Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «ничто»
Шукати «ничто» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ничто́, мест. – ніщо́, (диал.) нічо́го; (ровно, решительно -то́) аніщо́. [Ніщо́ не діли́ло те́мної но́чи від я́сного дня (Л. Укр.). Ніщо́ не забороня́є ва́шим оча́м виміря́ти їх (степи́) і вздовж і вшир (Мирний). Йому́ нічо́го не ва́дить (Звин.)].
• Это -то́ в сравнении с чем – це ніщо́ про́ти чо́го (порі́внюючи, в порівня́нні з чим).
• Этому -то́ не мешает – цьому́ ніщо́ не заважа́є (не перешкоджа́є, не стої́ть на перешко́ді или на зава́ді, не перебива́є).
• Ему -то́ не удаётся – йому́ не щасти́ть (не талани́ть) ні в чо́му, йому́ ніщо́ не йде в ла́д (до пуття́).
• Обращать, обратить что, кого в -то́ – оберта́ти, оберну́ти що, кого́ в ніщо́ (в ні́вець), поверта́ти (пуска́ти, переверта́ти), поверну́ти (пусти́ти, переверну́ти) що в ні́вець, поверта́ти, поверну́ти кого́ в ніщо́, зво́дити, зве́сти́ що на ні́вець (на ніщо́, ні на́ що), перево́дити, переве́сти́ що на ні́вець; (уничтожать) ни́щити, зни́щити що. [Оберну́вши в ні́вець могу́ще королі́вство (Куліш). Та си́ла, що чолові́ка стопта́ла, у ні́вець оберну́ла (Грінч.). Пан та ні́мець усе́ пове́рнуть у ні́вець (Приказка). Старшина́ хо́че пи́саря у ні́вець поверну́ти (Харківщ.). Час мене́ в ніщо́ пове́рне (Самійл.). Вона́ сті́льки клопота́лася, сті́льки плати́ла, а тепе́р усе́-б то те пусти́ти в ні́вець? (Кониськ.). Всі вели́кі страхи́ переве́рне в ні́вець (Куліш). Життя́ звело́ сті́льки зако́нів на ні́вець (Н. Громада). Ту «по́правку», що міг я йому́ да́ти мої́ми лі́ками, на ні́вець перево́дила тяжка́ пра́ця (Н.-Лев.)].
• За -то (продавать и т. п.) – за ніщо́ (ні за ві́що, за бесценок: за-півда́рма, за так-гро́шей, за так-гро́ші). [Старі́ гро́ші пі́дуть ні за ві́що (Лебединщ.). Пороздава́ла порося́та за так-гро́ші (Борз.)].
• Ничего́ – нічо́го. [«Що хто тобі́ зро́би́в?» – «Ніхто́ нічо́го» (Л. Укр.). Секрета́р нічо́го не ві́дав про сю спра́ву (Кониськ.). Спервові́ку не було́ нічо́го (П. Тичина)].
• Абсолютно, положительно, решительно, ровно, совершенно -го́, -го́ то – нічогі́сінько, (экспрессивнее) анічогі́сінько, (зап., полон.) ніц нічо́го; (ни-ни) аніже́. [Нічогі́сінько не ба́чу! (Н.-Лев.) «Що-ж у нас ста́лося?» – «Нічо́го… анічогі́сінько!» (Грінч.). Це не ма́є анічогі́сінько спі́льного з тим розумі́нням, яко́го… (А. Любч.). Ніц нічо́го не зна́ю! (Брацл.). Не чу́ю аніже́! (Куліш)].
• Всё или -го́ – все або́ нічо́го.
• -го́ не видно, неслышно – нічо́го не ви́дн[к]о (не зна́ти), не чу́ти.
• Нет -го́ выше, лучше и т. п., как…, см. Нет 1.
• Нет -го́ легче, как… – нема́(є) нічо́го ле́гшого, як…
• -го́ подобного – нічо́го поді́бного́ (схо́жого, підхо́жого, тако́го); см. Подо́бный.
