Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «название»
Шукати «название» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Назва́ние –
1) (действие) назва́ння́, на(й)менува́ння; накли́кання, напро́шення; скли́кання; срв. Называ́ние;
2) на́зва, на́звище, на́звисько, найме́ння, назва́ння́, (имя) ім’я́ (р. ім’я́, им. мн. імена́), й[і]ме́ння (-ння). [«Со́нце ві́ри» – це поче́сна на́зва (Крим.). (Мо́рова) «Уто́пія» передала́ свою́ на́зву всім поді́бним тво́рам насту́пних вікі́в (Л. Укр.). На́зва (на́звище) села́ (Київщ.). Письме́нство, ва́рте цього́ найме́ння (Рада). Націона́льне найме́ння (Доман.)].
• Под -нием, по -нию – під на́звою, на на́зву.
• Давать, дать -ние – дава́ти, да́ти на́зву (найме́ння и т. п.) кому, чому́, назива́ти, назва́ти, наріка́ти, наректи́ кого́, що. [Даю́ вам ме́ння і назва́ння (Самійл.). Мав зви́чай наріка́ти росі́йський лібералі́зм «мельхіо́ровим» (Крим.)].
• Носить -ние – зва́тися, ма́ти на́зву.
• Получать, получить своё -ние – дістава́ти, діста́ти, здобува́ти, здобу́ти свою́ на́зву (своє́ найме́ння и т. п.), прибира́ти, прибра́ти собі́ на́зву. [Здобула́ від па́на на́звисько «ду́ри несосвіте́нної» (Крим.). Яко́го більш у прозо́вих тво́рах бува́є елеме́нту, котри́й переважа́є, – од то́го вони́ й на́зву собі́ прибира́ють (Рада)].
• Поступок, которому нет -ния – учи́нок; яко́му й на́зви не до[при]бере́ш.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАЗВА́НИЕ, одно́ название ті́льки сла́ва, що;
то́лько одно́ название ті́льки й то́го, що на́зва.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Название – на́зва, -ви, на́звище.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Название – назва. Носить название – зватися; мати назву. По названию, под названием – під назвою.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Название – на́зва.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Название
• Носить название – зватися (називатися); мати назву.
• Одно название (только название) – сама назва (сама тільки назва).
• Получать, получить свое название – діставати, дістати (здобувати, здобути) своє наймення (свою назву, своє назвище, своє назвисько).
• Поступок, которому нет названия – учинок, якому й назви не добереш (не прибереш).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Название – на́зва; без -ния – без на́зви, безіме́нний; носить -ние – зва́тися, ма́ти на́зву; по -нию, под -нием – з на́звою, що зве́ться.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Название — на́зва, -ви.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Назва́ніе = на́зва, на́звище, на́зви́сько (С. З.), іме́ння (С. З.).

Запропонуйте свій переклад