Знайдено 9 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Плечо́ – плече́, ра́м’я, рамено́. [У ла́таній свити́ні, на пле́чах торби́на (Шевч.). Він почу́в, що хтось стисну́в його́ за ра́м’я. З раме́н мої́х могу́тні кри́ла вироста́ють (Олесь)]. • -чо́ с -чё́м – о́пліч, по́(с)пліч, плече́-в-плече́, пліч-о-плі́ч. [Та йшли́ по́спліч з ковале́м дво́є – молоді́ й щасли́ві (М. Вовч.). Вони́ ви́йшли по́руч, плече́-в-плече́ (Корол.)]. • Голова на -ча́х – голова́ на в’я́зах. [У ме́не не ду́рно голова́ на в’я́зах]. • По -чу́ (по силам) – до снаги́, до си́ли. [Ця робо́та йому́ до снаги́]. • Пожимать -ча́ми – низа́ти, зни́зувати плечи́ма, стену́ти плече́м. • -чи (в одежде) – ба́рки. • Двойные -чи в мужской рубахе – прира́мки. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ПЛЕЧО́ галиц. раме́но; со всего́ плеча́ з усіє́ї си́ли. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Плечо – плече́, -ча́, раме́но, -на. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Плечо – плече; рамено. Плечо с плечом – опліч; попліч; плече в плече; пліч-о-пліч. По плечу (по силам) – під силу; до сили; до снаги. Пожимать плечами – низати, знизувати плечима. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Плечо (арки) – рамено́; • п. рулевое, рулевой рычаг – рамено́ стернове́. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Плечо
• Взваливать, взвалить (класть, положить) на плечи чьи, кому – складати, скласти (класти, покласти, звалювати, звалити) на кого (на плечі чиї, кому). • Висеть на плечах у кого – висіти на плечах у кого. • Все лежит на моих плечах – усе лежить на моїх плечах; уся відповідальність (увесь клопіт) [лежить] на мені. • Выносить (нести), вынести на [своих (собственных)] плечах – виносити (нести), винести на (своїх) плечах (на собі). • Голова на плечах у кого; имеет голову на плечах кто – має голову на в’язах (на в’язях) хто; є голова на плечах у кого; знається (розуміється) на дечому хто. • За плечами (быть, иметься, иметь…) – за плечима (за собою) (бути, мати…). • Как (будто, словно, точно…) гора с плеч [свалилась] у кого – як (мов, немов, наче…) камінь із серця (з плечей, з плеч) [звалився, скотився]; наче (мов) камінь від серця відпав. • Косая сажень в плечах – сажневі плечі (рамена). • Лежать (быть) на плечах кого, чьих, у кого – лежати (бути) на плечах чиїх (нагорбі чиєму), у кого. • Ложиться, лечь на плечи чьи, кому – лягати, лягти на плечі чиї, кому. • Не по плечу кому что (разг.) – не до снага (не під силу) кому що; понад силу кому що; (іноді) не доріс до того хто. • Перекладывать, переложить на плечи чьи, кому – перекладати, перекласти на плечі чиї, кому. • Плечом к плечу, плечо [о] плечо – пліч-о-пліч, плече до плеча (іноді плече у в плече); опліч (попліч). • Пожимать, пожать плечами – низати, знизувати, знизати плечима; стенути плечима; стискати, стиснути плечима. • По плечу кому – до снаги (під силу) кому. • Сваливаться, свалиться с плеч кого, чьих – Див. сваливаться. • Сидеть на плечах у кого – сидіти на плечах у кого. • Со всего плеча – навідліг; з усієї снаги (з усієї сили); щосили (щодуху). • С плеч долой – та й край (мороці); тай квит; та й по всьому; збувся (позбувся) клопоту (халепи). • С плеч сбросить (свалить, скинуть…) – скинута з плечей. • С чужого плеча костюм – убрання (костюм, одіж) після когось, з чогось; з чужого плеча костюм (одіж). |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
плечо́ плече́,-ча́, ра́м’я, рамено́,-на́ (частина важеля від точки опори до точки прикладання сили) п. кривоши́пное плече́ [ра́м’я] корбове́ п. мостово́е плече́ [ра́м’я] моста́ п. па́ры сил плече́ па́ри сил п. рычага́ плече́ [ра́м’я] ва́желя п. си́лы плече́ си́ли |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Плечо — плече́, -ча́; рамено́, -на́; П. рукоятки — рамено́ ру́чки. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Плечо́, здр. пле́чико, поб. плечи́ще = 1. плече́, здр. плеченя́, тко, мн. пле́ченьки, плечи́цї, ра́мо (С. З. Л.). — Плечо́ съ плече́мъ = по́плїч (С. З.), о́плїч (С. Л.), плїч-о-плїч (С. Л.). — Івась Коновченко теє зачуває, велику радість має, з полковником попліч сїдає. н. д. — Черезъ плечо́ = по́зплїч. — Говори́ть зъ плеча́ = необміркува́вши. 2. лопа́тка. — Купив лопатку телятини. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)