Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «ни»
Шукати «ни» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ни –
1) союз –
а) ні, (экспрессивнее) ані. [Круго́м ні били́ни! (Шевч.). На не́бі нема́ ні зорі́ (Л. Укр.). На си́ньому не́бі ані хмари́ночки (Н.-Лев.)].
• У него ни копейки денег – у йо́го ні ше́ляга (гро́шей), (шутл.) у йо́го ані копія́.
• Ни даже – ні (ані) на́віть. [А що він за це оде́ржував? – Ні на́віть нале́жної поша́ни (Кінець Неволі)].
• Ни души – ні ду́ха (живо́го), ні (живо́ї) душі́, ні люди́ни. [Добіга́ до полони́ни ві́ла… ле́ле бо́же! там нема́ ні ду́ха, ті́льки чо́рна вся трава́ од кро́ви (Л. Укр.). Ні душі́ ні в ві́кнах, ні круг ха́ти не ви́дно (М. Рильськ.). Нігде́ ні живо́ї душі́ (Н.-Лев.). Ні люди́ни круго́м (Остр. Скарбів)].
• На улице ни души – на ву́лиці (а)ні душі́ ((а)ні ду́ха живо́го, нікогі́сінько, (фам.) ані ля́лечки).
• Ни духу (нет) – нічогі́сінько (нема́).
• Ни капли, см. Ка́пля 2.
• Ни крошки, см. I. Кро́шка 1.
• Ни малейшей надежды и т. п. – (ані) найме́ншої наді́ї и т. п.; срв. Мале́йший.
• Ни с места, см. Ме́сто 1.
• Ни слова –
а) ні (ані) сло́ва, (как в рот воды набрал) (а)ні па́ри з уст. [Ні сло́ва не мо́вить, мовчи́ть (Л. Укр.). Вона́-ж ні па́ри з уст – і гля́нула знена́цька (М. Рильськ.)].
• Не произнёс ни слова – ні (і) сло́ва не промо́вив (не ви́мовив), і па́ри з уст не пусти́в. [Ніхто́ й сло́ва не промо́вить (Шевч.)];
б) (молчать!) ні сло́ва!; см. ещё Нигугу́.
• Не говоря ни слова – не мо́влячи й сло́ва.
• Ни боже мой! – далебі́, ні! бігме́, ні!, (и думать нечего) і га́дки (ду́мки) (тако́ї) не ма́й, і ду́мати не гада́й, і ду́мку поки́нь.
• Ни гугу, см. Нигугу́.
• Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть, см. Ничто́ (Ни за что).
• Ни в зуб не знать – нічогі́сінько (ні бе, ні ме) не зна́ти.
• Ни один не – жа́дний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жа́ден) не, (значительно реже) жо́дний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жо́ден) не и (очень редко) ні жа́[о́]дний (ні жа́[о́]ден) не, ні оди́н не; (никто) ніхто́ не; срв. (ниже) Ни единый и см. Оди́н. [Ласка́ве теля́тко дві ма́тки ссе, а лихе́ жа́дної (Номис). З го́рла мого́ не вихо́дить і жа́дного зву́ка (Дніпр. Ч.). Обле́сник жа́ден не знав тебе́ (Грінч.). (Ві́тер) жо́дного села́, хати́нки не мина́є (П. Тичина). Без брехні́ ні жо́ден чолові́к не сва́тався (Квітка). Ніко́ли ні жо́дної душі́ не обі́див (ЗОЮР I). Ні одна́ ще зоря́ не була́ така́ га́рна (Л. Укр.). Ні оди́н співе́ць її́ не всла́вив і ні оди́н мисте́ць не змалюва́в (Л. Укр.)].
• Ни один этого не говорит – ніхто́ (жа́дний, жа́ден) цього́ не ка́же.
• У него много книг, но он не прочёл ни одной – в йо́го (він ма́є) бага́то книжо́к, але́ (та) він не прочита́в жа́дної (ні о́дної, і о́дної).
• Ни единый – жа́дний, жадні́сінький, ні одні́сінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже́ єди́ний. [Всіх перері́зали, не втік ніже́ єди́ний католи́к (Шевч.)].
• Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п., см. Никто́.
• Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п., см. Ничто́.
• Ни за что (на свете), см. Ничто́.
• Ни к чему, нрч., см. Никчему́.
• Ни – ни (при перечислении) – ні – ні, ні – ані, ані – ні, ані – ані, ні (ані) – (а) ніже́. [Ні ба́тька, ні не́ньки: одна́, як та пта́шка в дале́кім краю́ (Шевч.). Ні ру́ху, ні люде́й (М. Рильськ.). Ні бо́га, ні чо́рта (П. Тичина). Як не було́ ще нічо́го: буття́ й небуття́, ні ете́ру, ні не́ба (Л. Укр.). Ні на землі́, ні в пе́клі, ні в раю́ він (Да́нте) не забу́в своє́ї Беатрі́че (Л. Укр.). Він не забу́в його́ (со́нце) ні в те́мряві пону́рій, ані при ха́тньому бага́тті (Л. Укр.). Ані би́тись, ні втекти́ (Рудан.). Ані зу́стрічи, ні про́воду, без мети́ і навмання́ (М. Рильськ.). Не дошкуля́ють тут нас ані А́встер, ні те честолю́бство, ані пропа́сниці лю́ті, ні сме́рти осі́нній ужи́нок (М. Зеров). Ані вста́ти, ані сі́сти (Сл. Гр.). Я ні тро́хи не хо́чу запере́чити ані висо́кої літерату́рної ва́ртости (цих) тво́рів, ані ваги́ їх в істо́рії на́шого літерату́рного ру́ху, ані їх вели́ких за́слуг (Грінч.). Не мина́йте ані ти́тла, ні́же тії́ ко́ми (Шевч.)].
• Ни этот, ни никакой – ні цей і нія́кий.
• Ни он, ни никто – ні він і ніхто́.
