Знайдено 9 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Весь, вся, всё – уве́сь (весь, усе́й), уся́, усе́, усе́нький, -ка, -ке, ці́лий, -ла, -ле. [Уве́сь день. Усю́ (ці́лу) ніч. Усе́ньку во́ду попили́. Уве́сь світ. Ці́лий все́світ. Застогна́ла, зарида́ла ці́ла Украї́на (Рудан.)]. В некоторых случаях русское весь охотнее передаётся как раз через – ці́лий. [Крича́в на ці́лу ха́ту. По ці́лій землі́ ру́ській. Ля́мпи залива́ли ці́лу руї́ну сві́тлом (Л. Укр.). Перед ці́лим лю́дом. Ці́ла лю́дськість. Огляді́в мене́ ці́лого = с головы до ног. Ці́ле його́ безтала́ння стає́ йому́ перед о́чі (Коцюб.). На ці́лий зріст – во весь рост]. • Весь как есть, совершенно весь, весь без исключения – геть уве́сь, чи́сто ввесь, уве́сь до́чиста, уве́сь одни́м лице́м, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) уве́сь наголо́. [Жінки́ наголо́ всі цокоту́хи]. • Все до одного, до последнего – всі до жо́дного. [Ми до жо́дного повста́ли на во́рога]. • Все вместе (без разбору) – усі́ поспо́лу. • При всех – привселю́дно. • Со всего́ плеча – чим дуж, що си́ли. • Изо всех сил, во всю мочь – з усіє́ї снаги́ (си́ли), що си́ли, скі́льки си́ла (-ли) змага́є (-а́ють), змага́ла (-ли). • Со всех ног – про́жо́гом, що ду́ху. • Во всю прыть, во весь дух – що ду́ху, чим ду́ж. • Во всю, во всю Ивановскую – на всі за́ставки́, що си́ли, що ду́ху (є). • Всё, всего́ ср. – усе́, усьо́го. [Круго́м як в у́сі, все мовчи́ть (Шевчен.). Усе́ гара́зд, усе́ до́бре]. • При всём том – по-при все те, проте́. • Всё равно – все одно́, одна́ково (см. Безразли́чно). • Всё на́ всё – усе́ чи́сто, усе́ до́чиста, геть усе́. • Всего́ на́ всё – усього́-но, гурт на гурт усього́ (усі́х). • Всё, нар. – 1) (всегда, беспрестанно) – усе́, одно́. [Усе́ я, да я, а чому́-ж не ви? Ле́дві додо́му верну́всь та одно́ сто́гне (Грінч.)]. • Всё более и более – все геть та й геть. [Козаки́ все геть та й геть, убива́лися у військо́ве ді́ло (Куліш)]; 2) (до сих пор) до́сі; 3) всё, всё же, всё таки – проте́. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Весь, вся, всё – увесь (весь, усей), уся (вся), усе (все); усей; усенький (всенький), усенька (всенька), усеньке (всеньке); цілий, ціла, ціле; повний, повна, повне; (всегда, беспрестанно) усе, одно; (до сих пор) досі; (всё, всё же, всё таки) проте: • бежать во весь дух, во все лопатки, со всех ног – см. Бежать; • без всего – без нічого; з нічим; • более всего – над усе; перед усім; найбільш (найбільше); • больше всего – найбільш (найбільше); понад (над) усе; більш за все; • вдобавок ко всему – до всього [того]; • весь как есть, совершенно весь, весь без исключения, решительно весь – геть увесь, чисто ввесь (весь), увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо; • во весь рост – на цілий зріст; • во всё горло кричать – на все горло (з усього горла, скільки горла, на всю горлянку) кричати (гукати, лементувати…); на весь голос (на весь рот, на всі груди) кричати (гукати, лементувати…); як на пуп (як на живіт, як на завійницю, як на печінку) кричати (гукати, лементувати…); (образн.) кричить, мов з нього чорт лика дере; кричить, аж із шкури (з душі) вилазить; • во всём мире – в усьому (в цілому) світі; • во всю прыть, во весь дух – щодуху, чимдуж; • вот и всё, да и всё тут – та й годі; та й край; • во всю, во всю ивановскую – на весь окіл (на всю вулицю) гукати (кричати); на всі заставки (на всі взаводи (заводи), на всю губу) кричати (гукати); щосили (з усієї сили) кричати (гукати); чимдуж (щодуху, що [є] духу, скільки духу) кричати (гукати); • всё без исключения – все без винятку; все загалом; геть [чисто] усе; усе дочиста; • всё более и более, всё дальше и дальше и т. п. – щораз (чимраз) більше; щораз далі; дедалі (щодалі, чимдалі) [все] більше; все