Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 120 статей
Запропонувати свій переклад для «на»
Шукати «на» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

I. На, предл. –
1) с вин. п. –
а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) – на ко́го, на що. [На слу́ги свої́, на ту́рки янича́ри зо́-зла гука́є (Ант.-Драг.). Подиви́ся в во́ду на свою́ вро́ду (Приказка). Напосі́вся на ме́не, щоб дав йому́ гро́шей (Сл. Гр.). Со́нце грі́є, ві́тер ві́є з по́ля на доли́ну (Шевч.)].
• Указывать на кого пальцем – па́льцем на ко́го пока́зувати.
• Смотреть на кого – диви́тися на ко́го.
• Закричать на кого – закрича́ти на ко́го.
• Доносить, клеветать на кого – дока́зувати (доно́сити) на ко́го, клепа́ти, набрі́хувати на ко́го, обмовля́ти кого́.
• Жаловаться на кого – ска́ржитися на ко́го, (зап.) оска́ржувати ко́го.
• Подать жалобу иск на кого – скла́сти ска́ргу, по́зов на ко́го.
• Сердиться, роптать на кого – се́рдитися (гні́ватися, ре́мствувати) на ко́го.
• Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас – я ма́ю наді́ю (наді́юся), поклада́юся (здаю́ся), раху́ю на вас.
• Я беру это на себя – я беру́ це на се́бе.
• Он много берёт на себя – він (за)бага́то бере́ на се́бе.
• Жребий пал на него – же́реб (жеребо́к) упа́в на йо́го (ви́пав йому́).
• На него наложен денежный штраф – на ньо́го накла́дено грошову пеню́, його́ оштрафо́вано.
• Посягать, посягнуть на чью жизнь – на чиє́ життя́ ва́жити, пова́житися, роби́ти, зроби́ти за́мах на ко́го.
• Оскалить зубы на кого – ви́щірити зу́би на ко́го, про́ти ко́го.
• Итти войной на кого – іти́ війно́ю на (про́ти) ко́го.
• Отправлять, -ся в поход на кого – виряджа́ти, іти́ в похі́д на ко́го, про́ти ко́го; (реже) під ко́го. [Виряджа́ли нас в похі́д під ту́рка (Грінч. II)].
• Собака лает на воров – соба́ка га́вкає (бре́ше) на злоді́їв.
• Грех да беда на кого не живёт – з ким гріха́ та ли́ха не бува́є!
• Он похож на отца, на мать – він схо́жий (скида́ється) на ба́тька, на ма́тір, він поді́бний до ба́тька, до ма́тери.
• Итти, всходить, взойти, ехать на гору – іти́, схо́дити, зійти́, ї́хати на го́ру. [На го́ру йду – не бичу́ю, а з гори́ йду – не гальму́ю (Пісня)].
• Взлезть на стену, на дерево – ви́лізти на мур (на сті́ну), на де́рево.
• Выйти на крыльцо – ви́йти на ґа́нок.
• Намазать масло на хлеб – намаза́ти ма́сла на хліб, нама́зати ма́слом хліб.
• Сесть на землю, на пол – сі́сти до́лі, сі́сти на зе́млю, на помі́ст (на підло́гу).
• Бросить кого на землю – ки́нути кого́ на(об) зе́млю.
• Наткнуться на камень – наткну́тися на ка́мінь.
• Положить на стол – покла́сти на стіл.
• Окна выходят на улицу – ві́кна вихо́дять на ву́лицю.
• Это действует на здоровье, на нервы – це вплива́є (ма́є си́лу) на здоро́в’я, на не́рви.
• Броситься кому на шею – ки́нутися кому́ на ши́ю.
• Сесть кому на голову, на шею – на го́лову, на ши́ю кому́ сі́сти.
• Приходить на ум – спада́ти на ду́мку; см. Приходи́ть 1.
• Иметь притязания на ум – ма́ти прете́нсію на ро́зум.
• Ум на ум не приходится – ро́зум до ро́зуму не прихо́диться.
• Говорить на ухо – говори́ти на у́хо.
• Стать на колени, см. Коле́но 1.
• Кто назначен на это место? – хто призна́чений (кого́ призна́чено) на цю поса́ду.
• Верить, надеяться на слово – ві́рити, ма́ти наді́ю на сло́во чиє́, (реже) на сло́ві чиї́м. [Ма́ючи наді́ю на твої́м сло́ві (Сл. Гр.)].
• Ссылаться на закон – посила́тися (поклика́тися) на зако́н (на пра́во).
• Отвечать на письмо – відповіда́ти (відпи́сувати) на ли́ст (на листа́).
• На что это похоже! – що це таке́! на що це (воно́) схо́же!
• Положить стихи на музыку – покла́сти ві́рші на му́зику.
• Переводить на украинский язык – переклада́ти на украї́нську мо́ву.
• Писать на украинском языке – писа́ти украї́нською мо́вою, (зап.) в украї́нській мо́ві.
• Вариации на тему – варія́ції на те́му.
• Всплывать на поверхность воды – сплива́ти пове́рх води́, виплива́ти на-поверха́. [На́че дровиня́ка, сплива́є пове́рх води́ його́ загорі́ле ті́ло (Мирн.)].
• Посадить на хлеб и на воду – посади́ти на сами́й хліб і во́ду.
• Он на все руки – він на все (до всьо́го) прида́вся, він на все зда́тний.
• Несмотря на – не вважа́ючи (не зважа́ючи) на; см. Несмотря́;
б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) – на що, (реже) до чо́го. [Ой, полети́, га́лко, ой, полети́, чо́рна, на Дін ри́би ї́сти (Пісня)].
• Держать путь на север – простува́ти (прямува́ти) на пі́вніч (до пі́вночи).
• Оборотись на восток, на запад – поверни́ся на схід, на за́хід (со́нця). [Поверну́вся на схід со́нця (Сл. Гр.)].
• Путешествие на Восток – по́дорож на Схід.
• Я еду в Париж на Берлин и на Кельн – я ї́ду до Пари́жу на (через) Берлі́н і на (через) Ке́льн.
• На базар, на ярмарку – на база́р (на мі́сто), на я́рмарок и у база́р (у мі́сто), у я́рмарок. [На́ймичка разі́в зо́ три бі́гала в база́р і щось прино́сила ці́лими в’я́занками (Мирн.). Запла́кала Морози́ха, ідучи́ на мі́сто (Грінч. III)].
• Карета в’ехала на двор – каре́та в’ї́хала (заї́хала) у двір.
• Перейдите, станьте на эту сторону – перейді́ть, ста́ньте на цей бік (по цей бік, з цього́ бо́ку), (по)при цей бік.
• Идти на середину избы, комнаты – йти насеред ха́ти, кімна́ти. [Вона́ ти́хо встає́ і йде насере́д ха́ти (Грінч.)].
• Выйти на работу – піти́ на робо́ту, (к работе) до робо́ти. [Сини́ пополу́днали і пішли́ знов до робо́ти (Н.-Лев.)].