• Ни тебе, ни никому – ні тобі́ і ніко́му; ні тобі́, ні кому́.
• Ни да, ни нет, см. Нет 2.
• Ни так, ни сяк – ні так, ні сяк; ні сяк, ні так.
• Ни так, ни сяк, ни этак – ні сяк, ні так, ні о(н)та́к; ні сяк, ні та́кечки (ні онта́кечки).
• Ни тот, ни другой – ні той, ні той.
• Ни туда, ни оттуда – ні туди́, ні зві́дти.
• Ни туда, ни сюда – ні туди́, ні сюди́.
• Ни дать, ни взять какой кто – досто́ту (достеме́нно, достеменні́сінько, існі́сінько, точні́сінько) яки́й хто, і спе́реду й збо́ку яки́й хто, чисті́сінький, достеменні́сінький, існі́сінький, точні́сінький, (вылитый) ви́капаний хто. [У жупа́ні – круго́м па́ні і спе́реду й збо́ку (Шевч.)].
• Ни кожи, ни рожи, см. Ко́жа 1.
• Ни из короба, ни в короб, см. Ко́роб 1.
• Ни рыба, ни мясо, см. Мя́со.
• Ни к селу, ни к городу – ні до ладу́, ні до при́кладу; ні сі́ло, ні впа́ло, (грубо) ні к лі́су, ні к бі́су; ні для на́шої вну́чки, ні для ба́биної су́чки; (некстати) не до ре́чи, недоре́чно; як Пили́п з конопе́ль, як соба́ці п’я́та нога́.
• Ни то, ни сё – ні те, ні се; ні сяко́ї, ні тако́ї; (шутл.) ні те́є, ні оне́є. [Ви така́ ось, – ні те, ні се (Влизько)].
• Ни с того, ни с сего – ні з то́го, ні з сьо́го; ні сі́ло, ні впа́ло; з до́брого ди́ва. [Він ра́птом ні з то́го, ні з сьо́го здрига́вся (М. Хвильов.). А він – ні сі́ло, ні впа́ло – причепи́вся до ме́не (Грінч.). Одного́ ра́зу сей ду́рень їй ка́же так – ні сі́ло, ні впа́ло: «чи ви-б мене́ не одружи́ли?» (Грінч.)].
• Ни за что, ни про что – ні за́ що, ні про́ що; дарма́, ду́рно;
б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч.
• Где ни – хоч де, хоч-би де́, хоч де́-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходи́в, де вже не моли́вся, але́, ви́дно, жа́ден бог не змилосерди́вся (Рудан.)].
• Где бы ни – хоч би де́, хоч де́-б, (изредка) де-б не.
• Где бы вы ни были, я вас найду – хоч-би де́ ви були́, я вас знайду́.
• Где бы то ни было, где ни есть – аби́-де, бу́дь-де, (диал. бу́длі-де), де припаде́, де тра́питься.
• Как ни, как бы ни, как ни попало, см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён – хоч яки́й він розу́мний, хоч яки́й він був розу́мний.
• Как вы ни остерегайтесь – хоч-би я́к ви стерегли́ся (берегли́ся).
• Уж как ни, как бы ни (было), а…, см. Как 2.
• Как бы то ни было – хоч-би (там) я́к, хоч-би (там) що́, бу́дь-як-бу́дь, бу́дь-що-бу́дь. [Бу́дь-що-бу́дь, це́рква мі́сце публі́чне (Франко)].
• Какой ни – хоч яки́й, хоч-би яки́й, хоча́-б яки́й, (изредка) яки́й не.
• Какой бы ни, какой бы то ни было, см. Како́й 2.
• Без какого и т. п. бы то ни было – без бу́дь-яко́го, без нія́кого и т. п. [На́ша боротьба́ про́ти націоналі́зму му́сить бу́ти безумо́вна і без нія́ких застере́жень (М. Скрипн.)].
• Какой ни есть – аби́-яки́й, бу́дь-яки́й, (диал. бу́длі-який), яки́й припаде́, яки́й тра́питься, (раскакой) пере́який.
• Когда ни – хоч коли́, хоч-би коли́, хоч коли́-б, (изредка) коли́ не. [Хоч коли́ приї́ду, до те́бе, тебе́ вдо́ма нема́ (Київ). Коли́ не приї́деш до те́бе, то пуття́ не ба́чиш (Мова)].
• Когда бы ни, см. Когда́ 3.
• Когда бы то ни было – аби́-коли́, бу́дь-коли, (диал. бу́длі-коли), коли́ припаде́, коли́ тра́питься.
• Который бы ни было, см. Кото́рый-нибу́дь.
• Кто ни – хоч хто́, хоч-би хто́, хоч хто́-б, (изредка) хто-б не.
• С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же – з ким (ті́льки) я не говори́в (не розмовля́в), до ко́го не зверта́вся (не вдава́вся), всі відповіда́ли мені́ те са́ме.
• Кто бы ни, кто бы то ни было, см. Кто 3.
• Куда ни – хоч куди́, хоч де́, хоч-би куди́, хоч-би де́, хоч куди́-б и т. п., (изредка) куди́ не, де не; (каким путём) хоч кудо́ю, хоч куди́; хоч-би кудо́ю, хоч-би куди́, (изредка) кудо́ю не, куди́ не. [Хоч куди́-б пішо́в я, всі думки́ – про те́бе (Крим.). Де не піду́ я, всю́ди твій розу́мний лю́бий по́гляд ся́є (Л. Укр.)].
• Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека – хоч-би куди́ пішо́в, хоч-би де́ був, я зустріча́ю цю люди́ну.
• Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло, см. Куда́ 3.
• Сколько ни – хоч скі́льки, хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки не. [Скі́льки літ не пройде́, – під осі́нніми зо́рями умира́тиме в ща́сті пливе́ць (М. Рильськ.)].
• Сколько бы ни – хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки-б не. [Скі́льки-б те́рну на ті́ї вінки́ не стяли́, ще зоста́неться ці́ла дібро́ва (Л. Укр.)].
