Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «мука»
Шукати «мука» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Му́ка – му́ка, (скорбь душевная) гризо́та, згризо́та, (боль) біль (р. бо́лю), (страдание) стра́жда́ння; срв. Муче́ние. [Він терпі́в му́ку од свого́ коха́ння (Н.-Лев.). Одно́ї тяжко́ї годи́ни, пережива́ючи вели́ку душе́вну гризо́ту (Єфр.). Той сумни́й жаль, та пеку́ча згризо́та, що, не вгава́ючи, ша́рпає його́ від молоди́х літ (М. Вовч.). Я ду́мав: там щасли́вий край, там невідо́мі на́ші бо́лі (Самійл.)].
• Му́ки (пытка) – му́ки, торту́ри. [Я тебе́ прошу́: не завдава́й торту́р моє́му се́рцю (Л. Укр.)].
• -ки ада – пеке́льні му́ки (торту́ри).
• -ки вечные – дові́чня му́ка.
• Предать -кам – відда́ти на му́ки.
• Подвергнуть -кам – взя́ти на му́ки.
Мука́ – бо́рошно, (особ. зап.) мука́; (из предварит. ободранного зерна) шерето́ване бо́рошно; (мелево) мли́во. [Де бо́рошно, там і по́рошно (Номис). «Ото́, та́ту, ма́єм во́ду», – ка́же циганчу́к, – «а якби́ нам іще́ си́ру та муки́ до рук, – навари́ли-б варе́ників» (Рудан.). У нас і жме́ні мли́ва нема́є (Кам’янеч.)].
• Ржаная, пшеничная -ка́ – жи́тнє, пшени́чне бо́рошно.
• Крупичатая -ка́ – питльо́ване бо́рошно, питльо́ванка, пи́тель (-тлю), питлі́вка, крупча́тка. [Ко́ники пу́рхнули з санка́ми в сніг, нена́че в питльо́ване бо́рошно (Н.-Лев.). На пи́тель, на пи́тель пшени́чка ся ме́ле (Гол. II)].
• Пылить, напылить -ко́й – борошни́ти, наборошни́ти. [Хто це наборошни́в на ла́ві? (Богодух.)].
• Пачкаться, запачкаться в -ку́ – борошни́тися, заборошни́тися, уборошни́тися, убра́тися в бо́рошно.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МУ́КА фраз. ка́ра [приня́ть муку прийня́ти кару];
мука му́ченическая му́ка з мук, му́ка, яки́х ма́ло;
муки му́ченические образ. сибі́ри.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мука – му́ка, -ки.
Мука – бо́рошно, -на.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Мука – бо́рошно;
• м. алебастровая – б. алябастро́ве;
• м. асбестовая – б. азбесто́ве;
• м. буровая – по́тереть (-ти) свердло́ва;
• м. гипсовая – б. гіпсо́ве;
• м. картофельная – б. картопля́не;
• м. костяная – б. кістяне́;
• м. крупичатая, пеклеванная – питлі́вка;
• м. шротная – б. шрото́ве.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Мука
• Без муки нет науки – нема науки без муки. Пр. Доки не намучишся, доти не навчишся. Пр. Піти в науку — треба терпіти муку. Пр. Не йде наука без бука. Пр.
• Муки слова, творчества, ревности… – муки слова, творчості, ревнощів…
• Муки Тантала; танталовы муки (книжн.) – танталові муки.
• Подвергать, подвергнуть мукам кого – брати, узяти на муки (на тортури) кого.
• Предать мукам кого – віддати на муки кого.
• Запачкаться в муке, выпачкаться мукой – убратися в борошно; уборошнитися (заборошнитися).
• Перемелется — мука будет – перемелеться — мука буде. Пр. Перемелеться лихо — добро буде. Пр. Буде добре, як мине зле. Пр.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

мука́ 1. бо́рошно,-на
2. тех. мука́,-ки́
м. доломи́тная мука́ доломі́това
м. древе́сная мука́ дереви́нна
м. ква́рцевая мука́ ква́рцова
м. костяна́я бо́рошно кісткове́
м. стеко́льная мука́ скляна́
м. фосфори́тная борошно́ фосфори́тне
м. цеме́нтная сырьева́я мука́ цеме́нтна сирови́нна

