Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «крутить»
Шукати «крутить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Крути́ть, Кру́чивать –
1) (скручивать, сучить) крути́ти, ви́ти (в’ю, в’єш), звива́ти, сука́ти що. [Переве́сла дівча́та в по́лі крути́ли (М. Вовч.). Си́нові дав воло́ки ви́ти (Основа). Чолові́к кру́тить, а бог розкру́чує (Номис). Крути́, та не перекру́чуй (Приказка)];
2) (вилять) крути́ти, верті́ти, (хвостом ещё) меля́ти (хвосто́м). [Ве́рти́ть хвосто́м (Номис). Моє́ теля́ хвосто́м меля́ (Сл. Гр.)].
• -тя́, вертя свет пройдёшь, да назад не воротишься – брехне́ю світ про́йдеш, та наза́д не ве́рнешся (Приказка);
3) (кем) крути́ти, верті́ти, верхово́дити, ору́дувати ким. [До бо́га дале́ко, а пани́ вертя́ть як хотя́ть (Номис). Неві́стка на́ми ору́дувала (Г. Барв.)];
4) -ть снег (о ветре, мятели) – крути́ти, хурде́лити сніг, сні́гом, (воду: о водовороте) нуртува́ти, вирува́ти, крути́ти во́ду. [В віко́нце погляда́є, чи кру́тить завірю́ха (М. Вовч.). Він (нечи́стий) збира́є бага́то сні́гу і си́пле й кру́тить їм, – того́ й завірю́ха (Грінч.). Ві́тер хурде́лить (Сл. Гр.). Вир як во́ду кру́тить! (Грінч.)];
5) (кости) крути́ти кістки́, у кістка́х; см. Лома́ть;
6) см. Коловраща́ть, Кружи́ть что;
7) (спешить, понукать) поспіша́тися; підго́нити кого́.
• Не -ти, успеется – не підго́нь – поспі́ємо.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Крутить, крутнуть –
1) крутити, крутнути;
2) (скручивать, сучить) крути́ти, крутну́ти, ви́ти, звива́ти, сука́ти, скручувати що;
3) (вилять) крути́ти, крутну́ти, верті́ти, (хвостом ещё) меля́ти, мельну́ти (хвосто́м);
4) (кем) крути́ти, верті́ти, верхово́дити, ору́дувати, заправляти ким;
5) (о ветре, метели) крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити, (воду: о водовороте) нуртува́ти, вирува́ти, крути́ти;
6) (кости) крути́ти кістки́, у кістка́х;
7) (вращать) обертати;
8) (спешить, понукать) поспіша́тися; підго́нити кого́:
• как ни крути – як не крути, як не верти, що не роби, крути не верти; хоч круть, хоч верть; крути-верти (круть-верть); хоч так, хоч сяк, радий не радий, як не крутись, нікуди не дітися, хочеш не хочеш;
• крутить голову – крутити (задурювати, морочити) голову кому, морочити кого, (влюблять в себя) крутити (баламутити) голову;
• крутить любовь (роман) – крутити любов (роман), крутеляти;
• крутить носом – крутити носом;
• круть-верть – круть-верть;
• крутя, вертя свет пройдёшь, да назад не воротишься – брехне́ю світ про́йдеш, та наза́д не ве́рнешся (Пр.);
• не крути, успеется – не підго́нь — поспі́ємо.
[Переве́сла дівча́та в по́лі крути́ли (М. Вовчок). Си́нові дав воло́ки ви́ти (Основа). Чолові́к кру́тить, а Бог розкру́чує (Номис). Крути́, та не перекру́чуй (Пр.). Ве́рти́ть хвосто́м (Номис). Моє́ теля́ хвосто́м меля́ (Сл. Гр.). До Бо́га дале́ко, а пани́ вертя́ть як хотя́ть (Номис). Неві́стка на́ми ору́дувала (Г. Барвінок). В віко́нце погляда́є, чи кру́тить завірю́ха (М. Вовчок). Він (нечи́стий) збира́є бага́то сні́гу і си́пле й кру́тить їм, — того́ й завірю́ха (Б.Грінченко). Ві́тер хурде́лить (Сл. Гр.). Вир як во́ду кру́тить! (Б.Грінченко). Крути не верти, та треба вмерти (Пр.). А з Степана буде козак завзятий, чує моє серце, що буде! Не раз подякує Січ-мати старому Ковалеві, що вигодував такого молодця… як не крути, як не верти, а не вдержиш дома (М. Кропивницький). Як не крути, на одне виходить, слід би катюгам давно зазубрить: можна прострелити мозок, що думку народить, думки ж не вбить! (В.Симоненко). Руба поставив питання: «Хочеш за мене заміж чи ні?» Отут мені хоч круть хоч верть (І.Муратов). — Надбав тій жінці, з якою жив, трьох дітей, а сам і далі крутеляв з іншими по всьому місту (Юлія Джугастрянська, перекл. Джона Ведінґтона-Фезера). Якщо на велотренажері крутити педалі в інший бік, то можна потовстіти]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КРУТИ́ТЬ ще верті́ти, (стегнами) виго́йдувати;
крутить варга́нку діял. крути́ти веремі́ю;
крутить мозги́ моро́чити го́лову;
крутя́щий що /мн. хто/ кру́тить тощо, зви́клий крути́ти, ра́ди́й /зда́тний/ закрути́ти, круті́й, крути́льник, прикм. крути́льний, верти́ти, оберта́ти, фраз. ґвинтови́й, складн. викру́т, викру́тний, крути́ти [крутящий го́лову головокру́т, головокру́тний, крути́голова].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Крутить –
1) крути́ти (кручу́, кру́тиш);
2) (нитки) сука́ти (сучу́).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Крутить – крути́ти.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

крути́ть крути́ти, звива́ти, скру́чувати

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Крути́ть, ся = 1. крути́ти, ся, ви́ти, ся, звива́ти, ся, сука́ти, ся. — Вірьовки вити, крутити. — Нитки сука́ти. 2. крути́ти, вертїти; куйо́вдити, ся. — Крутить ся, вертить ся, не знає, де дїть ся. н. з. — У віконця мати слуха, як на дворі завірюха крутить, стріху розриває, снїгом хати замітає. В. Щ. — На дворі завірюха куйовдила, буря сумно вила у димарь. О. Мир. 3. ви́ти ся, звива́ти ся. — Там, де Ятрань круто въєть ся, де по каміню біжить. н. п.

Запропонуйте свій переклад