• Сколько бы то ни было, сколько ни есть – аби́-скільки, бу́дь-скільки, скі́льки є, скі́льки припаде́, скі́льки тра́питься.
• Что ни – хоч що́, хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що не.
• Что ни сделает, всё неудачно – хоч що́ зро́бить (хоч-би що́ зроби́в), усе́ невда́ло.
• Кто что ни говори – хоч-би хто́ що каза́в.
• Что он ни говорил, его не послушали – хоч що́ (вже) він каза́в (говори́в) или чого́ (вже) він не каза́в (не говори́в), його́ не послу́хали.
• Что бы ни – хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що-б не. [Спра́вжніх чуд не бува́є, хоч-би що́ там ви говори́ли (Велз)].
• Что бы то ни было – аби́-що, бу́дь-що, (диал. бу́длі-що), хоч що́, хоч-би що́, що припаде́, що тра́питься.
• Во что бы то ни стало – хоч-би (там) що́, хоч-би що́ там було́, хоч що-бу́дь, бу́дь-що-бу́дь. [По́льський уря́д ухвали́в хоч що-бу́дь поверну́тися «лице́м до мо́ря» (Пр. Правда)].
• Что ни на есть лучший – як-найкра́щий, що-найкра́щий, як-найлі́пший, що-найлі́пший;
2) нрч. – ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2.
• Ни-ни – ні-ні́, аніні́, аніже́. [Ті́льки щоб свої́ зна́ли: щоб нача́льство ні-ні́ (Ледянко). Не руш! аніні́! (Липовеч.). «Із-за Німа́ну ви отрима́ли щось?» – «Нічо́го, аніні́!» (М. Рильськ.). Сиди́ ти́хо! аніже́! (Липовеч.)].
Ни на есть, см. Ни 1 б.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ни –
1) (част.) ні, (усилит.) ані, (устар.) ніже;
2) (союз) ні;
3) (отделяемая часть местоимения) ні:
• без какого бы то ни было – без бу́дь-яко́го, без нія́кого;
• во что бы то ни стало – будь-що-будь, хоч би [там] що; хоч би що (там) було; хай там що; щоб тут що; хоч що-бу́дь; (иногда) на чім би то не стало; чого б то не коштувало, (любой ценой) за всяку (будь-яку) ціну; кров з носа;
• где бы ни… – хоч би де (хоч де б); (изредка) де б не…;
• где бы то ни было, где ни есть – аби́-де, бу́дь-де, (диал. бу́длі-де), де припаде́, де тра́питься;
• где ни… – хоч де, хоч би де (хоч де б); (изредка) де не…;
• как бы то ни было – хоч би [там] як; хоч би [там] що; будь-як-будь; будь-що-будь;
• как вы ни старайтесь – хоч-би я́к ви старались;
• как ни есть – хоч би там як;
• какой ни – хоч яки́й, хоч-би яки́й, хоча́-б яки́й, (изредка) яки́й не;
• какой ни [на] есть – будь-який (абиякий), (диал. бу́длі-який); яки́й припаде́, яки́й тра́питься; хоч і який; який завгодно, перший-ліпший; хоч би там який, який не є; (раскакой) пере́який;
• как он ни умён, как он ни был умён – хоч яки́й він розу́мний, хоч яки́й він був розу́мний;
• когда бы то ни было – аби́коли, бу́дь-коли, (диал. бу́длі-коли), коли́ припаде́, коли́ тра́питься;
• когда ни – хоч коли́, хоч-би коли́, хоч коли́-б, (изредка) коли́ не;
кто бы ни…; что бы ни… – будь-хто (хоч хто, хто б не)…; будь-що (хоч що, що б не)…;
• кто ни – хоч хто́, хоч-би хто́, хоч хто́-б, (изредка) хто-б не;
• кто что ни говори – хоч-би хто́ що каза́в;
• куда (как) ни кинь — всё клин – куди кинь — усе клин (Пр.); куди кинь, то все клин (а все наверх дірою) (Пр.); як не мостися, а все мулько (Пр.); сюди гаряче, і туди боляче (Пр.); сюди кинь, туди кинь, то все голим на п’яти (Пр.);
• куда ни – хоч куди́, хоч де́, хоч-би куди́, хоч-би де́, хоч куди́-б, (изредка) куди́ не, де не; (каким путём) хоч кудо́ю, хоч куди́; хоч-би кудо́ю, хоч-би куди́, (изредка) кудо́ю не, куди́ не;
• куда ни пойду… – хоч-би куди́ пішо́в…;
• на небе ни облачка – на небі ані хмаринки;
• ни даже – ні (ані) на́віть;
• ни души – ні [живо́ї] душі́, ні ду́ха [живо́го], ні люди́ни;
• ни копейки денег – ні копійки, ні ше́ляга (гро́шей), (шутл., давн.) ані копія́;
• на улице ни души – на ву́лиці ані (ні) душі́ (ані (ні) ду́ха живо́го, нікогі́сінько, (фамил.) ані ля́лечки);
• не говоря ни слова – не мо́влячи й сло́ва;
• не произнёс ни слова – ні (і) сло́ва не промо́вив (не ви́мовив), і па́ри з уст не пусти́в;
• ни боже мой! – далебі́, ні! бігме́, ні!, (и думать нечего) і га́дки (ду́мки) (тако́ї) не ма́й, і ду́мати не гада́й, і ду́мку поки́нь;
• ни в зуб не знать – нічогі́сінько (ні бе, ні ме) не зна́ти;
• ни в какую – хоч ріж (кого), ані руш [не хоче], нізащо;
• ни во что не ставить кого, что – ні за що мати (за ніщо мати) кого, що; не поважа́ти, не шанува́ти кого́; (иногда образн. разг.) мати кого за устілку;
• ни в чём, ни на чё́м, ни во что́, ни на что́ – ні в чо́му (чі́м), (реже) в нічо́му, ні на чо́му (чі́м), (реже) на нічо́му, ні в що́, ні на що́;
• ни грамма – ні зернини, ні крихти, ні грама;
• ни гугу – анічичирк (нічичирк); ані (ні) пари з уст, ані мур-мур;
• ни дать, ни взять (разг.) – (как прил.) викапаний (достеменний, достотний, нестеменний, нестеменнісінький); (как нар.) достоту (достеменно, нестеменно), ні втять, ні взять;
