Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «внушать»
Шукати «внушать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Внуша́ть, внуши́ть –
1) навіва́ти, сов. наві́яти кому́ що, надиха́ти, надихну́ти (надхну́ти) кому́ що, увідхну́ти, вмовля́ти (вмо́вити) в ко́го щось, піддава́ти, підда́ти кому́ що; (прививать) прище́плювати, прищепи́ти кому́ що. [Навіва́є їм такі́ думки́. Надихну́в бадьо́рого ду́ху. Прище́плює ді́тям оги́ду до злочи́нств (Крим.). Підда́в йому́ до́бру ду́мку. Вмо́вити цю іде́ю в читача́].
• Внуша́ть постоянными наговорами – нату́ркувати кому́ що.
• Внуша́ть страх – завдава́ти, завда́ти стра́ху́ кому́.
• Внуша́ть почтение – імпонува́ти кому́. [Його́ слова́ мені́ не імпону́ють].
• Внуша́ть мужество кому – осміля́ти, осмі́лити кого́.
• Внуша́ть собою доверие – виклика́ти дові́ру, буди́ти дові́ру;
2) Внуша́ть накрепко (вбивать в голову) – утовкма́чувати, утовкма́читити кому́; (делать строгое внушение) напоумля́ти, застеріга́ти кого́, пригруща́ти, пригрусти́ти, угруща́ти кому́ и кого́. [Угруща́ють і бо́гом, і лози́ною (Г. Барв.)]; (вразумить) на ро́зум посла́ти кому́ (Квіт.).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Внушать, внушить –
1) виклика́ти, викликати, (вселять) вселяти, вселити, (навевать) навівати, навіювати, навіяти кому що, надихати, надихнути (надхнути) кому що, увідхнути, вмовляти (вмовити) в кого щось, піддавати, піддати кому що; (прививать) прищеплювати, прищепити кому що;
2) (внушать накрепко, вбивать в голову) утовкмачувати, утовкмачитити кому; (делать строгое внушение) напоумляти, застерігати кого, пригрущати, пригрустити, угрущати кому і кого; (вразумить) на розум послати, посилати кому; (поучать) повчати, навчати, навчити; (уговаривать) умовляти, умовити; (убеждать) переконувати, переконати:
• внушать, внушить доверие – викликати, викликати (будити, збудити, вселяти, вселити) довіру (довір’я);
• внушать, внушить мужество кому – надихати, надихнути (навівати, навіяти, іноді внушати, внушити) мужність (відвагу, звагу, сміливість, смілість) кому; осміляти, осмілити кого;
• внушать, внушить себе что – переконувати, переконати себе в чому; забирати, забрати собі в голову що;
• внушать постоянными наговорами – натуркувати кому що;
• внушать почтение – імпонувати кому;
• внушать представление – викликати, навіювати уявлення;
• внушать собою доверие – викликати довіру, будити довіру;
• внушать страх – завдавати, завдати страху кому, викликати (вселяти, навіювати, навівати, наганяти) страху;
• внушать уважение – викликати повагу (пошану);
• это внушает, внушило ему отвращение к чему – це викликає, викликало в нього відразу (огиду) до чого; це відвертає, відвернуло його від чого; з душі верне йому від чого (що).
[Прищеплює дітям огиду до злочинств (А.Кримський). Угрущають і Богом, і лозиною (Г.Барвінок). Навіває їм такі думки. Надихнув бадьорого духу. Піддав йому добру думку. Вмовити цю ідею в читача. Його слова мені не імпонують (АС). Степан казав про літературу сучасну, свою й чужоземну, декламував вірші пристрасних поетів, щоб навіяти тій прекрасній Риті відчуття і бажання любові, щоб притягти до себе її оголені руки, що лежали на столі, темні, спокусливі під збудним світлом червоної лампи (В.Підмогильний). Та вернімося до того, про що ми допіру говорили, а саме, до перечарування сеньйори Дульсінеї, тут саме напрошується ось що: весь цей Санчів фортель, учворений з бажання посмішкуватися над своїм паном і навіяти йому, ніби ота мужичка Дульсінея, а як пан його її не впізнає, то це тим, що її заклято,— все теє каверзи якогось чорнокнижника, з тих, хто не дає просвітку сеньйорові Дон Кіхотові (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Товаришу сержанте, подивіться, що мені видали: штани до колін, черевики на п’ять розмірів більші… Дивитися страшно. — Все нормально. Солдат і повинен наганяти страху]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВНУША́ТЬ (думку) ще уро́ювати, вбива́ти в го́лову, наклика́ти, інспірува́ти, фраз. переко́нувати в чому, (настрій) заража́ти чим, (страх) наганя́ти, сі́яти, завдава́ти чого, (чарами) начаро́вувати;
внушать му́жество кому додава́ти ду́ху, осмі́лювати кого;
внушать наде́жду вселя́ти наді́ю;
внушать уваже́ние кому фраз. імпонува́ти кому;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Внушать –
1) навіва́ти, -ва́ю, -ва́єш;
2) (уговаривать) вмовля́ти, -ля́ю, -ля́єш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Внушать
• Внушать, внушить доверие – викликати, викликати (будити, збудити, іноді внушати, внушити) довіру (довір’я).
• Внушать, внушить мужество кому – надихати, надихнути (навівати, навіяти, іноді внушати, внушити) мужність (відвагу, звагу, сміливість, смілість) кому; осміляти, осмілити кого.
• Это внушает, внушило ему отвращение к чему – це викликає, викликало в нього відразу (огиду) до чого; це відвертає, відвернуло його від чого; з душі верне йому від чого (що).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Внушать, -шить – всиляти, всилити; (уговаривать) – намовляти, намо́вити; в. подозрение – виклика́ти підо́зрення; в. собою доверие – будити дові́ру.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Внуша́ть, внуши́ть = вселя́ти, вмовля́ти, внуша́ти, всели́ти і т. д.

Запропонуйте свій переклад