• -го́ в мире (на свете) – нічо́го в сві́ті. [Нічо́го в сві́ті не було́ тако́го прекра́сного, як ці дві а́рмії (Кандід)].
• Не иметь -го́ общего с кем, чем – не ма́ти нічо́го спі́льного з ким, з чим.
• Из-за -го́ – (из-за пустяков) за дурни́цю, за нікче́мницю, (из-за выеденного яйца) за ма́сляні ви́шкварки, за ону́чу, (от нечего делать) зні[е]че́в’я. [За ону́чу зби́ли бу́чу (Приказка)].
• Из этого -го́ не вышло – з цьо́го нічо́го не ви́йшло.
• Выходить, выйти в люди из -го́ – вибива́тися, ви́битися в лю́ди з нічо́го.
• -го́ не значит (пустяки) – дарма́, пусте́, дурни́ця. [Мо’ то й не ва́ше, та дарма́, бері́ть уже́ (Сл. Гр.)].
• -го́ не поделаешь – нічо́го не вді́єш; см. Поде́лать 2.
• -го́ не стоит – нічо́го не кошту́є; нічо́го не ва́рт(ий); см. Сто́ить.
• Создать то из -го́ – створи́ти що з нічо́го.
• Ничему́ – нічо́му.
• Ниче́м – нічи́м. [Нічи́м не ви́явив свої́х почутті́в (Велз)].
• Я -че́м не болен – я ні на що́ не хво́рий (не слаби́й, не слабу́ю).
• Он че́м не доволен – він нічи́м (ні з чо́го) не задово́лений.
• Ни в чём, ни на чё́м, ни во что́, ни на что́ и т. п. – ні в чо́му (чі́м) и (реже) в нічо́му, ні на чо́му (чі́м) и (реже) на нічо́му, ні в що́, ні на що́ и т. п. [Це ні на що́ не схо́же (Коцюб.)].
• Ни во что́ не ставить кого – ні за що́ (за ніщо́) ма́ти кого́, не поважа́ти, не шанува́ти кого́.
• Ни за что́ – (ни за какие блага) ні за що́ (в сві́ті), ні за́ що, (ни в коем случае) зро́ду, зро́ду-(з)ві́ку, (никак) нія́к.
• Ни за что́, ни про что́, см. Ни 1а.
• Остаться ни при чё́м, ни с че́м – зоста́тися ні при чо́му (чі́м), зоста́тися ні з чи́м, (в дураках) опини́тися в ду́рнях, поши́тися в ду́рні, о́близня пійма́ти (з’ї́сти), (шутл.) вхопи́ти ши́лом па́токи.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ничто – ніщо́, (диал.) нічо́го, (усилит.) ніщота; (ровно, решительно ничто́) аніщо:
• ему ничто не удаётся – йому́ не щасти́ть (не талани́ть, не форту́нить) ні в чо́му, йому́ ніщо́ не вдає́ться; йому́ ніщо́ не йде в ла́д (до по пуття́);
• за ничто (продавать и т. п.) – за ніщо́ (ні за ві́що), (за бесценок) за-півда́рма, за так-гро́шей, за так-гро́ші);
• ничто иное – (именно это, а не что-нибудь иное) не що (щось) інше (и́нше), (ничто иное) ніщо інше (инше);
• обращать, обратить что, кого в нечто́ – оберта́ти, оберну́ти що, кого́ в ніщо́ (в ні́вець), поверта́ти (пуска́ти, переверта́ти), поверну́ти (пусти́ти, переверну́ти) що в ні́вець, поверта́ти, поверну́ти кого́ в ніщо́, зво́дити, зве́сти́ що на ні́вець (на ніщо́, ні на́ що), перево́дити, переве́сти́ що на ні́вець; (уничтожать) ни́щити, зни́щити що;
• превратиться, обратиться в ничто – обернутися (повернутися, перевернутися, перетворитися) на ніщо (в ніщо);
• считать за ничто кого – ні що (за ніщо) мати кого; не поважати (не шанувати) кого; (иногда образн.) мати кого за устілку;
• этому ничто́ не мешает – цьому́ ніщо́ не заважа́є (не перешкоджа́є, не стої́ть на перешко́ді (на зава́ді), не перебива́є);
• это ничто́ в сравнении с чем – це ніщо́ про́ти чо́го (порі́внюючи, як порівнювати з чим, якщо порівнювати з чим); це ніщо, коли (якщо) рівняти його з чим (до чого).