• ни дать, ни взять какой кто – досто́ту (достеме́нно, достеменні́сінько, існі́сінько, точні́сінько) яки́й хто, і спе́реду й збо́ку яки́й хто, чисті́сінький, достеменні́сінький, існі́сінький, точні́сінький, (вылитый) ви́капаний хто;
• ни духу (нет) – нічогі́сінько (нема́);
• ни единый – жодний (жоден, жоднісінький); (лок.) жадний, жаден, жаднісінький; ні один (ні однісінький), (устар., шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний; ни за грош;
• ни за понюшку табаку – ні за цапову душу; ні за понюх табаки;
• ни за что [на свете] – нізащо [в світі]; ніколи в світі; зроду; зроду-звіку (зроду-віку); (никак) нія́к;
• ни за что, ни про что – ні за що, ні про що; дарма; дурне;
• ни из короба, ни в короб – ані з коша, ані в кіш (Пр.); ні сюди, ні туди (Пр.);
• ни кожи, ни рожи – ні з очей, ні з плечей (Пр.); гарна, як свиня в дощ (Пр.), (груб.) ні ґедзла, ні гризла;
• ни к селу, ни к городу – ні до ладу́, ні до при́кладу; ні сі́ло, ні впа́ло (пало); ні в тин, ні в ворота), (грубо) ні к лі́су, ні к бі́су; ні для на́шої вну́чки, ні для ба́биної су́чки; (некстати) [і геть-то] не до ре́чі, недоре́чно; як Пили́п з конопе́ль, як соба́ці п’я́та нога́;
• ни к чему – ні до чого; ні на що, ні на віщо;
• ни к чему не способен – ні на що (ні на віщо, ні до чого) не здатний, (образн.) не вміє й шила загострити;
• ни малейшей надежды нет – [ані] найме́ншої наді́ї нема;
• ни один этого не говорит – ніхто́ (жодний, жоден, (лок.) жа́дний, жа́ден) цього́ не ка́же;
• ни… ни (при перечислении) – ні … ні, ні … ані, ані … ні, ані … ані, ні (ані) … ніже́; ни-ни;
• ни-ни-ни (разг.) – ні-ні; аніже́; аніні́; ні-ні-ні;
• ни один не – жо́дний (жо́ден), (лок.) жа́дний (жа́ден) не, (очень редко) ні жо́дний (жа́дний), ні оди́н не; (никто) ніхто́ не;
• ни он, ни никто – ні він і ніхто́;
• ни от кого – ні від кого;
• ни пикни! (разг.) – ні писни!;
• ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, у жодному, у жоднім) разі; нізащо [в світі];
• ни под себя, ни на себя – ані печі, ані лави (Пр.); ні плуга, ні ріллі (Пр.);
• ни рыба ни мясо – ні риба ні м’ясо [а щось наче гриб] (Пр.); ні пес ні баран (Пр.); ні жук ні жаба (Пр.); ні вогню, ні полум’я — тільки дим (Пр.); ні брат ні сват (Пр.); ні швець, ні жнець, ні чортзна-що (Пр.); ні швець, ні жнець, ні в (на) дуду грець (Пр.);
• ни с кем (чем) – ні з ким (чим);
• ни слова – а) ні (ані) сло́ва, (как в рот воды набрал) ні (ані) па́ри з уст; б) (молчать!) ні сло́ва!;
• ни с места – ані руш; ані (ні) з місця; ні кроку далі;
• ни с того ни с сего – ні з сього ні з того; ні сіло ні впало (пало); з доброго дива; дурнісінько, гарма-дарма;
• ни так, ни сяк – ні так, ні сяк; ні сяк, ні так;
• ни так, ни сяк, ни этак – ні сяк, ні так, ні ота́к (онта́к); ні сяк, ні та́кечки (ні онта́кечки);
• ни тебе, ни никому – ні тобі́ і ніко́му; ні тобі́, ні кому́;
• ни то ни сё;ни два ни полтора – ні се ні те; ні сякої ні такої; (шутл.) ні теє ні онеє; ні до чобота на закаблук, ні до черевика на рант; ні риба ні м’ясо; ні рак ні риба; ні сич ні сова;
• ни тот, ни другой – ні той, ні той; ні той, ані (ні) другий;
• ни туда, ни оттуда – ні туди́, ні зві́дти;
• ни туда, ни сюда – ні туди́, ні сюди́;
• ни этот, ни никакой – ні цей і нія́кий;
• остаться ни при чё́м, ни с че́м – зоста́тися ні при чо́му (чі́м), зоста́тися ні з чи́м, (в дураках) опини́тися в ду́рнях, поши́тися в ду́рні, о́близня пійма́ти (з’ї́сти), (шутл.) вхопи́ти ши́лом па́токи;
• с кем ни говорил, к кому ни обращался… – хоч з ким би я говорив, хоч би до кого звертався, з ким (ті́льки) я не говори́в (не розмовля́в), до ко́го не зверта́вся (не вдава́вся)…;
• сколько бы ни – хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки-б не;
• сколько бы то ни было, сколько ни есть – аби́-скільки, бу́дь-скільки, скі́льки є, скі́льки припаде́, скі́льки тра́питься;
• сколько ни – хоч скі́льки, хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки не;
• что бы ни – хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що-б не;
• что бы то ни было – аби́-що, бу́дь-що, (диал. бу́длі-що), хоч що́, хоч-би що́, що припаде́, що тра́питься;
• что ни – хоч що́, хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що не;
• что ни год – рік у рік; щорік (що не рік);
• что ни на есть лучший – якнайкра́щий, щонайкра́щий, якнайлі́пший, щонайлі́пший;
• что ни [на] есть лучший, что ни [на] есть худший… – щонайкращий (якнайкращий), щонайліпший (якнайліпший); щонайгірший (якнайгірший)…;
• что ни сделает… – хоч що́ зро́бить (хоч-би що́ зроби́в)…;
• что он ни говорил, его не послушали – хоч що́ (вже) він каза́в (говори́в); чого́ (вже) він не каза́в (не говори́в), його́ не послу́хали.
