Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «мать»
Шукати «мать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мать –
1) ма́ти и (реже) ма́тір (-тери, вин. п. ма́тір, им. мн. ма́тері), ма́тірка (очень употреб. во мн. матірки́), ма́тка, (ласк.: родная) не́ня (-ні), не́нька, (не только мама) ма́ма (мн. мами́, -мі́в, -ма́м). [Проваджа́ла си́на ма́ти (Шевч.). Ма́ти вже вме́рла, а дочка́, як і ма́тір, хо́дить тепе́р по на́ймах (Грінч.). Хай живе́ ось тут з сина́ми, що поги́бли передча́сно, всироти́ли матіро́к (Франко). Яки́й тепе́р світ наста́в, що син ма́тки не пізна́в (Пісня). Не́ня прити́сла до гру́дей дити́ну (Кониськ.). Та накажі́ть мої́й не́ньці, що я умру́ ху́тко (Пісня). Чого́ та скри́пка так голоси́ть, мов сто мамі́в рида́є за сина́ми? (Франко)].
• Родная мать – рі́дна (редко пити́ма) ма́ти (ма́тір и т. п.), не́ня, не́нька. [Ті́льки в сві́ті пра́вди, що рі́дная ма́ти (Пісня). Де-ж таки́ хто чува́в, щоб дити́на так незвича́йно з пити́мою своє́ю ма́тінкою пово́дилась? (М. Вовч.)].
• Не родная мать – не рі́дна ма́ти; срв. Ма́чеха.
• Богоданная мать – богода́на ма́ти, сва́ха, (для зятя) те́ща, (для невестки) свекру́ха.
• Крёстная, крестовая мать – хрище́на ма́ти, (зап.) нана́шка, (ласк.) нана́ся.
• Молочная мать – ма́мка.
• Названная, приёмная мать – на́звана ма́ти.
• Посажённая мать – весі́льна, вінча́льна, поса́дна, посадже́на, голова́та, сто́льна, про́хана ма́ти.
• Быть посажённою матерью – матерюва́ти, бу́ти за весі́льну и т. п. ма́тір, бу́ти за ма́тір у ко́го.
• Мать сыра земля – сира́ земля́, земля́-ма́ти. [Розступи́ся, сира́ зе́мле! (Пісня)].
• Кузькина мать, см. Ку́зькина.
• Мать родная, родимая! – ма́тінко моя́ (рідне́сенька)! не́нько (моя́)! не́нечко (моя́)! срв. Ма́тушки! (под Ма́тушка 1).
• Быть вместо -ри кому – бу́ти за ма́тір кому́.
• Не имеющий, лишённый -ри – безма́тірній;
2) см. Ма́тушка 2;
3) (перен.) –
а) (благодетельница) ма́ти, ма́тінка, не́нька;
б) (родоначальница) ма́ти. [Ки́їв – ма́ти міст ру́ських];
4) (о монахине) паніма́тка.
• Мать игуменья – паніма́тка ігу́меня (гуме́нія), ма́тушка (Сл. Гр.).
• Честная мать (почтит. обращение) – ма́тінка-доброді́йка.
