Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «поднимать»
Шукати «поднимать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поднима́ть и Подыма́ть, подня́ть – підійма́ти (піднима́ти), під(ій)ня́ти, здійма́ти (знима́ти), здійня́ти, зня́ти, підво́дити, підве́сти, зво́дити, зве́сти, підно́сити, підне́сти, (о мн.) попідійма́ти, поздійма́ти, попідво́дити, позво́дити, попідно́сити. [Ки́нулися лю́ди до то́го зло́та, набира́ли сті́льки, скі́льки хто зду́жав підійня́ти (Рудан.). Соба́ка підві́в свою́ мо́рду вго́ру і сумови́то зави́в (Крим.)].
-ма́ть, -ня́ть (рычагами) – підва́жувати, підва́жити (о мног. попідва́жувати) що, ви́вагом підійма́ти, підня́ти що.
-ть камень, мешок муки – підійма́ти, під(ій)ня́ти ка́меня (и ка́мінь), мішо́к бо́рошна.
Тяжолоене -му́ – важке́ – не підійму́, не піднесу́.
Помогать -ть, или поднима́ть (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) – завдава́ти, завда́ти, піддава́ти, підда́ти. [Завда́й-но мені́ мішка́, бо сам не зду́жаю підня́ти (Звин.). Завда́в я сво́го́ клумачка́ на пле́чі та й побра́вся шляхо́м-доро́гою (Звин.)].
-ма́ть, -ня́ть что-л. держа перед собой – про́ти се́бе (пе́ред се́бе) підійма́ти, під(ій)ня́ти, підво́дити, підве́сти що. [Узя́в коло́дку за ко́мель, підві́в про́ти се́бе, як сві́чку (Манж.)].
-ть плотину, дом и т. д. (повышать) – підійма́ти (піднима́ти), підня́ти, підви́щувати, підви́щити, підно́сити, підне́сти гре́блю, дім (ха́ту).
-ма́ть, -ня́ть руку, голову – підво́дити, підве́сти, зводи́ти, зве́сти, підійма́ти, під(ій)ня́ти, здійма́ти, зня́ти, підно́сити, підне́сти ру́ку, го́лову. [Голови́ не з[під]веду́].
-ть руку на кого – здійма́ти, зня́ти, підійма́ти, під(ій)ня́ти ру́ку (ру́ки) на ко́го.
-ня́ть на себя руки – смерть собі́ заподі́яти, ру́ки на се́бе наложи́ти.
-ть глаза – зво́дити, зве́сти (о мног. позво́дити), підво́дити, підве́сти, підійма́ти, під(ій)ня́ти, здійма́ти, зня́ти, (реже) скида́ти, ски́нути о́чі на ко́го; срв. Возводи́ть 3.
-ня́ть глаза к небу – зве́сти о́чі до не́ба.
-ть лежащего, пьяного – підво́дити, підве́сти, зво́дити, зве́сти лежа́чого, п’я́ного.
Ребёнок упал, -ми́ его – дити́на впа́ла, підійми́ її́.
-ня́ть больного (с одра болезни) – підня́ти, зве́сти, відходи́ти хво́рого.
-ня́ть кого на ноги (в прям. и перен. знач.) – зве́сти кого́ на но́ги.
-ня́ть на ноги бедняка – зве́сти на но́ги́ бідаря́.
-ня́ть платок с полу – під(ій)ня́ти ху́стку з долі́вки.
-ма́ть окно – підійма́ти, підво́дити вікно́.
-ня́ть (усилить) лампу, свет – підкрути́ти ля́мпу, сві́тло.
-ть занавес – підійма́ти, підня́ти заві́су (запо́ну, засло́ну).
-ть знамя, флаг – зво́дити, зве́сти, підно́сити, підне́сти пра́пора, фла́га. ня́ть знамя революции – підне́сти (зня́ти) пра́пора револю́ції.
-ть оружие, меч – здійма́ти, зня́ти, зво́дити, зве́сти збро́ю, меч(а́) на ко́го, про́ти ко́го, (иногда) зво́дити чим (збро́єю, мече́м, ша́блею). [Як шабе́лькою звів – Львів ся поклони́в (Іст. пісня)].
-ть вопрос, речь (разговор), дело – здійма́ти, з(дій)ня́ти (пору́шувати, пору́шити) пита́ння, мо́ву или річ, спра́ву.
-ня́ть голос в защиту кого, чего – підве́сти (пода́ти) го́лос в (на) оборо́ну кого́, чого́.
-ть ссору, крик – здійма́ти, зня́ти, зво́дити, зве́сти, зчиня́ти, зчини́ти, підійма́ти, підня́ти сва́рку, крик (га́лас). Срв. Крик.