[Круго́м ні били́ни! (Т.Шевченко). Ніхто́ й сло́ва не промо́вить (Т.Шевченко). На не́бі нема́ ні зорі́ (Л.Українка). На си́ньому не́бі ані хмари́ночки (І.Нечуй-Левицький). Добіга́ до полони́ни ві́ла… ле́ле Бо́же! там нема́ ні ду́ха, ті́льки чо́рна вся трава́ од кро́ви (Л.Українка). Ні душі́ ні в ві́кнах, ні круг ха́ти не ви́дно (М.Рильський). Ні сло́ва не мо́вить, мовчи́ть (Л.Українка). Вона́-ж ні па́ри з уст — і гля́нула знена́цька (М.Рильський). Нігде́ ні живо́ї душі́ (І.Нечуй.-Левицький). Ласка́ве теля́тко дві ма́тки ссе, а лихе́ жа́дної (Номис). З го́рла мого́ не вихо́дить і жа́дного зву́ка (Дніпрова Чайка). Обле́сник жа́ден не знав тебе́ (Б.Грінченко). … жо́дного села́, хати́нки не мина́є (П.Тичина). Без брехні́ ні жо́ден чолові́к не сва́тався (Квітка). Ні одна́ ще зоря́ не була́ така́ га́рна (Л.Українка). Ні оди́н співе́ць її́ не всла́вив і ні оди́н мисте́ць не змалюва́в (Л.Українка). Всіх перері́зали, не втік ніже́ єди́ний католи́к (Т.Шевченко). Ні ба́тька, ні не́ньки: одна́, як та пта́шка в дале́кім краю́ (Т.Шевченко). Ні ру́ху, ні люде́й (М.Рильський). Як не було́ ще нічо́го: буття́ й небуття́, ні ете́ру, ні не́ба (Л.Українка). Він не забу́в його́ ні в те́мряві пону́рій, ані при ха́тньому бага́тті (Л.Українка). Ані би́тись, ні втекти́ (С.Руданський). Ані зу́стрічи, ні про́воду, без мети́ і навмання́ (М.Рильський). Не дошкуля́ють тут нас ані А́встер, ні те честолю́бство, ані пропа́сниці лю́ті, ні сме́рти осі́нній ужи́нок (М.Зеров). Ані вста́ти, ані сі́сти (Сл. Гр.). Я ні тро́хи не хо́чу запере́чити ані висо́кої літерату́рної ва́ртости тво́рів, ані ваги́ їх в істо́рії на́шого літерату́рного ру́ху, ані їх вели́ких за́слуг (Б.Грінченко). Не мина́йте ані ти́тла, ні́же тії́ ко́ми (Т.Шевченко). У жупа́ні — круго́м па́ні і спе́реду й збо́ку (Т.Шевченко). Він ра́птом ні з то́го, ні з сьо́го здрига́вся (М.Хвильовий). А він — ні сі́ло, ні впа́ло — причепи́вся до ме́не (Б.Грінченко). Одного́ ра́зу сей ду́рень їй ка́же так — ні сі́ло, ні впа́ло: «чи ви-б мене́ не одружи́ли?» (Б.Грінченко). Бу́дь-що-бу́дь, це́рква мі́сце публі́чне (І.Франко). Ви така́ ось, — ні те, ні се (О.Влизько). Коли́ не приї́деш до те́бе, то пуття́ не ба́чиш (Мова). Хоч куди́-б пішо́в я, всі думки́ — про те́бе (А.Кримський). Де не піду́ я, всю́ди твій розу́мний лю́бий по́гляд ся́є (Л.Українка). Скі́льки літ не пройде́, — під осі́нніми зо́рями умира́тиме в ща́сті пливе́ць (М.Рильський). Скі́льки б те́рну на ті́ї вінки́ не стяли́, ще зоста́неться ці́ла дібро́ва (Л.Українка). Не руш! аніні́! (АС). «Із-за Німа́ну ви отрима́ли щось?» — «Нічо́го, аніні́!» (М.Рильський). Сиди́ ти́хо! аніже́! (АС). Як кажуть на моїй Полтавщині, “на хрю вони нам здалися”, коли в ніщо ставлять народ, плюють на його в ім’я якихось кастово-кланових інтересів, себто для ненаситного збагачення (Я.Яременко). — Про лівий фланг то нічого й казать, Самі богатирі — ні втять, ні взять, Окрили блиском зброї кручі скал Загродили щільно перевал (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). Я на посаду йшов, і з посади йду яко наг, яко благ, то й можу з чистим сумлінням (а то ж річ не мала!) сказати: «Голим народився, голими і вмирати: ні зиску, ні втрати» (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Але одвічний ворог згоди і недруг миру, зазнавши такої ганьби… і побачивши, як підігріта ним ворохобня звелася ні на що, надумав іще раз спробувати щастя, зірвавши нову бучу… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І ще скажіть — хто може похвалитись, що забив гвіздка в колесо Фортуни? А певне, що ніхто. До того ж між жіноцьким «так» і «ні» і голки не встромиш, бо нема куди (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Чого не злічите — числа немає в тім, Чого не зважите – не важить та вага, Чого не виб’єте — не варто ні шага (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). До сього діла більше мій пан Дон Кіхот удатен: той — раз-два, усіх упорає і усьому дасть ради, а я, грішним ділом, у сій музиці ні бе, ні ме (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Аррігуччо стояв ні в сих ні в тих, і хотів би щось сказати, та не міг — бачив, що все проти нього обертається (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). До обід на березі й далі на острові не видко було ні ду ші живої, о кого вони могли б помочі собі сподіватися (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). — Я ніби ріс — а добре придивиться, То духом я ні крихти не зміцнів… (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). — Стійте тихо і ні пари з уст, бо тут вам і смерть! (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). — Так, надісь, робив, як тої приказки оддай нищим, а собі ні з чим; людям дай, та й про себе дбай; даруй, та не роздаровуй (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — У нашій газеті не місце виразам на кшталт «маю сподівання», особливо в передовиці. І жодним… — тут він зробив паузу для створення драматичного ефекту, удаючи, що продивляється шпальту. — До речі, «жодний» зазвичай вимагає дієслова в однині. Ми можемо врешті засвоїти ці дві прості істини? (О.