Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «путь»
Шукати «путь» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Путь –
1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), доро́га, шлях (-ху) (ум. шляшо́к), (стезя) сте́жка, тропа́, тропо́к (-пка́); см. Доро́га. [Перед вікно́м широ́ка би́та путь (Л. Укр.). Так ви́вся-ж той шляшо́к куди́сь да́лі за те мі́сто… І поверзло́сь мені́, що отсе́ і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діяма́нт дороги́й на доро́зі лежа́в, – тим вели́ким шля́хом люд уся́кий мина́в і ні́хто не пізна́в діяма́нта того́ (Сам.). Пішо́в собі́ чолові́к то́ю тропо́ю, що розказа́ла жі́нка (Мирн.). Не спини́ти украї́нства ні тим перети́кам, що настано́влено на шляху́ перед ним, ні добро́діям Стру́ве (Єфр.). До Бо́га важки́й шлях, а до пе́кла прямі́сінький (Приказка). Вона́ не ма́ла яки́м шля́хом уда́тися до вас (Грінч.). Мо́же-б Лука́ був і ви́вів його́ на яку́ до́бру путь, так-же смерть не дала́ (Кон.). Не вхопи́ли своє́ї націона́льної тропи́ (Куліш). Як підросте́ш, то терпи́ усе, що на тропку́ спітка́ється (Г. Барв.). Перед не́ю простягли́ся нові́ стежки́, знайшла́сь нова́ пожи́ва для се́рця (Коцюб.)].
• Путь-дороженька – путь-дорі́женька.
• Путь к освобождению, ко спасению – шлях, доро́га (сте́жка) до ви́зво́лення, до спасі́ння.
• П. к свободе, к счастью – шлях, доро́га, сте́жка до во́лі, до ща́стя.
• П. планет – шлях, доро́га плане́т.
• П. правды – путь пра́вди (Єв.), доро́га пра́вди (Куліш), сте́жка, шлях пра́вди.
• П. чести, добродетели – сте́жка (шлях) че́сти, доброче́сности.
• -тё́м традиции, навыка – шля́хом тради́ції, на́вички. [Все це виро́блювалось ступі́нь по ступеню́, віка́ми, шля́хом безупи́нної тради́ції (Єфр.)].
• -тё́м агитации, дипломатии – шля́хом агіта́ції, диплома́тії или агіта́цією, диплома́тією.
• -тё́м жизни – шля́хом життя́.
• -тё́м-дорогой – шля́хом-доро́гою. [Завда́в я сво́го клумачка́ на пле́чі й побра́вся шля́хом-доро́гою (Звин.)].
• -тё́м расследования – ро́зслідом.
• -ти́ сообщения – шляхи́ сполу́чення, (обычно) шляхи́.
• -ти́ к социализму – шляхи́ до соціялі́зму.
• -ти́ распространения книг – шляхи́ поши́рення (розповсю́дження) книг.
• На -ти́ к богатству – на шляху́ до бага́тства.
• На -тя́х к столице – на шляха́х до столи́ці.
• По -ти́ – по доро́зі, (в дороге) доро́гою; (с руки) з руки́. [Мені́ з ва́ми по доро́зі. Заї́хав до йо́го по доро́зі, верта́ючись додо́му (Сл. Ум.). Доро́гою він мені́ ка́же, що змори́вся].
• Не по -ти́ – не по доро́зі, не в шляху́, не в за́вороті, не по руці́. [Мені́ не по доро́зі з тобо́ю или мені́ не доро́га з тобо́ю].
• То село нам не по -ти́ – те село́ нам не в шляху́, не по доро́зі.
• Верный, правильный путь – правди́вий шлях.
• Водный путь, -дным -тё́м – водяни́й шлях, водо́ю.
• Возвратный путь – поворо́тна путь (доро́га), доро́га наза́д.
• Дыхательный, пищеводный путь – ди́хальний, стра́вний шлях, про́від.
