Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «жить»
Шукати «жить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Жить, жива́ть –
1) жи́ти, (уменьш. жи́тоньки), (быть в живых) животі́ти, (описательно) топта́ти ряст. [Пое́т живе́ в серця́х свого́ наро́ду (Самійл.). Жи́тоньки тре́ба. Або ви ска́жете мені́ всю пра́вду, або вже вам не животі́ть на сві́ті (Крим.). Так мої́й Мару́сі не животі́ти? скри́кнув Наум (Квітка). Не до́вго з того́ ча́су стара́ ряст топта́ла – за ти́ждень і переста́вилася].
• Жил бы вечно кто – жив-би ві́ки́ ві́чні, ві́ку не було́-б кому́. Приказал долго жить – упоко́ївсь, зійшо́в з цього́ сві́ту, каза́в до́вго жи́ти, (реже) переста́вився;
2) Жить где, как – жи́ти, пожива́ти, (пребывать) пробува́ти, прожива́ти, (иметь жилище) ме́шкати, сиді́ти, домува́ти. [Жи́тимеш у ті́тки. Та бу́ду без отця́ й без ма́тері пожива́ти. Не на те ті́льки му́симо працюва́ти, щоб лю́ди по лю́дському пробува́ли, ї́ли, вдяга́лися і т. и. (Грінч.). Тимо́ха пробува́в собі́ молодико́м (Грінч.). Прожива́й, моя́ я́сочко, весе́лою (М. Вовч.). Як ї́хатиме вона́ додо́му, то під’ї́де до на́шої ха́ти,— я їй сказа́ла, де ми, сидимо́. Петро́ сиди́ть над рі́чкою коло ку́зень, та кі́ньми туди́ не заї́дете. Він не був їм ані сват, ані брат, лише́нь сиді́в з ни́ми через горо́д (Стеф.). Дак воно́ й Козли́ха там ме́шка? Матро́на ри́мська у турмі́ дому́є! (Л. Укр.)].
• Жить весь век – вікува́ти. [Чи у не́бі, чи у пе́клі ска́жуть вікува́ти? (Рудан.)].
• Ж. лето, зиму – лі́тувати, зимува́ти [Лі́туватимем на ху́торі, зимува́тимем у Київі].
• Ж. богато, широко, припеваючи – розкошува́ти, жи́ти в розко́шах, у доста́тках.
• Ж. привольно, на просторе – буя́ти. [Моло́діж ки́дала на все лі́то рі́дні курені́ і серед степово́го про́стору у ди́кій во́лі буя́ла (Куліш). Ри́ба в мо́рі і в рі́ках буя́ла].
• Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) – зажива́ти життя́, сві́ту.
• Ж. по барски – панува́ти.
• Стараться жить на барский лад – пома́затися па́ном, гну́ти на па́нство.
• Ж. бедно, с бедой – бідува́ти, жи́ти ли́ха прикупи́вши, горюва́ти.
• Ж. в тяжёлых условиях – тя́жко бідува́ти, поневіря́тися.
• Ж. в бедности – жи́ти при зли́днях, убо́го, при вбо́зтві.
• Ж. миролюбиво (ладить) – ладна́ти, згоджа́тися. [Ні́мець з францу́зом у Швайца́рії ладна́є, а лях з москале́м гризе́ться. Невістки́ якось між собо́ю до́бре́нько згоджа́ються].
• Ж. смежно, в соседстве – сусі́дити, сусідува́ти, сиді́ти по́руч кого́. [Герма́нці сусі́дили з слов’я́нами].
• Ж. на счёт чужого века – зажива́ти чужи́й вік.
• Ж. уединённо – самоті́ти, жи́ти само́тою, відлю́дно.
• Ж. хорошо с кем – (гал.) трива́ти до́бре з ким.
• Ж. в семье жены – у при́ймах бу́ти, жи́ти.
• Ж. воинской ратной жизнью – воя́чити, (архаич.) вої́нствувати.
