Знайдено 8 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Го́лос – го́лос, (редко) глас; ум. – голосо́к, голосо́чок, голосо́нько. [Співа́в-би, так уже гла́су не ма́ю]. • Говорить грубым, низким го́лосом – то́всто говори́ти (гука́ти). • Высоким, тонким го́лосом – то́нко, тоне́нько. • Сиплый го́лос – хрипли́вий ма́товий го́лос. • Вполго́лоса – півго́лосом. • Во весь го́лос – на по́вен го́лос, на ці́лий свій го́лос, (вульг.) на весь рот. • Не своим го́лосом – не свої́м гла́сом, не свої́м го́лосом. • Сладеньким голоско́м – солоде́нько. • Подавать, подать го́лос – озива́тися, озва́тися, да́тися чу́ти. • Понижать го́лос – прити́шувати го́лос. • Возвысить, повысить го́лос – підня́ти го́лос. • Сила го́лоса – си́ла го́лосу, гук. [Гукну́в скі́льки в йо́го ста́ло гу́ку (Мирн.)]. • Го́лос, словно из бочки – го́лос як із бари́ла. • Таким го́лосом – на таки́й го́лос. • Го́лоса недостаёт у кого – го́лосу не стає́ кому́, го́лосу (гла́су) не відтя́гне хто. • Терять (потерять) го́лос, спадать с го́лоса – тра́тити (стра́тити) го́лос, спада́ти (спа́сти) з го́лосу. • Обладать сильным го́лосом – (народн.) горта́нь до́бру ма́ти. • В один го́лос – уста́ми одни́ми, одноголо́сно. • Глас народа – глас божий – го́лос лю́дський – го́лос бо́жий. • Го́лос совести – го́лос сумлі́ння (со́вісти). • Го́лос уважаемых критиков – го́лос пова́жних кри́тиків. • Совещательный го́лос – дора́дчий го́лос. • Решающий го́лос – виріша́льний, ухва́льний го́лос. • Избирательный го́лос – вибо́рчий го́лос. • Иметь право го́лоса – ма́ти пра́во на го́лос. • Подавать го́лос за кого-л. – подава́ти го́лос за [на] ко́го, голосува́ти за [на] ко́го, віддава́ти го́лос кому́. • Подача голосо́в – голосува́ння. • Всеобщая, прямая, равная, тайная подача голосо́в – вселю́дне, безпосере́днє, рі́вне, потайне́ (тає́мне) голосува́ння. • Избрать кого-л. подачей голосо́в – обібра́ти голосува́нням, зголосува́ти кого́. [Зголосува́ли його́ на старшину́]. • Взять го́лос – забра́ти го́лос. • Большинство голосо́в – бі́льшість голосі́в, перева́га голосі́в. • По большинству голосо́в – бі́льшістю (перева́гою) голосі́в. • Меньшинство голосо́в – ме́ншість голосі́в. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ГО́ЛОС, во весь голос на по́вні гру́ди /по́вне го́рло/; в оди́н голос ще в одну́ ду́шу; все́ми голоса́ми /ра́зными голоса́ми/ на всі голоси́. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Голос – го́лос, -су. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Голос – голос. Говорить грубым (низким), высоким (тонким) голосом – говорити товсто, тонко (тоненько). Вполголоса – півголосом. Во весь голос – на повен голос; на цілий (свій) голос. Не своим голосом – не своїм голосом. Понижать голос – притишувати голос. Повышать голос – підвищувати голос. Голоса недостает у кого – голосу не стає кому; голосу не відтягне хто. Слабый голос – тихий голос. В один голос – одноголосно. Голос совести – голос сумління. Слышен голос – чути голос. Совещательный голос – дорадчий голос. Решающий голос – ухвальний голос. Избирательный голос – виборчий голос. Иметь право голоса – мати право на голос. Поднимать голос – підносити голос. Взять голос – забрати голос. Подавать голос на кого-либо – подавати голос за (на) кого; голосувати за (на) кого; віддавати голос кому. Подача голосов – голосування. Избирать подачей голосов – обирати голосуванням. По большинству голосов – більшістю (перевагою) голосів. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Голос
