́рджування, -ня, с. Пренебреженіе, презрѣніе. Піднялась до погорджування великою гординею. К. ХП. 129.
Пого́рження, -ня, с. Пренебреженіе, презрѣніе. В його душі змінялись то жаль, то погорження. Стор. МПр. 16.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Пренебреже́ніе = знева́га (С. Л.), пого́рда (С. Л.), гордува́ння (С. Л ), цура́ння, не́хтування. — Чи годить ся так нехтувати мною? Яке там нехтування! (Д. під сл. Презрѣ́ніе). — Оста́вить въ пренебреже́ніи = занедба́ти, занеха́яти і т. д. д. під сл. Пренебре́чь. — Находи́ться въ пренебреже́ніи, подверга́ть себя́ пренебреже́нію, впасть въ пренебреже́ніе = поневіря́ти ся (С З.), піти́ в поневі́рок. (Д. Презрѣ́ніе нести́).

Запропонуйте свій переклад