• Ж. чем – жи́ти з чого́, за чим. [З літерату́ри жи́ти не мо́жна було́, жило́ся з слу́жби (Єфр.). Живемо́ за само́ю карто́плею, а хлі́ба вже давно́ не ба́чили].
• Ж. трудами рук своих – жи́ти з пра́ці рук свої́х, жи́ти з пу́чок.
• Живмя жить где – невила́зно десь сиді́ти, ду́же вча́щати куди́, (шутл.) лягти́ і вста́ти десь, ложки́ ми́ти десь. [Вона́ в їх і лягла́ і вста́ла, а додо́му не ду́же й наві́дується. Він у не́ї й ложки́ ми́є].
• На свете всяко живё́т – на сві́ті вся́кого бува́є.
• Здорово живё́шь – з до́брого ди́ва, ні з то́го ні з сьо́го, ні сі́ло ні па́ло, га́рма-да́рма. [Причепи́вся га́рма-да́рма].
• Живу́щий – той хто живе́ десь, той що живе́ десь, (поселившийся) осе́лений, осі́лий десь. (См. Жи́тельствующий).
• Живу́щий дальше – да́льший. [Нава́жилися попита́ти землі́ в да́льших пані́в (Грінч.)].
• -щий на земле – назе́мний. [Назе́мні істо́ти не мо́жуть жи́ти в воді́].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Жить –
1) жити, (умен. житоньки), (существовать) існувати, (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. по світі ходити;
2) (жить где, как) жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати:
• век живи, век учись – вік живи – вік учись (Пр.); вчися розуму не до старості, а до смерті (Пр.);
• ему, ей… не дожить до весны – він, вона… не доживе (не досягне) до весни; (образн.) йому, їй… вже не топтати рясту; йому, їй… вже не почути зозулі;
• ему, ей… недолго осталось жить – йому, їй… недовго лишилося (зосталося) жити; йому, їй… день віку; він, вона… недовго топтатиме ряст;
• живёт подачками – живе на датки; у руку дивиться;
• живёт с горем пополам – живе, лиха (горя) прикупивши; живе, від біди пхаючи;
• живи просто, проживёшь лет со сто – просто живеш – до ста літ доживеш (Пр.);
• живмя жить где – невилазно сидіти де; раз у раз там сидіти; дуже вчащати куди; й не рушати звідти; (образн. жарт.) лягати й вставати де; [і] ложки мити де;
• жил бы вечно кто – жив би віки вічні хто; віку не було б кому;
• жил-был – був собі; жив-був;
• жить барином (паном), разг. – жити по-панському (по-панськи, як пан), жити паном паном [діло] (паном на всю губу);
жить бедно, в бедности, с бедой, бедствовать – жити бідно (убого, злиденно, гірко); жити в (при) злиднях (при убозтві), бідувати; горювати; бідно маятися; поневірятися; перемагатися; жити, лиха прикупивши; торгувати лихом; (образн.) голодні злидні годувати; решетом воду носити, а постолом добро возити; трусити злиднями; жити й світа не бачити;
• жить безбедно – жити безбідно (не бідуючи); у (при) достатку (достатках) жити; жити заможненько;
• жить благополучно – жити у добрі та в гаразді; матися в гаразді;
• жить в долг, долгами – жити на позички (у борг, у довг); жити з боргів;
• жить весь век – вікувати;
• жить в мире, в согласии – у [добрій] злагоді (згоді, мирі, ладу́, як одна душа) жити; любенько жити; (образн.) жити як риба з водою;
• жить в нищете – злидарювати;
• жить в нужде – бідувати;
• жить воинской ратной жизнью – воячити;
• жить в покое – жити з упокоєм (спокійно, супокійно);
• жить в своё удовольствие (пользоваться жизнью) – жити собі на втіху; заживати життя (світа, світу); розкошувати;
• жить в семье жены – у приймах бути, жити;
• жить в соседстве с кем – сусідувати (сусідити) з ким, жити в сусідстві (суміж) з ким, сидіти поруч кого, (образн.) тин у тин жити;