• Пойти, поехать на охоту – піти́, пої́хати на полюва́ння (на ло́ви). [Раз в-осени́ пан пої́хав на ло́ви (Рудч.)].
• Итти на войну – іти́ на війну́.
• Ехать на воды – ї́хати на во́ди.
• Вести на казнь – вести́ на стра́ту (на скара́ння).
• Вызвать на поединок – ви́кликати на дуе́ль (гал. на поєди́нок).
• Звать на свадьбу – заклика́ти (запро́ш[х]увати) на весі́лля;
в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) – на що́; срв. О, об 2.
• На другой день – дру́гого дня, на дру́гий день.
• На третью ночь – тре́тьої но́чі, на тре́тю ніч. [А на тре́тю ні́чку ви́йшла на зо́рі (Грінч. III)].
• На новый год, на пасху – на нови́й рік (ново́го ро́ку), на вели́кдень (вели́коднем). [На нови́й рік приба́вилось дня на за́ячий скік (Номис). На вели́кдень, на соло́мі про́ти со́нця, ді́ти гра́лись собі́ крашанка́ми (Шевч.)].
• На завтра – на(в)за́втра.
• На следующий год – на той рік, на насту́пний рік.
• На будущее время – на прийде́шній (на да́льший) час.
• В ночь с 4-го на 5-е июля – уночі́ з четве́ртого на п’я́те ли́пня.
• В ночь на 5-е июля – уночі́ про́ти п’я́того ли́пня.
• С понедельника на вторник – з понеді́лка на вівто́рок.
• Со дня на́ день – з дня на де́нь, з дни́ни на дни́ну (на дру́гу), день відо́ дня;
г) на вопрос: на сколько времени – на (яки́й час). [На рік пішо́в з до́му (Сл. Гр.). По два карбо́ванці, мовля́в, косаре́ві на де́нь (Г. Барв.)].
• Едешь на день, а хлеба бери на неделю – ї́деш на день, а хлі́ба бери́ на ти́ждень.
• Отпуск на двадцать восемь дней – відпу́стка на два́дцять ві́сім день.
• На несколько дней – на кі́лька (декі́лька, скі́лькись) день.
• На два года – на два ро́ки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) – на що, за що. [Не на те коза́к п’є, що є, а на те, що бу́де (Приказка). Що в дівча́т ума́ й за шеля́г нема́ (Лавр.)].
• Я купил это на свои собственные деньги – я купи́в це на (за) свої́ вла́сні гро́ші.
• Променять что на что – проміня́ти що на що. [Проміня́в на ли́чко реміне́ць (Приказка)].
• Помножить пять на четыре – помно́жити п’ять на чоти́ри.
• На половину меньше – на полови́ну ме́нше.
• Убавить на треть, на половину – зме́ншити на трети́ну, на полови́ну.
• Разделить на двое – розділи́ти (поділи́ти) на дво́є, на дві части́ни[і].
• На четыре, на пять миль вокруг чего – на чоти́ри, на п’ять миль круг (навкру́г, навко́ло) чо́го. [Круг місте́чка Бересте́чка на чоти́ри ми́лі мене́ сла́вні запоро́жці свої́м тру́пом вкри́ли (Шевч.)].
• На всё небо – на все не́бо. [Хма́ра розплива́лася на все не́бо (Васильч.)].
• Обед был накрыт на четырёх – обі́д був накри́тий на чотирьо́х (на чоти́ри душі́).
• Купить на три рубля, на пять рублей – (по)купи́ти на три карбо́ванці, на п’ять карбо́ванців чого́.
• Я купил книг на сто рублей – я (по)купи́в книжо́к на сто карбо́ванців.
• Один на один – сам на сам; (с глазу на глаз) на дві па́ри оче́й;
д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) – на що́, про що́, до чо́го. [Христа́ ра́ди да́йте на доро́гу (Шевч.). Мабу́ть бог так дає́ про те, щоб ме́нше лю́ди гріши́ли (Г. Барв.). Молоди́м до чита́ння, старі́шим до розу́много рахува́ння (Куліш)].
• На это платье пошло много материи – на це убра́ння пішло́ бага́то (чима́ло) кра́му.
• Он много тратит на книги – він бага́то витрача́є на книжки́.
• Отдать, взять вещь на хранение – відда́ти, узя́ти річ на перехо́ванку (на схо́вок, на схоро́ну).
• Играть на деньги, не на деньги – гра́ти на гро́ші, не на гро́ші (та́к собі).
• Смолоть пшеницу на муку – з[по]моло́ти пшени́цю на бо́рошно. [Помоло́ли пшени́цю на бо́рошно (Сл. Гр.)].
• Осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого́.
• На помощь голодным – на допомо́гу голо́дним.
• Шить рубаху на праздник – ши́ти соро́чку про свя́то.
• На чёрный день – про чо́рний день, про лиху́ годи́ну.
• На случай – про случа́й; на ви́падок чого́.
• На случай несчастья, пожара – на ви́падок неща́стя, поже́жі.
• На ваш счёт – на ваш раху́нок, ва́шим ко́штом.
• Пройтись на чей счёт (переносно) – (до)ки́нути про ко́го, (шутл.) водо́ю бри́знути на ко́го.
• На риск – на риск, на відча́й.
• На жизнь и на смерть – на життя́ і на сме́рть.
• Убить, -ся на смерть – заби́ти, -ся на сме́рть. [На смерть поруба́в (Желех.)].
• На смерть испугал ты меня – до сме́рти (на сме́рть) наляка́в (переляка́в) ти мене́.
• Покупать на вес – купува́ти на вагу́ що.
• На беду – на біду́, на ли́хо, на неща́стя.
• На встречу, см. Навстре́чу.
• На силу, см. Наси́лу.
• На память –
а) на па́м’ять, на спо́мин, на зга́дку;
б) (наизусть) на па́м’ять; см. Па́мять 2.
• На голодный, желудок – на голо́дний шлу́нок, на голо́дне че́рево, (натощак) на тще се́рце;
2) с предл. п. –
а) на вопрос: где, на ком, на чём – на ко́му, на чо́му. [Ой, на горі́ та женці́ жнуть (Пісня). На со́нці полотно́ суши́ли (Сл. Гр.). У ла́таній свити́ночці, на пле́чах торби́на (Шевч.)].
• Пасти лошадей на лугу – па́сти ко́ні на луці́ (на лева́ді).
• Сидеть на стуле – сиді́ти на стільці́.
• Книга лежит на столе – кни́жка лежи́ть на столі́.
• Я не могу писать на этом столе, он слишком высок – я не мо́жу писа́ти на цьо́му столі́ (за цим столо́м), він (аж) на́дто висо́кий.
• Рана на руке – ра́на на руці́.
• Нести, держать ребёнка на руках – не́сти́, держа́ти дити́ну на рука́х.
• Сухарь хрустит на зубах – суха́р хрумти́ть на зуба́х.
• Со слезами на глазах – із слі́зьми в оча́х, з очи́ма спо́вненими слі́зьми (сльоза́ми).
