Знайдено 21 статтю
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Коне́чно –
1) (окончательно) остато́чно, доконе́чно; (совсем) зо́всім, цілко́м, чи́сто, геть-чи́сто; 2) (разумеется) звича́йно (редко звича́йне), запе́вне[о], пе́вне[о], пе́вна річ, річ пе́вна, зві́сно, пе́вно що так, (обычно в ответе на вопрос) авже́ж, вжеж, тавже́ж, адже́ж, (только в утверд. ответе) ато́ж, а я́кже. [«Бре́шеш», ска́жуть, «таки́й-сяки́й!» Звича́йно, не в о́чі (Шевч.). Мо́же бу́ти, звича́йно, й істо́рія естети́чних по́глядів (Єфр.). Я, запе́вне, йому́ цього́ не сказа́в (Звиног.). Але́ пе́вно: час не жде (Вороний). Що грома́ді, те, пе́вна річ, і ба́бі (Приказка). Зві́сно, я з тих те́кстів жадні́сінького не схоті́в ви́вчити (Крим.). «Се ти, Петру́сю?» – «Авже́ж я» (Шевч.). Вжеж бо хло́пці за́вжди розумні́ші за дівча́т (Крим.). «Тоді́-б і він був раб!» – «Тавже́ж, не як (Л. Укр.). Чи ти пі́деш туди́?» – «Адже́ж.» (Сл. Гр.). «Хіба́-ж ти ду́маєш за йо́го йти за́між?» – «Ато́ж!» (Н.-Лев.)]. |
Натура́льно, нрч. –
1) натура́льно, приро́дн(ь)о; 2) (разумеется) натура́льно, звича́йно, звича́йна (пе́вна) річ, зві́сно; срв. Коне́чно 2. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
РАЗУМЕ́ТЬСЯ, само́ собо́й разумеется самозрозумі́ло, авже́ж таки́ так; разуме́ющийся = понимаемый тощо фраз. зрозумі́лий; само́ собо́й разумеющийся самоочеви́дний, самозрозумі́лий. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Разумеется – авже́ж, пе́вна річ, пе́вно. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Разуметься
• Под этим разумеется… – під цим слід розуміти…; під цим розуміється (розуміють)… • Разумеется – певна (зрозуміла) річ; звичайно; авжеж (та вже ж); аякже; атож; (іноді) певне. • Само собой разумеется – само собою зрозуміло; звичайна (певна) річ; (іноді) самозрозуміла річ. |
Сам
• Оставаться, остаться самим собой – (за)лишатися, (за)лишитися самим собою. • Сама себе хозяйка – сама собі господиня. [Сама собі господиня в хаті. Шевченко.] • Сами с усами – самі з розумом (з головою); самі маємо голову (розум); не в тім’я биті. • Сам не свой, сама не своя – [Як] не свій, не своя; сам не свій, сама не своя; несамовитий, несамовита. • Само собой [разумеется] – само собою [зрозуміло]; звичайна (певна) річ; самозрозуміла річ. • Сам пашет, сам орёт, сам песенки поёт – сам п’ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю. Пр. • Сам (сама, само, сами) по себе – сам (сама, саме, самі) собі; сам (сама, саме, самі) собою; (іноді) сам (сама, саме, самі) по собі; сам-один (сама-одна, само-одне, самі-одні). [Хай одружується, сам собі живе. Кундзіч, перекл. з Толстого.] • Сам себе хозяин (господин, голова) – сам собі господар (пан, голова); Чого не люблю, того і в борщ не кришу. Пр. Нікому ні під шапку. Пр. • Сам смекай, где берег, где край – людей питай, а свій розум май. Пр. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Авже́ж –
1) конечно, разумеется; 2) (ирон.) как-же! |
Аже́ж, нар. – конечно да, ну да, разумеется. |
Ато́, ато́ж, нар. –
1) да, как же, разумеется; 2) (отриц.) как-раз, нет. |
Види́мий – видимый, явный, очевидный; види́мо – 1) видимо, явно, очевидно; 2) конечно, разумеется. |
Заве́дено –
1) заведено, приведено; 2) явлено; 3) (нар.) разумеется, конечно. |
Звича́йно, нар. –
1) обыкновенно; 2) вежливо, прилично; 3) конечно, разумеется, само собой, по обыкновению. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Разумеется (само собой) – пе́вна річ, зрозумі́ло, звича́йно. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Авже́ж, нар.
1) Да, конечно, разумѣется. Чи ти був там? — Авжеж! 2) Вѣдь. Авжеж ти знаєш про це! 3) Ироническое: какъ-разъ! Дай табаки! — Авжеж! |
II. Ато́ и ато́ж, нар.
1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ! |
Ая́, нар. (Сокращенное а як же). Да, какъ же, разумѣется. Гуцул. |
Види́мо, нар.
1) Явно; очевидно. Видимо смерть зближалась. Св. Л. 97. 2) Конечно, разумѣется. Видимо, — він узяв, — хто ж іще? Зміев. у. |
Заве́дено, нар. Разумѣется, конечно. Борз. у. |
Звича́йно, нар.
1) Обыкновенно. 2) Вѣжливо, прилично. 3) Конечно, разумѣется, само собой, по обыкновенію. Звичайно, крадене. Шевч. 585. Було, як почне хто казку казати, звичайно про змія, то так його наче і ввижаю перед себе. Рудч. Ск. І. 130. Ум. Звичайне́нько. Бабуся йому на те звичайненько одмовила. МВ. (О. 1862. III. 55). |
Іно́се, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе. Борз. у. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Разумѣ́ть = розумі́ти, тя́мити і д. Понима́ть. — Разумѣ́ется = а вже́-ж, та вже́ ж, ко́нче (С. Л.), пе́вне, пе́вна річ (С. Л.). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)