Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «путешественник»
Шукати «путешественник» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Путеше́ственник – мандрі́вник, мадрі́вець (-вця), (реже зап. вандрі́вни́к, вандрі́вець), подоро́жник, подоро́жній (-нього), подоро́жувач, м[в]андрівни́чий (-чого). [О́пис по́дорожи на пі́вніч сла́вного мандрі́вця норве́зького Ф. На́нсена (Єфр.). Кни́га та була́ про по́дорож відо́мого мандрі́вника по А́фриці (О. Сліс.). Зда́лека ви́блисне й заманя́чить перед подоро́жнім висо́ке гре́цьке село́ (Крим.). Вандрі́вник зверта́є там о́чі (Федьк.)].
• -ник ко св. местам – проча́нин (мн. проча́ни); см. Пилигри́м, Пало́мник.
Мни́мый – на́чеб-то (яки́йсь), ні́би(-то) (яки́йсь), (архаич.) мни́маний, (ненастоящий) неправди́вий, неспра́вжній, нещи́рий, псе́вдо-, (воображаемый) уя́вний, (предполагаемый) га́даний, (придуманный) на[у]ду́маний, прими́слений, (притворный) уда́ваний, уда́ний, (фиктивный) фікти́вний; срв. Ло́жный. [Мни́маний духо́вний чин (Ів. Вишенський). Цей на зага́льну га́дку символі́ст, цей га́даний основополо́жник украї́нського символі́зму ті́льки з вели́ким застере́женням мо́же бу́ти запрова́джений до його́ лав (М. Зеров). Він умі́в буди́ти від сну зачаро́вані краї́ни і знав, як зру́шити ре́чі з їх уда́ваного заціпені́ння (М. Калин.)].
• -мый больной – уя́вний (наду́маний, уда́ваний, уда́ний) хво́рий.
• -мая величина, -мое число, мат. – уя́вна величина́, уя́вне число́.
• -мый друг – ні́би-при́ятель, неправди́вий (нещи́рий, уда́ваний, уда́ний) при́ятель (друг).
• -мое изображение, физ. – уя́вне зобра́ження, -ний о́браз.
• -мое исключение – неправди́вий (неспра́вжній, уя́вний) ви́няток (-тку), псе́вдо-ви́няток.
• -мое преимущество – уя́вна (га́дана) перева́га.
• -мая причина – уя́вна (га́дана) причи́на.
• -мое противоречие – ні́би-супере́чність, неспра́вжня супере́чність (-ности).
• -мый путешественник – ні́би-то подоро́жній, га́даний (уда́ваний, уда́ний) подоро́жній (-нього).
• -мая смерть – ні́би-сме́рть, га́дана смерть (-ти), завмертя́ (-тя́), завме́рлість (-лости).
• -мое счастье – га́дане ща́стя.
• -мый счёт, торг. – фікти́вний раху́нок (-нку).
• -мый ученый – ква́зі-вче́ний, псе́вдо-вче́ний (-ного).
Проника́ть, прони́кнуть (сквозь что, куда) – прохо́дити, пройти́, просми́куватися, просмикну́тися, проми́кувати(ся), промкну́ти(ся), (грубо) продира́тися, проде́ртися (крізь що, куди́); (только куда) добува́тися, добу́тися, дістава́тися, діста́тися, досяга́ти, досягти́, (грубо) удира́тися, уде́ртися, утиска́тися, ути́сну́тися.
• Вода -кла сквозь потолок – вода́ пройшла́ крізь сте́лю.
• Свет свободно -ка́ет сквозь стекло – світ ві́льно прохо́дить крізь скло.
• Пыль -ка́ет в легкие – пил прохо́дить у леге́ні.
• Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья – со́нячний про́мінь про(с)ми́кувався крізь шпа́ру у віко́нниці, крізь ли́стя.
• Пуля -кла до самой кости – ку́ля пройшла́ аж до кі́стки.
• Ветер сквозь щели -ка́л в избу – ві́тер крізь шпа́ри захо́див у ха́ту.
• Сквозь брешь в стене он -ни́к в крепость – пробо́їною в му́рі він промкну́в (діста́вся) у форте́цю.
• Посредством хитрости он -ни́к в крепость – хи́трощами він добу́вся у форте́цю.
• Путешественник -ни́к в глубь Африки – мандрі́вець добу́вся (діста́вся) у глиб А́фрики.
• Стараться -нуть куда – добува́тися куди́, (грубо) лі́зти, прола́зити куди́.
• Свет, тепло и дождевая вода -ка́ют в пахоть – світ, тепло́ та дощова́ вода́ прохо́дять (вника́ють) у ріллю́.
• Печаль -ка́ет в сердце – ту́га вника́є в се́рце (Л. Укр.).
• -кать, -нуть в тайны природы – дохо́дити, дійти́ таємни́ць приро́ди, збагну́ти таємни́ці приро́ди.
• Это мнение начинает -кать в умы людей – ця ду́мка почина́є дохо́дити до ро́зуму лю́дям.
• -ка́ть взглядом, взором – прозира́ти, прозирну́ти, прогляда́ти, прогля́нути(ся), продивля́тися, продиви́тися. [По́гляд чо́рних оче́й нена́че прозира́є на́скрізь (Неч.-Лев.). Ой га́ю-ж, мій га́ю, густи́й не прогля́ну (Пісня). Не гли́боко прогля́нув він у ду́шу селяни́нові (Куліш). Таки́й ліс густи́й, що й не прогля́нешся. Ще прикрі́ше подиви́лася дочці́ у ві́чі, нена́че хоті́ла продиви́тися їй у ду́шу (Мирн.)].
