Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «портить»
Шукати «портить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

По́ртить, испо́ртить –
1) псува́ти, попсува́ти, зо[і]псува́ти, ні́вечити, зні́вечити, поні́вечити, спотво́рювати, спотво́рити, (повреждением) ушко́джувати, ушко́дити, (небрежным обращением) не́хтувати, поне́хтувати кого́, що, (изводить) перево́дити, переве́сти, збавля́ти, зба́вити, (о мн.) поперево́дити, позбавля́ти що. [Пі́сня змо́вкла… чужа́ люди́на, очеви́дячки псува́ла тро́хи на́стрій (Коцюбин.). На тій робо́ті ушко́див коня́].
• -тить отношения – псува́ти відно́сини;
2) парта́чити, спарта́чити, спога́нювати, пога́нити, спога́нити, паску́дити, спаску́дити;
3) (не хватать) не́путити. [На́ше село́ га́рне, нас усе́ є; одно́ ті́льки не́путить, – це́ркви нема́є];
4) (сглазить) навро́чувати, навро́чити, наврокува́ти, навректи́, зуро́чувати, зуро́чити, спристрі́тити, роби́ти, пороби́ти причи́ну.
По́рченный –
1) попсо́ваний, зіпсо́ваний, зіпсу́тий, спотво́рений, зба́влений и т. д.;
2) причи́нний, причи́нуватий, зуро́чений. [Пла́че або об зе́млю б’є́ться… пі́на з ро́та, – чи́сто тобі́ причи́нувата (Кор.)].
• -ная рыба – при́тхла ри́ба.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПО́РТИТЬ ще ни́щити, марнува́ти, (роботу) парта́чити, (вік) занапаща́ти;
портить зре́ние ні́вечити о́чі; портить не́рвы кому вари́ти воду з кого;
портить чужу́ю жизнь заїда́ти чужи́й вік;
портящий що /мн. хто/ псує́ тощо, ста́вши нищити, зда́тний зіпсува́ти, парта́ч, складн. попсу́й- [попсу́й-майсте́р];
портящий впечатле́ние /настрое́ние, жизнь/ зда́тний зіпсува́ти вра́ження /на́стрій, життя́/, попсу́й-враження /попсу́й-настрій, попсу́й-життя/;
по́ртящий кровь вари́вода, дратівни́к, дратівни́й для кого;
портящий ма́рку парта́ч, бракоро́б;
ИСПО́РТИТЬ ще спарта́чити, фаміл. скапу́стити, образ. доки́нути ло́жку дьо́гтю; (настрій) галиц. отруї́ти, (життя) занапасти́ти;
испортить во́здух евфем. напусти́ти вітрі́в, угріши́тися, забут. запові́трити;
испортить обе́дню перейти́ доро́гу кому;
ма́слом ка́ши не испортишь ма́сло ка́ші не псує́;
ПЕРЕПО́РТИТЬ ще перепарта́чити, спарта́чити і похідн..

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Портить – псува́ти (псую́, псу́єш), ні́вечити, -чу, -чиш; -ться – псува́тися.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Портить, испортить – псува́ти, попсува́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Портить
• Портить, испортить кровь кому (разг.) – псувати, зіпсувати кров кому; дратувати, роздратувати кого; псувати, зіпсувати настрій кому.
• Портить, испортить себе кровь (разг.) – псувати, зіпсувати собі кров; дратуватися, роздратуватися; псувати, зіпсувати собі настрій.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

по́ртить псува́ти, пошко́джувати, ні́вечити

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Портить, испортить – псува́ти, зіпсува́ти, ні́вечити, поні́вечити.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Укатали сивку крутые горки. Уходили сивку крутые горки. Див. Были и мы рысаками.Ученого учить, только портить. —
1. Не вчи орла літати, а рибу плавати.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Портить, испортить — псува́ти, зіпсува́ти, ніве́чити, зніве́чити.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

По́ртить, испо́ртить, ся = псува́ти, ся (С. З. Л.), псу́ти ся (С. З.), нївечити, ся (С З. Л.), паску́дити, ся, гайнува́ти, ся (С. Л ), шко́дити, ся (С. З. Л.), кази́ти, про чоловіка — ледащі́ти, нїчке́мнїти, соба́чити ся, в роботї, тратячи багато знадібку — перево́дити, ріжучи що — кре́мсати, чикри́жити, про яйця та де-які иньші їстовні речі — притуха́ти, про рибу і мъясо ще — ду́ху набіра́ти ся, д. ще під сл. Испо́ртиться. — Цап у горо́дї капусту псує. Кот. — Родителї його нї в чім ладу не знали, опріч у тім, що вдвох усяк його псували. К. Д. Ж. — Хоч займає, не займає, нехай не цїлує, нехай мого біленького личенька не псує. н. п. — Не їсть, тільки нівечить хлїб сьвятий. — Одна паршива вівця всю отару паскудить. н. пр. — Понюхав: еге! риба моя духу набіраєть ся. Кн.

Запропонуйте свій переклад