Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «полагать»
Шукати «полагать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Полага́ть, положи́ть –
1) (куда, где, на что) кла́сти, поклада́ти, покла́сти, (диалект.) ложи́ти, положи́ти, покладови́ти. [Клади́ книжки́ на стіл (на столі́). Покла́в гро́ші в скарбни́цю. Бу́ду в землі́ коза́цькій-христия́нській го́лову поклада́ти].
• -жи́ть лишнее (о приправах) – переда́ти. [Переда́в куті́ ме́ду].
• -жи́ть в кушанье что-л. крошеное – закриши́ти чим.
• Разбив, -жи́ть во что (о яйцах) – уби́ти. [Я в сир тро́є яє́ць уби́ла].
• -жи́ть головами или верхними концами в противопол. направл. – покла́сти ми́ту́сь. [Ри́бки в пуде́лкові лежа́ли ми́тусь. Покла́ла снопи́ ми́тусь].
• -га́ть земные поклоны – дозе́мні покло́ни поклада́ти, би́ти.
• -жи́ть земной поклон – покла́сти, уда́рити, заби́ти поклі́н.
• -га́ть душу, за кого, что – поклада́ти, покла́сти ду́шу за ко́го, за що. [Па́стир до́брий ду́шу свою́ поклада́є за ві́вці (Єванг.)].
• -га́ть, -жи́ть голову (жизнь) за кого, за что – голово́ю наклада́ти, накла́сти (наложи́ти) за ко́го, за що; тру́пом ляга́ти за ко́го, за що. [Він голово́ю накладе́ за свою́ іде́ю (Крим.). За отчи́зну голова́ми наклада́ли].
• -жи́ть врага на месте – укла́сти во́рога, зроби́ти во́рогові кіне́ць.
• -жи́ть убитыми многих – покла́сти, ви́класти. [Ви́клав ляшкі́в, ви́клав панкі́в у чоти́ри ла́ви].
• -жи́ть оружие перед кем – скла́сти збро́ю перед ким.
• -жи́ть к ногам – скла́сти (покла́сти) до ніг.
• -га́ть, -жи́ть начало, основание чему – заклада́ти, закла́сти що, засно́вувати, заснува́ти що, зроби́ти (покла́сти) поча́ток чому́, чого́. [Шекспі́р покла́в поча́ток і спра́вжньої сьогоча́сної коме́дії (Єфр.)].
• -га́ть, -жи́ть основание городу – оса́джувати, осади́ти мі́сто.
• -жи́ть конец (предел) чему – зроби́ти (покла́сти) кіне́ць (край), бе́рега да́ти чому́. [Тре́ба рішу́че цій пра́ктиці зроби́ти кіне́ць (Н. Рада)].
• -жи́ть на ноты – покла́сти на но́ти; заве́сти в но́ти.
• -га́ть надежду на кого – поклада́ти (держа́ти, ма́ти) наді́ю на ко́го. [Я на дя́дька Петра́ наді́ю держа́ла (Переясл.)].
• -га́ть гнев на кого – поклада́ти, положи́ти гнів на ко́го.
• -га́ть резкую границу – ста́вити о́бру́б; кла́сти вира́зну́ ме́жу. [Ніко́ли ми не мо́жемо напе́вне ви́значити поді́ю, щоб виразни́й ста́вила о́бруб між сусі́дніми пері́одами (Єфр.)].
• Как бог на душу -жит – собі́ до вподо́би; як замане́ться. [Кру́тять мора́льними катего́ріями собі́ до вподо́би (Єфр.)].
• -га́ть, -жи́ть жалованье кому, цену чему – покла́сти, кла́сти, визнача́ти, ви́значити, признача́ти, призначи́ти, встановля́ти, встанови́ти платню́ кому́, ці́ну за що. [Платні́ мені́ ви́значено по три черві́нці на мі́сяць. Тре́ба да́ти за ко́жний стовп – кладі́м уже – по карбо́ванцю (Звин.)];
2) (решать) поклада́ти, покла́сти, виріша́ти, ви́рішити. [Покла́ли, що тре́ба одру́жити Йо́на в-осени́ (Коцюб.)].
