Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «лес»
Шукати «лес» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лес –
1) (растущий) ліс (-су, им. мн. ліси́). [Круго́м я́ру зелені́є стари́й ліс (Н.-Лев.)].
• Лес на корню – ліс на пні.
• Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес – відві́чний, неза́йманий ліс, пра́ліс (-су), діви́ча пу́ща. [О́стрів на Дніпрі́, вкри́тий одві́чним лі́сом (Стор.). Тайга́ – пра́ліс сибі́рський (Калит.)].
• Выборочный лес – вибірни́й ліс.
• Вырубленный лес – зру́баний ліс, зруб (-бу).
• Высокоствольный лес – високосто́вбурний, високостовбури́стий ліс, високолі́сся (-сся).
• Горелый лес – горі́лий, ви́горений, ви́горілий ліс, ви́гор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Ко́зи пасу́ть у зга́рах – ви́горілих ліса́х (Щух. I)].
• Государственный, казённый лес – держа́вний, скарбо́ви́й (казе́нний) ліс.
• Густой лес – густи́й ліс, густвина́, то́вща. [То́вща сама́рська (Сл. Гр.)].
• Дремучий лес – дріму́чий (те́мний) ліс, пу́ща, (дебри) не́трі и не́три (-рів), не́тра (-тер). [У такі́ убра́вся не́трі, у таку́ зблука́вся пу́щу, де й нога́ лю́дська не хо́дить (Грінч.)].
• Жердневой, жердяной лес – вори́нний, жердяни́й ліс, ліс на вори́ння, на вір’я́.
• Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са, см. Заповедно́й.
• Защитный лес – за́хисни́й ліс.
• Камышевый лес, см. Камышник I.
• Красный, хвойный лес – шпилько́вий, глице́вий (хвояни́й, хвойови́й, чати́нний, борови́й) ліс, бір (р. бо́ру).
• Крупный, матерой лес – товстолі́с (-су).
• Лиственный, чёрный лес – ли́стяний ліс, чо́рний ліс (Київщ.).
• Мелкий лес – дрібно́ліс (-су), дрібни́й (мали́й, невели́чкий) ліс, (кустарник) чага́р (-ря́) и чагарі́ (-рі́в), чагарни́к (-ка́), кущі́ (-щі́в).
• Мешанный лес – мі́шаний ліс.
• Молодой лес – молоди́й ліс, молодня́[и́]к (-ка́).
• Небольшой лес – невели́(ч)кий ліс, лісо́к (-ска́), (роща) гай (р. га́ю), (зап.) гаї́на, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужи́на; срвн. Лесо́к и Ро́ща.
• Непроходимый лес – неперехі́дний ліс, (неисходимый) несходи́мий ліс (Звин.); см. Дремучий лес.
• Низкоствольный лес – низькосто́вбурний ліс, низьколі́сся (-сся).
• Общественный лес – грома́дський ліс.
• Редкий, жидкий лес – рідки́й ліс, рідколі́сся (-сся).
• Сухоподстойный, сухостойный лес – сухості́й (-то́ю), сухолі́с (-су), сушни́к (-ка).
• Хворостяный лес – хворостяни́й ліс.
• Берёзовый, дубовый лес – бере́зовий, дубо́вий ліс.
• Пихтовый лес – смере́ковий ліс.
• Сосновый лес – сосно́вий ліс; (бор) бір (р. бо́ру).
• Здесь много -со́в – тут бага́то лісі́в, тут лі́сно (Полтавщ.).
• Итти через лес или -сом – іти́ лі́сом.
• Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес – прочища́ти, прочи́стити, прору́бувати, проруба́ти, протере́блювати, протереби́ти ліс.
• Ходит, как в -су́ – хо́дить як у лі́сі.
• Наука в лес не ходит – нау́ка не в ліс веде́, а з лі́су.
• Чем дальше в лес, тем больше дров – що да́лі в ліс, то кра́ще на дро́ва.
• Кто в лес, кто по дрова – одно́ (хто) до лі́су[а], а дру́ге (хто) до бі́су[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горо́х, хто в сочави́цю (Борзенщ.); хто (котри́й) сторч, хто (котри́й) в борщ (Приказки).
• Из-за деревьев -са не видно – за дерева́ми лі́су не ви́дко.
• Волка бояться, в лес не ходить – вовкі́в боя́тися, в ліс не ходи́ти.
• Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит – году́й во́вка, а він у ліс ди́виться; во́вча нату́ра в ліс (до лі́су) тя́гне; вовк, то во́вче й ду́має (Приказки).
• Лес по топорищу (по дереву) не плачет – хіба́ в лі́сі лі́су ма́ло?
• На сухой лес будь помянуто – сухі́й дереви́ні все нівро́ку; на сухи́й ліс нівро́ку!
• Лес мачт – ліс (бе́зліч) що́гол;
2) (в срубе) де́рево, соб. дере́вня (-ні).
• Бочарный, клёпочный лес – бо́ндарське, клепкове́ де́рево.
• Брусный, брусовый лес – брусо́ване де́рево.
