Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «кончить»
Шукати «кончить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Конча́ть, ко́нчить – кінча́ти и кі́нчити, сов. (с)кінчи́ти, докі́нчувати, докінчи́ти и докінча́ти, закі́нчувати, закінчи́[а́]ти, (о мн.) покінча́ти, подокі́нчувати; срвн. Ока́нчивать. [У розко́ші кінча́ють вік щасли́вий (Сл. Гр.). Я ще не кінчи́в (Київ). Весі́лля вже, ба́чте, закінча́ли (Г. Барв.)].
• -чить делать что передаётся обыкновенно в укр. яз. через соответств. глагол с предлогом до, напр.: -чить писать – дописа́ти, -чить мыть – доми́ти, -чить говорить – доказа́ти, -чить тереть – доте́рти и т. п. -ча́й его – кінча́й, ріша́й його́.
• -чить книгу – скінчи́ти кни́жку.
• -ча́ть дело – роби́ти кіне́ць (спра́ві), доробля́ти що.
• Подождите, пока я ко́нчу завтракать – зажді́ть, до́ки я досні́даю.
• И не -чивши говорить, она заплакала – і не доказа́вши, вона́ запла́кала.
• Книга -ча́ет печататься – кни́жка додруко́вується.
• -чил дело, гуляй смело – спра́вив ді́ло, гуля́й смі́ло.
• Начать-то так, а -чить как? – запря́сти – так, допря́сти як? висо́ко літа́є, а де ся́де?
• Ни почать, ни -ча́ть – ні тпру, ні ну.
• -ча́йте скорее – докінча́йте шви́дше.
• -чить работу – (с)кінчи́ти, дороби́ти пра́цю, оброби́тися, упо́ратися (з чим).
• Ко́нченный – (с)кі́нчений, докі́нчений.
• -ный человек – пропа́ща люди́на.
• Жизнь -чена – життя́ мину́лося.
• И -чено – і край; та й го́ді.
• Всё -чено – (вже) по всій спра́ві.
• И -чен бал (иносказ.) – вже й по гу́лянці; та й по спра́ві; та й уже́.
Кончить, см. Конча́ть.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КО́НЧИТЬ (діло) спра́вити, зроби́ти, да́ти ра́ду чому;
кончить жизнь самоуби́йством вкороти́ти собі ві́ку, відібра́ти собі́ життя́, галиц. попо́внити самогу́бство;
пло́хо кончит кто добра́ не бу́де з кого;
кончил де́ло, гуля́й сме́ло зроби́в ді́ло, гуля́й смі́ло;
ПОКО́НЧИТЬ, покончить с чем збу́тися чого, (упоратися) ще да́ти ра́ду чому;
покончить жизнь самоуби́йством вчини́ти самогу́бство;
покончить с собо́й ще вкороти́ти собі́ ві́ку;
покончить счёты с розквита́тися з чим;
покончивший ОКРЕМА УВАГА;
покончивший с собо́й самогу́бець, ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кончать, кончить – кінча́ти, -ча́ю, -ча́єш, кінчи́ти, -чу́, -чи́ш; -ся – (умирать) кінча́тися, кінчи́тися, кона́ти, -на́ю, -на́єш, скона́ти, -на́ю, -на́єш.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Кончать, кончить — . кінча́ти, скінчи́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Конча́ть, ко́нчить, ся = 1. кінча́ти, ся, дово́дити до кінця́, до кра́ю, кінчи́ти, скінчи́ти, ся, (роботу) — доробля́ти, дороби́ти, ся. — На тім розмова ся і скінчилась. К. X. 2. вмі́рати, кона́ти, вме́рти, скона́ти. — Бодай тобі так тяжко конати, ой як тепер мінї тяжко віку доживати. н. п. — Чули, чули Запорожцї з далекого Криму, що конає Гетьманщина, неповинно гине. К. Ш. Як Ляхи конали, як Сьміла горіла. К. Ш. — Сім рік будеш хорувати, а осьмий конати! То я буду памятати, з кого се сьміяти. н. п. Б.
Ко́нчить, ся = д. Конча́ть, ся.

Запропонуйте свій переклад