• В военном совете -жи́ли действовать наступательно – військова́ ра́да ви́рішила (покла́ла) наступа́ти (роби́ти на́ступ).
• -жи́ть на чём – поєдна́тися, (редко) положи́тися. [Так і положи́лися, щоб Семе́н Іва́нович, коли́ ті́льки захо́че, щоб і прихо́див (Квітка)].
• Поло́жено – (по обычаю) заве́дено. [Цей день заве́дено святкува́ти. Косаря́м заве́дено дава́ти по ча́рці].
3) (думать, держаться мнения) гада́ти, ду́мати, міркува́ти, поклада́ти, уважа́ти. [Я теж гада́ю, що нічо́го не бу́де. Ду́маю, що на це приста́ти мо́жна. Я так собі́ мірку́ю, що нічо́го з то́го не бу́де путя́щого. Він так собі́ поклада́є: як пі́де чолові́кові з яко́го дня, то так воно́ вже і йде́ться (Коцюб.). А що, во́лики, як уважа́єте: де бу́демо ночува́ти? (Драг.)].
• -га́ю, что – ду́мка така́, що…; я тако́ї (тіє́ї) ду́мки; на мою́ ду́мку; я таки́й, що…; (я так) гада́ю, що и т. д. [Гада́ю, що так бу́де найлі́пше].
• Как вы -ете? – яко́ї ви ду́мки? як на ва́шу ду́мку ? як ви гада́єте? и т. д. Надо -га́ть, что – мабу́ть так, що; тре́ба ду́мати, що.
• Поло́жим – візьмі́мо, покладі́мо, припусті́мо, да́ймо.
• -жим, что это так – припусті́мо, що це так; неха́й це бу́де й так.
• Его -га́ют умершим – про йо́го ду́мають, що вмер; його́ вважа́ють (ма́ють) за поме́рлого.
• -га́ют, что это вы сделали – гада́ють (ду́мають), що це ви зроби́ли; ду́мають на вас, що ви це зроби́ли.
• Поло́женный и положё́нный – (куда, где, на что) покла́дений.
• -ный на ноты – заве́дений у но́ти; (о жалованьи, цене) ви́значений, призна́чений, покла́дений, устано́влений; (надлежащий) нале́жний (по обычаю) заве́дений.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОЛАГА́ТЬ ще припуска́ти;
полага́ющий що /мн. хто/ ду́має тощо, ста́вши /схи́льний/ ду́мати, з ду́мкою, впе́внений у ду́мці, стил. перероб. гада́ючи;
полагающий свои́м до́лгом = считающий своим долгом;
полагающий нача́ло чему покли́каний започаткува́ти що, ініція́тор чого;
полага́ющий основа́ние чему = основывающий что;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Полагать, положить –
1) кла́сти (кладу́, -де́ш), покла́сти (що куди́);
2) поклада́ти, -да́ю, -да́єш, покла́сти, -ладу́, -ладе́ш, гада́ти, -да́ю, -да́єш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Полагать (предполагать) – гадати; припускати; (считать) – вважати. Полагаться на кого – покладатися, здаватися на кого. Полагать надо, что… – мабуть, що; треба гадати, що… Положим что… – припустімо, що..; (будем считать) – вважатимемо що; вважаймо що. Полагаю выехать сегодня – гадаю виїхати сьогодні. Полагаю его за хорошего работника – маю його за гарного робітника. Полагаю своей обязанностью – вважаю за свій обов’язок. Полагаться кому (о деньгах) – належати кому. Полагаться на кого – звірятися; упевнятися на кого. Так полагается – так треба; (так принято) – так годиться. Как вы полагаете – яка ваша думка; як ви гадаєте; як вам здається; як на вашу думку.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Полагать
• Как Бог на душу положит – як заманеться кому; як прийдеться; як до душі припаде кому; собі до вподоби.
• Как вы полагаете? – якої ви думки (гадки)?; як ви гадаєте (думаєте)?; яка ваша думка?; як на вашу думку?; як вам здається?
• Надо полагать (разг.) – треба думати (гадати, іноді припускати); мабуть (так).
• Полагать своим долгом, своей обязанностью – уважати (мати) за свій обов’язок (своїм обов’язком).