• Железнодорожный путь – залі́зна ко́лія, или просто ко́лія, (железн.) под’ездной п. – рука́в (-кава́).
• Жизненный путь – життьова́ (життє́ва) ни́ва, -ва́ сте́жка, життьови́й шлях, -ва́ путь. [На твоїй до́вгій тисячолі́тній ни́ві життьо́вій не одна́ стріва́лась істо́та… (Коцюб.)].
• Законный путь – пра́вний, зако́нний шлях, (способ) спо́сіб (-собу).
• Зимний путь – зимова́ доро́га, зимня́к.
• Историческим, научным -тём, -тём истории, науки – істори́чним, науко́вим шля́хом, шля́хом істо́рії, нау́ки, істори́чно, науко́во.
• Ложный путь (в перен. зн.) – крива́ доро́га. [Криви́ми доро́гами ходи́ти (Приповідка)].
• Мирным -тё́м – ми́рним шля́хом, -ним спосо́бом, по-добро́му.
• Млечный путь – чума́цький шлях, чума́цька доро́га, небе́сна (бо́жа) доро́га.
• Мощенные -ти́ – мо́щені, (камнем) бруко́вані шляхи́, доро́ги.
• Морской путь – морськи́й шлях.
• Морским -тё́м – мо́рем.
• Об’ездной путь – о́б’їздка. [На моє́ ви́йшло: ра́яв ї́хати о́б’їздкою, до́сі-б давно́ приї́хали (Кониськ.)].
• Обратный путь – поворо́тна путь, -на доро́га, доро́га наза́д.
• На обратном -ти́ – по́ве́ртом, поворітьма́, наповорітьма́, з поворо́том, верта́ючи(сь).
• Окольный путь, -ные -ти́, -ным -тё́м – маніве́ць (-вця́), манівці́ (-ці́в), манівця́ми, манівце́м, стороно́ю, повзагорі́дно. [Бери́, се́стро, срі́бло-зло́то та йди манівця́ми, щоб ми тебе́ не догна́ли (Чуб. V). Що ти піде́ш да дорі́жкою, а я піду́ манівце́м (Пісня)].
• Ошибочный путь – хи́бний, помилко́вий шлях, хи́бна (зми́льна) путь, доро́га.
• Первый санный путь – пе́рший сніг, первози́м’я.
• Санный путь – са́нна путь, доро́га.
• Скользкий путь (в переносн. зн.) – похи́ла сте́жка, -лий шлях, (образно) слизьке́, слизька́. [Зво́дить (претенсі́йність) цього́ таланови́того пое́та на похи́лу сте́жку рискови́тих з худо́жнього по́гляду експериме́нтів (Єфр.). На слизьке́, на слизьку́ попа́сти (ступи́ти)].
• Сухой путь – сухопу́ть (-пу́ті).
• Сухим -тё́м – суходо́лом (сухопу́ттю). [До́вга-ж туди́ доро́га і мо́рем, і сухопу́ттю (Звин.)].
• Торный путь (большая дорога) – би́тий шлях, би́та доро́га.
• Каким -тё́м –
а) (дорогой) кудо́ю (куда), яко́ю доро́гою, яки́м шля́хом. [Лаго́вський показа́в жи́дові, кудо́ю ї́хати (Крим.)];
б) (как) як, (способом) яки́м спо́собом, чи́ном, ро́бом, по́битом.
• Таким -тё́м –
а) (дорогой) тако́ю доро́гою, таки́м шля́хом;
б) (способом) таки́м спо́собом, чи́ном, ро́бом.
• Тем -тё́м – (туда) тудо́ю, то́ю доро́гою, тим шля́хом. [Лю́ди з Сиваше́вого кутка́ ча́сто тудо́ю ходи́ли, бо було́ бли́жче, ніж вули́цею (Грінч.)].
