Знайдено 8 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Про́сьба –
1) проха́ння (ум. проха́ннячко), про́сьба (ум. про́сьбонька). • -ба о помощи – проха́ння за допомо́гу (за підмо́гу), проха́ння, щоб зара[я]тува́ти. • Обращаться, обратиться к кому с -бою – вдава́тися, вда́тися до ко́го з проха́нням. • Я к вам с -бою, у меня к вам -ба – ма́ю до вас проха́ння, що я вас проси́тиму. • По -бе кого-л, чьей-л. – на проха́ння кого́, чиє́, з про́сьби кого́, чиє́ї. [На моє́ проха́ння він написа́в листа́. Як не даси́ з про́сьби, даси́ з прину́ки (Номис). Ні про́сьбою, ні грі́зьбою не скрути́в грома́ди (Кониськ.)]; 2) (письменная, жалоба, иск) проха́ння, про́сьба, суплі́ка. [Архире́й оди́н замо́рський таки́й зви́чай мав: як без гро́шей була́ про́сьба, то і не прийма́в (Рудан.)]. • Подать -бу кому – пода́ти проха́ння, про́сьбу, суплі́ку до ко́го. [Подава́ймо суплі́ку до архире́я, щоб присла́в нам попа́ (Свидн.)]. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ПРО́СЬБА фраз. про́ситься [просьба сложи́ть проситься скла́сти]; по чьей просьбе на чиє проха́ння. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Просьба – проха́ння, -ння. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Просьба – прохання. Уступить просьбе – уважити прохання. По (моей) просьбе – на (моє) прохання. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Просьба
• К вам у меня большая просьба – [Я] маю до вас велике прохання (просьбу); [що] я вас дуже проситиму (прохатиму, буду просити, прохати). • По просьбе чьей – на прохання чиє; з просьби чиєї. • Уступить просьбе – уважити прохання. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Просьба – проха́ння; по чьей -бе (исполнить) – на чиє́сь проха́ння, за проха́нням (від ко́го); оставить -бу без удовлетворения – не задовольнити проха́ння; уступить усиленной -бе – ува́жити на велике проха́ння. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
Просьба — проха́ння. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Про́сьба = про́зьба, про́хань, проха́ння, як молитва — блага́ння, набридлива — каню́чіння. — Пристава́ть сь про́сьбами = каню́чити, цига́нити, розканю́чити ся. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)