• Мать честная! (восклиц. удивления) – ма́ти бо́жа! (полон.: зап.) ма́тко бо́ска! срв. Ма́тушки! (под Ма́тушка 1). [Ма́тко бо́ска (ченстохо́вська)! що це ти нароби́ла?! (Брацлавщ.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мать –
1) ма́ти, (реже) ма́тір, ма́тірка, ма́тка, (ласк.: родная) не́ня, не́нька, мату́ся, (не только мама) ма́ма;
2) (вежливое обращение) паніма́тка, (голубушка) мату́ся, (народн.: тётушка) ті́тка, (фамил.) паньма́тка; (ум.-ласк.) паніма́точка, панімату́ся, паньмату́ся, ті́точка;
3) (перен.) (благодетельница) ма́ти, ма́тінка, не́нька, (родоначальница) ма́ти;
4) (о монахине) паніма́тка:
• богоданная мать – богода́на ма́ти, сва́ха, (для зятя) те́ща, (для невестки) свекру́ха;
• быть вместо матери кому – бу́ти за ма́тір кому́;
• быть посажённою матерью – матерюва́ти, бу́ти за весі́льну и т. п. ма́тір, бу́ти за ма́тір у ко́го;
• всосать (впитать) что с молоком матери (перен.) – увіссати (усмоктати) що з материним молоком;
• в чём (как) мать родила – у чому (як) мати народила (спородила); голяка; гольцем голий; голий-голісінький; світить грішним тілом;
• крёстная, крестовая мать – хрище́на (хреще́на) ма́ти, (зап.) нана́шка, (ласк.) нана́ся;
• мать-героиня – мати-героїня;
• мать-кормилица (альма-матер) – питома мати (матінка);
• мать-одиночка – мати-одиначка;
• мать родная, родимая! – ма́тінко моя́ (рідне́сенька)! не́нько (моя́)! не́нечко (моя́)!;
• мать — сыра земля – сира земля; земля-мати;
• молочная мать – ма́мка;
• мать честная! (восклиц. удивления) – ма́ти Бо́жа! (полон.: зап.) ма́тко Бо́ска!; (при испуге) ой лишенько, (диал.) па́дку (па́доньку) мій;
• не родная мать – не рі́дна ма́ти, (мачеха) мачуха;
• мать игуменья – паніма́тка ігу́меня (гуме́нія), ма́тушка (Сл. Гр.);
• названная, приёмная мать – на́звана ма́ти;
• не имеющий, лишённый матери – безма́тірній;
• показать кому кузькину мать (разг. вульг.) – дати гарту (перегону, прочухана) кому: нагнати холоду кому; перегнати через (на) гречку кого;
• посажёная мать – весі́льна (вінча́льна, посадже́на, поса́дна, голова́та, сто́льна, про́хана) ма́ти;
• при солнце тепло, а при матери добро – на сонці тепло, а біля (коло) матері добре (Пр.);
• родная мать – рі́дна (редко пити́ма) ма́ти (ма́тір), не́ня, не́нька;
• узнаешь кузькину мать (какова кузькина мать…) – знатимеш, де раки зимують (де козам роги правлять);
• у кого есть матка, у того и головка гладка – у кого ненька, у того й голівка гладенька (Пр.); як мати рідненька, то й сорочка біленька (Пр.);
• честная мать (почтит. обращение) – ма́тінка-доброді́йка.
[Проваджа́ла си́на ма́ти (Шевченко). Ма́ти вже вме́рла, а дочка́, як і ма́тір, хо́дить тепе́р по на́ймах (Грінченко). Хай живе́ ось тут з сина́ми, що поги́бли передча́сно, всироти́ли матіро́к (Франко). Яки́й тепе́р світ наста́в, що син ма́тки не пізна́в (Пісня). Не́ня прити́сла до гру́дей дити́ну (Кониський). Та накажі́ть мої́й не́ньці, що я умру́ ху́тко (Пісня). Чого́ та скри́пка так голоси́ть, мов сто мамі́в рида́є за сина́ми? (Франко). Ті́льки в сві́ті пра́вди, що рі́дная ма́ти (Пісня). Де-ж таки́ хто чува́в, щоб дити́на так незвича́йно з пити́мою своє́ю ма́тінкою пово́дилась? (М. Вовчок). Розступи́ся, сира́ зе́мле! (Пісня). Ма́тко бо́ска (ченстохо́вська)! що це ти нароби́ла?! (АС). Ки́їв – ма́ти міст ру́ських (АС)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МАТЬ мати родна́я! ма́ти моя́! ма́мо рі́дна!;
в чём мать родила́ як ма́ти вроди́ла, в костю́мі Е́ви, в костю́мі Ада́ма, стил. перероб. сві́тить грі́шним ті́лом.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мать – ма́ти, -тері; (крестная) хреще́на ма́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Кузькина мать
• Показать кузькину мать (грубо-прост.) – дати гарту (прочухана, перегону) кому; нагнати холоду кому; показати кому (знатиме хто), де раки зимують (де козам роги правлять); (іноді) перегнати на гречку кого.
Мать
• Всосать (впитать) что с молоком матери (перен.) – увіссати (усмоктати) що з материним молоком.
• В чём (как) мать родила – у чому (як) мати народила (спородила); голяка; гольцем голий; (голий-)голісінький.
• Мать-героиня – мати-героїня.
• Мать-кормилица (альма-матер) – питома мати (матінка).