-ть шум – збива́ти, зби́ти, здійма́ти, зня́ти бу́чу, зчиня́ти, зчини́ти бу́чу (ґвалт, ша́рварок), справля́ти, спра́вити га́лас (Коц.).
Публика -ма́ет нетерпеливый шум – пу́бліка здійма́є нетерпля́чий го́мін (Л. Укр.).
-ть тревогу – здійма́ти, з(дій)ня́ти, збива́ти, зби́ти триво́гу.
-ть бунт, см. Бунт.
-ня́ть дух (мужество) – підійма́ти, підня́ти, підно́сити, підне́сти ду́ха кому́; срв. Воодушевля́ть.
-ня́ть настроение – підне́сти на́стрій кому́.
-ть пыль (о ветре) – здійма́ти, підійма́ти ку́ряву (пил), (соверш.) зня́ти, підня́ти (ку́ряву, пил), спили́ти, скопоти́ти.
-ть пыль (о скоте, людях) – збива́ти, зби́ти, здійма́ти, зня́ти, підійма́ти, підня́ти ку́ряву (пил), кури́ти, закури́ти, наку́рювати, накури́ти.
-ть цену – підійма́ти, підня́ти, підви́щувати, підви́щити ці́ну на що, здорожи́ти що.
-ть производство, промышленность, авторитет чей – підно́сити, підне́сти виробни́цтво, промисло́вість, авторите́т чий.
Это -ма́ло её в собственных глазах – це її́ підно́сило у вла́сних оча́х (Коц.).
-ть на смех – підійма́ти, підня́ти, бра́ти, взя́ти на глум, на глу́зи, на сміх кого́.
-ть на зубок – бра́ти, узя́ти на зу́би (на язики́, на жа́рти).
-ма́ть нос перед кем – но́са задира́ти, ки́рпу гну́ти про́ти ко́го.
-нима́й (бери) выше (в перен. зн.) – бери́ ви́ще. [Ви полко́вник? – Бери́ ви́ще!].
-ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. – підійма́ти, підня́ти, збива́ти, зби́ти кого́ про́ти ко́го, про́ти чо́го, на ко́го, на що; срв. Вомуща́ть 4.
-ня́ть (разбудить) кого – зве́сти, збуди́ти, (о мног.) позво́дити, побуди́ти кого́. [Ли́сий віл (день) усі́х люде́й звів].
-ма́ть, -нять (пахать) новину, пар – ора́ти, зора́ти цілину́, пар (облі́г).
-ня́ть землю (вспахать) – зора́ти, звору́шити зе́млю.
-ть груз (о судне) – бра́ти, взя́ти, зде́ржувати, здержати вагу́, ванта́ж. [Це судно́ бере́ бага́то тон ваги́].
-ть паруса – розпуска́ти, розпусти́ти, напина́ти, напну́ти (нап’ясти́) вітри́ла, напаруси́ти (соверш.).
-ма́ть, -ня́ть зайца, медведя, охотн. – виганя́ти, ви́гнати, зруша́ти, зру́шити за́йця, ведме́дя.
-ть якорь – підійма́ти, підня́ти, виважа́ти, ви́важити ко́[і́]тву.
-ть хвост (о животных) – підійма́ти, підня́ти, заду́блювати, задуби́ти хвоста́.
-ть уши, шерсть – насторо́ш[ч]увати, насторо́ш[ч]ити, нашоро́шувати, нашоро́шити (ву́ха, шерсть).
-ть шерсть, перья – стовбу́рчити, настовбу́рчити.
-ть одежду – підійма́тися, підня́тися (Сквир.), зака́с[ч]уватися, закас[ч]а́тися, підійма́ти, підня́ти, (задрать) задира́ти, заде́рти (соро́чку, спідни́цю).
-ня́ть к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) – підва́жити яке́сь ді́ло, підприє́мство. [Це вели́ке ді́ло: ми його́ не підва́жимо].