• Это происходило на моих глазах – це відбува́лося перед мої́ми очи́ма (у ме́не перед очи́ма, при мої́х оча́х).
• Стой на месте, будь на глазах – стій на мі́сці, будь на о́ча́х.
• У меня не то на уме – в ме́не не те на ду́мці.
• На небе и на земле – на не́бі і на землі́.
• На небосклоне – на о́брії.
• На Севере, на Востоке, на Кавказе – на Пі́вночі, на Схо́ді, на Кавка́зі.
• Города, лежащие на Днепре – міста́, що лежа́ть (по)над Дніпро́м.
• На берегу озера – на бе́резі (над бе́регом) о́зера.
• На дне бутылки – на дні пля́шки.
• На всех углах улиц – на (по) всіх ріжка́х ву́лиць.
• На каждом шагу – на ко́жному ступені́ (кро́ці); де ступну́ (ступне́ш и т. п.).
• Быть на обеде, на ужине, на балу у кого – на обі́ді, вече́рі, на ба́лі у ко́го бу́ти. [На обі́ді в йо́го був (Сл. Гр.)].
• Быть, купить что на базаре, на ярмарке – бу́ти, купи́ти що на (у) база́рі, у (на) я́рмарку.
• Жить на конце улицы – жи́ти (сиді́ти) на (в) кінці́ ву́лиці.
• Мы живём на конце села – ми сидимо́ кіне́ць села́ (на край села́).
• Я живу на улице Ленина – я живу́ на ву́лиці Ле́ніна.
• На ней было бархатное платье – на їй було́ оксами́тове вбра́ння, вона́ була́ в оксами́товому вбра́нні.
• Вся работа на мне, на моей обязанности – уся́ робо́та на мені́ (на мої́й голові́, за мно́ю). [Свекру́ха ті́льки піч ви́топить, а то вся робо́та за мно́ю (Черніг.)].
• На вас есть должок – за ва́ми невели́чкий борг.
• Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике – стережі́ться цих люде́й: це шахра́й на шахрає́ві (це самі́ шахраї́).
• На его месте – на його́ мі́сці, бу́вши їм.
• Быть женатым на ком – бу́ти жона́тим (одру́женим) з ким, держа́ти кого́.
• Основываться на законе – спира́тися на зако́ні (на пра́ві и на зако́н, на пра́во), ґрунтува́тися на зако́ні (на пра́ві).
• Он на этом помешался – він на цьо́му збожево́лі́в.
• Спасибо и на этом – дя́кую (дя́куємо) і за це.
• Резать на меди – різьби́ти (вирі́зувати, ри́ти) на мі́ді.
• Писать на бумаге – писа́ти на папе́рі.
• Держаться. плавать на воде, на поверхности воды – держа́тися, пла́вати на воді́ (поверх води́, на по́верха́х).
• Переправиться через реку на пароме, на лодке – перепра́витися (переве́зтися) через рі́чку пороно́м (на пороні́), човно́м (у човні́).
• Ехать на лошадях – ї́хати кі́ньми, (верхом) ї́хати (ве́рхи) на ко́нях.
• Ехать на почтовых – ї́хати пошта́рськими (кі́ньми), ї́хати по́штою (пошта́ркою).
• Я еду на своих лошадях – я ї́ду свої́ми кі́ньми.
• Плыть на парусах, на вёслах – пли́сти під вітри́лами, на ве́слах.
• Драться на шпагах – би́тися на шпа́дах.
• Передать на словах – переказа́ти на слова́х (слове́сно).
• Играть, заиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) – гра́ти, загра́ти на що и на чо́му (напр. на скри́пку и на скри́пці, на роя́лі). [Дай загра́ю я на ду́дку, а то давно́ вже грав (Драг.). На банду́рці виграва́є: «Ли́хо жи́ти в сві́ті» (ЗОЮР I)].
• Ходить на костылях – ходи́ти на ми́лицях (з ключка́ми).
• Пальто на вате, на шёлковой подкладке – пальто́ на ва́ті, на шовко́вій пі́дбивці.
• Карета на лежачих рессорах – каре́та на лежа́чих ресо́рах.
• На ходу, на лету, на скаку – на ходу́, на ле[ьо]ту́, на скаку́.
• Телега тяжела на ходу – віз важки́й на ходу́ и до хо́ду.
• На коленях, см. Коле́но 1.
• На цыпочках, см. Цы́почки.
• На четвереньках, см. Четвере́ньки.
• На корточках, см. Ко́рточки.
• Компания на акциях – акці́йне товари́ство;
б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) – на чо́му.
• Быть на службе – бу́ти (перебува́ти) на слу́жбі (на поса́ді).
• Стоять на часах – бу́ти на ва́рті (на ча́тах).
• На побегушках, см. Побегу́шки.
• На смертном одре – на (при) смерте́льній посте́лі, на бо́жій доро́зі, відхо́дячи сві́ту сього́;
в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) – на чо́му.
• На этой, на прошедшей неделе – на цьо́му (на цім) ти́жні, на то́му (на мину́лому, на тім, на мину́лім) ти́жні и цього́ ти́жня, того́ (мину́лого) ти́жня. [На тім ти́жні зро́блю (Липовеч.)].
• На днях – ци́ми дня́ми.
• На святках – свя́тками.
• На досуге – на дозві́ллі.
• На от’езде – на від’ї́зді, від’ї́здячи.
• Жениться на тридцатом году – ожени́тися на тридця́тому ро́ці;
3) (в сложных словах) на, у, про, ви.
• На жёстком матраце не долго належишь – на твердо́му матра́ці не до́вго вле́жиш (ви́лежиш).
• С голодным желудком не долго наработаешь – з голо́дним шлу́нком не до́вго проро́биш (ви́робиш).
II. На –
1) (мн. на́те), глаг. нрч. – (ось) на́! (ось) на́те! ось ма́єш! ось ма́єте! ось візьми́! ось візьмі́ть! (с вин. п.). [На́ тобі́ паляни́цю, на́ тобі́ й дру́гу! (Звин.). На́те-ж вам і ні́ж (ножа́)! (Київ). На́, їж! (Київщ.)].
• На́, это тебе на водку – ось на́, це тобі́ на горі́лку.
• На́, возьми! – на, візьми́! ось візьми́! ось ма́єш!
• На́, отнеси это письмо на почту – (ось) на́, віднеси́ цього́ листа́ (цей лист) на по́шту;
2) междом. – о! диви́! диві́ть! [Диві́ть! Як дити́на примі́чає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! – о (оце́ тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! – от тобі́ й ма́єш! ото́ ма́єш! от тобі́ й на! (поговорка) от(т)ака́ лови́ся! [За пра́вду б’ють, за брехню́ ві́ри не даю́ть, – оттака́ лови́ся! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! – диви́ ти (ось тобі́ й на́), чого́ нако́їв!
На́-ка – на́ лиш (лише́нь, бо), ану́ на.
Ни на есть, см. Ни 1 б.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Повивальник, повивальщик, повивальщица, повивалка – повивач, сповивач, повитуха, сповитуха.