• Этим -тё́м –
а) (сюда) сюдо́ю, ціє́ю доро́гою, цим шля́хом;
б) (способом) цим чи́ном, спо́собом, ро́бом. [Чи не ба́чив па́рубка і ді́вки, чя не йшли́ сюдо́ю? (Рудч.). Сим ро́бом єдна́лися усі́ ста́ни (сословия) на Украї́ні (Куліш)].
• Никаким -тём – (никуда) нікудо́ю, (никак) нія́к. [Не мо́жна нікудо́ю було́ ши́нку обійти́ (Кониськ.)].
• Все -ти́ (дороги) ведут в Рим – усі́ стежки́ до Ри́му йдуть.
• Всеми -ми́ прошёл – би́та голова́.
• Готовиться в путь – ла́годитися, лаштува́тися, (снаряжаться) риштува́тися, рихтува́тися в доро́гу.
• Держать путь – верста́ти доро́гу, (направляться) прямува́ти, простува́ти. [До́брий день, лю́ба па́ні! А куди́ се верста́єте доро́гу? (Куліш). До ге́тьмана Налива́йка доро́гу верста́ли (Макс.)].
• Зайти, заехать к кому по -ти́ – зайти́, заї́хати по доро́зі до ко́го.
• Итти в путь – іти́ в путь, в доро́гу. [В дале́ку путь іду́ (Грінч.)].
• Итти тем же -тё́м – іти́ тіє́ю-ж доро́гою, тим-же шля́хом, (стезей) тіє́ю-ж тропо́ю. [Тропо́ю ва́шою йшов я (Черк. п.)].
• Итти по -ти́ долга – іти́ доро́гою (сте́жкою) обо́в’я́зку.
• Куда вам путь лежит – куди́ вам доро́га?
• Найти верный путь – тропи́ вхопи́ти, найти́ правди́вий шлях. [Коли́ пощасти́ть робітника́м, як то ка́жуть, тропи́ вхопи́ти та зрозумі́ти, де їх си́ла… (Єфр.)].
• Наставлять (направлять), наставить на путь – напу́чувати, напу́тити кого́, наво́дити, навести́ на пуття́ кого́ (дать указание) да́ти на́від. [Молоді́ хазяї́, ду́має, – чому́ й на пуття́ не наве́сти (Свидн.)].
• Направлять на истинный путь – наставля́ти на до́бру путь, на ро́зум, на до́брий ро́зум.
• Сбить с -ти́ –
а) зби́ти з доро́ги кого́;
б) (с толку) зби́ти з пуття́, знепу́тити кого́. [Знепу́тив мене́ (Вовч. п.)].
• Сбиться с -ти́ –
а) зби́тися з доро́ги, зми́лити доро́гу;
б) (с толку) зби́тися з пуття́, знепу́тити. [Знепу́тив наш па́рубок, ні на що зві́вся (Луб. п.)].
• Проложить путь – прокла́сти, прове́сти доро́гу (см. Прокла́дывать).
• Пролагать себе путь куда-либо (образно) – топта́ти (собі́) сте́жку куди́. [Украї́нська кни́жка почина́є топта́ти сте́жку і під сі́льську стрі́ху (Єфр.)].
• Пусть твой путь будет усеян цветами – неха́й тобі́ цві́том сте́литься доро́га (Маков.);
2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) – путь, доро́га, (пеший) хода́, (путешествие) по́дорож (-жи). [В дале́ку путь іду́ (Грінч.). Моє́ ти со́нце! Світи́ пові́к мені́ в путі́ мої́й (Сам.). Здоро́в’я ва́ше ще не таке́, щоб мо́жна було́ ру́шити в таку́ дале́ку доро́гу, як до Ки́їва (Кониськ.). Ісу́с, утоми́вшись з доро́ги, сів при крини́ці (Єв.)].
• Доброго, счастливого -ти́, добрый путь (приветствие) – щасли́вої доро́ги.
• Дальний путь – дале́ка доро́га, -ка путь.