Смольницька, перекл. І.Мак’юена). Ні разу не глянули одне одному в очі. Йшли, вдивляючись у спільну ціль (С.Є.Лєц). Хто ні в чому не розбирається, може братися за що завгодно (С.Є.Лєц). — Подумай, кохана, десять років — і жодної сварки! — Знаю, боягузе нещасний!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НИ, ни в каку́ю хоч ріж його́ /мене́ тощо/, аніру́ш (не хо́че);
ни два ни полтора́ ще ні до чо́бота на закаблу́к, ні до череви́ка на рант;
ни за что ни про что фраз. про́сто так;
ни то ни сё ще ні ді́вчи́на ні вдова́, ні пес ні бара́н;
ни бо́льше, ни ме́ньше, а аж [їй приді́лено аж ці́лий абза́ц], како́й ни на есть яки́й не є;
кто бы то ни́ был хай хто бу́де;
во что бы то ни ста́ло хай там що, щоб тут що, кров з но́са.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ни – ні, не, ані.
Ни гу-гу – нічичи́рк, ані теле́нь.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ни
• Во что бы то ни стало – будь-що-будь; хоч би [там] що; хоч би що [там] було; (іноді) на чім би то не стало; чого б то не коштувало; за всяку ціну.
• Где бы ни… – хоч би де (хоч де б); де б не…
• Где ни… – хоч би де (хоч де б); де не…
• Как бы то ни было – хоч би [там] як; хоч би [там] що; будь-як-будь; будь-що-будь.
• Какой ни есть – будь-який (абиякий); який припаде (трапиться); хоч і який; хоч би там який; який не є.
• Когда бы то ни было – будь-коли (абиколи); коли припаде (коли трапиться).
• Кто бы ни…; что бы ни… – будь-хто (хоч хто, хто б не)…; будь-що (хоч що, що б не)…
• Куда (как) ни кинь — всё клин – куди кинь — усе клин. Пр. Куди кинь, то все клин (а все наверх дірою). Пр. Як не мостися, а все мулько. Пр. Сюди гаряче, і туди боляче. Пр. Сюди кинь, туди кинь, то все голим на п’яти. Пр.
• Ни во что не ставить кого, что – ні за що мати (за ніщо мати) кого, що; (іноді образн. розм.) мати кого за устілку.
• Нигугу – (а)нічичирк; (а)ні пари з уст; ані мур-мур.
• Ни дать, ни взять (разг.) – (як прикм.) Викапаний (достеменний, достотний, нестеменний, розм. нестеменнісінький); (як присл.) достоту (достеменно, нестеменно).
• Ни единый – жодний (жоден, жоднісінький); (лок.) жадний, жаден, жаднісінький; ні один (ні однісінький); (застар.) ніже єдиний.
• Ни за грош; ни за понюшку табаку – ні за цапову душу; ні за понюх табаки.
• Ни за что [на свете] – нізащо [в світі]; ніколи в світі; зроду; зроду-[з]віку.
• Ни за что, ни про что – ні за що, ні про що; дарма; дурне.
• Ни из короба, ни в короб – ані з коша, ані в кіш. Пр. Ні сюди, ні туди. Пр.
• Ни кожи, ни рожи – ні з очей, ні з плечей. Пр. Гарна, як свиня в дощ. Пр.
• Ни к селу, ни к городу – ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні (в)пало; ні в тин, ні в ворота; [і геть-то] не до речі; недоречно; як Пилип з конопель; (згруб.) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки.
• Ни к чему – ні до чого; ні на що; ні на віщо.
• Ни к чему не способен – ні на що (ні на віщо, ні до чого) не здатний; (образн.) не вміє й шила загострити.
• Ни-ни; ни-ни-ни (разг.) – ні-ні; аніже; аніні; ні-ні-ні.
• Ни пикни! (разг.) – ні писни!
• Ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, у жодному, у жоднім) разі; нізащо [в світі].
• Ни под себя, ни на себя – ані печі, ані лави. Пр. Ні плуга, ні ріллі. Пр.
• Ни рыба ни мясо – ні риба ні м’ясо [а щось наче гриб]. Пр. Ні пес ні баран. Пр. Ні жук ні жаба. Пр. Ні вогню, ні полум’я тільки дим. Пр. Ні брат ні сват. Пр. Ні швець, ні жнець, ні чортзна-що. Пр. Ні швець, ні жнець, ні в (на) дуду грець. Пр.
• Ни с места – ані руш; (а)ні з місця; ні кроку далі.
• Ни с того ни с сего – ні з сього ні з того; ні сіло ні (в)пало; з доброго дива; дурнісінько; гарма-дарма.
• Ни то ни сё; ни два ни полтора – ні се ні те; ні сякої ні такої; (жарт.) ні теє ні онеє.
• Ни тот, ни другой – ні той, ні той; ні той, (а)ні другий.
• Что ни год – рік у рік; щорік (що не рік).
• Что ни [на] есть лучший, что ни [на] есть худший… – щонайкращий (якнайкращий), щонайліпший (якнайліпший); щонайгірший (якнайгірший)…

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Без Бога ни до порога. —
1. Без Божої волі й волос з голови не спаде.