[Як появився Котляревський із своїм Енеєм, усі зареготали щиро, що який то справді чудний той простий люд український, од котрого ми, дякуючи деяким старосвітським добродіям, одрізнились. Зареготали, і той регіт був — найстрашніша проба нашому писаному слову українському. То було всеодно, як родиться дитина серед п’яних баб, та ще й сама сповитуха вп’ється. Коли витримає бідолашнє немовлятко перше безумне привітання на божому світі, то то буде ознака, що вродилось воно собі живучим аж надто. Вже такої страшної проби пізніше йому й не трапиться. Тим реготом над „Енеїдою” трохи не згубили самі земляки свого ж новонародженого слова (П.Куліш). Баба-повитуха в чистій сорочці, в білій чистенькій намітці, командувала молодицями, неначе генерал москалями (І.Нечуй-Левицький). Тут як не вихопиться дядько Тарас: —  А по-вашому, по-оно-о-му, вишепоіменованому, не по без-воз-мез-дно у французів бла-го-прі-об-ре-тє-н-ному, а по істинно по-расєйському як буде «акушерка»? По-нашому «повитуха», а по-вашому як? Тьотя Мотя: — Акушерка (М.Куліш)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

На, пред. –
1) (с винительным падежом на вопрос: куда? на кого? на что? на сколько? как?) на; (часто вместо: для, на) про. [Не про вас пи́сано. Про случа́й];
2) (с винительным падежом для указания времени на вопрос „когда“ часто предлог опускается). На другой день – дру́гого дня;
3) (с предложным падежом на вопрос: где? на ком? на чем?) на;
4) (с предложным падежом для указания времени на вопрос „когда“ часто передается без предлога). На прошлой неделе – мину́лого ти́жня. На этих днях – ци́ми дня́ми;
5) до. Он мастер на все руки – він до всьо́го зда́тний.
На, межд. – на!
На время – на час.
Цыпочки, на цыпочках, нар. – навшпи́ньки, навшпи́нячки.
Четвереньки; на четвереньках – ра́чки.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Взъесться на кого – завзятися, заповзятися на кого.
Ехать на чем – їхати чим (кіньми, автом, саньми тощо). Ехать быстро на лошадях – бігти кіньми. Ехать медленно – їхати повільно; тюпати; плуганитися. Ехать верхом – їхати (бігти) верхи; бігти конем. Ехать галопом – бігти учвал, чвалом; чвалувати. Ехать рысью – їхати тюпки, тюпцем. Ехать шагом – їхати ходою, ступою. Ехать в гору – їхати на, під гору. Ехать в направлении к чему – прямувати до чого. Ехать по (степи) – їхати чим (степом). Ехать по железной дороге – їхати залізницею. Ехать по морю – пливти морем.
Несмотря на то, что – хоч; дарма що; не вважаючи на те, що.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Лежание на боку (судна) – лежа́ння бо́ком.
На парах – під па́рою.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

на холоду́ на хо́лоді, нази́мно

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

На: на вид – з вигляду; на глаз – на око; на днях – цими днями; на запас – про запа́с; на предмет получения – щоб оде́ржати; на разработке (торфа) – на добува́нні; на хранение – до схо́ву.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

На чорта? Чорт ли в нем? На кой чорт? —
1. На чорта.
2. На кий чорт.
3. На кий ляд.
Беда на беде (едет), бедою погоняет. —
1. Біда, та й за біду зачепилася.
2. Одна біда тягне за собою і другу.
3. Одна біда - не біда; от коли дві або три разом біди.
4. Біда за біду чіпляється - як у ланцюзі кільце за кільце.
5. Біда біду перебуде - одна згине, десять буде.
6. Не то біда, що плаче, а то біда, що скаче.
7. Не йде на ум ні їда, ні вода, коли перед очима біда.
Бог-то Бог, да сам не будь плох. Див. На Бога надейся, а сам не плошай. —
1. Боже поможи, а сам не лежи.
Будет и на нашей улице праздник. Див. И на нашей улице будет праздник.Бухнул в колокол, не глянувши в святцы. —
1. У городі бузина, а в Києві дядько.
2. Віщував календар, та в помийницю впав.
3. Поспішився поперед батька на шибеницю.
4. Сиділа баба на печі, та й каже: але.
Видно, так на роду написано. Див. Кому на роду написано. —
1. Видко, що на роду так написано.
2. Лиха конем не об’їхати.
3. Не було добра зроду, не буде й до гробу.
4. Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду.
5. Що кому написано на роду, того і конем не об’їдеш.
В наш огород и каменья бросают. Див. Острят на меня зубы.В одном кармане вошь на аркане, в другом блоха на цепи. —
1. Сам голий, а сорочка за пазухою.
2. Ні ножа, ні образа - ні зарізатись, ні помолитись.
3. Багатий: маю дві стодоли; в одній мак, а в другій так.
4. Багатий на лати та на дрібні сльози.
5. Такі убогі, що землю держалном міряють, а худобу - ложкою.
Вор на воре сидит и вором погоняет. —
1. Злодій на злодію їде й злодієм поганяє.
2. Купив, та насилу втік.
3. Руками дивиться, а очима лапа.
Все на свете к лучшему. Что ни делается - все к лучшему. Див. Перемелется - мука будет. —
1. Що Бог дає, то все к луччому.
2. Що Бог не робить, то все на лучче.
Всяк молодец на свой образец. —
1. Хто до кого - а я до Параски.
2. Не буде з пса солонина.
3. Хто з ступою - а я з товкачем.
4. Час часу рознь - і чоловік чоловіку.
5. Народ, як товар у череді -усякого є.
6. Кінь коневі не рівний.
7. Що село - то й піп.
8. Що вісь - то иншая піснь.
Вывести на чистую воду. —
1. Вивести на сухеньке.
2. Брехня покажеться.
3. Правда, як олива, наверх вийде.
4. Вийде наверх, як олива на воді.
5. Брехнею не виберешся.
6. Не ми, так люди знають.
Глаза на мокром месте. —
1. Кисне, як кваша.
2. Тонкослізка.
3. На кулаку сльози тре.
Голодной куме хлеб на уме (укр.). —
1. Кому що, а курці просо. 2, Голодній курці просо на думці.
3. Нашій кумі все просо на умі.
4. Голодному хліб на думці (на гадці).
5. Хто про що, а я про Параску.
6. Голод усього навчить.
Голь на выдумки хитра. —
1. Пішла голота на вигадки.
2. Підвів під пень кашлять.
3. Продав кота в торбі.
4. Під'їхав його так, що тільки ушами стрепенув.
5. Накадив йому під ніс.
Лихого справить заступ та лопата.Грех да беда на кого не живет. —
1. Де люди, там і лихо.
2. Лиха не шукай, воно само тебе знайде.
3. Лихо приключки шукає.
Гром не грянет, мужик не перекрестится. Див. На охоту идти - собак кормить. —
1. Коли сіно в стозі, то забудь о Бозі.
2. Як дитя не плаче, у матери думки нема.