[Всі вели́кі страхи́ переве́рне в ні́вець (П.Куліш). Ту «по́правку», що міг я йому́ да́ти мої́ми лі́ками, на ні́вець перево́дила тяжка́ пра́ця (І.Нечуй-Левицький). Ніщо́ не діли́ло те́мної но́чи від я́сного дня (Л.Українка). Ніщо́ не забороня́є ва́шим оча́м виміря́ти їх (степи́) і вздовж і вшир (П.Мирний). Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу (П.Мирний). Це ні на що́ не схо́же (М.Коцюбинський).Та си́ла, що чолові́ка стопта́ла, у ні́вець оберну́ла (Б.Грінченко). Пан та ні́мець усе́ пове́рнуть у ні́вець (Пр.). Час мене́ в ніщо́ пове́рне (В.Самійленко). Вона́ сті́льки клопота́лася, сті́льки плати́ла, а тепе́р усе́-б то те пусти́ти в ні́вець? (О.Кониський). Старі́ гро́ші пі́дуть ні за ві́що (АС). Йому́ нічо́го не ва́дить (АС). Пороздава́ла порося́та за так-гро́ші (АС). Мо’ то й не ва́ше, та дарма́, бері́ть уже́ (Сл. Гр.). — І якщо боляче матері розлучатися з дитиною, чоловікові — бути вигнанцем без дому й вогнища, другові — бути в розлуці з другом, то подумайте лишень, як боляче, як щемно має бути бідолашній душі, коли її позбавлять присутності безконечно благого і люблячого Творця, Який покликав цю душу до існування з ніщоти, підтримував її при житті і любив незмірною любов’ю  (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). Вона жила в заціпенінні від світла лаґуни, від плескоту солоних хвиль, простору, порожнечі, ніщоти, тільки здоров’я, здоров’я, повне заціпеніння від здоров’я. Це приносило насолоду і заколисувало, відбираючи всілякі інші інтереси (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НИЧТО́ фраз. мі́зер;
ничто другое, как не що, як [не що, як по́ле];
ни с чем (пиріг) з та́ком.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ничто, ничего – ніщо́, нічо́го. Ничто его не утешает – ніщо́ його́ не ті́шить. Ничего не слышно – нічо́го не чу́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ничто́, ничего́ = нїщо́, нїчо́го, здр. нїчогі́сїнько, нїги́ч. — Нїщо не веселить мене. — Нїчого не чуть про його. — На стіл вона схилилась, плаче, нї гич одвіту не дає. Мет. — Ничего́! = дарма́ (С. Л.), байдуже́. — На городї долинка, нема мого Данилка, дарма́, що нема, переночую сама. н. п. — Обрати́ть въ ничто́ = оберну́ти, поверну́ти в нївець (С. З.). — Жид та нїмець усе повернуть в нївець. н. пр. — Напавши на Волоскую землю, в нївець усю обернули. С. Л. — Ничего́ себѣ́ = нїчо́го собі́, нїчоге́нький, ка, незгі́рший, незгі́рш. (С. З.). — А вона, як приди́виш ся, справдї нїчогенька. — Ничего́ не подѣ́лаешъ! = нїчого не поро́биш, та ба́! — І рад би купити, та ба! грошей кат ма. С. Л.
