Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «привратник»
Шукати «привратник» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Привра́тник – ворота́р (-ря́), бра́мник, бра́мний (-ного), заворі́тні[и]й (-нього, -ного), заворі́тник, воро́тний (-ного), воро́тник, одві́[е́]рник, придве́рник. [Бра́ма зачи́нена і ключі́ у воротаря́ (Грінч.)].
• Быть -ком – бу́ти за воротаря́ и т. д., одвірникува́ти.
Приворо́тник –
1) бот. – приворо́т (-ту);
2) -ро́тник, -ница, см. Привра́тник, -ница.
Приворо́тный –
1) приворі́тний, прибра́мний, бра́мний. -тный сторож, см. Привра́тник;
2) (приколдовывающий) приворо́тни́й.
• -ное зелье – приворо́тне́ зі́лля, зі́лля-приворо́т (-ту), лю́бощі (-щів).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Привратник – ворота́р, -ря́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Привратник – ворота́р (-ря́).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бра́мник – привратник.
Ворота́р, -ря́ –
1) привратник;
2) хороводная игра;
3) голкипер в футбольной игре.
Воро́тник – привратник.
Две́рник, две́рниця – привратник, привратница, швейцар.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Привратник – ворота́р (-ря).
Сторож, -жиха – сто́рож (-жа), сторожиха, вартовий (-во́го), вартовик (-ка́); (в поле) – лановий (-во́го); (лесной) – побере́жник (-ка); (привратник) – ворота́р (-ря); с. линейный – сто́рож на ко́лії; с. ночной – нічний сто́рож, ночі́вник (-ка́); быть -жем – сторожува́ти.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бра́мний, -а, -е.
1) Относящійся къ воротамъ.
2) какъ сущ. Привратникъ. Желех.
Ворота́рь, -ря́, м.
1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька. АД. І. 40.
2) Родъ хороводной игры. КС. 1889. IX. 635.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Бра́мник, -ка, м. Привратник.
*Воро́тний, -а, -е. Привратник. Над ворітьми теж зроблена була «вежа», де жив «воротний». О. Левиц.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Привра́тникъ, ца = ворота́рь, ка, заворі́тник, ця, бра́мний (С. Ш.). — Воротарь монастиря не пустив навіть князя, коли ігумен звелїв нїкого не пускати. Бар. О. — Воротарю, воротарю! Хто, хто у воріт кличе? н. п. — Уряд воротаря єсть двері церковні одмикати і замика́ти. Б. Н. — Чоловік, зоставивши господу свою, звелїв воротареві пильнувати. К. Св. П. — Заворітника тримають, та за ним зачиняють. н. пр.
Приворо́тникъ, ца = д. Привра́тникъ, ца.
Придво́рникъ, ца = д. Привра́тникъ, ца.
Швейца́ръ = д. Привра́тникъ.

Запропонуйте свій переклад