Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «казаться»
Шукати «казаться» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Каза́ться –
1) (являться) явля́тися, з’явля́тися, пока́зуватися; срвн. Пока́зываться 2. И на глаза не -жи́сь – і на о́чі мені́ не наверта́йся.
• Стыдно людям -за́ться – со́ром і на лю́ди ви́йти (перед лю́ди ста́ти);
2) (иметь вид) пока́зуватися, видава́тися за що, на що, чим; срвн. Представля́ться 7 (чем) и Пока́зываться 4. [Він як народи́всь, то пока́зувався ду́же слабко́го здоро́в’я (Крим.). Оддалеки́ все видає́ться ме́ншим (Комар). Дя́дькові за́киди видаю́ться йому́ на́дто слаби́ми (Борд.). Ця річ ті́льки видає́ться на вели́ку];
3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здава́тися, видава́тися, увижа́тися, удава́тися кому́, для ко́го за що, чим; срвн. Пока́зываться 4. [Ко́жна хвили́на здава́лась за ці́лі роки́ (Коцюб.). Цей про́стий зви́чай здава́вся для не́ї коме́дією (Н.-Лев.). Світ йому́ здава́вся чудни́й і непе́вний (Ніков.). Шко́ла видава́лась їй и́ноді домови́ною (Коцюб.)].
• -ться на вид – пока́зувати. [Хліб з весни́ пока́зував нічо́го (Звин.)].
• -жется на вид – пока́зує кому́. [З обли́ччя більш двадцяти́ літ їй не пока́зувало (Свидн.)].
• -за́лся (каким) – вигляда́в на ко́го, ким, немо́в хто, подава́в на ко́го. [Син вигляда́в немо́в ви́нний (Крим.)].
• -ться странным, удивительным (что) – ди́вно здава́тися кому́. [Ди́вно ті́льки здало́сь йому́, що Черева́нь про те ані́ га́дки (Куліш)].
• Как вам -жется? – як вам здає́ться? як на вас? як вам видає́ться? як гада́єте?
• -жется, он вздорлив – здає́ться, (що) він колотли́вий.
• Он мне -жется вздорным – він мені́ здає́ться люди́ною недола́дною; про ме́не (для ме́не) він вигляда́є на люди́ну недола́дну.
• Как мне -жется – як на ме́не.
• -жется молодым – вигляда́є на молодо́го, мо́лодо гляди́ться.
• При заходе солнце -жется больше – навза́ході со́нце здає́ться бі́льшим;
4) (мерещиться) здава́тися, увижа́тися, уви́джуватися, ви́дітися, убача́тися, видава́тися, ма́ритися, верзти́ся, уздріва́тися, вигляда́ти, придава́тися кому́ чим, на що; срвн. Пока́зываться 3. [Йому́ все ввижа́ється, що до ха́ти зло́дій лі́зе, – то він спа́ти не мо́же (Звин.). А він усе́ перед мої́ми очи́ма уви́джується (Г. Барв.). Хоч ви́диться, що гуса́к промовля́є ти́хо, а мо́же то й не гуса́к (Рудан.). Все йому́ ба́тько покі́йний убача́ється (ЗОЮР). Все йому́ вигляда́ло, що він тоті́ ді́ти но́сить (Стеф.). Як надиви́лася я на те страхіття́, то й тут мені́ придає́ться (Звин.)].
• Как -жется (кому) – як здає́ться (кому́, для ко́го).
• -жется мне – видає́ться, ба́читься, ви́диться мені́.
• Это только с первого взгляда так -жется – то ті́льки на пе́рший по́гляд так (таке́) увижа́ється (видає́ться).
• Это вам только так -жется – то вам так ті́льки здає́ться (увижа́ється);
5) ка́жется (безлично) – здає́ться, ба́читься, вигляда́є. [Здає́ться так-же са́мо гуля́ють, як і в нас, да не так (М. Вовч.). Ба́читься, в ти́ші глибо́кій кри́лами ма́є весна́ (Вороний)].
• -за́лось – здава́лося, ба́чилося.