• жить в тяжёлых условиях – тяжко бідувати, поневірятися;
• жить, губя других, портить кому жизнь – заживати чужий вік;
• жить дома – жити [в]дома, домувати;
• жить душа в душу – жити як одна душа (як один дух), [мов] одним духом жити, жити у добрій злагоді (згоді);
• жить лето, зиму где – жити літо, зиму де, літувати, зимувати де;
• жить миролюбиво (ладить) – ладнати, згоджатися;
• жить на большую, широкую ногу, жить по-барски, жить в роскоши – жити на широку стопу (в розкошах), розкошувати, жити в розкошах (розкоші), по-панському (на всю губу) жити, паном діло жити, панувати, (диал.) велико жити;
• жить на всём готовом – жити на всьому готовому (готовенькому), жити (брати) з готового;
• жить на два дома с кем – жити різно (нарізно) з ким, жити на дві господи (на два господарства, на два доми, на дві домівки) з ким;
• жить на отлёте, на отшибе – жити на відшибі (у відшибі, на стирчку);
• жить на счёт чужого века – заживати чужий вік;
• жить на чужих хлебах (разг.) – їсти чужий хліб, жити чужим (людським) хлібом;
• жить на чужой счёт – жити чужим коштом (на чужі кошти, на чужий кошт);
• жить одиноко – жити самотньо, самотіти;
• жить одним домом с кем – жити разом (спільно, вкупі) з ким, мати одну господу (одне господарство, одну оселю, одне житло, один дім, одну домівку) з ким;
• жить по своему состоянию – жити відповідно до своїх достатків, жити як змога (спроможність, спромога) чия;
• жить привольно, на просторе – жити привільно (образн.) буяти;
• жить припеваючи (разг.) – жити лиха не знавши (не знати), (образн.) жити вибрикуючи (вибрикувавши), жити лихом (горем) покотивши; розкошувати;
• жить со дня на день – жити з дня на день (день поза день);
• жить трудами рук своих – жити з праці рук своїх, жити з пучок;
• жить уединённо – самотою (відлюдно) жити, самотіти;
• жить хорошо с кем – (гал.) тривати добре з ким;
• жить чем – жити з чого, за чим;
• [за] здорово живёшь (разг.) – [ні] з доброго дива; ні сіло ні [в]пало; ні з сього ні з того; ні за що ні про що; так собі, знічев’я; гарма-дарма;
как живёте?; как живёте-можете? (разг.) – як ся (себе) маєте?, як ви собі маєтеся?, як вам ведеться (поводиться)?, як ви пробуваєте?, як здужаєте?, що з вами діється?, яко-во можете?, чи живенькі-здоровенькі?;
• как живёшь, так и слывёшь – яке життя, така й слава (Пр.);
• каково вино? Живёт – чи добре вино? Нічого собі;
• кто живёт тихо, тот не увидит лиха – коли тихо, то мине [й] лихо (не буде лиха) (Пр.);
• на свете всяко живёт – на світі всякого буває;
• не живёт, а только небо коптит – не живе, а тільки дні тре; не живе, а чадить (димочадить) під небом; не живе, а небо коптить;
• отдельно жить – нарізно (різно, окремо, осібно) жити, жити навідріз(н)і (иногда на відлуці);
• плохо живёт – погано (зле, кепсько) живе, (образн.) живе як горох при дорозі;
• пока я живу – поки (доки) я живу; поки мого віку (життя);
• приказал долго жить – духа (душу) віддав; віддав Богові душу; пішов у безвість; казав довго жити; умер (помер), (устар.) переставився, на той світ пішов; зійшов з цього світу; упокоївсь;
• сколько я живу – відколи живу; зроду; зроду-віку;
• стараться жить на барский лад – старатися жити по-панськи, помазатися паном, гнутися на панство;
• с тех пор, как я живу в Киеве… – відтоді (з того часу), як я живу в Києві…