• Отправляться, -виться (двинуться) в путь – руша́ти, ру́шити (вируша́ти, ви́рушити) в доро́гу.
• Сколько ещё нам -ти́ – скі́льки нам ще доро́ги?
• Осталось три дня -ти́ – лиши́лось три дні доро́ги;
3) (способ) (без дополнения) спо́сіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду́), (с дополн.) шлях чого́. [Тим-же ладо́м із старо́го ко́реня вироста́ла нова́, наро́дня во́ля на Украї́ні (Куліш)].
• Каким -тё́м (образом) это сделать – яки́м чи́ном (спо́собом, ро́бом) це зроби́ти?
• -тё́м подкупа, измены – шля́хом пі́дкупу, зра́ди или просто пі́дкупом, зра́дою.
• -тё́м голосования – голосува́нням.
• -тё́м подписи – пі́дписом.
• -тё́м привлечения – притяга́ючи, притяга́нням.
• -тё́м умножения, вычитания – мно́женням, відніма́нням, мно́жачи, відніма́ючи.
• Судебным -тё́м – судо́м, через суд, судо́вно;
4) (прок, успех, толк) пуття́, лад (-ду́); см. Прок, Толк. [Не бу́де з йо́го пуття́ (Гр.)].
• -тё́м –
а) (толком) до пуття́, до ладу́, ладо́м;
б) (хорошенько) до́бре, гара́зд, як слід. [Не вмі́є розказа́ти до пуття́ (Сл. Ум.). Хто ка́же до ладу́, то у́хо наставля́й, а хоч і без ладу́, то й тож не затика́й (Приказка). Та ви ладо́м кажі́ть (Номис). До́бре його́ ви́лаяв (Сл. Ум.)].
• -тё́м ему досталось – до́бре йому́ перепа́ло.
• Не удалось и пообедать -тё́м – не вдало́сь і пообі́дати як слід.
• Не -тё́м делаешь – не гара́зд, не до пуття́, не до ладу́ ро́биш.
• Без -ти́ – без пуття́. [Він без пуття́ працю́є].
• Он без -ти́ наказан, он без -ти́ строг – його́ без пуття́ покара́ли, він без пуття́ (без тя́ми) суво́рий.
• Будет ли путь в этом деле – чи бу́де пуття́ з ціє́ї спра́ви.
• В нём нет -ти́ – з йо́го нема́ пуття́.
• В нём не будет -ти́ – з йо́го не бу́де пуття́.
• Ему ничто в путь не идёт – йому́ ніщо́ на ко́ристь, на ужи́ток не йде (см. Прок).
• Что в том -ти́ – яка́ ко́ри́сть з то́го.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПУТЬ (короткий) фраз. хо́дка;
ско́льзкий путь маніве́ць, фраз. переваж. мн. манівці́;
и в обра́тный путь і гайда́ наза́д;
путь сле́дования шлях, доро́га;
тем и́ли ины́м путём так чи іна́к; (не)зако́нным путём /лега́льным путём, ми́рным путём/ (не)зако́нно /лега́льно, ми́рно/;
морски́м путём /во́дным путём/ мо́рем /водо́ю/;
путём аванси́рования авансу́ючи, авансува́нням;
счастли́вого пути́! уроч. помага́й-бі!;
по пути́ (при нагоді) принагі́дно;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Путь –
1) (дорога) путь, -ті́ (жен. р.), доро́га, -ги, шлях, -ху;
2) (способ) спо́сіб, -собу;
3) (прок, успех, толк) пуття́, -ття́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Путь – путь; шлях; дорога; (жел. дор.) – колія. Пути сообщения – см. Сообщение. Верный путь (показать) – правдивий шлях (показати). Законным путем – правним способом. Наводить на путь – давати навід. Проторенный путь – битий шлях. Двинуться в путь – рушити, вирушити. Обратный путь – дорога, шлях назад. На обратном пути – вертаючись. По пути – по дорозі; з руки. Вступить на скользкий путь – на слизьке стати. Попутно – принагідне. Путем авансирования, расследования… – авансуючи, розслідуючи; авансуванням, розслідуванням. Путем надписи – написуючи; через напис.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Путь – шлях (-ху́);