• -жется, верно – здає́ться, ві́рно.
• -жется (утвердительно) – (та) здає́ться!;
6) -жется, как нрч., см. Кажи́сь 2, 3.
• Ка́жущийся – на по́гляд, на о́ко, ні́би-то таки́й, ні́би-то спра́вжній, га́даний, позі́рний, на по́зір, (гал.) ілюзори́чний.
• Ошибка лишь -щаяся – по́милка лиш на о́ко така́.
• -щийся результат – ілюзори́чний на́слідок.
• -щийся сильным – на по́зір си́льний (ду́жий).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Казаться –
1) (являться) явля́тися, з’явля́тися, пока́зуватися;
2) (иметь вид) пока́зуватися, видава́тися за що, на що, чим;
3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здава́тися, видава́тися, увижа́тися, удава́тися кому́, для ко́го за що, чим;
4) (мерещиться) здава́тися, увижа́тися, уви́джуватися, ви́дітися, убача́тися, видава́тися, ма́ритися, верзти́ся, уздріва́тися, вигляда́ти, придава́тися кому́ чим, на що; привиджуватися;
5) (ка́жется, безлично) здає́ться, ба́читься, вигляда́є, мабуть, можливо;
6) (казалось бы, как будто, никак) нена́че, на́че, ні́би, либо́нь; (вероятно, должно быть) десь, ма́бу́ть, (диал.) наді́сь:
• и на глаза не кажи́сь – і на о́чі мені́ не наверта́йся;
• кажется весьма удивительным – видається дуже дивним;
• кажется, десятый год, как… – здається вже десятий рік, як, либонь, уже десяте літо, як;
• кажется мне – видає́ться, ба́читься, ви́диться мені́;
• кажется молодым – вигляда́є на молодо́го, мо́лодо гляди́ться;
• кажется, он вздорлив – здає́ться, (що) він колотли́вий;
• казаться странным – здава́тися дивним; здається дивно;
• каза́лся (каким) – вигляда́в на ко́го, ким, немо́в хто, подава́в на ко́го;
• казаться на вид – пока́зувати, виглядати;
• как вам кажется? – як вам здає́ться? як на вас? як вам видає́ться? як [ви] гада́єте?; як на вашу думку (гадку)?;
• как мне кажется – як мені здається (бачиться), як на мене;
• при заходе солнце -жется больше – навза́ході со́нце здає́ться бі́льшим;
• стыдно людям каза́ться – со́ром і на лю́ди ви́йти (перед лю́ди ста́ти);
• уж не кажется ли вам? – чи не здається, бува, вам? чи не здається, часом, вам?;
• это только с первого взгляда так кажется – то ті́льки на пе́рший по́гляд так (таке́) увижа́ється (видає́ться).
[Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я «Кобзаря», А їм неначе рот зашито, Ніхто й не гавкне, не лайне, Неначе й не було мене (Т.Шевченко). Веселеє колись село Чомусь тепер мені, старому, Здавалось темним і німим (Т.Шевченко). Ди́вно ті́льки здало́сь йому́, що Черева́нь про те ані́ га́дки (П.Куліш). А він усе́ перед мої́ми очи́ма уви́джується (Г.Барвінок). Хоч ви́диться, що гуса́к промовля́є ти́хо, а мо́же то й не гуса́к (С.Руданський). Здає́ться так-же са́мо гуля́ють, як і в нас, да не так (М.Вовчок). Ко́жна хвили́на здава́лась за ці́лі роки́ (М.Коцюбинський). Цей про́стий зви́чай здава́вся для не́ї коме́дією (І.Нечуй-Левицький). Шко́ла видава́лась їй и́ноді домови́ною (М.Коцюбинський). Пані., лежить недужа і до гостей не являлась (І.Франко). Легенько-легенько я виповз із-під кожуха, але так, щоб він лежав так само і щоби здалека могло видаватися, що я лежу на місці (І.Франко). З обли́ччя більш двадцяти́ літ їй не пока́зувало А.Свидницький). Він як народи́всь, то пока́зувався ду́же слабко́го здоро́в’я (А.Кримський). Ба́читься, в ти́ші глибо́кій кри́лами ма́є весна́ (М.Вороний). Світ йому́ здава́вся чудни́й і непе́вний (А.