[Краще жити, ніж не жити, Краще пити, ніж не пити, Краще дати і радіти, Ніж не дати і жаліти! (Тост). Поет живе в серцях свого народу (В.Самійленко). Тимоха пробува́в собі молодиком (Б.Грінченко). Проживай, моя ясочко, веселою (М.Вовчок). Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (В.Стефаник). З літератури жити не можна було, жилося з служби (С.Єфремов). Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (С.Руданський). Житоньки треба. Не довго з того часу стара ряст топтала – за тиждень і переставилася. Невістки якось між соболю добренько згоджаються. Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили. Германці сусідили з слов’янами. Причепився гарма-дарма. Все в житті взаємозв’язано:
живеш – хочеться випити, випив – хочеться жити (АС). І повідомила його, що вона тут випадково, приїхавши одвідати батьків, а постійно живе в Харкові, де танцює в балеті. Вранці рушає. Ніколи ще Степан не почував такої вдячності до жінки, як зараз. Вона їде! Отже, кохання тут не буде? Яке щастя! Він ладен був стати перед нею навколішки й співати їй хвального гімну. Боже, як гарно все-таки жити на світі! (В.Підмогильний). День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню (О.Теліга). — Колись, до революції, здорово жили тут наші люди. Довго борюкались із злиднями, але ж потім і жили добре (І.Багряний). …бо жити — то не є долання меж, а навикання і само собою — наповнення (В.Стус). А треба жити. Якось треба жити. Це зветься досвід, витримка і гарт. І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт (Л.Костенко). Ти живеш не живеш ти бредеш не бредеш і грішити не грішиш хліб для голуба кришиш а клює вороння день чорніший від ночі ніч біліша від дня і на все те причина це не та Україна (В.Цибулько). Ти — лише те, що переживаєш тут і тепер. У минулому тебе вже немає, у майбутньому — ще. майбутнє ще не настало і невідомо, чи настане взагалі, там ти — ще не людина, а так, уявлена вірогідність, там ти — ще не людина, а так, уявлена вірогідність, бажана гарна мрія або, навпаки, передбачуваний нестерпний кошмар. Є лише — тут і тепер! І якщо ти свою безкінечно теперішню мить не відчуваєш — гостро, глибоко, в усіх можливих барвах, — то можна сказати, що ніби й не живеш (В.Кожелянко). — Ви вже в мене дійшли літ, то пора ж вам і на стану стати, якесь діло собі обібрати, щоб жити згодом у пошані і в достатках (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). В її житті сталося дуже багато трагедій, але ця вразила найбільше. І все одно не можна було стояти на місці. Вона знала: життя полягає насамперед в тому, щоб жити далі (І.Серебрякова, перекл. Давіда Фоенкіноса). …навчитися, як треба жити, ви навчитеся, лише живучи… Добре навіть скочуватися вниз, якщо це потрібно для того, щоб піднятися (А.Жід). Буває, що не хочеться жити, але це зовсім не означає, що хочеться не жити (С.Є.Лєц). Жити важко. А важко жити ще важче]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЖИТЬ, ще існува́ти, топта́ти ряст, по сві́ті ходи́ти, бути живи́м і здоро́вим, образ. бу́ти під со́нцем;
жить чем, 1. жи́ти / ї́сти хліб/ з чого, 2. захо́плюватися чим, жить вегетати́вной жи́знью, фаміл. рости́ як капу́ста на горо́ді, жи́ти як дереви́на;
жить в долг, жи́ти на борг;
жить в нужде́, бідува́ти;
жить в одино́честве /жить одино́ко/, самоті́ти;