• п. (рельсовый), ж.-д. – ко́лія;
• п. внутренний (водный) – ш. вну́трішній;
• пути веерные – ко́лії віяло́ві;
• п. водный – ш. во́дний;
• п. временный – ш. тимчасо́вий;
• п. выгрузной, ж.-д. – ко́лія виванта́жна;
• п. витяжной – к. витяжна́;
• п. главный – к. головна́;
• п. грузовой – ко́лія, шлях ванта́жна, -ий;
• п. гужевой – ш. возови́й;
• п. двойной (два паралел. пути) – к. подві́йна;
• п. двойной (из двух рельсов) – к. двої́ста;
• п. деповский – к. депо́вська;
• п. жесткий – к. тверда́;
• п. занятый – к. за́йнята;
• п. запасной – к. запасна́;
• п. искусственный – ш. шту́чний;
• п. карьерный – к. кар’є́рна;
• п. кружной – ш., к. обкружни́й, -а́;
• п. маневровый – к. маневро́ва;
• п. маршрутный – к. маршру́тна;
• п. нефтяной – к. нафто́ва;
• п. обгоночный – к. обми́нна;
• п. об’ездной – к. об’їздо́ва́;
• п. обменный – к. обмі́нна;
• п. обходной – к обхідна́;
• п. опытный – шлях спробни́й;
• п. отводной – к. відвідна́;
• п. откаточный – к. вивізна́;
• п. отправления – к. вирядо́ва;
• п. перегрузочный – к. переванта́жна;
• п. передаточный – к. переда́тна;
• п. песчаный – к. піско́вана;
• п. погрузочный – к. наванта́жна;
• п. под’ездной – к. під’їздо́ва;
• п. починочный – к. пола́годжувальна;
• п. приемный – к. прийма́льна.;
• п. п.-отправочный – к. прийма́льно-вирядо́ва;
• п. произвольный (тока) – шлях дові́льний;
• п. прямой – ко́лія пряма́;
• п. раз’ездный – к. розми́нна;
• п. распределительный – к. розподі́льча;
• п. ремонтный – к. ремо́нтна;
• п. свободный – к. ві́льна;
• п. соединительный – к. злучна́;
• п. сортировочный – к. сортува́льна;
• пути сообщения – шляхи́ сполу́чення;
• п. стрелочный – к. ви́лична;
• п. тормозный – к. гальмівна́;
• п. тракционный – к. тяглова́;
• п. тупиковый – к. зазубне́ва;
• п. хвостовой, тупиковый – к. зазубне́ва;
• п. ходовой – к. ходова́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Путь
• Без пути (разг.) – безпуття.
• В пути, по пути (сделать что) – по дорозі; дорогою; мимохідь, мимоїздом (переходом).
• Все дорога (все пути) ведут в Рим – Див. Рим.
• Вставать, встать на путь чего – Див. вступать.
• Держать путь – Див. держать.
• Каким путём? – якою дорогою (яким шляхом)?; кудою?; (перен.) як; яким способом (чином, робом)?
• Куда вам путь лежит? – куди вам дорога?
• Млечный Путь (астрон.) – Див. млечный.
• Найти верный, правильный путь – знайти правдивий шлях; (іноді) ухопити тропи.
• На обратном пути – по дорозі назад (додому); (по)вертаючись назад (додому); поворітьма.
• Направлять, направить путь (шаги, стопы) – Див. направлять.
• Наставлять, наставить (направлять, направить, обращать, обратить) на путь истины (на путь истинный) кого – наставляти, наставити (наводити, навести) на добру (праву) путь кого; наставляти, наставити (наводити, напутити) кого; наставляти, наставити на [добрий] розум кого.