Десятая вода на киселе. —
1. Десята шкурка на киселі.
2. Пень горів, а він руки нагрів, та й став йому дядьком.
Достанется на орехи. Див. Будешь знать Кузькину мать. —
1. Як дам тобі, то й ногами вкриєшся.
2. Почастую тим чаєм, що ворота підпирають.
3. Дістанеться на горіхи (на кабачки).
4. Освячу я йому воду в три батоги.
Едешь на неделю, хлеба бери на месяц. —
1. Їдеш на один день, а хліба бери на тиждень.
2. Хоч їду в гостину, та беру хліба у торбину.
Задали памятку, что до новых веников не забудет. Ему досталось на орехи. Будет он меня помнить. —
1. Тямитиме (пам'ятатиме) до нових віників і до судної дошки, покіль аж пороху на очі насиплють.
2. Буде він тямив, доки буде жив.
3. Буде знати сьому масляну.
4. Амінь тобі буде.
За ушко да на солнышко. —
1. За вухо на сухе.
И на нашей улице будет праздник. Див. Будет и на нашей улице праздник. —
1. Буде й на нашому тижню свято.
2. Колись і на моїм подвір’ї буде болото (худоба, а од неї і гній).
3. Колись і в моє віконце засвітить сонце.
4. Колись і на нас сонечко гляне.
5. Діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині.
И на солнце есть пятна. —
1. Нема нічого без але.
2. Кривого дерева в лісі найбільше.
3. Нема такого дерева, щоб на ньому птиця не сідала.
4. Нема чоловіка без вади.
Как Бог на душу положит. —
1. Кат зна як робить.
2. Так-сяк на косяк, не по-людськи.
3. Зробив людям на сміх.
4. Зробив аби-як, як казав дяк.
Как гром с ясного неба. Див. Как снег на голову. —
1. В погоду грім часом ударить.
Как снег на голову. Див. Как гром с ясного неба. —
1. Напав, як сніг на голову.
2. Накрив мокрим рядном.
Как собака на сене лежит: сама не ест и другому не дает. —
1. Лежить собака на стерні - і сама не буде їсти, і другому не дасть.
2. Ані нам, ані вам.
3. І сам не гам, і другому не дам.
Собака на сене лежит, сама не ест и другим не дает. Див. Как собака на сене лежит...Как у Христа за пазухой. —
1. Життя їм, як у Христа за пазухою.
2. Як у Бога за дверима.
3. Як у батька за пазухою.
4. Як пампух в олії.
5. Упав у гаразд, як муха в сметану.
Камень на камне не оставлю. —
1. До камня зруйнувати.
2. На канцур’я побити.
3. У щент потрощити.
4. До цурки побити.
Кому на роду написано. Див Видно, так на роду написано. —
1. Кому як на роду написано.
2. Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом.
3. Така вже планида надійшла.
4. Така година надійшла.
Косится, как среда на пятницу. —
1. Скрививсь, як середа на п’ятницю.
Кто в море не бывал, тот и горя не видал. Кто нужды не видал, и счастья не знает. Кто на войне не бывал, тот припадкою (в припадку) воды не пивал. —
1. Хто великого не бачив, той і малому дивується.
2. Хто новини не бачив, той і ветоші рад.
На бедного Макара и шишки валятся. —
1. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть.
2. У сусіда дочок сім, то й доля всім: у мене одна й тій долі нема.
3. Як вели ведмедя до меду, то вуха урвали; а як тягнули од меду, то урвали й хвіст.
На безрыбье и рак рыба. В лесу и медведь архимандрит. За неимением гербовой, пишут и на простой. —
1. В степу й хрущ м’ясо.
2. На безлюдді й дяк чоловік.
3. На безвідді (на безлюдді) й рак риба.
4. На безриб’ї і рак риба, на безлюдді й Хома чоловік.
5. Коли нема пшона, давайте круту варить.
6. Під лихий час і кум за собаку.
На Бога надейся, а сам не плошай. Див. Бог-то Бог, да сам не будь плох. —
1. На Бога складайся, розуму ж тримайся.
2. Бога взивай, а руки прикладай.
3. Богу молись, а сам стережись.
4. Богу молись, а до берега гребись.
5. Людей слухай, а свій розум май.
6. Не вважай на врожай, жито сій, то хліб буде.
7. Умирать готуйся, а хліб паши.
8. Надія в Бозі, коли хліб у стозі.
На брюхе шелк, а в брюхе щелк. —
1. На пану шовчок, а в животі щовчок; а в мене хоч свита, та душа сита.
На вкус и на цвет товарища нет. —
1. Той хоче гарбузів, а той гурків.
2. Хто до кого - а я до Параски.
На воде вилами писано. —
1. Це ще вилами писано, а граблями скороджено.
2. Не все тому правда, що в пісні співають.
На воре шапка горит. —
1. На злодію шапка горить (а він собі: хвать за голову).
2. Хто порося вкрав, у того в ушах пищить.
На всех зверей похожа. Красавица - все лошади пугаются. —
1. Як вигляне в окно, то три дні собаки брешуть, а одна придивилась, то й сказилась.
На всякое хотенье есть терпенье. —
1. Як кортить, то й Бог простить.
2. Треба розумом надточити, де сила не візьме. 3.Є сало, та не для кота.
4. Наставляй ширше, а то, бач, нікуди сипать.
На всякое чиханье не наздравствуешься. —
1. На всякий чмих не наздоровкаєшся.
2. На кожний гук не обгукаєшся.
На деньгах нет знаку (т.-е. не узнаешь, как или кем они нажиты). —
1. Гроші не пахнуть.
2. Гроші всігди хороші.
3. Грошам лиця немає.
На зеркало неча пенять, коли рожа крива. —
1. Сама в гріхах, як у реп’яхах, а ще й людей судить.
2. Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода.
3. Якого пива наварили, таке й пийте.
4. Зробив петлю на свою голову.
5. Хто каші наварив, той мусить і ззісти.
6. Не бачить сова, яка сама.
7. Мовчи сяка, бо й ти така.
На ловца и зверь бежит. —
1. На стрільця і звір біжить.
2. Багатому й чорт яйце несе.
3. На мельника вода робить.
4. На чумака й дерево похилилося.
5. Кому щастя, тому й півень несеться.
На миру и смерть красна. —
1. У гурті, то й смерть не страшна.
2. Гурт зробить - гурт і ззість.
3. В гурті й куліш з кашею їсться.
4. Громада - великий чоловік.
5. Поздоров, Боже, громаду - а Бог буде аби-коли.
На нет и суда нет. —
1. Чого нема, то й Бог не візьме.
2. З голого, як з святого, не візьмеш нічого.
3. Нема й на сміх.
4. Тут було, вертілося, чорт знає, де ділося.
На охоту идти, собак кормить. —
1. Не тоді хортів годувать, як на влови їхать.
2. Не тоді коня сідлати, як треба сідати.
На свой аршин не меряй. —
1. Хто сам такий, то й на другого кладе знаки.
На то и щука в море, чтоб карась не дремал. —
1. На те щука в морі, щоб карась не дрімав.