Ніковський). Все йому́ вигляда́ло, що він тоті́ ді́ти но́сить (В.Стефаник). Ця річ ті́льки видає́ться на вели́ку (АС). Він сидів, прихилившись до крісла, і слухав її слова, що вже не раз чув у різних комбінаціях з різних нагод. Він мовчав, і здавалось йому, що все в кімнаті мовчить, що всі меблі посхилялись, сумуючи, чому вони тут, а не десь далеко (В.Підмогильний). Мені здається, що живу не я, а інший хтось живе за мене в світі в моїй подобі (В.Стус). Здається з нами щось уже не те… І навіть люди, місто й камні, Щось прошепоче —Те усе святе У що ти вірив — згинуло з віками Пройшло скрізь пальці, Як вода, зачерпнута відкритою рукою, А на лодоні лиш краплинки сну, У сяйві марив, як в полоні (Л.Костенко). А як уже він несповна розуму і в нетямі своїм одні речі за другі має, біле за чорне, а чорне за біле, як вітряки мав за велетні, а воли чернечі за верблюди, як отари овечі здавались йому військом ворожим абощо, то не важко йому буде бляхмана пустити і виставити першу-ліпшу селянку за сеньйору Дульсінею; як він не повірить, то я забожусь, а як сам божитиметься, що ні, то я перебожусь, що таки так; як він затнеться, то я затнусь іще дужче, аби тільки мій чорт старший був — а там уже дійся Божа воля (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). «Я чув, що світ прекрасний», — сказав сліпий. «Здається», — відповів зрячий (С.Є.Лєц). — Любий, здається, ти скоро будеш батьком. —  Уточни, будь ласка: “здається, будеш”, чи “здається, ти”]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КАЗА́ТЬСЯ ще вигляда́ти [кажется, здесь вигляда́є, що тут];
кажущийся що здає́ться тощо, га́даний, прикм. уя́вний, позі́рний, фікти́вний, ілюзо́рний, галиц. спови́дний, образ. на ви́гляд;
кажущийся ве́чностью до́вгий як вік.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Казаться – здава́тися (здаю́ся, здає́шся) [Мені́ здає́ться, що вже п’я́та годи́на].

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Казаться – здаватися; видаватися. Казаться странным, удивительным – дивно здаватися.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Казаться
• Кажется, десятый год, как… – здається, вже десятий рік, як…; либонь, уже десяте літо, як… [Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я «Кобзаря». Шевченко.]
• Как вам кажется? – як вам здається?; як на вашу думку (гадку)?; як [ви] гадаєте?; як на вас?
• Как мне кажется – як мені здається (застар. бачиться); як на мене.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

каза́ться здава́тися

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Казаться – здава́тися; факты кажутся неправдоподобными – фа́кти видаються (здаються) неправдоподі́бними; фа́кти, здає́ться, неправдоподі́бні; здає́ться, що фа́кти неправдоподі́бні.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Каза́ться = 1. здава́ти ся, пока́зувати ся, ба́чити ся, вбача́ти ся, видава́ти ся, вдава́ти (С. Л.), подава́ти, (неясно) — мрі́ти, мая́чити, маня́чити, бованїти. — А як не бачиш того лиха, то скрізь здаєть ся любо-тихо. К. Ш. — Як стоїш оддалеки, то показуєть ся, мов то чоловік, аж воно камінь. Чайч. — Вдає́ мов чоловік там ходить. С. Л. — На лицї наче б то чорний подає́. Хар. Чайч. (Д. ще пр. під сл. Ка́жется і Виднѣ́ться). 2. подо́бати ся. — Э’та рабо́та ему́ не ка́жется = ся робо́та йому не подо́ба́єть ся, не до вподо́би. (Д. ще під сл. Нра́виться).

Запропонуйте свій переклад