жить в по́лном доста́тке, жи́ти, не зна́вши го́ря, не зна́ти го́ря, жи́ти як у Бо́га за двери́ма /жи́ти як у Христа́ в за́пічку/;
жить в по́лном согла́сии, жи́ти без чвар, жи́ти душа́ в ду́шу;
жить в постоя́нной трево́ге, жи́ти на вулка́ні;
жить в пра́здности, не бра́тися і за холо́дну во́ду;
жить в стра́хе, боя́тися своє́ї ті́ні;
жить в супру́жестве, оказ. жи́ти в па́рі;
жить жа́лованьем, жи́ти з платні́;
жить на иждиве́нии кого, фаміл. сиді́ти на чиїй ши́ї;
жить на что /жить на жа́лованье, жить на пе́нсию/, жи́ти з чого /жи́ти з платні́, жи́ти з пе́нсії/;
жить на ни́зком жи́зненном у́ровне, образ. не зво́дити кінці́в доку́пи;
жить на отлёте, жи́ти на відлю́дді;
жить на ре́нту, стри́гти купо́ни;
жить на содержа́нии кого, утри́муватись ким;
жить на широ́кую но́гу, розкошува́ти;
жить не по сре́дствам, прожива́ти бі́льше, як заробля́ти;
жить пода́чками, жи́ти на ласка́вому хлі́бі, у ру́ки диви́тися;
жить, по́льзуясь покрови́тельством кого, фраз. жи́ти за чиєю (широ́кою) спи́ною;
жить припева́ючи, жи́ти як мед пи́ти [живу́т припева́ючи = живу́ть як мед п'ють];
жить с капита́ла, фаміл. жи́ти з копі́йки;
как живёте (как живёте-мо́жете)?, як живі́-здоро́ві?, як Бог ми́лує?;
живу́щий, що живе́ тощо, зви́клий /ста́вши, покли́каний/ жи́ти, зда́тний /зму́шений/ прожи́ти, жите́ць, жива́ха, (в домі) ме́шканець, галиц.заме́шкалий, прикм. живи́й (і здоро́вий), фраз. посе́лений, з домі́вкою [живу́щий в те́ле рыб = з домі́вкою в ті́лі риб];
живу́щий в долг, бага́тий з по́зичок;
живу́щий в доста́тке, замо́жний, замо́жній, образ. з доста́тком;
живу́щий в изгна́нии, ви́гнанець;
живу́щий в ми́ре /живу́щий в согла́сии/, зда́тний жи́ти без чвар;
живу́щий в неве́жестве, зашкару́блий у не́уцтві;
живу́щий в нище́те, злида́р, підто́чуваний зли́днями;
живу́щий в нужде́, бі́дар бідаре́м;
живу́щий в пра́здности, зви́клий до неро́бства, гультя́й, неро́ба;
живу́щий в ро́скоши, зви́клий /при́вчений/ до розко́шів, розкошелю́б;
живу́щий в своё удово́льствие, зви́клий жи́ти собі́ на вті́ху, сибари́т;
живу́щий в чьем созна́нии, живи́й у чиїй па́м'яті;
живу́щий как ко́шка с соба́кой, стил. перероб. жи́вши як кіт із псом;
живу́щий на отлёте, завгоро́дній / заца́ринський/ (поселе́нець), живу́щий на содержа́нии кого, утри́муваний ким;
живу́щий на чужо́й счёт, зви́клий жи́ти чужи́м ко́штом;
живу́щий на широ́кую но́гу = живу́щий в пра́здности. стил. перероб. розкошу́ючи;
живу́щий не по сре́дствам, що проживе́ бі́льше, як заробля́;
живу́щий ни́щенством, що живе́ з же́брів, ста́рець, жебра́к;
живу́щий под одно́й кро́влей, співжиле́ць, з-під одно́го да́ху;
живу́щий свои́м умо́м, зда́ний на вла́сний ро́зум, сам собі́ пан;
живу́щий чужи́м умо́м, му́дрий чужо́ю голово́ю.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Жить – жи́ти (живу́, живе́ш); (иметь жилище) ме́шкати, -каю, -каєш; (пребывать) пробува́ти, -ва́ю, -ва́єш; (прозябать) ни́діти, -дію, -дієш; (уединенно) самоті́ти, -ті́ю, -ті́єш; (в тяжелых условиях) бідува́ти, -ду́ю.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Жить – жити. Жить чем – жити з чого. Жить безбедно – жити в достатку. Отдельно жить – жити нарізно. Живущий – той, хто (що) живе.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Жить
• Жить в соседстве с кем – сусідувати (сусідити) з ким; жити в сусідстві (суміж) з ким; сидіти поруч кого; (образн.) тин у тин жити.