Подня́тый – під(ій)ня́тий, зня́тий, підве́дений, зве́дений, підне́сений, зне́сений.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОДНИМА́ТЬ (трохи) підтяга́ти, (якір) вива́жувати, (слухавку) знімати;
поднимать крик зчиня́ти /здійма́ти/ ґвалт;
поднимать курс екон. підви́щувати курс;
поднимать на смех ще бра́ти на глу́зи;
поднимать на щит підно́сити на п’єдеста́л(ь);
поднимать рычаго́м підва́жувати;
поднимать спор заво́дити супере́чку;
поднимать трево́гу би́ти на ґвалт, галиц. алярмува́ти;
поднимать шум ґвалтува́тися;
поднима́ющий що /мн. хто/ підно́сить тощо, ста́вши підносити, ра́ди́й /зда́тний/ підне́сти́, для підняття́ /підне́сення/, за́йня́тий піднесення́м, підійма́ч, прикм. підійма́льний, підно́систий, підтяжни́й, підійма́льний, здійма́льний, підно́шувальний, підво́джувальний, зво́джувальний, підва́жувальний, пору́шувальний, підви́щувальний, збі́льшувальний;
поднимающий го́лос зда́тний підне́сти́ го́лос;
поднимающий крик зда́тний зчини́ти ґвалт, стил. перероб. одра́зу в крик;
поднимающий му́скул підтяжни́й м’яз;
поднимающий наро́д про́тив зда́тний підня́ти наро́д про́ти;
поднимающий на щит ра́ди́й підне́сти́ на щит, звели́чник;
поднимающий нос = задирающий нос;
поднимающий паруса́ = распускающий паруса;
поднимающий пыль що збива́є ку́ряву, збива́ч ку́ряви;
поднимающий ссо́ру гото́вий зчини́ти сва́рку;
поднимающий трево́гу алярмі́ст, стил. перероб. вда́ривши на ґвалт;
поднимающий це́ну ра́ди́й нагна́ти ціну́;
поднима́емый піді́йманий /зді́йманий/, підно́шуваний, підво́джуваний /зво́джуваний/, підва́жуваний, пору́шуваний, підви́щуваний, збі́льшуваний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Поднимать, поднять
1) (
что) підійма́ти, -ма́ю, -ма́єш, підня́ти, -дійму́, -ді́ймеш;
2) (
руку, ногу, глаза) підво́дити, -джу, -диш, підвести́, -веду́, -веде́ш, здійма́ти, -ма́ю, -ма́єш, зня́ти (здійму́, зді́ймеш);
3) (
на плечи) завдава́ти, завда́ти;
4) (
промышленность, авторитет) підно́сити, підне́сти́;
5) (
вопрос, речь) зніма́ти, зня́ти, пору́шувати, пору́шити;
6) (
восстание) підніма́ти, підня́ти, зня́ти;
7) (
знамя, флаг) зво́дити, звести́, підно́сити, підне́сти;
8) (
паруса) розпуска́ти, розпусти́ти, напина́ти, напну́ти;
9) (
цены) підви́щувати, підви́щити́. Поднять руку на кого – зня́ти ру́ку на ко́го.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Поднимать – підіймати; (руку, ногу, глаза) – підводити; (тяжесть) – підважувати. Мы (этого дела) не поднимем – нам (ця справа) не по силі.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Поднимать, -нять – підійма́ти, підійня́ти, підня́ти;
• п. (рычагами
) – підва́жувати, підва́жити;
• п. (груз, о судне
) – бра́ти, взя́ти;
• п. (за один конец, одним концом
) – зво́дити, зве́сти;
• п. (свет в лампе
) – підкру́чувати, підкрути́ти;
• п. (пыль
) – збива́ти, зби́ти;
• п. (производство, промышлен.
) – підно́сити, підне́сти;
• п. (паруса
) – розпуска́ти, розпусти́ти;
• п. (повышать температуру
) – підви́щувати, підви́щити.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Поднимать
• Мы [этого дела] не поднимем
– нам [це, це діло] не під силу (не до снаги); ми [цього] не подужаємо (не підважимо); ми [з цим] не впораємося.
• Поднимай повыше!
(перен. разг.) – бери вище!
• Поднимать, поднять авторитет кого, чей
– підносити, піднести авторитет чий.
• Поднимать, поднять бокал за кого, что
– підіймати, підняти (підносити, піднести) келих(а) (бокал(а), чару) за кого, за що; пити, випити за (до) кого, за що; пити, випити за здоров’я чиє.
• Поднимать, поднять, возбудить вопрос
Див. вопрос.
• Поднимать, поднять глаза к небу
– зводити, звести (підводити, підвести) очі до неба.
• Поднимать, поднять голос в защиту кого, чего
– подавати, подати (підносити, піднести) голос на оборону (на захист) кого, чого; ставати, стати в обороні кого, чого.
• Поднимать, поднять дело
(юр.) – починати, почати (розпочинати, розпочати, порушувати, порушити) справу.
• Поднимать, поднять кого в чьих-либо глазах, в чьём-либо мнении
– підносити, піднести кого у чиїх очах, у чиїй думці.
• Поднимать, поднять меч, оружие на кого
– здіймати, зняти меч(а), зброю на кого, проти кого.
• Поднимать, поднять на ноги кого
(перен.)(те саме, що) Поднять, поставить кого на ноги. Див. нога.