• Не по пути с кем – не по дорозі (не дорога, не в шляху, не по руці) з ким; (іноді) невзвороті кому з ким.
• Окольным (обходным) путём – стороною; манівцями (манівцем); (іноді розм.) повзагорідно.
• Отправляться, отправиться (двигаться, двинуться…) в путь – рушати, рушити (вирушити, вирушати) в дорогу.
• Прокладывать, проложить дорогу (путь) кому, чему – Див. прокладывать.
• Пусть твой путь будет усеян цветами – нехай тобі цвітом стелиться дорога.
• Путём подкупа, измены – підкупом, зрадою.
• Пути (дороги) разошлись чьи – Див. расходиться.
• Пути сообщения – шляхи [сполучення].
• Путь-дорога, путь-дорожка, путь-дороженька (поэт.) – шлях-дорога (путь-дорога), шлях-доріжка, шлях-доріженька (путь-доріженька).
• Сбивать, сбить с пути кого – збивати, збити з дороги кого; збивати, збити з пуття кого.
• Сбиваться, сбиться с пути (перен.) – збиватися, збитися з дороги; на манівці сходити, зійти; збиватися, збитися з пуття; (іноді) ледащіти, зледащіти; блудними дорогами йти, піти. [Блудними дорогами пішов. Франко.]
• Совратить, совлечь, сбить с пути (истины, добра, истинного, доброго…) кого – збити (звести) з доброго шляху (з доброї путі, дороги, стежки, тропи) кого; збити з правої путі (з пуття, знепутити) кого. [Та ви його ще з тропи зіб’єте… М. Куліш.]
• Стоять, находиться на ложном пути; идти по ложному пути (перен.) – стояти, бути на хибній (кривій) дорозі (путі); іти хибною (кривою) дорогою.
• Судебным путём – судом; через суд.
• Сухим путём – суходолом (сухопуттю).
• Счастливый, добрый путь!; счастливого, доброго пути! – щасливої дороги!; щасливо!
• Уготовлять путь на тот свет кому – уготовляти на той світ дорогу кому; стежку промітати кому.
• У каждого свой путь [в жизни] – у всякого (у кожного) свій шлях; кожен (кожне) має свій шлях. [У всякого своя доля і свій шлях широкий. Шевченко.]
• Что в том пути? (разг.) – яка користь з того?
• Этим, тем путём – цією, тією (тою) дорогою (цим, тим шляхом); сюдою, тудою.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

путь 1. шлях,-ху, доро́га,-ги, ко́лія,-лії
2. мн.  шляхи́,-і́в (шляхи сполу́чення)
п. во́дный шлях во́дний
п. возду́шный шлях пові́тря́ний
п. железнодоро́жный ко́лія залізни́чна
п. запасны́й ко́лія запасна́
п. маневро́вый ко́лія маневро́ва
п. многоре́льсовый ко́лія багаторе́йкова
п. морско́й шлях морськи́й
п. обго́ночный ко́лія обми́нна
п. обьездно́й ко́лія об’їзна́
п. погру́зочный ко́лія ванта́жна [наванта́жувальна]
п. подьездно́й ко́лія під’їзна́
п. разьездно́й ко́лія розминна́
п. стре́лочный ко́лія вимикна́
п. тормозно́й шлях гальмівни́й
п. тупико́вый ко́лія зазубне́ва

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Путь –
1) – шлях (-ху), доро́га, путь (ж. р.); п. железнодорожный – залізнича ко́лія, залізничий шлях; п. окольный – о́б’їздка, маніве́ць (-вця); п. шоссейный – соша́, сошовий шлях; -ти сообщения – шляхи, шляхи сполу́чення; в обратный путь – наза́д; водным путем – водо́ю; на пути (на путях) к нормальному порядку – пряму́ючи до норма́льного порядку; на обратном пути – верта́ючись, поворітьма́, іду́чи (і́дучи) наза́д; по пути – а) по доро́зі; б) (при случае, попутно) – принагі́дно, при наго́ді; по железнодорожным путям – залізницею, залізничними шляха́ми, залізничною ко́лією; попутно – принагі́дно, при наго́ді; товар в пути – крам у доро́зі;