• Жить, губя других, портить кому жизнь – заживати чужий вік.
• Жить дома – жити (в)дома; домувати.
• Жить душа в душу – жити як одна душа (як один дух); [мов] одним духом жити; жити у добрій злагоді (згоді).
• Жить лето, зиму где – жити літо, зиму де; літувати, зимувати де.
• Жить на большую, широкую ногу, жить по-барски – жити на широку стопу (в розкошах); розкошувати; по-панському (на всю губу) жити; паном діло жити; панувати; (діал.) велико жити.
• Жить на всём готовом – жити на всьому готовому; жити (брати) з готового.
• Жить на два дома с кем – жити різно (нарізно) з ким; жити на дві господи (на два господарства, на два доми, на дві домівки) з ким.
• Жить на отлёте, на отшибе – жити на відшибі (у відшибі, на стирчку).
• Жить на чужих хлебах (разг.) – їсти чужий хліб; жити чужим (людським) хлібом.
• Жить на чужой счёт – жити чужим коштом (на чужі кошти, на чужий кошт).
• Жить одним домом с кем – жити разом (спільно, вкупі) з ким; мати одну господу (одне господарство, одну оселю, одне житло, один дім, одну домівку) з ким.
• Жить по своему состоянию – жити відповідно до своїх достатків; жити як змога (спроможність, спромога) чия.
• Жить припеваючи (разг.) – жити лиха не знавши (не знати); (образн.) жити вибрикуючи (вибрикувавши); жити лихом (горем) покотивши.
• Жить со дня на день – жити з дня на день (день поза день).
• Жить трудами рук своих – жити з праці рук своїх; жити з пучок.
• Жить уединённо – самотою (відлюдно) жити; самотіти.
• (За) здорово живёшь (разг.) – [Ні] з доброго дива; ні сіло ні (в)пало; ні з сього ні з того; ні за що ні про що; так собі; знічев’я.
• Как живёте?; как живёте-можете? (разг.) – як ся (себе) маєте?; як ви собі маєтеся?; як вам ведеться (поводиться)?; як ви пробуваєте?; як здужаєте?; що з вами діється?; яково можете?; чи живенькі-здоровенькі?
• Как живёшь, так и слывёшь – яке життя, така й слава. Пр.
• Каково вино? Живёт – чи добре вино? Нічого собі.
• Кто живёт тихо, тот не увидит лиха – коли тихо, то мине (й) лихо (не буде лиха). Пр.
• Не живёт, а только небо коптит – не живе, а тільки дні тре; не живе, а чадить (димочадить) під небом; не живе, а небо коптить.
• Отдельно жить – нарізно (різно, окремо, окреме, осібно) жити; жити навідріз(н)і (іноді на відлуці).
• Плохо живёт – погано (зле, кепсько) живе; (образн.) живе як горох при дорозі.
• Пока я живу – поки (доки) я живу; поки мого віку (життя).
• Приказал долго жить – духа (душу) віддав; віддав богові душу; пішов у безвість; казав довго жити; умер (помер); (давн.) переставився; на той світ пішов.
• Сколько я живу – відколи живу; зроду; зроду-віку.
• Стараться жить на барский лад – старатися жити по-панськи; помазатися паном; гнутися на панство.