2. Не родить рілля, але Божа воля.
3. Нам Бога не вчить, як хліб родить.
4. Хто ж у світі знає, що біг гадає.
5. Як Бог дасть, і в печі не замажешся.
Все на свете к лучшему. Что ни делается - все к лучшему. Див. Перемелется - мука будет. —
1. Що Бог дає, то все к луччому.
2. Що Бог не робить, то все на лучче.
Гроша нет за душой. Ни ломаного гроша. Ни слепой полушки. —
1. У його грошей, як у жаби пір’я.
2. Ламаного шеляга нема (не варт).
3. І кішки в хаті нема.
4. Такий убогий, що й кошеняти нічим з запічка виманити.
5. Ні ножа, ні образа: ні зарізаться, ні помолиться.
Житье, что гороху при дороге: кто ни пройдет, тот и скубнет (укр.). —
1. Маюся (живу), як горох при дорозі; хто йде, той скубне (... йде не мине).
2. Живе так, як сорока на тину - хто йде, сполохне.
3. Великий світ, та нема де дітися.
4. Жиє, не жиє - паскудить своїм світом.
5. Життя провадить собаче.
За двумя зайцами погонишься, ни одного не поймаешь. —
1. Хто два зайці гонить, жодного не догонить.
2. За більшим поженись, та й того рішись.
3. Тобі хоч діжу з тістом, та все мало.
4. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести.
Куда ни кинь - все клин. —
1. Сюди кинь, туди кинь, то все голим на п'яти.
2. Куди не кинь, а наверх дірою.
3. Трудно вийти з біди, як каменю з води.
4. Біди ні продати, ні проміняти - і грім біди не заб’є.
Не было ни гроша, да вдруг алтын. —
1. Із грязи у князі.
2. Бог як схоче, то із грязи поставить у князі.
3. Щастя, як трясця, кого схоче, того й нападе.
4. Упав у гаразд, як муха в сметану.
5. Упав у гаразд, як сливка в болото.
6. Упав у добро, як у тісто.
Не ровен час. Всяко бывает. Чего доброго. Див. Чем чорт не шутит.Не родись богатый, а родись счастливый. Не родись ни хорош, ни пригож, родись счастлив. —
1. Грошей багацько на світі, а щастя мало.
2. Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.
3. Що ті й гроші, як чортма нічого в голові.
4. Не родись у платтячку а родись у щастячку.
Ни Богу свечка, ни чорту кочерга. Див. Ни рыба, ни мясо. —
1. З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка.
2. Ні Богові свічка, ні чортові ладан.
3. Не вміє кішці хвоста зав’язати.
4. Молодець, як печений горобець.
5. Ні сюди Микита, ні туди Микита.
Ни в мать, ни в отца, а в прохожего молодца. —
1. Чий бик ні плигав, теля наше.
2. Похожий, як сова на яструба.
3. Та рожа, та не та кожа.
Ни дна, ни покрышки, ни от беды передышки. —
1. О. щоб йому ні дна, ні покришки.
Ни кола, ни двора. Ни под себя, ни на себя. —
1. Ні кола, ні двора.
2. І кішки в хаті нема.
3. І хліба шматка дасть-Бог.
4. Вони такі убогі, що землю держалном міряють, а худобу - ложкою.
Ни отдыху, ни сроку. —
1. Б'ють і плакать не дають.
2. Ніколи й носа втерти.
3. З клопоту болить голова.
4. З клопоту великого подуріли.
5. На всі заставки хватає.
6. Крутиться, як ведмедик у млині (невеличке колесо, що зверху падає на його вода).
Ни рыба, ни мясо. Див. Ни Богу свечка. —
1. Ні риба, ні м'ясо і в раки не годиться.
2. Ні пес, ні баран.
3. Ні брат, ні сват.
4. Ні гріє, ні знобить.
5. Од одного берега одстав, та до другого не пристав.
6. Ні в тин, ні в ворота.
7. Ні швець, ні жнець, ні чорзна що.
Ни с места. Ни тпру, ни ну. —
1. Ні тпру, ні ну.
2. Ні взад, ні вперед.
3. Ні в кут, ні в двері.
4. Ні в тин, ні в ворота.
5. Ні до ліса, ні до біса.
6. Ні сюди, ні туди.
7. Ні к селу, ні к городу.
Что ни город - то норов, что ни деревня - обычай. —
1. Кожний Івась на свій лас.
2. Що хатка, то инша гадка.
3. Що село, то й піп.
4. Що вік, то инший світ.
5. Що вісь, то инша піснь.
6. Що город, то й гонор.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Быкъ = 1. Bostaurus — бик, віл, (ста́дник) – буга́й, (дикий, Bosurus) — тур. С. Аф. З. Ш. — Бугай реве і ведмідь реве, а хто кого дере, сам чорт не розбере. н. пр. — Сидить, як тур у горах. н. пр. — З тобою ходити, як з туром водитись. н. пр. 2. медвідь, о́лень, лось (самцї). 3. д. Бычо́къ 3. 4. Водяно́й быкъ = д. Бу́халень. 5. стовп (мурований для підпори моста). — Быкъ быко́мъ = упе́ртий, як віл. — Ско́лько съ быко́мъ ни би́ть ся, а молока́ отъ него́ не доби́ть ся, н. пр. — з бика́ нї ло́ю, нї молока́. н. пр.
Ду́дочка = д. Дуда́. — Ни поскака́ть, ни попляса́ть, ни въ ду́дочку поигра́ть, н. пр. = нї шве́ць, нї жне́ць, нї в дуду́ ігре́ць. н. пр. — Нї гра́ч, нї помога́ч. н. пр.