• Большинством, по большинству голосов – більшістю (перевагою) голосів. • Быть в голосе (разг.) – бути в голосі (при голосі). • В голос плакать, причитать – [Голосом] голосити; тужити; заводити. • Во весь голос кричать – на весь (на повний, на повен, на цілий [свій]) голос кричати; (згруб.) на весь рот (на все горло, [як] на пуп) кричати. • Во весь голос петь – на весь (на повний, на повен, на цілий [свій]) голос співати; на всі груди співати. • В один голос говорить, утверждать – одностайно (одноголосно) говорити, твердити; (у)водно (іноді книжн. в один голос) говорити, твердити. • Возвышать, возвысить, повышать, повысить голос – підносити, піднести (піднімати, підняти, підводити, підвести), підвищувати, підвищити голос. • Глас народа — глас Божий – голос народу — голос Божий. • Говорить грубым (низким), высоким (тонким) голосом – говорити низьким (розм. товстим, грубим) голосом (товсто), високим (розм. тонким) голосом (тонко, тоненько). • Голоса недостаёт у кого – голосу не стає кому; голосу не відтягне хто. • Голос совести, сердца (перен. книжн.) – голос сумління (совісті), серця. • Заговорить сладеньким голосом – о(бі)зватися (заговорити) солоденько; о(бі)зватися на солодкім (на солодкому) меду. • Избирать, избрать подачей голосов – обирати, обрати голосуванням. • Иметь право голоса – мати право голосу (на голос). • Кричать не своим голосом – кричати (гукати, волати) несамовито (мов несамовитий, не своїм голосом). • Не в силах отвести (подать) голос, заговорить – голосу не відтягне (не відведе, не зведе). • Обладать сильным голосом – мати сильний голос; (розм.) гортань добру мати. • Петь в два, в три голоса – співати на два, на три голоси; співати двоголос(н)о, триголос(н)о. • По голосу слышно – з (по) голосу чути. • Подавать, подать голос – подавати, подати голос; о(б)зиватися, о(бі)зватися; датися чути. • Подача голосов – голосування. • Поднимать, поднять голос в защиту кого, чего – піднімати, підняти (підносити, піднести, підводити, підвести) голос в (на) оборону кого, чого. • Поднимать, поднять голос против кого, чего – піднімати, підняти (підносити, піднести, підводити, підвести) голос проти кого, чого; протестувати проти кого, чого. • Подтягивать, подтянуть голосом кому – на повний (на повен, на весь, на цілий [свій]) голос говорити (казати), заявляти. • Решить в один голос, единогласно – одностайно (одноголосно) постановити (ухвалити). • С голоса учить (разг.) – з голосу (на слух) учити. • С чужого голоса говорить (разг.) – з чужого голосу (чужим голосом) говорити (казати). |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Голос – го́лос (-су); г. избирательный – вибо́рчий го́лос; г. решающий – ухва́льний (прису́дний) го́лос; г. совещательный – дора́дчий го́лос; иметь право -са – ма́ти пра́во голосува́ти, ма́ти пра́во на го́лос; отбирать голоса – збира́ти, позбира́ти голоси; по большинству -сов (проходить) – більшістю (перева́гою) голосі́в; подавать г-с за кого – подава́ти, пода́ти го́лос на ко́го, голосува́ти на ко́го, за ко́го; право решающего -са – пра́во ухва́лювати; подача -сов – подава́ння голосі́в, голосува́ння. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
Голос — го́лос, -су. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Го́лосъ = го́лос, здр. — голосо́к, голосо́чок. — Крича́ть во весь го́лосъ = на весь рот, на все го́рло, на пуп крича́ти. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)