Изгора́живать, изгороди́ть – городи́ти, погороди́ти, розгоро́джувати, розгороди́ти що, (о мног.) порозгоро́джувати. • Изгоро́женный – погоро́джений. |
РАЗГОРА́ЖИВАТЬ, разгора́живающий що /мн. хто/ розгоро́джує тощо, ра́ди́й розгоро́джувати, зго́дний розгороди́ти, за́йня́тий розгоро́дженням, розгоро́джувач, прикм. розгоро́джувальний, розгоро́дний, розгоро́джувальний, перегоро́джувальний, відгоро́джувальний; разгора́живающийся/разгора́живаемый розгоро́джуваний /перегоро́джуваний, відгоро́джуваний/, прикм. розгородни́й. |
разгора́живать, разгороди́ть розгоро́джувати, розгороди́ти |
Розгоро́джувати, розгороди́ти, -джу́, -диш – разгораживать, разгородить, снять ограду. |
розгоро́джувати, -джую, -джуєш; розгороди́ти, -роджу́, -ро́диш |
Розгороди́ти. См. Розгорожувати. |
Розгоро́жувати, -жую, -єш, сов. в. розгороди́ти, -джу́, -диш, гл. Разгораживать, разгородить, снять огорожу. Коли обгородивсь, так нам його не розгорожувать уже. Грин. І. 87. |
Разгора́живать, разгороди́ть, ся = розгоро́жувати, розгороди́ти, од(від)горо́жувати, од(від)городи́ти, перегоро́жувати, перегороди́ти, ся. — Брати поділились і розгородились. Лев. — Горо́д зовсім розгородив ся, треба новий тин ставити. — Перегородив сьвітлицю. — Треба одгородить трохи місця. |
Снима́ть, снять, ся = 1. знїма́ти, зді́ймати, зня́ти, ізня́ти, ся. С. Л. — Ізняв шапочку ранше всїх, поклонив ся він нижче всїх. н. п. — Здійма зараз щирозлотий перстїнь, здійма з пальця, простяга до мене. Ст. С. — Крилечками стрепенули, знялись в парі, полинули. н. п. — С. о́бувь = роззува́ти, роззу́ти, ся. — С. оде́жду = роздяга́ти ся, розбіра́ти ся і д. Раздѣва́ть, ся. — С. ша́пку = шапкува́ти ся, пошапкува́ти ся. — Я тільки оддалеки пошапкував ся з ним. С. Л. — С. плато́къ = простоволо́сити, опростоволо́сити. — С. со стола́ = прибіра́ти, прибра́ти. — С. го́лову = стина́ти (С. Л.), стя́ти го́лову. — С. ко́жу = облу́плювати, обдира́ти, білува́ти, лупи́ти, дра́ти, облупи́ти, обідра́ти, обілува́ти. — Зайця ще не білували, а він вже заячини просить. Кн. — 3 одного вола двох шкур не деруть. н. пр. — С. ко́жицу = оббіра́ти, обібра́ти, облупи́ти. — С. огоро́жу = розгоро́жувати, розгороди́ти. – С. пѣ́нку = шумува́ти, знїма́ти, зня́ти шумовину. — С. хлѣбъ = збіра́ти, зібра́ти хлїб. — С. шелуху́ = обшелуши́ти. 2. знїма́ти, зпи́сувати, змальо́вувати, зня́ти, зписа́ти, змалюва́ти. — Малярів наняти та матїр змалювати. н. п. 3. найма́ти, наня́ти. — Наняв хату. 4. бра́ти, взя́ти на се́бе і д. Подряжа́ться. |