Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «валить»
Шукати «валить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ва́лить, ва́ливать –
1) (повергать) вали́ти (на землю), валя́ти, зва́лювати, ве́ргати. [Звали́в його до-до́лу];
2) (набрасывать на одно место землю и т. д.) накида́ти, насипа́ти, висипа́ти. [Ви́сипали вал].
• Он всё валит вместе – він усе́ накида́є (пха́є, паку́є) до одніє́ї ку́пи;
3) (итти массою) су́нути, ри́нути, вали́ти, вали́тися. [Навали́ло сні́гу].
• Народ ва́лом валит – наро́д як плав пливе́, пла́вом пли́ве, хма́рою су́не (ри́не, йде);
4) (о дыме, паре) шуга́ти, бу́хати, пу́трити, пе́рти. [Па́ра бу́хає];
5) (сваливать вину) зверта́ти на ко́го, зва́лювати, скида́ти. [Не зверта́й на люде́й, коли́ сам нашко́див].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Сваливать, валить, свалить, жарг. – вали́ти, зва́лювати, звали́ти, (удирать) давати драла (драчки, дмухача, лиги, дропака), чку́рити, чкурнути, дремену́ти, п’ята́ми накива́ти, дра́ти, дра́пати, драпну́ти, драпону́ти, драпцюва́ти; (исчезать) ушиватися (вшиватися), ушитися (вшитися), іти́, піти́ з ди́мом, здимі́ти.
[…адже ми разом росли намагаючись таки вирости Щоб одного разу після їжі звалити з усіх майстерень і спортзалів совка (С.Жадан). Прогугнявивши щось про поліцію і напаж, Кнур ушивається (О.Негребецький, перекл. Мітчела Девіда). Пес чкурнув і примчався з палицею (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Нарешті сторож турнув його й крикнув: — Чого ти вилупив баньки й стовбичиш тут? Ушивайся звідси, тебе звільнили! (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Жінки та дівчата проходу їм не давали, але герої Клірі, що повернулися додому, за першої ж нагоди намагалися вшитися від них, налякані увагою більше, аніж будь-коли на полі бою (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу). Він протяжно позіхнув і, не сказавши жодного слова бодай із ввічливості, вшився до себе спати. А Кім тоді спав мало і думки його роїлися мовою гінді (Ю.Джугастрянська, перекл. Р.Кіплінґа)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВАЛИ́ТЬ (про дим) сади́ти, (вину) ще зверта́ти, спиха́ти;
валить всё в одну́ ку́чу тули́ти все доку́пи;
вали́ кулём – потом разберём гати́ в ті́сто і ки́сле і прі́сне;
вали́! ще смали́!, манджа́й!;
ва́ля́щий 1 що ва́лить, зви́клий /ста́вши/ вали́ти, зда́тний звали́ти, валі́й, прикм. зва́лювальний;
валя́щий 2 що су́не /са́дить/, (вогонь) жбухли́вий;
ПОВАЛИ́ТЬ (дощем пашню) приби́ти, (хмарою /про юрбу/) фаміл. валону́ти.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Валить –
1) (повергать) вали́ти, -лю́, -лиш, валя́ти, -ля́ю, -ля́єш; (сбрасывать в одно место, на кучу) накида́ти, -да́ю, -да́єш; (о дыме, паре) бу́хати, -хаю, -хаєш;
4) (о толпе, массе) су́нути, ри́нути;
6) (сваливать, вину на кого) зверта́ти, -та́ю, -та́єш, скида́ти, -да́ю, -да́єш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Валить – валити; (на землю) – валяти; звалювати; (в одно место) – накида́ти; (итти массою) – сунути; валити. Валить вину на кого – звертати на кого.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Валить (напр., лес) – зва́лювати.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Валить
• Вали кулём, потом разберём – хоч кисло, хоч прісно — усе вали вмісто. Пр.
• Валить вину на кого – звертати (звалювати, скидати) на кого. [Не звертай на людей, коли сам нашкодив. Сл. Гр.]
• Валить всё в одну кучу – скидати (вернути) все на одну (в одну) купу.
• Валять через пень колоду (разг.) – робити аби робилося; робити абияк (сяк-так); робити як через пень колоду тягти; робити як не своїми.
• Валиться в ноги кому (разг.) – падати (упадати, валитися) в ноги (під ноги) кому; (емоц.) опукою в ноги кому впасти; падати навколішки (навколінці, до колін); уклякати перед ким; (про багатьох) попадати в ноги кому; поприпадати до ніг кому; повклякати перед ким. [Вона (дівчина) не падала в ноги, не благала милостей, а навпаки, дивилась з-під тонких брів докірливо і гнівно. Панч.]
• Валом валить – як плав (плавом) пливти (плисти); хмарою (як хмара) сунути (ринути, йти); лавою йти (сунути); товпом товпитися. [Як плав пливе люд по шляху. Головко. Суне з міста народ лава лавою. То йде в Київ Богдан, вкритий славою. Чернявський.]
• Всё валится из рук – усе з рук падає; ніщо рук не держиться в кого.
• На бедного Макара все шишки валятся – на похиле дерево й кози скачуть (плигають). Пр. На убогого всюди капає. Пр. Бідному усюд біда. Пр. Бідному все вітер в очі. Пр. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Пр. Нещасному Макару нема талану. Пр. Де лихо пристане, там і трава в’яне.
• Он валится с ног – він падає з ніг; він аж падає з утоми (від утоми).
• Снег валит хлопьями – лапатий сніг іде (падає); сніг ліпачить.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

вали́ть вали́ти, зва́лювати

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вали́ть, ся = 1. вали́ти, ся, валя́ти, перекида́ти, переверта́ти. — Звалив мене до долу. 2. накида́ти, насипа́ти, висипа́ти. — Висипали вал. — Як вдарили з семи гармат у середу вранцї, накидали у годину жидів повні шанцї. н. п. 3. скида́ти, зва́лювати. — Він все на других звалює, а сам нїби-то й не винуватпий. 4. ги́нути, па́дати. – Від чуми багато худоби гине. 5. су́нути, ся, си́пати, пла́вом пливти́, хма́рою йти́. – Снѣгъ вали́тъ = снїг си́пле. — Ва́ломъ вали́тъ = як плав пливе́, хма́рою йде́. — На бѣ́днаго Мака́ра и ши́шки валя́тся = на похи́ле де́рево і ко́зи ска́чуть. н. пр.

Запропонуйте свій переклад