2. На те Бог дав голову, щоб посторонок не ссунувся.
3. На те в церкві кілочки, щоб шапки вішать.
На чужой каравай рта не разевай. —
1. На чужий коровай очей не поривай (а свій май).
2. В чуже просо не тич носа.3. Бабина гривня - всім людям дивна.
4. На чуже пшонце укріпцю не приставляй.
5. Чужий кожух не гріє.
6. Завидно, що в когось видно.
7. Як чужими пирогами та свого батька поминать.
8. Не бери, де не положив.
9. Лучче своє личко, як чужий ремінець.
10. Лучче свої воші бити, ніж чужі гроші лічити.
11. Всяк ласий на чужі ковбаси.
На чужой роток не накинешь платок. —
1. На чужий роток не накинеш платок.
2. Чужий рот не хлів - не зачинити.
3. Рот не город - не загородиш.
4. Сріблом ушей не завісиш.
5. Людям язика не зав’яжеш.
Наша горница с Богом не спорница (на дворе тепло - и у нас тепло; на дворе холодно - и у нас холодно). —
1. Наша горниця з Богом не спориться.
2. Наша хата з Богом не спориться: як надворі тепло, то й у нас тепло, як надворі холодно, й у нас холодно.
3. Живеш, як у решеті: відки вітер подме, то повні хати.
4. Там тепло, як у вусі.
Нашла коса на камень. —
1. Добрий та на доброго наскочив: один другому не видасть.
2. Натрапила (наскочила) коса на камінь, та камінь не подається.
3. Наскочив чорт на біса.
4. Наскочив удівець на вдову.
5. Лаяла, лаяла, насилу все село перелаяла.
Не на того наскочил. С чем нагрянул, с тем и отпрянул. —
1. Не дам собі в кашу наплювати.
2. Хоч насподі лежатиму, а в вічі плюватиму.
3. Я з зубами родився.
4. Йому й чорт не брат.
Не хвались, идучи на рать, а хвались, идучи с рати. —
1. Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу.
2. Не кажи гоц, поки не перескочиш.
3. Поки хвалько нахвалиться, будько добудеться.
4. Наперед невода риби не лови.
5. Ще не зловив, а вже скубе.
6. Де той у Бога Великдень, а він уже з крашанками.
7. Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
Ни кола, ни двора. Ни под себя, ни на себя. —
1. Ні кола, ні двора.
2. І кішки в хаті нема.
3. І хліба шматка дасть-Бог.
4. Вони такі убогі, що землю держалном міряють, а худобу - ложкою.
Ну, гуляй на полтину. —
1. Гулять, так гулять: бий, жінко, ціле яйце в борщ.
2. Коли ласувать, то ласувать - бий, жінко, ціле яйце в борщ.
3. Лупи, козак, яйця по цілому на день.
Острят на меня зубы. Див. В наш огород и каменья бросают. —
1. Е, вже на мене зуби гострять.
2. Риє, та й риє на мене.
3. Як почав на мене ямку гнать, як почав, та і вкопав.
4. Часник гризуть на мене (лихе щось у їх на думці проти мене).
5. Він такий на його добрий, що в ложці води утопив би.
Отпусти душу на покаянне. —
1. Згляньтеся.
2. На Бога глянь.
3. Рятуйте хто в Бога вірує.
Отчего казак гладок? Поел да на бок (укр.). —
1. Чому козак не гладок? Попоїв та на бок.
2. Чого козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки.
Попы трутни - живут на плутни. —
1. Піп живе з олтаря, а писар з каламаря.
2. Попа одним обідом не нагодуєш.
3. Як сто кіп, так і піп.
Посади свинью за стол, она и ноги на стол. —
1. Посади свиню за стіл, вона й лапи на стіл.
2. Дозволь собаці лапу на стіл покласти, то він і цілий втеребиться.
3. Пусти пса під стіл, а він дереться на стіл.
4. Куди ти вдерся на стіл з постолами.
5. Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе.
Поспешишь - людей насмешишь. Не спеши на тот свет, там хороших людей нет. —
1. Хто спішить, той людей смішить.
2. Оце, нетерплячка бере.
3. Прудка ріка береги розмиває.
4. Швидка робота, як нагла смерть.
5. На один раз не зітнеш дерева.
6. Це не так швидко, як на мертвого сорочку шить.
7. Поспієш з козами на торг.
8. Помаленьку, бо спину зломиш.
9. Де той у Бога Великдень, а він уже із крашанками.
Похож, как свинья на пятиалтынный. Далеко, как небо от земли. —
1. Прирівняв кішку до собаки.
2. Походила свиня на коня, тільки шерсть не така.
3. Похожий, як свиня на яструба.
4. Далеко, як небо від землі.
5. Та рожа, та не та кожа.
Променял кукушку на ястреба. —
1. Перебиває бики на барани.
2. Проміняв шило на мило (на швайку).
3. Поправився із кулька в рогожку.
4. Поправився з покутя на лаву.
Рвет на себе волос. На стену лезет. Взвыл не своим голосом. —
1. Волосся з голови рвати.
2. Сирової землі хапатись.
С больной головы на здоровую. —
1. Хто б’ється, а в кого чуб болить.
2. За моє жито та мене ж і бито.
3. Нашим салом та по нашій шкурі.
Свой глаз - алмаз. Див. Своя рубашка ближе к телу.С волками жить, по-волчьи выть. Див. Назвался груздем, полезай в кузов. Взялся за гуж, не говори, что не дюж. С кем поведешься, того и на берешься. —
1. Між попами піп, між дяками дяк, між вовками вий по-вовчи, між свинями хрюкай по-свинячи.
2. Убрався між ворони, і крякай, як вони.
3. Не бери заліза в руки, поки на нього не плюнеш.
4. Куди віє вітер, туди й гілля (люди) гнуться.
5. Хто з псами лягає, той з блохами встає.
6. Тим бочка смердить, чим налита.
Семь пятниц на неделю. —
1. Сім п’ятниць на тиждень.
2. На десяти гілках не вішайся.
3. Де літував, там було й зимувати.
4. І вдома мене не лишай, і в поле не бери.
5. «Мало пирогів» - «Та їж, сучий сину, отам на печі». «Еге, я не хочу. Я думав, що нема».
6. І не вгадаєш (стямишся), відкіль вітер повіє.
7. Або вішайте, або пускайте.
Семья вместе - и душа на месте. —
1. Нема в світі як родина.
2. До свого роду хоч через воду.
Сидеть на екваторе (Флотск. Быть без гроша широта - 00). —
1. На екваторі сидіти.
Смотрит, как баран на новые ворота (укр.). —
1. Дивиться, як теля на нові ворота.
2. Витріщив очі, як козел на нові ворота.
3. Дивиться, як чорт на попа.
С собаками не сыщешь. Див. Днем с огнем не найдешь.Старая погудка на новый лад. —
1. Все один чорт, що собака, що хорт.
2. Ті ж штани, та назад вузлом.
3. Хоч круть-верть, хоч верть-круть.