• Мать — сыра земля – сира земля; земля-мати. [Розступися, сира земле!.. Н. п.]
• Показать кому кузькину мать (разг. вульг.) – дати гарту (перегону, прочухана) кому; нагнати холоду кому; перегнати через (на) гречку кого.
• Посажёная мать – весільна (посаджена, посадна, головата, прохана) мати.
• При солнце тепло, а при матери добро – на сонці тепло, а біля (коло) матері добре. Пр.
• Узнаешь кузькину мать (какова кузькина мать…) – знатимеш, де раки зимують (де козам роги правлять).
• У кого есть матка, у того и головка гладка – у кого ненька, у того й голівка гладенька. Пр. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Пр.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Достанется на орехи. Див. Будешь знать Кузькину мать. —
1. Як дам тобі, то й ногами вкриєшся.
2. Почастую тим чаєм, що ворота підпирають.
3. Дістанеться на горіхи (на кабачки).
4. Освячу я йому воду в три батоги.
Знать будеш Кузькину мать. —
1. За дев’ятими ворітьми гавкнеш.
2. Знатимеш, по чім ківш лиха.
3. Буде знать, по чім в Тростянці гребінці.
4. Як дам тобі, так і зорі позбираєш.
5. Пам’ятатимеш до нових віників.
Показать Кузькину мать. Див. Знать будеш Кузькину мать. —
1. Знатимеш ти Кузькину матір.
2. Почухаєшся, де й не свербить.
Знает, где раки зимуют. Див. Знать будеш Кузькину мать. —
1. Знає, де раки зимують.
2. Буряк не дурак: на дорозі росте, а все в городі.
3. Сова знає, де кури ночують.
4. Не в потилицю битий.
5. Зна, де вовк, а де лисиця.
6. Сова спить, та кури бачить.
7. Угору плює, а в рот хапає.
8. Занюхав ковбасу в борщі.
9. Такий, що в одне ухо влізе, а в друге вилізе.
10. Савка не дурак: не б’є жінку, та все мачуху.
11. Бас гуде, скрипка грає, -Іван мовчить, та все знає.
12. Знає свиня, де морква.
13. Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає.
Ни в мать, ни в отца, а в прохожего молодца. —
1. Чий бик ні плигав, теля наше.
2. Похожий, як сова на яструба.
3. Та рожа, та не та кожа.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Воспріе́мный, ая, оте́цъ, мать = д. Воспріе́мникъ, ца; — сынъ, дочь = хреще́ник, хреще́ниця, похре́стник, ця. — На Сьвят-вечер хрещеник або хрещениця приносять батькови вечерю. н. о.
Мать = д. Ма́терь. — Крёстная мать = хреще́на ма́ти. — Посажёная мать = за ма́тїр, голова́та. — Вона була у мене на весїллї за матїр. — Сама пий, мати головата, всю повну чисто до денця, та піднеси старому свату. Мет. — Пріёмная мать = пити́ма ма́ти. — Быть ма́терью = матерюва́ти.
Мать и ма́чеха, рос. Tussilago Tourn. T. Farfara L. = підбі́л, ма́чушник, ра́нник, царь-зїлля (укр.), підбі́ль (піл.). С. Ан.
Мать, ся = 1. мня́ти, ся (С. З. Л.). мъя́ти, ся, мняшку́рити. — Не терши, не мнявши, не їсти калача. н. пр. – І труть мене і мнуть мене; ще діждуть ся в Бога ласки, що нароблять з мене паски (нїби картопля так каже). н. пр. 2. (льон коноплї) — те́рти, тїпати (С. Ш.), (солому) — ме́рвити. — На городї терлиця сама тре. н. п. — Почала тїпати коноплї. 3. мня́ти ся, мо́няти ся, вага́ти ся.
Посажёный, ная, у виразах: п. оте́цъ, п. мать = поса́джений ба́тько (С. Жел.), голова́тий ба́тько, поса́джена ма́ти, голова́та. — Быть посажёнымъ, ною = батькува́ти, матерува́ти, за ба́тька, за ма́тїр бу́ти. Пр. д. під сл. Мать і Оте́ць.
Роди́тель, ница = роди́тель, ба́тько і д. Отецъ, роди́телька, ма́ти і д. Мать.

Запропонуйте свій переклад