• -ка́ть, -нуть в сознание чьё – дохо́дити, дійти́ до свідо́мости кому́.
• -нуть мыслью, умом куда – пророзумі́ти, прозирну́ти в що, куди́, збагну́ти що. [Пророзумі́вши в саму́ річ спра́ви, я мимово́лі посміхну́вся (Корол.)].
• -ка́ть кого, что – пройма́ти, про(й)ня́ти, перейма́ти, пере(й)ня́ти, промика́ти, промкну́ти кого́, що.
• Проника́ющий – прони́кливий, той, що прохо́дить, про(с)ми́кується и т. д. крізь що, куди́. [Уп’я́вся в ме́не до́вгим, у ду́шу прони́кливим по́глядом (Корол.)].
• Прони́кнутый чем – про(й)ня́тий, пере́(й)нятий, промкну́тий чим. [Люди́на промкну́та висо́кою ду́мкою, сві́том нау́ки (Неч.-Лев.)].
Путеше́ствователь, -тельница, см. Путеше́ственник, Путеше́ственница.
Путеше́ствующий, прил., сущ. – подоро́жній; см. Путеше́ственник.
Пу́тник – подоро́жній (-нього), подоро́жник, подорожа́нин, доро́жній (-нього); срв. Путеше́ственник. [Щоб подоро́жній не був поро́жній – тре́ба його́ нагодува́ти (Приказка)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мнимый – позірний; начебто, ніби, нібито (якийсь), (ненастоящий) неправдивий, несправжній, нещирий, псевдо-, (воображаемый) уявний, уявлюваний, (предполагаемый) гаданий, (придуманный, вымышленный) надуманий, удуманий, примислений, вигаданий, (притворный) удаваний, уданий, (фиктивный) фіктивний:
• мнимая величина, мнимое число (матем.) – уявна величина, уявне число;
• мнимая причина – уявна (гадана) причина;
• мнимая смерть – нібисмерть, гадана смерть, завмертя, завмерлість;
• мнимое изображение (физ.) – уявне зображення, уявний образ;
• мнимое исключение – неправдивий (несправжній, уявний) виняток, псевдовиняток;
• мнимое преимущество – уявна (гадана) перевага;
• мнимое противоречие – нібисуперечність, несправжня суперечність;
• мнимое счастье – гадане щастя;
• мнимый больной – уявний (надуманий, удаваний, уда́ний) хворий;
• мнимый брак – гаданий шлюб;
• мнимый друг – нібиприятель, неправдивий (нещирий, удаваний, уданий) приятель (друг);
• мнимый путешественник – нібито подорожній, гаданий (удаваний, уданий) подорожній (-нього);
• мнимый счёт (торг.) – фіктивний рахунок;
• мнимый учёный – псевдонауковець, квазівчений, (нрк.) псевдовчений.
[Від позірного тепла обіймів мною затрусило ще більше (Юлія Кропив’янська). Цей на загальну гадку символіст, цей гаданий основоположник українського символізму тільки з великим застереженням може бути запроваджений до його лав (М.Зеров). Він ніколи не випробовував на собі міцність пут Гемінея. Те, що було, толерантно називають «громадянським шлюбом». У когось він вдалий буває, а в нього… Несправжній шлюб… несправжня відповідальність… справжня самотність… (Оксана Радушинська). Викладач матаналізу — студентам: — А в наш час за 30 копійок можно було купити комплексний обід! — Ага! Чисто уявний!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Путешественник – мандрі́вни́к, -ка́, подоро́жній, -нього; -ница – мандрі́вни́ця, подоро́жня.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Мандрі́вець, -вця, мандрі́вник, мандрі́вниця –
1) путешественник, путешественница;
2) странник, странница.
Подоро́жній, -нього –
1) дорожный.
• Подоро́жній скри́ня – чемодан.
2) (сущ.) путешественник, странник.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Мандріве́ць, -вця́, м. Странникъ; путешественникъ.
Подоро́жній, -я, -є.
1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Грин. ІІІ. 132. Подорожня торбина в мене на плечах. Г. Барв. 176. Подорожня сукня. К. ЧР. 53. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Г. Барв. 31. Подорожній живіт підкрепити. Чуб. V. 1171. Набожний — як жид подорожній. Ном. № 172. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Ном. № 2528. Подоро́жня скри́ня. Чемоданъ. НВолын. у.
2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не сказав, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. К. ЧР. 4. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло. К. Іов. 14.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Путеше́ственникъ, ца = мандрівни́к, ця, м(в)андрі́вець (С. Л.), мандрівни́чий, подоро́жній, ня (С. З. Л.), стра́ннїй, стра́ння (С. Л.). — По тім боцї Днїстра мандрували два мандрівники. н. п. Б. — Щоб подорожнїй не був порожнїй — треба його нагодувати. н. пр.
Пу́тникъ = подоро́жнїй, стра́ннїй. (Д. Путеше́ственникъ).
Стра́нствователь = д. Путеше́ственникъ.

Запропонуйте свій переклад