4. Хоч Абель Кабеля убив, хоч Кабель Абеля - за все благодареніє Господу.
Старого воробья на мякине не проведешь. —
1. Старого горобця на полові не обдуриш.
2. Старого лиса тяжко зловити.
Считать звезды на небе. —
1. Зорі лічиш, а під носом не бачиш.
2. З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
3. Бачить під лісом, а не бачить під носом.
4. За гоню блоху б’є, а під носом ведмідь реве.
У чорта на кулижках (или куличках). —
1. Поки сонце зайде, то й чорт не знайде.
2. Там, де козам роги правлять.
Хоть кол на голове теши. —
1. Хоч йому кіл (клин) на голові теши.
2. Піп своє, а чорт своє.
3. Хоч гавкай на його - нічого не вдієш.
4. Хоч заріж, то не хоче.
5. Хоч камінь на шию та у воду.
6. Хоч стріль йому в очі.
7. Як на пень з’їхав.
8. Хоч вогню до нього прикладай.
Что есть в печи - все на стол мечи. —
1. Пшеничне, гречичне - верни вмісто.
2. Чим хата багата, тим і рада.
Что у трезвого на уме, то у пьяного на языке. —
1. Що в тверезого на умі, то в п’яного на язиці.
2. Не бий, не волочи - у горілці язик намочи - усю правду скаже.
Чужие петухи поют, а на наших типун напал. —
1. Стороною дощик іде, поливає, а на мою роженьку й немає.
2. Його й шило голило, а наша й бритва не бере.
3. Кому й чорт діти колише, а ми й няньки не знайдемо.
(Пришел на) шапочный разбор. —
1. Прийшов по хвилі - вже миски помили.
2. Поліпшало батькові к смерті.
3. Прийшов пізно - аж завізно.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

На — на; На вытянутую руку — на простя́гнуту ру́ку; „На дорогу марш“ — „На шлях руш“; „На катки“ — „на колішню́“; „На лицо (люди)“ — „в ная́вності“; На подколенки — на підколі́ння; „На ремень“ — „на ре́мінь“; На четвереньках — ра́чки.
*Четвереньки, на четвереньках — ра́чки.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

На аво́сь = на уда́чу, на ща́стє, на одча́й, навмання́. – На одчай вробив. — Пустив на одчай. — Пішов навмання.
Благода́рный, на = вдя́чний. С. З. Л. — Должин єсьми все тоє приймовати вдячне. Б. Н. – Чого ми вдячни от них будучи. Ст. Л.
Бобъ, рос. Legumen, Faba = біб. Туре́цкіе бобы́, Phaseolus = квасо́ля. С. Ан. Оста́ть ся на боба́хъ = піймати о́близня, поши́тись у ду́рнї, вхопи́ти ши́лом па́токи. — Разводи́ть бобы́ = баляси точи́ти, тереве́ні пра́вити.
Ви́дный = 1. д. Ви́димый. — На ви́дномъ мѣ́стѣ = на видноцї, на по́хватї. — Багато у його добра на видноцї і під замками. Гр. — Посажу батька та на покутї, а сама сяду та на похватї. н. п. 2. показни́й, огрядни́й, значни́й. С. З. — Показний чоловік. — Дївка молода, здорова, огрядна. Кв.
Вы́носъ = д. Вы́носка 1. — На вы́носъ (про запряжку) = впро́стяж, упро́стяж. — На зустріч нам четвериком упро́стяж.
Дава́ть, ся, дать, ся = дава́ти, ся, да́ти, ся. — Дава́ть въ долгъ = на́бір дава́ти, навіря́ти, боргува́ти. —Шинкарочка мене знає, на три копи навіряє, на чотири прищитає. н. п. — Як станеш усїм боргувати, прийдеть ся сорочку латати. н. пр. — Д. взаймы́ = позича́ти, у пози́чку дава́ти. (Д. Взаёмъ). — Д. въ обрѣ́зъ = ви́давцем дава́ти. — Дать знать = оповісти́ти, звісти́ти, да́ти зві́стку. — Дать доро́гу = зверну́ти, уступи́тись. — Д. на сло́во = на ві́ру да́ти. — Д. кля́тву = заприсягти́сь, поклясти́сь. — Дать друго́й оборо́тъ дѣ́лу = поверну́ти спра́ву. — Д. отче́тъ = зда́ти спра́ву. — Д. отступно́го = одчіпно́го да́ти. — Д. о́чную ста́вку = звести́ віч-на́-віч. — Д. та́ску = прочуха́на да́ти. — Д. тумака́, толчка́ = стусана́ да́ти. — Д. тя́гу, стрекача́, стречка́ = да́ти дра́ла (С. Ш.), дмухну́ти, дремену́ти, чкурну́ти (С. Ш.), пята́ми накива́ти, тя́гу да́ти, дмухача́ да́ти, дмухну́ти дра́ла. — Він взявши торбу, тягу дав. Кот. — Д. себя́ зна́ть, по́мнить = в знаки́, в тямки́, в па́мятку да́ти ся, памятко́вого да́ти, впекти́сь. — Д. залпъ = ви́палити (разом). — Д. всѣмъ = обда́ти. – Д. шпо́ры = сти́снути острога́ми. — Ой як стисне козак Нечай коня острогами. н. п. — Ни дать, ни взя́ть = точнїсїнько, досто́ту. — Дай, да́йте = да́й, те, ке́, те. — Коди не вмів пирога з’їсти, ке його сюди. в. пр. — Кете лиш кресало. К. Ш. — Да́й Богъ, Богъ да́стъ = д. під сл. Богъ.
Держа́ть, ся = держа́ти, ся (С. Аф.), трима́ти, ся (С. Л. Ш.); ма́ти. — Держи з заду, бо упаду. н. пр. — На Бога складай ся, а розуму тримай ся. н. пр. — Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб взяв біду з дому. н. пр. — То така правда, як вона кашляє, а припічка тримаєть ся. н. пр. — До Сьвятого Духа тримай ся кожуха. н. пр. — Маємо тримати тую науку, которую нам подали Сьв. Отцї. Б. П. — Треба все мати про запас, — Держа́ть за замко́мъ = під замко́м держа́ти. — Д. въ па́мяти = памята́ти. — Д. въ та́йнѣ = таїти. — Таїла від Бога, та чортові сказала. н. пр. — Д. пари́ = заклада́ти ся, у закла́д, об закла́д би́ти ся. — Він усе закладав ся, та без штанів і зостав ся. н. пр. — Д. на умѣ́ = ма́ти на ми́слї, на ду́мцї. — Скажи, моє серце, що маєш на мислї. н. п. — Д. постъ = постува́ти, пісникува́ти. С. Л. — Д. себя́ = пово́дитись. С. З. — Він добре поводить ся. — Д. себя́ опря́тно = ходи́ти че́пурно, охай́но. — Не жури ся, моя ненько, ходить Ляшок чепурненько. н. п. — Д. совѣ́тъ = ра́дитись, ра́ду ра́дити, радова́ти. (К. Ч. Р.). — Чи там раду радить, як на Турка стати. К. Ш. — Д. чью́ сто́рону = тягти́ за ко́го ру́ку. — Він за його тягне руку. — Держи́ карма́нъ! = чо́рта з два́, за́втра з мішко́м! — Д. правѣ́е, лѣвѣ́е = бери́, верни́ на пра́во, на лїво, цобе́, цоб! — Д. ухо остро́ = гляди́-но, бережи́сь.