• Буреломный лес – вітроло́м (-ло́му), лім (р. ло́му).
• Валежный лес; см. Вале́жник.
• Деловой лес –
а) (на корню) виробни́й ліс;
б) (в срубе) виробне́ де́рево.
• Дровяной лес –
а) (на корню) дров’яни́й ліс; і б) (в срубе) де́рево на дро́ва.
• Корабельный, мачтовый лес –
а) (на корню) корабе́льний, щоглови́й ліс;
б) (в срубе) корабе́льне, щоглове́ де́рево.
• Окантованный, острокантный лес – поканто́ване, гостроканто́ване де́рево.
• Пильный, пиловочный лес –
а) (кругляк для распилки) де́рево на пиля́ння;
б) (пиленый материал) пи́ляне (порі́зане) де́рево.
• Поделочный лес – виробне́ (виробко́ве) де́рево, на́ді́бок (-бку).
• Прозванный лес – бракове́ или з(а)брако́ване щоглове́ де́рево.
• Сплавной, гоночный лес – сплавне́ де́рево, сплавни́й ліс.
• Строевой лес – будівне́ (будіве́льне) де́рево, дере́вня, ум. дереве́нька. [По сама́рських луга́х і узбере́жжях була́ незчисле́нна си́ла будівно́го де́рева (Куліш). Бі́ля стіни́ лежа́ла дере́вня на ха́ту (Грінч.)].
• Столярный лес – столя́рське дерево.
• Угловой, кантованный лес – канто́ване де́рево.
• Фанерочный лес –
а) (на корню) форні́рний ліс;
б) (в срубе) форні́рне де́рево.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛЕС зменш. пі́дліс, при́ліс, мн. ліси́ща;
лес ру́бят – ще́пки летя́т де п’ють, там і ллють.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Лес – ліс (род. лі́су); (роща) гай (род. га́ю); (молодой) молодни́к, -ку́; (мелкий) чагарни́к, нику́; (срубленный) зруб (род. зру́бу); (березовый) березня́к, -ку́; (дубовый) дубня́к, -ку.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Деловой лес – ліс (-су) виробни́й.
Лес – ліс (-су);
• л. (приготов. для построек, стр. матер.) – де́рево;
• л. бочарный – д. бонда́рське;
• л. вырубленный – зруб (-бу);
• л. деловой – д., л. виробне́, -ни́й;
• л. дровяной – ліс дров’яни́й;
• л. кантованный, кантовый – л. канто́ваний;
• л. клепочный – д. клепкове́;
• л. колотый – д. ко́лоте;
• л. корабельный – л., д. корабе́льний, -не;
• л. лиственный – л. листвяни́й;
• л. мачтовый – л., д. щоглови́й, -ве́;
• л. мешанный – л. мі́шаний;
• л. накладной, фанерочный – д. форні́рне;
• л. окантованный – д. поканто́ване;
• л. острокантный – д. гостроканто́ване;
• л. пиленый – д. пи́ляне;
• л. пневый – д. пенькове́;
• л. поделочный – д. виробне́;
• л. сплавной – д. сплавне́;
• л. столярный – д. столя́рське;
• л. строевой – л. будівни́й;
• л. угловой, кантованый – д. канто́ване;
• л. фанерочный – л., д. форні́рний, -не;
• л. хвойный – л. глице́вий.
Лес(с) – лес (-су).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Лес
• В лесу леса не нашёл – у лісі був, а дров не бачив. Пр.
• Волка бояться - в лес не ходить – вовків боятися - в ліс не ходити (не йти). Пр. Як вовка боятися, так і в ліс не йти. Пр. Боявшися вовка, в лісі не бувати. Пр.
• За деревьями (из-за деревьев) леса не видит – за деревами лісу не бачить. Пр.
• Кто в лес, кто по дрова – хто в ліс, а хто по дрова поліз. Пр. Хто в луг, а хто в плут. Пр. Хто в горох, а хто в сочевицю. Пр. Хто (одно) до ліса, а хто (а друге) до біса. Пр. Те к лісу, а те к бісу. Пр. Один дивиться до ліса, а другий до біса. Пр. Хто на хвості, хто на голові, а хто на колесі. Пр. Той хоче гарбузів, той огірків. Пр. Один не йде, другий не везе. Пр.
• Лес рубят - щепки летят – у лісі дрова рубають, а до села тріски літають. Пр. Ліс рубають - тріски летять. Пр. Де дерево рубають, там тріски летять (падають). Пр.
• Наука в лес не водит – наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Пр. Наука не в ліс веде, а з лісу. Пр.
• Поёмный, прибрежный лес – луг. [Ой не шуми, луже… Н. п. А чогось так сичі Розридалися в лузі. Тичина. А луг підіймає зелене і синє шатро верховіть. Малишко.]
• Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит – хоч як годуй вовка, а він [усе] у ліс дивиться. Пр. Вовча натура в ліс (до лісу) тягне. Пр. Вовк, то вовче й думає. Пр.
