Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «товк»
Шукати «товк» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Толк –
1) (разум) толк (товк), тяма, глузд, розум, інтелект, (прок) користь, пуття, добро, (мнение, суждение, устар.) думка, міркування, (толкование, устар.) тлумачення, (смысл) сенс, рація, зміст;
2) (пересуды, разговоры, уст.) пере́су́ди, розмови, балачки, (молва, слухи) чутка, чутки, поголо́ска, по́голос, поголо́сок;
3) (разновидность учения) напрям (спрямування), (рел.) секта:
• без толку – без пуття; без ладу; безглуздо; (разг.) по-дурному;
• взять в толк – узяти до тями (у тямки, у тямок); добрати розуму; зрозуміти; збагнути; уторопати;
• во всем этом мало толку – в усьому цьому мало глузду (сенсу);
• в толк не возьму – невтямки мені; не доберу розуму (ума); не второпаю (не збагну);
• где ум, там и толк – де голова, там і розум (Пр.); де розум, там і глузд (Пр.);
• говорите толком – кажіть ладом;
• дать толк чему – дати лад чому; довести до пуття що;
• делать не спеша, с толком – не поспішаючи робити; покладаючи робити;
• добиться толку – допитатися; дійти пуття, добитися толку;
• другого толка – іншого штибу;
• знать (понимать) толк в чём – розумітися (знатися) на чому; тямити силу в чому; смак знати в чому;
• из него толк выйдет (будет) – з нього будуть люди; з нього буде пуття; з нього щось [путнє] буде;
• какой толк в том… – який сенс в тому;
• не будет из этого толку – не буде з цього діла (ладу, пуття, добра); (фиг.) з цього дива не буде пива (Пр.);
• не будет толку из кого – не буде пуття з кого; нічого не вийде з кого; добра не буде з кого;
• повод к толкам – привід до пересудів (балачок, розмов);
• поговорить толком, детально – поговорити (побалакати) до пуття (до ладу), детально (докладно);
• пошли толки о ком – узяли на язики кого;
• православные старообрядческого толка – православні-старообрядці;
• сбивать, сбить с толку кого – спантеличувати, спантеличити кого; збивати, збити з пантелику кого; збивати, збити з плигу (з пливу) кого; затуркувати, затуркати кого (голову кому); забивати, забити баки кому;
• сбиваться, сбиться с толку – спантеличуватися, спантеличитися; збиватися, збитися з пантелику (з плигу, з пливу); затуркуватися, затуркатися;
• сбитый с толку – спантеличений, заторо́плений;
• старый волк знает толк – вовк старий не лізе до ями (Пр.); був вовк у сіті, був і перед сіттю (Пр.); старий вовк лапу собі відгризе, а в руки не дасться (Пр.); мудрий не лізе під стіл (Пр.); старого лиса не виведеш із лісу (Пр.); старий кінь знає, де йому сідло долягає (Пр.);
• с толком (говорить, делать что-либо) – з розумом (розумно, розсудливо, з розсудом); до пуття (до діла, до ладу);
• что из него толку? – який з нього пожиток?;
• что толку? – який сенс?;
• шуму много, а толку мало – галасу багато, а діла мало (Пр.); діла на копійку, а балачок на карбованець (Пр.); хвальби повні торби, а в торбах нема нічого (а в тих торбах пусто) (Пр.); розносився, як чорт (як дідько) з бубном (Пр.).
[Збився з пантелику, як пияк з дороги (Пр.). На лихо Бог дасть толк (Номис). У нашому повку чортимає товку (Номис). Еней од страху з плигу збився (І.Котляревський). — Бог з вами, добродію! .. Що ви говорите! Я річі вашої в толк собі не візьму… (І.Котляревський). — Наші догадуються, хто це похазяйнував, та мовчать, а пан утямку ніяк не візьме (Панас Мирний). — Чи можете утямки взяти ви, Що горя мав я вище голови (М.Зеров). Жінка Тельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу (М. Коцюбинський). Певні були, що ті не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти (Б.Грінченко). — Та ну тебе! Як сам був непутящий, Той інших любиш збити із пуття (М.Лукаш, перекл. В.Шекспіра). — Бо треба нам, чого не знаєм ми, Що знаємо — з того пуття немає (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). — А що ж ми робитимемо в тому комітеті? А то пристати пристанемо, а толку дасть Біг… (М.Лукаш, перекл. А.Стіля). — Онде диво! Подивіться! Я хотів би, як годиться, Все народу з’ясувати, Та не можу ради дати, Бо й самому не до тями… (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). … мало не перехрестився з великого чуда та дива, — він ніяк не міг узяти собі в тямки що́ все це означає; його супровідники теж нічого не розуміли (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Гроші — як гній: якщо їх не розкидати, від них буде мало користі (Ф.Бекон). Сенс в житті розумієш тільки потім, але жити доводиться спочатку (С.К’єркеґор). Після вчорашнього пограбування банку грабіжникам вдалося зникнути з мільйоном доларів. Поліціянти спантеличені й намагаються з’ясувати мотиви такого зухвалого злочину]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Толк –
1) товк, -ку, то́лок, -локу, пуття́, -ття́, лад, -ду́; без толку – без пуття́; сбиться с толку – зби́тися з пантели́ку;
2) (толки) погові́р, -во́ру;
3) (религиозн.) се́кта, -ти.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Товк, -ку – порядок, лад.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

