Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «разумеется»
Шукати «разумеется» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Коне́чно –
1) (окончательно) остато́чно, доконе́чно; (совсем) зо́всім, цілко́м, чи́сто, геть-чи́сто;
2) (разумеется) звича́йно (редко звича́йне), запе́вне[о], пе́вне[о], пе́вна річ, річ пе́вна, зві́сно, пе́вно що так, (обычно в ответе на вопрос) авже́ж, вжеж, тавже́ж, адже́ж, (только в утверд. ответе) ато́ж, а я́кже. [«Бре́шеш», ска́жуть, «таки́й-сяки́й!» Звича́йно, не в о́чі (Шевч.). Мо́же бу́ти, звича́йно, й істо́рія естети́чних по́глядів (Єфр.). Я, запе́вне, йому́ цього́ не сказа́в (Звиног.). Але́ пе́вно: час не жде (Вороний). Що грома́ді, те, пе́вна річ, і ба́бі (Приказка). Зві́сно, я з тих те́кстів жадні́сінького не схоті́в ви́вчити (Крим.). «Се ти, Петру́сю?» – «Авже́ж я» (Шевч.). Вжеж бо хло́пці за́вжди розумні́ші за дівча́т (Крим.). «Тоді́-б і він був раб!» – «Тавже́ж, не як (Л. Укр.). Чи ти пі́деш туди́?» – «Адже́ж.» (Сл. Гр.). «Хіба́-ж ти ду́маєш за йо́го йти за́між?» – «Ато́ж!» (Н.-Лев.)].
Натура́льно, нрч. –
1) натура́льно, приро́дн(ь)о;
2) (разумеется) натура́льно, звича́йно, звича́йна (пе́вна) річ, зві́сно; срв. Коне́чно 2.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

РАЗУМЕ́ТЬСЯ, само́ собо́й разумеется самозрозумі́ло, авже́ж таки́ так;
разуме́ющийся = понимаемый тощо фраз. зрозумі́лий;
само́ собо́й разумеющийся самоочеви́дний, самозрозумі́лий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Разумеется – авже́ж, пе́вна річ, пе́вно.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Разуметься
• Под этим разумеется… – під цим слід розуміти…; під цим розуміється (розуміють)…
• Разумеется – певна (зрозуміла) річ; звичайно; авжеж (та вже ж); аякже; атож; (іноді) певне.
• Само собой разумеется – само собою зрозуміло; звичайна (певна) річ; (іноді) самозрозуміла річ.
Сам
• Оставаться, остаться самим собой – (за)лишатися, (за)лишитися самим собою.
• Сама себе хозяйка – сама собі господиня. [Сама собі господиня в хаті. Шевченко.]
• Сами с усами – самі з розумом (з головою); самі маємо голову (розум); не в тім’я биті.
• Сам не свой, сама не своя – [Як] не свій, не своя; сам не свій, сама не своя; несамовитий, несамовита.
• Само собой [разумеется] – само собою [зрозуміло]; звичайна (певна) річ; самозрозуміла річ.
• Сам пашет, сам орёт, сам песенки поёт – сам п’ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю. Пр.
• Сам (сама, само, сами) по себе – сам (сама, саме, самі) собі; сам (сама, саме, самі) собою; (іноді) сам (сама, саме, самі) по собі; сам-один (сама-одна, само-одне, самі-одні). [Хай одружується, сам собі живе. Кундзіч, перекл. з Толстого.]
• Сам себе хозяин (господин, голова) – сам собі господар (пан, голова); Чого не люблю, того і в борщ не кришу. Пр. Нікому ні під шапку. Пр.
• Сам смекай, где берег, где край – людей питай, а свій розум май. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Авже́ж –
1) конечно, разумеется;
2) (ирон.) как-же!
Аже́ж, нар. – конечно да, ну да, разумеется.
Ато́, ато́ж, нар. –
1) да, как же, разумеется;
2) (отриц.) как-раз, нет.
Види́мий – видимый, явный, очевидный;
види́мо –
1) видимо, явно, очевидно;
2) конечно, разумеется.
Заве́дено –
1) заведено, приведено;
2) явлено;
3) (нар.) разумеется, конечно.
Звича́йно, нар. –
1) обыкновенно;
2) вежливо, прилично;
3) конечно, разумеется, само собой, по обыкновению.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Разумеется (само собой) – пе́вна річ, зрозумі́ло, звича́йно.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Авже́ж, нар.
1) Да, конечно, разумѣется. Чи ти був там? — Авжеж!
2) Вѣдь. Авжеж ти знаєш про це!
3) Ироническое: какъ-разъ! Дай табаки! — Авжеж!
II. Ато́ и ато́ж, нар.
1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні?
2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Ая́, нар. (Сокращенное а як же). Да, какъ же, разумѣется. Гуцул.
Види́мо, нар.
1) Явно; очевидно. Видимо смерть зближалась. Св. Л. 97.
2) Конечно, разумѣется. Видимо, — він узяв, — хто ж іще? Зміев. у.
Заве́дено, нар. Разумѣется, конечно. Борз. у.
Звича́йно, нар.
1) Обыкновенно.
2) Вѣжливо, прилично.
3) Конечно, разумѣется, само собой, по обыкновенію. Звичайно, крадене. Шевч. 585. Було, як почне хто казку казати, звичайно про змія, то так його наче і ввижаю перед себе. Рудч. Ск. І. 130. Ум. Звичайне́нько. Бабуся йому на те звичайненько одмовила. МВ. (О. 1862. III. 55).
Іно́се, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе. Борз. у.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Разумѣ́ть = розумі́ти, тя́мити і д. Понима́ть. — Разумѣ́ется = а вже́-ж, та вже́ ж, ко́нче (С. Л.), пе́вне, пе́вна річ (С. Л.).

Запропонуйте свій переклад