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Все на свете к лучшему. Что ни делается - все к лучшему. Див. Перемелется - мука будет. —
1. Що Бог дає, то все к луччому.
2. Що Бог не робить, то все на лучче.
Перемелется - мука будет. —
1. Перемелеться лихо - добре буде.
2. Буде добре, як мине зле.
3. Умреться, так все минеться.
4. Що ж робить - треба жить: душа не пташка, не виженеш.
5. Кріпиться, як диня на морозі.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Мука — бо́рошно, , -на.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Мука́ = бо́рошно, здр. бороше́нце (С. Аф. З. Л. Ш.), мука́ (С. Л.), що зостаєть ся при крупах — підкру́пиця, зметена з каміня — обме́тиця (Сп.), що зостала ся на ситї — межи́сїтка. — Крупи́чатая мука́ = питльо́вана, питлі́вка. — Де борошно, там і порошно. н. пр. — Борошно продає, а хлїб купує. н. пр. — Де вже їм до пшенишної муки, коли й обметицї нема. Кн. — Ухопив, як собака обметицї. н. пр.
Хлѣбъ = 1. хлїб, здр. хлїбець, хлїбчик, один цїлий — хлїби́на, дїт. — па́па, па́пка, невипечений — глевки́й x., глевтя́к, не добре спечений — благи́й x. (щоб не сказати: поганий), з борошна, що раз просїяне через сито — разови́й, спечений з тїста, що вискребено з дїжі — ви́с(ш)крібок, спечений з ягодами калини — кали́няник, кали́нник. — Бѣ́лый х. = бу́лка (С. Л.), з лапками вверху, помазаний олїєю = книш. — Горбу́шка, краю́ха хлѣ́ба = окра́єць, окра́йчик. С. Л. — Горо́ховый х. = горо́хвяник. — Гречнёвый х. = греча́ник, стовпе́ць, С. Л. — Ломо́ть, ло́мтикъ х. = ски́ба, ски́бка, ски́бочка (С. Л.), сухий — суха́рь, осу́шок. — Пеклёванный х. = си́тниця. С. Л. — Пло́скій х. = пере́пічка, підпа́лок, корж (С. Л.). — Пасха́льный х. = па́ска, па́пушник, ба́ба. — Прѣ́сний х. = прісня́к. — Пшени́чный х. = пшени́шник, паляни́ця, паляни́чка, маленький круглий — бухане́ць. — Просяно́й х. = мала́й. С. З. — Ржано́й, че́рный х. = хлїб, жи́тний х., житня́к. — Сва́дебные хлѣ́бы = корова́й, шишки́, голубки́, борона́, гре́бень або пра́ник, ле́жень, верч, ди́вень або кала́ч і т. д. д. „Свадебные хлѣбы“ — Ястребова. Кіев. Ст. 1897 — 11. — Хлѣ́бы валя́ть = дїжу́ виробля́ти. Ман. — А баба хлїб Бровку шпурнула і горло глевтяком заткнула. Кот. — Повна піч паляниць, а посерединї книш. н. з. (зорі і місяць.) — Одрізана скиба од хлїба — її не притулиш. н. пр. — Христос воскресе! Матвій паску несе. н. пр. — Паляниця — хлїбові сестриця. н. пр. — Лучче хлїб з водою, як буханець з бідою. н. пр. — Ой малаю, малаю! за хлїб тебе не маю. н. пр. — Де коровай вбірають і хорошенько сьпівають. н. п. 2. пашня́ (С. Л.), пашни́ця, збі́жжя (С. Л.), жита з пшеницею — су́ржик, після віяння — по́слїд, ви́точки. — Роди, Боже, жито, пшеницю, всякую пашницю. н. пр. 3. бо́рошно і д. Мука́. 4. хлїб (на пнї), пашня́, пашни́ця, що вилїг — поля́глиця, вибитий грядом — грядобі́йця, що колосить ся — колосїй, зжатий — жни́во, жни́тво, скошений — кошени́ця. Сп.

Запропонуйте свій переклад