• Чем дальше в лес, тем больше дров – що далі в ліс, то більше дров. Пр. Що далі в ліс, то краще на дрова. Пр. Далі в ліс, більше труску. Пр.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

лес ліс,-су, деревина́,-ни́
л. боча́рный деревина́ бо́ндарська
л. водозащи́тный ліс водозахисни́й
л. высокоство́льный ліс високосто́вбурний
л. дубо́вый дубня́к,-ка́, дуби́на,-ни
л. канто́ванный деревина́ оканто́вана
л. кру́глый кругля́к,-ка́, деревина́ кру́гла
л. накладно́й [фане́рочный] деревина́ фане́рна [фо́рнірна]
л. поде́лочный деревина́ виробна́
л. полезащи́тный ліс полезахисни́й
л. почвозащи́тный ліс ґрунтозахисни́й
л. рудни́чный [крепёжный] деревина́ копа́льнева [кріпи́льна]
л. сплавно́й деревина́ сплавна́
л. строево́й деревина́ будіве́льна

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Лес заповедный – непорушний ліс (Секц.), ліс-непору́шенець (Н).

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Волков бояться - в лес не ходить. —
1. Вовка боятись - в ліс не ходити.
2. Боятися попа, то у вівтар не йти.
3. Вила гострі, а їден кінець мають.
Дело не медведь, - в лес не убежит. —
1. Гуляй, тато - завтра свято.
2. Як до діла, так і сіла.
3. Сиди, Векло, бо ще не смеркло.
Как волка не корми - все в лес смотрит. —
1. Скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться.
2. Вовча натура в ліс тягне.
3. Видно, яка вдаль.
4. Ніхто чорта не сіяв, а родиться.
5. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха.
6. Не будь тим індиком (свинею), що моркву риє.
Кто в лес, кто по дрова. —
1. Хто в ліс, а хто по дрова.
2. Хто в горох, а хто в сочавицю.
3. Хто на хвості, хто на голові, а хто на колесі.
4. Одне к лісу, друге к бісу.
5. Два коти в однім мішку не помиряться.
6. Де Рим, де Крим, а де попова груша.
Лес рубят - щепки летят. Див. Снявши голову, по волосам не плачут. —
1. В лісі дрова рубають, а до села тріски падають.
2. Пани деруться, а в хлопів
чуби тріщать.
3. Де борошно, там і порошно.
4. Взяв чорт батіг, нехай бере і пужално. Где пьют - там и льют. Див. Лес рубят щепки летят. —
1. Де п’ють - там і ллють.
2. Де п’ють - там ллють, без шкоди не бува, аби здорова наша голова.
Снявши голову, по волосам не плачут. Див. Лес рубят, щепки летят. —
1. Взяв чорт батіг, нехай бере й пужално.
2. Взяв чорт корову, нехай бере й теля.
3. Пропав кінь, і узду кинь.
4. Коли пропав віл, пропадай і батіг.
5. По смерті нема каяння.
6. Є каяття, та нема воріття.
Чем дальше в лес, тем больше дров. —
1. Що дальше в ліс, то більше дров.
2. Далі в ліс, більше труску.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Лес — ліс, -су; Л. вырубленный — ви́руб, -бу; зруб, -бу; Л. горелый — згар, зга́ри; Л. лиственный — листяни́й ліс; Л. хвойный — глице́вий ліс.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ва́льный лѣсъ = дере́вня, зру́баний лїс.
Лѣсъ = лїс, здр. лїсо́к, лїсочо́к, невеликий, хоч часом і густий — гай, гайо́к, гайо́чок, в яру — байра́к, байрачо́к, в долинї — дібро́ва, здр. — дібрі́вонька, молодий — молодни́к, молодничо́к, дрібний — чага́рь, чагарни́к, кущі́, вирублений — ви́руб, зруб, вигорілий — ви́горь , великий і густий — пу́ща, цїлинний — не́тря, не́трі, що під горою — стїнка, що виткнув ся в поле вузенькою смугою або розкинув ся смужками по полю — пере́лїсок, частина лїсу, що заняла облава — о́ступ, на низу або над річкою — луг, березовий — бере́зина, березня́к, дубовий — дуби́на, дуби́нка, дубня́к, боровий — бір, вільховий — ольши́на, олїшина, вільши́на, олїшня́к, ольша́ник, оріховий — лїщи́на, лїща́ник (Сум. Ох.), здр. лїщи́нонька. — Лѣсъ ли́ственный, чёрный = листовни́й лїс — Лѣсъ кра́сный, хво́йный = борови́й лїс, бір. (Пр. д. під сл. Ли́ственный. — Теплий Апріль, мокрий Май — буде жито, як гай. н. пр. — Ой гаю мій, гаю, та густий, не прогляну. н. п. — Ой у темнім лузї не сивая зозуля закувала. н. п. — Ой не шуми луже, зелений байраче. н. п. — Шумить гуде дібровонька, плаче, тужить дівчинонька. н. п. — По пущах по нетрих ховались. н. д. — А над берегом була дуже здорова пуща. н. к. — Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куриш ся? н. п. — Пішов у бір по шишки. Кв.

Запропонуйте свій переклад