геть та й геть; • всё, всего (ср.) – усе, усього; • всё вместе (взятое) – все разом; • все вместе (без разбору) – усі посполу; • всего (итого) – разом; • всего лишь – лише тільки; • всего доброго, лучшего – всього найкращого; • всего на всё – усього-но, гурт на гурт усього (усіх); • все до одного, до последнего – всі до одного (жодного); • всего лишь, только – тільки; тільки-но; лиш (лише); • всего лучше, дороже и т. п. – найкраще, найдорожче; над усе краще, дорожче і т. ин.; • всё на всё – усе чисто, усе дочиста, геть усе; • всего-навсего – усього-на-всього; всього-на́-все, разом тільки (усього разом); усього-но; гурт на гурт; тільки, лише, лиш, та й по всьому (ото й по всьому); ото й усе; та й годі; • всего не переслушаешь – слухати не переслухати; • всего хорошего! (разг.) – на все добре!; всього найкращого!; • всё и вся (разг., устар.) – геть усе (чисто все); усе і вся; • всё или ничего – усе або нічого; • всё нипочем – все дарма; • всё обстоит благополучно – все гаразд; • всё равно – однаково; все одно; байдуже; про мене; • всё-таки, а всё-таки, а всё же – а таки; проте; а проте; втім; а втім; все ж; а все ж; • идти во весь рост – іти на весь (на повний) зріст; іти випроставшись; • изо всех сил, во всю мочь – з усієї снаги (сили), щосили, скільки сила (сили) змагає (змагають), змагала (змагали); • лучше всего – найкраще (найліпше); краще над усе, краще за все; • мне (тебе…) всё равно – мені (тобі…) однаково (однако); мені (тобі…) все одно; про мене; ані (ні) гадки мені (тобі…); мені (тобі…) байдуже (дарма); (разг.) скількісь; (згруб.) один біс мені (тобі…); • на всё про всё, за всё про всё – на все про все, за все про все; • после всего – по всьому; • прежде всего – насамперед, передусім, найперше; • при всём желании – попри все [моє] бажання; хоч і як я бажаю; • при всём том, со всем тем – попри все те, а проте; з усім тим; • при всех – привселюдно; • принадлежащий всем – належний усім, усіхній; • растянулся во весь рост – розпластався (простягся) на весь (на цілий) зріст; витягся на всю довж; • решительно всё – геть усе; чисто все; геть-чисто все; все дочиста (наголо), все дощенту; (образн.) усе до крихти (до цурки, до цурочки, до нитки, до ниточки); • со всего плеча – чимдуж, щосили (з усієї сили); • со всех ног – прожогом, щодуху; • стать во весь рост – стати на цілий (на весь) зріст; • только и всего, всего-навсего – тільки, лише, лиш, усього-на-всього; та й по всьому (ото й по всьому); ото й усе; та й годі; разом тільки (усього разом); усього-но; гурт на гурт; • только всего, всего навсего – разом тільки; усього разом; раптом; раптом тільки; • только и всего (и конец) – та й по всьому; • чаще всего – найчастіш[е]; • я весь внимание и слух – я весь [сама] увага. [Стає царем царювати Петро-недоліток. Стає царем царювати, Але не царює, Сам Міняйло і карає, І життям дарує. Тогді знову наступила Тяжкая година, Застогнала, заридала Ціла Україна (С.Руданський). Шляхтова лежить од Щавниці всього-на-всього за три верстви, але ті три верстви далися нам добре взнаки (І.Нечуй-Левицький). — Куди ти його подінеш? — дивувався Андрій.— Адже у нас усього-на-всього дві грядочки (М.Коцюбинський). Ціле його безталання стає йому перед очі (М.Коцюбинський). Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (П.Куліш). Та вже скількісь, нехай б’ють (П.Гулак-Артемовський). Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Жінки наголо всі цокотухи. Усе гаразд, усе добре (АС). Всього-на-всього — це переклад вульгарного московського «всего на всего»; «на» ніколи в родовому відмінку не вживається, тому треба: всього-на́-все (та і в мові російській літературна форма тільки: всего на все) (І.