• Полагаю закончить работу в начале следующей недели – думаю (гадаю, думка, гадка, покладаю [собі]) закінчити працю (роботу) на початку того (наступного) тижня (з неділі).
• Полагаю, что… – [Я так] думаю (гадаю), що…; думка (гадка) [у мене] така, що…; я такої (тієї) думки, що…; на мою думку…; я такий що…

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Полагать, положить, -ся –
1) – кла́сти, поклада́ти, покла́сти, положити (-ся); положить (предел) чему – зробити (покла́сти) кіне́ць (край) чому́, прикінчити що; п. начало, основание чему – заклада́ти, закла́сти що, засно́вувати, заснува́ти що;
2) (определять) – поклада́ти, покла́сти, визнача́ти, визначити (-ся); п. жалование – поклада́ти, покла́сти, визнача́ти, визначити платню; п. резолюцию – написа́ти, да́ти резолюцію;
3) (думать, держаться мнения) – гада́ти, ду́мати, уважа́ти; п. за хорошего работника – ма́ти за га́рного робітника́; п. своею обязанностью – уважа́ти (ма́ти) за свій обов’язок; -гаю, что… – я гада́ю, що, ду́мка така́, що… я тако́ї (тіє́ї) ду́мки, що…, на мою ду́мку, мені́ здає́ться, що…; положим, что – да́ймо на те, що, неха́й і так що; положим, что (это) так – візьмі́мо, що це й так, неха́й (це) бу́де й так, неха́й і так.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Полагать, положить — кла́сти, покла́сти, вважа́ти; П. на лицо — уважа́ти, що з’яви́вся.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Полага́ть, положи́ть, ся = 1. кла́сти, покла́сти, ся. — Положи́ть вмѣ́сто чего́ = підложи́ти. – П. бо́льше чего́ = перекла́сти. — П. основа́ніе = основа́ти, заснова́ти, закла́сти, заложи́ти. — І заклав столицю. К. Ш. — Положи́ться спать = поляга́ти спать, обікла́сти ся. — Зайшов я в одну хату, обіклались люди ото вже спать. н. о. Гр. Чайч. — Положи́ть на но́ты = завести́ у ноти́. — Коли б сї піснї та завести у ноти. Кн. 2. поклада́ти, покла́сти; ду́мати, гада́ти, ма́ти на ду́мцї. — І поклав у першу недїлю сватів засилати. М. В. — Какъ вы полага́ете? = як вам здає́ть ся, як на ва́шу ду́мку? — Я полага́ю, что на́добно = мінї здає́ть ся, що тре́ба. — Полага́ю свое́ю обя́занностью = вважа́ю за обовъя́зок. — Полага́ю вы́ѣхать на той недѣ́лѣ = ду́мка (або: ду́маю) ви́їхати на тім ти́жні. — На́до полага́ть, что... = ма́буть що, ма́буть так, що... тре́ба ду́мати, що... — Полага́ю его́ за че́стнаго человѣ́ка = ма́ю його́ за чолові́ка че́сного, дивлю́ ся на його, як на чолові́ка че́сного. — Положимъ, что э’то и сто́итъ = неха́й і так, що се й кошту́є. 3. признача́ти, визнача́ти, призна́чити, ви́значити. — На се дїло призначено чимало грошей. — Положи́ли ему́ большо́е жа́лованье = призна́чили йому́ вели́ку пла́ту. 4. поклада́ти ся (С. Л.), здава́ти ся (С. Л.), спуска́ти ся (С. Л.), склада́ти ся (С. З.), ві́рити на ко́го, надїю кла́сти, впевня́ти ся на ко́го, покла́сти ся, здати ся (С. З.). спусти́ти ся, впе́внити ся. — На Бога покладай ся, а розуму тримай ся. н. пр. — Складайтесь на Бога. С. З. — На папську поміч не спускайтесь. Фр. — Я цїлком здаюсь на вашу ласку. — Він брехун, на його вірити не можна. Кр. — Вона на його надїю не кладе. К. З. о Ю. Р. — Не впевняй ся на лейстрових дуже. К. Д.

Запропонуйте свій переклад