Какъ = 1. як, як то. — Ізмерз, як пес, ізмок, як вовк. н. п. — Присохло як на собацї. Кн. — Як се трапилось? — Як то? можете ви тому віри няти. Чайч. 2. коли́, як. — Коли почую, скажу вам. — Какъ бу́дто = бу́цїм, на́че, нена́че, на́че-б, нїби, мов, не мо́в, либо́нь, ма́бу́ть. — Він так буцїм і не чув. — Народ наче його й не чує. Кн. — Нїби на сьвіт народилась, гралась, веселилась. К. Ш. — Неначе писанка, село, зеленим гаєм поросло. К. Ш. — Какъ бишь = я́к бо, я́кось, я́к бак, я́к пак. — Як бо його звати! от і з голови вискочило. Кн. — Як пак він казав ? — Ка́къ бы = д. Какъ бу́дто. — Ка́къ бы не та́къ! = але́ ж бо, та ба́, де́ж пак, чому́ нї, чо́рта з два! – Какъ бы то ни́ было = як би там не було́, будь що будь́, хоч та́к, хоч та́к. — Як би там не було — я завтра піду. — Хоч так, хоч так — він винен. Чайч. — Какъ быть = що роби́ти, дїяти, чини́ти. — Ой сама я не знаю, що робити маю: чи брести, чи плисти — сама не вгадаю. н. п. – Какъ ви́дно = зна́ти, мабу́ть, либо́нь. — Знати, що він не нашого кодла. Кн. — Він мабуть хоче утїкти. — Какъ вдру́гъ = як о́сь, аж о́сь, коли ж це́, коли ра́зом, ра́птом. — Він собі анї гадки, аж ось надходить звістка, що... — Какъ до́лжно = як слїд, як тре́ба, як го́же, годи́ть ся. — Серце-козаче, небоже, чом ти не робиш, як гоже? н. п. — Все справили, як годить ся бути. Кн. — Какъ мо́жно! = хіба́ ж мо́жна, я́к то так, як мо́жна ! — Какъ мно́го = яко́го бага́то. — Какъ нибу́дь = як не́будь, аби́-як, де́-як, сяк-та́к, аби́-то. — Зробив аби-як, та й думає, що гарно. Чайч. — Какъ ни ка́къ = не я́к, аби́ як, сяк-та́к, так чи ся́к. — Какъ наро́чно = як на те́. — Зовсїм нїколи, а тут як на те, ще й друге дїло приспіло. — Какъ попа́ло = аби́ як, як не́будь. — Какъ прійдётся = як при́йдеть ся, як тра́пить ся, до чо́го дійдеть ся. — Какъ слѣ́дуетъ = як слїд, як тре́ба, до ладу́, гара́зд, до́бре. — Какъ ско́ро = ско́ро, як тільки. — Скоро вернув він до дому, зараз зробив. Чайч. — Скоро забезпечено трактатами гряницю, за́раз починають ся втеки... К. Кр. — Ота́ман скоро прочув про се, зараз і послав двох козаків. К. З. о Ю. Р. — Ка́къ-то = 1. я́-кось, я́кось-то. — Зайшов він якось до мене. — Чудно якось дїєть ся між нами. К. Ш. 2. я́к-то, а са́ме. — Багато усяких квіток, як-то: кручені паничі, королїв цьвіт то-що. — Какъ уго́дно = про ме́не, як зна́єте, як завго́дно. — Про мене, робіть, як хочете. — Не ка́къ = здає́ть ся. — Здаєть ся то він іде́. — Ка́къ, такъ? = я́к то? — Та́къ какъ = як, коли́. — Коли ти мінї кажеш, то вже й я не мовчатиму. — Як він так зробив, то нехай йому... — Какъ то́лько = ті́льки що і д. Какъ ско́ро. — Ко́е какъ = аби́ як, як не́будь, я́к так, так-ся́к. — Зробив аби як. — Сяк так на косяк, аби не по людськи. н. пр. — Какъ е́сть = зовсїм, цїлко́м.
Ни = нї, анї; не. — Правдою увесь сьвіт зійдеш, а неправдою анї до порогу. н. пр. — Нї Богові сьвічка, нї чортові кочерга. н. пр. — Анї до ради, анї до звади. н. пр. — Ни съ мѣ́ста! = анї ру́ш! С. Ш. — Ни кро́шки = анї кри́хотки. С. Ш. — Ни за́ что, ни про́ что = нї з́а що, нї про́ що, да́рма, ду́рно. — Ни то́, ни сё = нї се́, нї те́, нїсяко́ї, нї тако́ї (Чайч.). — Ни съ, того́, ни съ сего́ = нї з то́го, нї з сьо́го, з до́брого дива, нї сїло, нї впа́ло (Лев.).
Свѣтъ = 1. сьвіт, сьві́тло; д. Разсвѣ́тъ. — Доки сьвіт сонця. — Не тільки сьвіту, що в вікнї. н. пр. — Вже сьвітла не видно, мабуть усї спать полягали. С. Л. — Свѣтъ издава́ть = сьвіти́ти ся. — До свѣ́ту (на пр. встати, виїхати) — у до́сьвіта, перед сьві́том. — Чѣмъ свѣ́тъ, чуть свѣ́тъ = як сьві́т. – Ни свѣ́тъ, ни заря́ = ду́же ра́но, ще й на сьві́т не благослови́лось. — При дневно́мъ свѣ́тѣ = по виднотї. 2. сьвіт, сьвіт Бо́жий (д. Вселе́нная і Міръ 1.). — Уви́дѣть свѣтъ = на сьвіт народи́тись. — Од твоїх слів я неначе на сьвіт народив ся, неначе мінї сьвіт підняв ся. С. З. — Оста́вить свѣтъ = поки́нути сьвіт, уме́рти. — Свѣтъ мой = д. Свѣ́тикъ. 3. лю́ди, рід людськи́й, сьвіт. — Нема в сьвітї правди. н. пр. — Большо́й свѣтъ = великопа́нство. — Изда́ть въ свѣтъ = надрукува́ти. — На чёмъ свѣтъ руга́ется = ла́єть ся на всї за́ставки.

Запропонуйте свій переклад


Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)