Огієнко). Не можна замість все одно говорити все рівно (росіянізм) (Микола Сулима). Негр чимдуж забрався на кухню, а Лоле повела мене до своєї кімнати (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Обережно! Там — плита! — вигукнув був я, але вже запізно: Г’ю перечепився і з усього розмаху всівся дупою на розпечене залізо. Несамовито загорлавши від болю, він ураз підскочив і продогом кинуся до своєї кімнати (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Люди часто бувають нерозумні й уперті, егоцентричні й нелогічні. Однаково прощай їх. Якщо ти добрий, люди винитимуть тебе в тому, що під маскою доброти ти прикриватимеш користь. Однаково залишайся добрим. Якщо ти добився успіху, тебе оточуватимуть удавані друзі й справжні вороги. Однаково добивайся успіху. Якщо ти чесний і прямий, люди обманюватимуь тебе. Однаково будь чесним і прямим. Те, що ти будуєш роками, хтось зрунує за одну ніч. Однаково будуй. Якщо ти спокійний і чесний, тобі заздритимуть. Однаково залишайся щасливим. Те добро, яке ти робиш сьогодні, завтра люди забудуть. Однаково роби добро. Віддай світові найкраще з того, що маєш, і світ попросить ще. Однаково віддай найкраще. Друже мій, кінець кінцем, те, що ти робиш, однаково потрібно не людям. Це потрібно тільки тобі і Богові (мати Тереза)]. ![]() |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ВЕСЬ (див. ще ВСЯ) всего́ лишь лише́ ті́льки; всего́ не переслу́шать (всего́ не пересмотре́ть) слу́хати не переслу́хати (диви́тися не передиви́тися); всему, фраз. для всьо́го [иска́ть всему причи́ну шука́ти для всього причи́ну]; всему́ своё вре́мя дорога́ ло́жка до обі́ду; всего́-на́всего забут. гурт-на-гу́рт; всем и ка́ждому див. КАЖДЫЙ. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Весь, вся, все – уве́сь, уся́, усе́, ці́лий, ці́ла, ці́ле. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Весь, вся, все – увесь (весь), уся, усе; усенький, -а, -е; цілий, -а, -е. Весь без исключения, совершенно весь, решительно весь – геть увесь; чисто весь. Вовсю – щоси́ли; щоду́ху; на всі за́ставки. После всего – по всьому. В добавок ко всему – до всього (того). При всем том – з усім тим; попри все те; а проте. Только всего, всего навсего – разом тільки; усього разом; раптом; раптом тільки. Все равно – однаково; байдуже; про мене. Более всего – найбільш; над усе; перед усім. Всего лучше, дороже и т. п. – найкраще, найдорожче; над усе краще, дорожче і т. ин. Все на все – усе чисто; геть усе. Все более и более, все дальше и дальше и т. п. – щораз більше; щораз далі; дедалі більше і т. ин. Всего (итог) – разом. Больше всего – над усе; більш за все. Вот и все, да и все тут – та й годі; та й край. Без всего – без нічого. Все-таки, а все-таки, а все же – а таки; проте; а проте; втім; а втім; все ж; а все ж. Только и всего (и конец) – та й по всьому. Все обстоит благополучно – все гаразд. Все вместе (взятое) – все разом. Все нипочем – все дарма. Всего доброго, лучшего – всього найкращого. Во всю ивановскую – на всі заставки; з усієї сили. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Весь
• Бежать во весь дух, во все лопатки, со всех ног – Див. бежать. • Без(о) всего – без нічого; з нічим. • Больше всего – найбільш(е); (по)над усе. [Я люблю тебе, давно люблю, над життя, над щастя, над усе на світі. Українка.] • Вдобавок ко всему – до всього [того]. • Во всё горло кричать – на все горло (з усього горла, скільки горла, на всю горлянку) кричати (гукати, лементувати…); на весь голос (на весь рот, на всі груди) кричати (гукати, лементувати…); як на пуп (як на живіт, як на завійницю, як на печінку) кричати (гукати, лементувати…); (образн.) кричить, мов з нього чорт лика дере; кричить, аж із шкури (з душі) вилазить. • Во всю Ивановскую кричать – на весь окіл (на всю вулицю) гукати (кричати); на всі заставки (на всі (в)заводи, на всю губу) кричати (гукати); щосили (з усієї сили) кричати (гукати); чимдуж (щодуху, що (є) духу, скільки духу) кричати (гукати). [На весь окіл гукав. Гребінка.] • Всё без исключения – все без винятку; все загалом; геть [чисто] усе; усе дочиста. [На луках геть усе вигоряє. Муратов.] • Всё более и более – щораз (чимраз) більше; дедалі (щодалі, чимдалі) все більше: все геть та й геть. (Див. іще более). • Всего (итого) – разом. • Всего лишь, только – тільки; тільки-но; лиш(е). [Бо тільки зо всього соломи взяв з копицею. Г.-Артемовський.] • Всего-навсего – усього-навсього; разом тільки (усього разом); усього-но; гурт на гурт. [Коли до неї (скринечки), а там усього-навсього п’ятдесят карбованців. Свидницький.] • Всего хорошего! (разг.) – на все добре!; всього найкращого! • Всё и вся (разг. уст.) – геть усе (чисто все); усе і вся. • Всё или ничего – усе або нічого. • Идти во весь рост – іти на весь (на повний) зріст; іти випроставшись. • Лучше всего – найкраще (найліпше); краще над усе. • Мне (тебе…) всё равно – мені (тобі…) однаково (однако); мені (тобі…) все одно; про мене; (а)ні гадки мені (тобі…); мені (тобі…) байдуже (дарма); (розм.) скількісь; (згруб.) один біс мені (тобі…). [Та вже скількісь, нехай б’ють. Г.-Артемовський.] • После всего – по всьому. • При всём желании – попри все [моє] бажання; хоч і як я бажаю. • Растянулся во весь рост – Розпластався (простягся) на весь (на цілий) зріст; витягся на всю довж. • Решительно всё – геть усе; чисто все; геть-чисто все; все дочиста (наголо); все дощенту; (образн.) усе до крихти (до цурки, до нитки). [Як порозумнішає, тоді його хазяїном зробимо, а я тобі усе дощенту по купчій передам… Тобілевич.] • Со всего плеча – чимдуж; щосили (з усієї сили). • Стать во весь рост – стати на цілий (на весь) зріст. • Только и всего – та й по всьому (ото й по всьому); ото й усе; та й годі. • Чаще всего – найчастіш(е). • Я весь внимание и слух – я весь [сама] увага. |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 
Враньем полсвета пройдешь, да назад не воротишься. Див. Кривдой весь свет обойдешь, да назад не воротишься.Время - лучший врач. — 1. Перемелеться лихо - добре буде. 2. Буде добре, як мине зле. 3. Терпи, козак, горе - будеш пити мед. 4. Діждемо тії години, що будуть по шелягу дині. 5. Сонечко блисне, сорочечка висхне. 6. Не тепер, так у четвер. |
Кривдой весь свет обойдешь, а назад не воротишься. Див. Враньем полсвета пройдешь, а назад не воротишься. — 1. Туди брехнею пройдеш, а назад трудно. 2. З брехні не мруть, а більш віри не ймуть. 3. Все в оренді, брехня не в оренді. 4. Нема того дерева, щоб на йому яка птиця не сиділа; нема того человіка, щоб хоч трохи не збрехав. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Весь = уве́сь, весь, усе́й, все́нькин, усенький, цїлий, цїлїсенький. — Полуботок орудовав усенькою Україною. н. о. — Всё = усе́, все́. — Рѣши́тельно всё = все́ чи́сто, геть чи́сто, геть усе́. — Пропив геть усе. — Всё равно́ = усе одно́, усе одна́ко, одна́ково, дарма́, байду́же́, про ме́не, сїлькісь, анї га́дки. — Мінї однаково, чи буду я жить в Українї, чи нї. К. Ш. — Про мене, нехай вовк траву їсть. н. пр. — Аби місяць сьвітив, а, про зорі байдуже. н. п. — А я люблю Петра дуже, а до других і байдуже. н. п. — Всё таки́ = а все́ж, усе таки́, проте́. — А все ж я люблю його. — А про те він мінї любий по віки. — При всёмъ то́мъ = про те́, а про те́. — Про те він чоловік добрий. — Всего́ лу́чше, доро́же = найкра́ще, найдоро́жче од усьо́го, над усе́. — Він мінї над усе милїший. — Во всю́ Ива́новскую = на всї за́ставки, зо всїї си́ли, чим дужч. — Кричить на всі заставки. — Побіг чим дужч. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)