Ку́ры, 2 відм. – куръ = ку́ри, куре́й. – На база́рѣ мно́го куръ = на база́рі бага́то курей. — Стро́ить ку́ры = бі́сики пуска́ти.
На = 1. (на питання: куди, на кого або на що, коли, на скільки, як, де на кому, коли?) — на. — Ой не ходи, Грицю, та на вечерницї. н. п. Не тратьте, куме, сили, спускайтесь на дно. н. пр. Вийду я на гіроньку та білими ніженьками. н. п. — Кив-морг на його! Кв. Що на ноги дибки, на руки дибицї. н. п. Взяти на поруки. — А блїдий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав. К. Ш. На щастя, на здоровя, на новий рік! н. пр. — Круг містечка Берестечка, на, чотири милї мене славні Запорожцї своїм трупом вкрили. К. Ш. Купик на копійку насїння. Нанявсь на місяць. — Казати на памъять. Як на лихо, ще й жінка занедужала. — На горо́дї коло броду барвінок не сходить. К. Ш. – На віку, як на довгій ниві — усього бував. н. пр. На великдень на соломі... дїти грались собі крашанками. К. Ш. На злодїю шапка горить. н. пр. — На тім тижнї. На Миколи, та й нїколи. н. пр. — На всѣ́ ру́ки = до всь́ого, на все зда́тний. — На все здатний — до любощів, до пісень. Б. Г. — На виду́ = на видноцї, на оц́ї, на о́чах. — Поклади батіг на видноцї. — Жени́ться на вдовѣ́ = взя́ти удову́, жени́ти ся з удово́ю, взя́ти шлюб з удово́ю. — Похо́жъ на отца́ = в ба́тька вда́в ся, схо́жий на ба́тька. — Стоя́ть на моли́твѣ = моли́ти ся. 2. про, на, для, за-для. — На слу́чай = про случа́й. — На пра́здникъ, на сме́рть гото́вить = про пра́зник, про смерть. — Шиє сорочку про празник. — Зібрав грошенят про чорний день. — На всїх не настачиш. 3. на! — На, їжі — Вотъ тебѣ́ на! = от тобі́ й на́! от тобі́ й ма́єш, ото ма́єш!
На́земь, на́ землю = до́лї (С. З.), до до́лу (С. Аф. З.), об зе́млю. — Сїдай долї. — Лягай долї на своїй долї. н. пр. — Упасти до долу. С. Аф. — Як прибігла до дому, так і впала до долу. н. п. — Зійди до долу. — Вдарим об землю лихом, журбою. н. п. — На́земь лицо́мъ = до́лїлиць.
На зло́ = на злість. — Зробив на злість йому. — На злість ворогам.
Несмотря́ на... = не вважа́ючи, неди́влячись на...; про те́.
Нога́ = 1. нога́, здр. ні́жка, ні́женька, мн. ноженя́та, ні́жки, ні́женьки. — Быть сь кѣ́мь на коро́ткой ногѣ́ = приятелюва́ти, за панїбра́та бу́ти. — Жить на больш́ой ногѣ́, на широ́кую но́гу = по па́нському жити, на всю́ гу́бу. — Вверхъ нога́ми = до гори́ нога́ми, гори́ніж, сто́рч голово́ю. – Лёгокъ на́ ногу = швидки́й, мото́рний. — Поста́вить на́ ноги = ви́вести в лю́ди. — Протягну́ть но́ги = уме́рти, ду́ба да́ти. — Со всѣхь ногь побѣжа́ть, бро́ситься = що єсть ду́ху, чим ду́жч, на всї за́ставки, прожо́гом побі́гти, ки́нутись. — Упа́сть со всѣ́хь ногъ = простягти́сь. 2. копи́л, копило́, коло́дка. (Д. під сл. Коло́дка 2).
Петро́въ-день = сьвя́то сьв. Ап. Петра́ і Павла́. — Это бы́ло до Петрова́ дня, по́слѣ П. д. = се було́ до Пе́тра, пі́сля Пе́тра. – На Петро́въ день = на Пе́тра. — Петро́въ крестъ, цвѣтъ, рос. Lathraea Squamaria L. = петрі́в хрест, ма́слянки, шпара́говий ряст. — Петро́въ бато́гъ, батоже́къ, рос. Ciehorium Intybus L. = петрі́в баті́г, петро́ві батоги́. С. Ан.
Ско́рый = ско́рий, швидкий (С. Л.), хутки́й (С. З.), прудки́й (С. Л. З.), шпарки́й (С. З.), мото́рний, жва́вий, ско́рен, скоропа́дний, шамки́й (С. Л.), похватний, похопли́вий (С. З.), сквапли́вий. – Швидкої роботи нїхто не хвалить. н. пр. — Гляньте, яка швидка — усіх попередила, усїх перегнала. Кн. — Бог хоч не скорен, та влучен. н. пр. — Бо́лѣе ско́рый = ско́рший, скорі́ший, шви́дчий, пру́дчий. — Оттак швидча справа буде. С. Л. — Са́мый ско́рый = найскорі́ший, найшви́дчий, найшвидчіший і т. д. — Въ ско́ромъ вре́мени = ско́ро, незаба́ром (Д. Вско́рѣ). – На ско́рую ру́ку = на швидку́ ру́ку, по́хапцем.
Снисходи́ть, снизойти́ = схо́дити, зіхо́дити, зійти́ (в низ), низійти́. – С кому́ = потура́ти, попуска́ти. – С. на что́ = пристава́ти, приста́ти.
Ткать, со(на)тка́ть, вы́ткать = тка́ти, зітка́ти, натка́ти, ви́ткати.
Уда́ча = 1. у(в)да́ча (С. Л. Ш.), удака (С. Ш.), ща́стя, тала́н, гара́зд. – На уда́чу = на ща́стя, навмання́, на о́слїп. 2. д. Удале́цъ.
Цѣди́ть, цѣ́живать, на(про)цѣди́ть = 1. точи́ти (С. Ш.), вточи́ти, наточи́ти. — Та піди, хлопку, до пивницї, та вточи ще й пива. н. п. 2. цїди́ти, процїди́ти. — Процїди наливку, а то сама гуща. Цѣле́бный = цїлю́щий (С. Л.), цїлю́чий, сцїлю́щий, го́йний. — Може вернеть ся надїя з тиєю водою, цїлющою, живущою дрібною сльозою. К. Ш.
Щолкъ = д. Щёлкъ. — На брю́хѣ шёлкъ, а въ брю́хѣ щолкъ, н. пр. = д. під сл. Брю́хо.

Запропонуйте свій переклад