Обрати́ть, обраща́ть, ся = оберну́ти, поверну́ти, наверну́ти, приверну́ти, оберта́ти (С. З. Л.), поверта́ти, наверта́ти, приверта́ти, ся (Кн.). — Нехай тобі Господь поможе, де ти ступиш і з речами обернеш ся. н. пр. — Писарь повернений в салдати за шахрайство. Кн. — Зигмунд III. тїшив ся думкою, що йому удалось до останку навернути Русинів до унїї. Бар. О. — Магометанам і жидам вірі християнській наверненим. Б. Н. — Жидів привернули до православія. Кн. — Не з його головою штундових до православія привертати. Кн. — Обрати́ть, обраща́ть внима́ніе = заува́жити, зверну́ти ува́гу, уважа́ти (С. Л. Ш.), вважа́ти (С. Л.), зважа́ти, зверта́ти ува́гу, потура́ти, на кого — окрім тих слів — наки́нути, намигну́ти о́ком, зверну́ти око. — Уважай добре, куди дорога йде. С. Л. — Не вважай на його слова. С. Л. — Тим то ти і зауважив на ту фразу. Кн. — Не потурай, коли часом буду смутна. Кв. — Не потурай, молода дївчино, моїй розмовоньцї, держи розум і ум добрий в своїй головоньцї. н. п. — А я вже її накинув оком. Кр. — Д. ще під сл. Внима́ніе. — Обрати́ться, обраща́ться къ кому́ = уда́ти ся (С. Л. Ш.), оберну́ти ся, зверну́ти ся, поверну́ти ся, уда́рити ся, ткну́ти ся (Гр.), піткну́ти ся (Гр.), удава́ти ся (С. Ш.) і т. д. — Як біда — удавай ся до жида. н. пр. — Ой удав ся до коня словами. н. п. — Коли вдамо ся до аналогії, так... Кн. — Чи не удавав ся до чортів? Б. Н. — Князі не раз звертали ся у справах громадських за порадою до єпископів. Бар. О. — Не хотячи пристати до Дорошенка, удали ся собі до Хана кримського. Л. Сам. — Знав до кого і коли треба повернути ся. Кн. — От він і ударив ся до знахорки. н. о. — Обрати́ть, обраща́ть въ ничто́ = оберну́ти, поверну́ти, оберта́ти, поверта́ти в нївець. — Ці непутства можуть обернути в нївець усю славу наших кращих вчинків. Ст. Г. — Д. ще під сл. Ничто́. — Обрати́ться въ дымъ = здимнїти. — Пропав, як здимнїв. н. пр. — Обрати́ться во что́ = переки́нути ся, переверну́ти ся. С. Л. — А та дитина і перекинула ся гадюкою. Кн. — Відьма перекинула ся сорокою. С. Л. — Обрати́ться въ бѣгство = ки́нутись, пуститись навтїки, навтїкача́. — Обраща́ться съ кѣмъ = пово́дити ся (С. З.), обіхо́дити ся, полїтично — полїтикувати ся, зневажливо — поневіря́ти. — Знала вона, як з ким поводити ся, як заговорити. Ос. — Скрізь пішла чутка, як він поводив ся з першою жінкою. Лев. В. — З панами не жила — не знаю, як з ними поводити ся. Кн. — Не бачивши сїльського люду, як поводить ся поміж собою. Кулїш. С. З. — Слухай брате: за які ти вчинки не гаразд поводиш ся зо мною. Ст. Г. — Склались погляди на те, як треба поводити ся з людьми. Бар. О. — Вони полїтикують ся, а нишком чигають один на одного. Кулїш. С. З. — Д. ще під сл. Обходи́ться 1. — Обраща́ться вокру́гъ — оберта́ти ся навко́ло, коло чо́го, навкруги́, колува́ти. — Земля коло своєї оси обертаєть ся. Де-що про Сьв. Б. — Планети побічні, кружачи коло планет головних, з ними враз коло звізд сталих колують. Зем. — Земля, сама коло себе обертаючись, іще круги сонця ходить. Де-що про Сьв. Б.

Запропонуйте свій переклад