товкти́, товчу́, -че́ш, -чу́ть; товк, товкла́, товкли́; товчи́, -чі́ть

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Підпомо́щний, -а, -е. Состоящій підпомо́шником 2. І виборних, і підпомощних, і простих, і старших вельможних, хто ні попавсь, того і товк. Котл. Ен. V. 50.
І. Товк, -ку, м. Толкъ. У нашому товку чортимає шовку. Ном. № 6655.
ІІ. Товк! меж. Толкъ! Він мене товк під бік. Шейк.
Толк, -ку, м. = Товк. На лихо Бог дасть толк. Ном.
То́лок, -ка, м.
1) = Толк = Товк. Треба брехні толок дать. Ном. № 6862. Ну, та той же старий чоловік, — тому б же на толок молодого наставляти. Кобел. у. Ви́пасти, спа́сти на то́лок. Придти на умъ, въ голову. Драг. 183. Шось як загуде, як зашумить поуз хату, а тому хлопчикові і випало на толок вийти подивиться. Драг. 79. Йому не спади на толок. Харьк. г.
2) Брусъ, которымъ утрамбовываютъ землю для тока. Лебед. у. Міус. окр.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Смыслъ = тя́ма, тя́мка (С. Л. Ш), стя́мок, змисл, ро́зум, розумі́ння, глузд (С. Аф. Л.), товк, раху́ба. — Яка тяма є. С. Ш. — Въ како́мъ смы́слѣ вы говори́те? = як се розумі́ти? про́ти чо́го се ви ка́жете? Кр. — Прямо́й, со́бственный смыслъ = власти́ве розумі́ння. – Здра́вый смыслъ = здоро́вий ро́зум. – По смы́слу зако́на = по ро́зуму зако́на. — Приро́дный смыслъ = про́стий, прирожде́ний ро́зум. — Въ э́томъ нѣтъ смы́сла = в сїм не ма́є глу́зду.
Толкъ = 1. товк (С. Ш.), толк (С. Ш.), то́лок (С. Ш.), тя́ма, тям, глузд, пантели́к. — Який ум, такий і товк. н. пр. — Як в тебе є товк, то в мене є гроші. С. Ш. — Нема в тебе толку, хоч запали — не трісне. н. пр. — На лихо Бог дасть толк. н. пр. — Треба брехнї толок дать. н. пр. — Впало йому на толок. С. Ш. — Глузд за розум повернув. н. пр. — Безъ то́лку = без пуття́. — Доби́ться то́лку = допита́ти ся. — Сби́ть, ся съ то́лку = зби́ти, ся з пантели́ку, з пли́гу, па́мороки заби́ти. — Будь ласкав, сватоньку старику, ізбий Енея з пантелику. Кот. — Еней од страху з плигу збив ся, в умі сердега помішавсь. Кот. — То́лкомъ = до пуття́. — Не вміє росказать до пуття. 2. (частїше мн. То́лки) — поголо́с, поговір, погово́ри і д. Молва́. 3. се́кта.

Запропонуйте свій переклад