2) (способ) – спо́сіб (-собу); быть на ложном пути – стояти не на правдивому шляху́; законным путем – пра́вним способом, зако́нно; легальным путем – леґа́льно; мирным путем – мирним спо́собом, мирно; на такой путь становиться – бра́тися (удава́тися до) тако́го спосо́бу; незаконным путем – непра́вним спо́собом, незако́нно; прислать наиболее скорым путем – надісла́ти якнайшвидшим спо́собом; путем авансирования – авансу́ючи, авансува́нням; путем изучения чего – вивча́ючи, вивча́вши, студіюючи, студіюва́вши що; путем опубликования – оголо́шенням, оголосивши, публіку́ючи, опублікува́вши; путем участия – через у́часть, беру́чи, бра́вши участь; судебным путем – судо́м, че́рез суд; таким путем – таким спо́собом.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Кружный путь, кружным путем — кружна́ доро́га, кружно́ю доро́гою.
*Под’ездной путь — підвізни́й шлях, підвізна́ ко́лія.
*Путь — доро́га, -ги, шлях, -ху́; П. водяной — водяни́й шлях; П. дозора — доро́га дозо́ру; П. железнодорожный — ко́лія; П. обыкновенный — звича́йний шлях; П. перегрузочный — переванта́жна ко́лія; П. подвоза — шлях підво́зу; П. сообщения — шляхи́ (сполу́чень); П. следования — шлях прямува́ння.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Путь = 1. путь, доро́га, шлях. — В. С. поблагословив мене в далеку путь. Скл. — Та заходить ся рештувать вози в далекую дорогу. К. Ш — До Бога великий шлях, а до пекла маленький. н пр. — І не верстовиї, а вольниї, широкиї скрізь шляхи сьвятиї простелють ся. К. Ш. — На обратномъ пути́ = верта́ючись, поворітьма́, пове́ртом. — По пути́ = по доро́зї. — Заїхав до його по дорозї, вертаючись до дому. — Водяны́мъ путёмъ = водо́ю. — Сухи́мъ путёмъ = суходо́лом, по землї, ру́мом. — Їхали суходолом, плили водою, знов суходолом. Кн. — Виправлені були румом против нас. Коніс. С. З. — Мле́чный путь = д. Мле́чный. — Пе́рвый путь = первозїмля. – Ступи́ть на ско́льзкій путь = на слизьке́, на слизьку́ попа́сти. — Пан Турн тут на слизьку попав. Кот. — Сби́ть, ся съ пути́ = зби́ти ся з доро́ги; збити, ся з пли́гу (С. Л.), з пантели́ку, зпантели́чити ся. 2. пуття́ (С. З.) і д. Прокъ. — Нема Енеєві пуття. Кот. — Довести до пуття. С. З. — Не буде пуття з його. Кн. — Не веде до пуття. Кн. — Безъ пути́ = даре́мне, без пуття́, да́рма; на́дто. — Він робить без пуття́. С. З. — Він дарма сердить ся. — Бу́детъ ли како́й путь въ э́томъ? = чи ви́йде з цьо́го що пу́тнє? — Что въ томъ пути́ = яка кори́сть з то́го? — Путёмъ = до́бре, хороше́нько, до пуття́. — Добре його вилаяв. — Наста́вить на пу́ть = навчи́ти, напути́ти. — Напутив його, як треба між людьми поводитись. 2. спо́сіб. — Тільки таким способом і можна зробити. — Мо́крий, сухо́й путь = спо́сіб обробі́тки мета́лїв водо́ю чи огне́м.

Запропонуйте свій переклад