• С тех пор, как я живу в Киеве… – з того часу, як я живу в Києві…

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Жить на нетрудовой доход – жити з нетрудово́го добу́тку.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Взялся за гуж - не говори, что не дюж. Див. Назвался груздем - полезай в кузов. С волками жить, по-волчьи выть. —
1. Коли взявсь за гуж, не кажи, що не дуж.
2. Не дуж - не берись за гуж.
Назвался груздем - полезай в кузов. Див. Взялся за гуж - не говори, что не дюж. С волками жить - по-волчьи выть. —
1. Обізвався грибом - лізь у кіш.
2. Знала, нащо грала.
3. Знала кобила, нащо віз била (щоб новий був).
4. Знав кінь, нащо оглоблі бив.
5. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився.
Свой глаз - алмаз. Див. Своя рубашка ближе к телу.С волками жить, по-волчьи выть. Див. Назвался груздем, полезай в кузов. Взялся за гуж, не говори, что не дюж. С кем поведешься, того и на берешься. —
1. Між попами піп, між дяками дяк, між вовками вий по-вовчи, між свинями хрюкай по-свинячи.
2. Убрався між ворони, і крякай, як вони.
3. Не бери заліза в руки, поки на нього не плюнеш.
4. Куди віє вітер, туди й гілля (люди) гнуться.
5. Хто з псами лягає, той з блохами встає.
6. Тим бочка смердить, чим налита.
С кем поведешься, того и наберешься. Див. С волками жить, по-волчьи выть.Сколько душе угодно. Есть все, что угодно душеньке. Див. Нет только птичьего молока. —
1. Добре чорту в дудку грати, сидячи в очереті: одну зломить, другу виріже.
2. Де можна лантух, там торби не треба.
3. В ліс дров не возять.
4. Хоч греблю гати.
5. Хоч гать гати.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Жить = жи́ти, животїти; пробува́ти; ма́ти ся, (цїле життя) — вікува́ти, (лїто) — лїтувати, (аби як або бідуючи) — перемага́ти ся, бідува́ти, (дома) — домува́ти, (про між себе по братерськи) — брата́ти ся, (як сестри) — сестри́ти ся. — Чую, братїку, що вже мінї не животїти. О. Аф. — Заробляв, щоб животїти. Фр. — Як ся маєте? чи ще живенькі, здоровенькі? — Жили б ми з тобою, вік вікували, горенька, нуждоньки по вік не знали б. н. п. — Де пробував у ченьцях його рідний дядько. К. С. З. — Живётъ = а) бува́є, трапля́єть ся. — На свѣ́тѣ вся́ко живётъ = на сьвітї уся́ково бува́є. — На віку, як на довгій ниві, уся́ково трапляєть ся: і кукіль і пшениця. н. пр. б) до́бре, нїчо́го собі. — Какъ это сдѣ́лано? Живётъ = Як се зро́блено? Нїчого собі́. — Живмя́ жить = вчаща́ти (куди), невила́зно сидїти. — Він не вилазно сидить у шинку. — Живётся = живе́ть ся, ма́єть ся, веде́ть ся, пово́дить ся. — Йому там добре ведеть ся. — Жить какъ бы день къ ве́черу = жи́ти аби де́нь до ве́чера (аби як, без жадного інтересу в життї). — Жить припѣва́ючи = жи́ти в доста́тках, в роско́шах. – Здоро́во живёшъ = нї з то́го, нї з сьо́го, нї за́ що, нї про що, так собі́, з нече́вя. — Чого він так накинув ся? — Нї з того, нї з сього. — Достав Панас сокиру та брусок, налагодивсь — і полягли деревя... пропав лїсок знече́вя. Б. Г. — Приказа́лъ до́лго жить = каза́в до́вго жи́ти, відда́в Бо́гові ду́шу. — Єму не дожи́ть до весны́ = йому́ вже не топта́ти ря́сту.

Запропонуйте свій переклад