• Поднимать, поднять на смех кого, что
– брати, узяти (підіймати, піднімати, підняти, здіймати, зняти) на сміх (на глум) кого, що; на глузи брати, узяти кого; брати, узяти на зуби кого; на бас брати, узяти кого. [Коли проходив котрий з богачів… ті… брали його на зуби. Коцюбинський.]
• Поднимать, поднять на щит кого
– підносити, піднести (піднімати, підіймати, підняти) на щит кого; вихваляти кого.
• Поднимать, поднять перчатку
(перен.) – піднімати (підіймати), підняти рукавичку.
• Поднимать, поднять разговор (речь)
– здіймати (знімати), зняти (починати, почати) мову (річ).
• Поднимать, поднять руку на кого
– знімати, зняти (підіймати, підняти, зводити, звести) руку на кого; замірятися, заміритися на кого.
• Поднимать, поднять целину
– орати, зорати цілину.
• Поднимать, поднять шум, шумиху, суматоху, содом
– збивати, збити (зчиняти, зчинити, здіймати, зняти) бучу; збивати, збити (зчиняти, зчинити) шарварок.
• Поднять руку на себя
– смерть (самому) собі заподіяти; руки на себе накласти (наложити, зняти).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Поднимать, -нять – підійма́ти, підійняти, здійма́ти, здійняти, підно́сити, піднести, (цену) збі́льшувати, збі́льшити; п. вопрос – пору́шувати, пору́шити спра́ву; п. голос в защиту кого – подава́ти, пода́ти го́лос в оборо́ні кого́ чого́, озива́тися, озва́тися за ко́го; п. производство – підно́сити виробництво; п. шум – збива́ти, збити, здійма́ти, зняти, зчиняти, зчинити га́лас.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Поднимать, поднять — підійма́ти, підійня́ти, підно́сити, підне́сти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Поднима́ть, подня́ть, ся = піднїма́ти, підійма́ти, підня́ти, ся, важницею — підва́жувати, підва́жити; підво́дити, зво́дити, підвести́, звести́, ся; здійма́ти, ся, знїма́ти, зня́ти, ся, про сьвітило ще — підбива́ти ся, підби́ти ся (С. Л.), підійти́, про рослину — підганя́ти ся, підігна́ти ся, ви́гнатись. — Таке важке, що не піднїмеш. — Підняв на улицї. — Тїсто в дїжі піднялось. — Підняли його на улицї пъя́ного. — Ой галочки-чубарочки, піднїміть ся в гору! Ой раді б ми підняти ся, та крилець не маєм. н. д, — Підвів ся ся він трохи з ліжка. — Звів ся та й пішов. — А Богдан лежить ще там на лаві, не зведе й голівоньки з похмі́лля. Ст. С. — Шабля не візьме, рука не зведеть ся. К. Ш. — Ой поїхав козаченько з Лубень до Прилуки, ой плакала дївчинонька, здіймаючи руки. н. п. — Крилечками стрепенули, знялись в парі й полинули. н. п. — Сонце вже підбилось височенько. С. Л. — Совце вже геть підійшло. Кр. — Подня́ть зна́мя = зви́ти корогву́. н. д.Поднимать возста́ніе = бунт зрива́ти. н. д.Поднима́ть ссо́ру, шумъ = збива́ти бу́чу, колотне́чу. — За онучу, та збили бучу. н. пр. — Поднима́ть носъ = ки́рпу гну́ти, чва́нитись. — Стара не страшна, так молода кирпу гне. Кот. — П. на́ смѣхъ = на глу́м бра́ти, взя́ти, глузува́ти, осьмія́ти. — Спостерігши, що її взяли на глум, майнула з хати. Кн. — Поднима́ть крестъ = зво́дити хрест. — Почали хрести зводити на баню. Кн. — Подня́лся вѣ́теръ = схопи́в ся ві́тер. — Схопила ся шуря-буря і стіжечок ізвернула. н. п. — Подня́ть на себя́ ру́ки = само́му собі́ смертъ, заподїяти, ру́ки на се́бе наложи́ти. — Подня́ть за́йца, медвѣ́дя = ви́гнати за́йця, ведме́дя. — Подня́ть вопро́съ = зня́ти річ, пита́ння. — П. паруса́ = розпусти́ти паруси́, вітри́ла, напаруси́ти. — П. крикъ = счини́ти крик, ґвалт. — П. хвостъ, пла́тье = заде́рти, задра́ти, позадира́ти. — Поднять ору́жіе = взя́тись за збро́ю, повста́ти. — Подня́ться войно́ю = повста́ти. — Подня́ть больно́го на́ ноги = відходи́ти, відха́яти, одвола́ти. — Поднима́ться на что́ ли́бо = пъясти́ ся.

Запропонуйте свій переклад