Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «розмірковувати»
Шукати «розмірковувати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Выкла́дывать, вы́класть и вы́ложить
1) виклада́ти, ви́класти; (
выгружать) виладо́вувати, ви́ладувати;
2) обклада́ти, обкла́сти, обмуро́вувати, обмурува́ти це́глою, камі́нням;
3) облямо́вувати, облямува́ти, обшива́ти, обши́ти (
одежду);
4)
см. Вало́шить;
5) вирахо́вувати, рахува́ти, ви́рахувати, обрахува́ти, порахува́ти; розмірко́вувати, розміркува́ти.
Обду́мывать, обду́мать – обду́мувати, обду́мати, обмірко́вувати, обміркува́ти що, розмірко́вувати, розміркува́ти, розважа́ти, розва́жити, обрахо́вувати, обрахува́ти що, мізкува́ти про що, обмізко́вувати, обмізкува́ти що.
Я долго -вал этот план, вопрос – я до́вго обду́мував (обмірко́вував) цей план, це пита́ння.
Прежде чем приступить к делу, нужно -мать все возможные последствия – пе́ред тим як почина́ти спра́ву, тре́ба обрахува́ти (зва́жити) всі можли́ві на́слідки.
Обду́манный – обду́маний, обмірко́ваний, розмірко́ваний и т. д. Заранее -ное намерение – напере́д повзя́тий на́мір.
С заранее -ным намерением – напере́д (завчасу́) зміркува́вшись.
Обсу́живать и обсужда́ть, обсуди́ть – обмірко́вувати, обміркува́ти, зміркувати що, поміркува́ти про що, розмірко́вувати, розміркува́ти, розважа́ти, розва́жити, зва́жити що, обрахо́вувати, обрахува́ти, бра́ти, взя́ти до розва́ги (під розва́гу) що.
Обсуди́ хорошенько – обмірку́йся гара́зд.
Совместно обсуди́ть – ра́дитися, обра́дитися про що, ра́ду ра́дити, обгово́рювати, обговори́ти що.
-ди́ть всесторонне – обміркува́ти з усі́х бо́ків, усіма́ сторона́ми.
Обсу́женный – обмірко́ваний, обгово́рений, обрахо́ваний.
Поду́мывать – (думать иногда, частенько) розду́мувати, ча́сто (не раз) ду́мати, гада́ти про ко́го, про що, (размышлять) розмірко́вувати, ча́сто міркува́ти про що, над чим. Срв. Ду́мать, Поду́мать.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Быдло, бран. – бидло, бидлак (бидляк), бидлюк, (ув.) бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина, (собир., ещё) бидлота.
[Коли бидло береться розмірковувати — все пропало (Вольтер). — Все це, — він зробив довгим і пещеним пальцем повне коло, — бидло. Не постсовіцьке чи новоукраїнське, а загальноземне. Яке ненавидіти гріх. Як і находити йому виправдання (Г.Штонь). …на вокзалі стрельнув цигарку в ждановського аліментника, що третє літо крав і перепродував голубів: низькорослий, підсвинкуватий, з нахабними ніздрями, шлакував під акацією в сквері і сам себе присоромлював, «ти, бидло, ти забув діда, уродзоного шляхтича, сто гектарів лісу мав; ти-но згадай грамоту з сургучевою печаткою на шворці під оленячими рогами; прийшли совдепи, уграли маєток; ти, бидлюга, зараз п’єш, а діти в сусідських качок визбирують варену картоплю з тазика; ти, ти, ти чого вилупився?!», шарпнув себе за манжет, обірвав рукав зотлілої від поту сорочки, присікався до мене, смикнув за другий рукав, зривком обтер жовчну піну на підборідді, поплівся в задимлені сутінки… (Є.Пашковський). Сам убивця показаний традиційно: низьколобим бурмилом, похмурим бидлюком у жмаканому капелюсі, живою ілюстрацією до теорій Ломброзо (О.Сидор-Гібелинда). “Свіжак” не тягнув не лише на Майстра, а й на підмайстра чи майстерчука. Але був молодий і неодружений, і це інтригувало. Та скоро хамовитість цього неотеси, цього бидлюка почала тебе добряче діставати (Галина Тарасюк). Там, де Хіткліфа вважали «юним негідником» та «бидлаком», вона прагнула нічим не бути на нього схожою; а вдома не виявляла ані найменшої схильності до гарних манер, за які її лише здійняли б на кпини, і не вважала за потрібне стримувати свою палку вдачу, коли це не обіцяло їй користі (Д.Радієнко, перекл. Е.Бронте). Бидлота позаду мене перепутала будинок культури зі стайнею… (Андрій Главацький). Леді замовила сир «Тет-де-Муан», а їй принесли звичайний «Український». — Яке ж ви бидло … — сказала офіціянтові леді, відкусивши шматочок сиру. — Не міг, довбню, тонше порізати чи шо? І офіціянт зрозумів, що для леді головне — витонченість…].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Размышлять, размыслитьрозмірко́вувати, -вую, -вуєш, розміркува́ти, -ку́ю, -ку́єш, розду́мувати, -мую, -муєш, розду́мати, -маю, -маєш.
Рассуждать, рассудить – міркува́ти, -ку́ю, -ку́єш, розмірко́вувати, -ко́вую, -вуєш, розміркува́ти.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Обсуждать – обмірковувати; розмірковувати; зважати; розважати що. Обсуждать всесторонне – обмірковувати з усіх боків, усіма сторонами. Обсуждать совместно – радитися про що; обговорювати що.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Раскидывать
• Раскидывать глаза (глазами)
(разг.) – кидати оком (очима); прясти очима.
• Раскидывать, раскидать (пораскинуть) умом (мозгами)
(разг.) – мізкувати; крутити мозком, метикувати; розкидати, розкинути розумом (думками); розмірковувати, розміркувати; як слід (гаразд) міркувати, поміркувати.
• Раскидывать, раскинуть сети кому, чему
(те саме, що) Расставлять, расставить сети кому (перен.). Див. сеть.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Розмірко́вувати, розміркува́ти
1) що –
обмозговывать, обмозговать;
2)
рассуждать, рассудить, пораздумать.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Рассуждать, рассудить – міркува́ти, розмірко́вувати, розміркува́ти, обміркува́ти, розважа́ти, розва́жити; р. дело – розібра́ти (розміркува́ти) спра́ву.
Соображать, сообразить
1) (
размышлять) – міркува́ти, зміркува́ти, розмірко́вувати, розміркува́ти;
2) (
разбираться в чем, понимать что) – тямити, розумі́тися на чо́му.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

розмірко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Розмірко́вувати, -вую, -єш, сов. в. розміркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсудить, пораздумать, соображать, сообразить. Мені треба розміркувати, скільки стратити. Левиц. Пов. 59.