Знайдено 10 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Пыль – пил (-лу, мн. пили́, ум. пило́к, пило́чок), по́рох (-ху, мн. порохи́, ум. порошок); (в воздухе) ку́рява, ку́рево и ку́ряво, кура́, ко́піт(ь) (-поту и -тю), кі́поть (-птю), кіптяга́, кушпела́. [І в пилу́ на шляху́ діяма́нт він найшо́в (Самійл.). Не пили́ пили́ли, не тумани́ встава́ли, як з го́рода Озо́ва, в тяжко́ї нево́лі три брати́ втіка́ли (Мартин.). Сухи́й, гаря́чий, весь у по́росі день вже гас за вікно́м (Коцюб.). Малі́ бо́сі ноженя́та підкида́ли по́рох – три ра́зи в оди́н бік, три ра́зи в дру́гий (Коцюб.). Вірли́ кри́льми зе́млю зби́ли, пороха́ми скопоти́ли (Ант.-Драг.). У ха́ті по сті́нах порохи́ (Кам’ян.). Ох, як тя́жко тим шля́хом ходи́ти, широ́ким, би́тим, ку́рявою вкри́тим (Л. Укр.). Ку́рява стовпо́м від ко́ней та ко́ліс зняла́ся над шля́хом (Боров.). Сірі́ла ку́рявом широ́ка прої́жджа доро́га (Мирн.). Миха́йло погна́в коня́ так, що ті́льки кура́ по доро́зі курить (Грінч.). За ко́ником став ко́піть (Чуб.). Зби́ли таки́й ко́піт, на́че по ха́ті сто гусе́й літа́ло (Свидн.). До Пречи́стої коно́плі потіпа́ть, а пі́сля Пречи́стої мички́ ми́кать, щоб надво́рі, а то в ха́ті кі́птю по́вно (Борз.). – Не прода́м, – обзива́ється дя́дько з кіптяги́-ку́ряви за во́зом (Неч.-Лев.)]. • Пыль снежная – снігови́й пил. • Облако -ли – хма́ра пи́лу, ку́ряви. [Густа́ хма́ра сі́рого в’ї́дливого пи́лу закрива́ла від йо́го все (Грінч.)]. • Он весь в -ли – він уве́сь у пилу́, в по́росі. • Сметать пыль – зміта́ти пил, по́рох и порохи́. • Поднимать, поднять пыль – збива́ти, зби́ти, спили́ти; пил, пилюгу́, ку́ряву и ку́рево, кіптягу́, ко́піт, кури́ти, пили́ти; срв. Пыли́ть, Напыли́ть. [Він збива́в у но́мері страше́нну пилюгу́ (Яворн.). Хіба́ я курю́? Я зле́гка мету́ (Мирн.). Ї́ду я, – це-ж як подме́ ві́тер, так і спили́в кіптюгу́ поперед ме́не (Катерин.)]. • Поднялась облаком пыль – зняла́ся хма́рою ку́рява, кіптяга́, закурі́ла хма́рою ку́рява, кіптяга́, зня́вся хма́рою пил, кі́поть, закурі́ло, запилі́ло, закушпе́лило. • Покрыть -лью – приби́ти, укри́ти пи́лом, по́рохом. • Покрыться -лью – припа́сти, укри́тися пи́лом, по́рохом, закури́тися, запороши́тися, закурі́ти. [Не жаль мені́ дорі́женьки, що пилом припа́ла (Пісня)]. • Покрытый -лью – запоро́шений пи́лом, по́рохом припа́лий, приби́тий. [Сто́млена, спе́чена, пи́лом приби́та, жу́риться ни́ва доще́м неполи́та (Манж.). Втер ху́сточкою припа́ле пи́лом лице́ (Неч.-Лев.)]. • Пускать пыль в глаза – ману́ пуска́ти (напуска́ти), тума́ну пуска́ти (напуска́ти) кому́ и на ко́го, перед ким, тума́нити кого́, (гал.) бляхмано́м о́чі зано́сити кому́. [Ота́к Анто́сьо ману́ пуска́в і камбра́ттям (товаришам), і перед уря́дом, і по се́лах (Свид.)]. • Цветочная пыль – кра́ска, квіткови́й пило́к. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ПЫЛЬ фраз. порохи́; пыль столбо́м емоц. аж пі́р’я лети́ть, аж гай шуми́ть, аж луна́ йде, (за ким) аж ку́риться; то́лько пыль столбо́м лише́ ку́рява вста́ла; покры́тый пылью галиц. присі́лий по́рохом. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Пыль –
1) по́рох, -ху, пи́л, -лу; 2) (взбитая) ку́рява, -ви, пилюга́, -ги́, пилю́ка, -ки. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Колошниковая пыль – доме́нні порохи́ (-хі́в); • к. газы – доме́нні га́зи; • к. под’ем – підо́йма до засипно́го отво́ру. |
Пыль – пил (-лу), порохи́ (-хі́в); • п. (поднятая в воздухе) – ку́рява; • п. каменноугольная – п. кам’яновугля́ний; • п. колошниковая – п. доме́нний; • п. мельничная – п. мли́вний; • п. наждачная – п. шмергеле́вий; • п. песочная – п. піща́ний; • п. свинцовая – п. олив’я́ний; • п. угольная – п. вугляни́й; • п. поднимать, поднять – ку́ряву збива́ти, зби́ти. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Пыль
• Поднялась пыль – курява встала (знялася). • Покрыться пылью – припасти (укритися) пилом (порохом); запорошитися (закуритися, закуріти). • Пускать, пустить пыль в глаза – туману (ману) пускати, напускати кому, на кого; туманити кого; замилювати, замилити очі кому. • Пыль столбом – (те саме, що) Дым коромыслом, дым столбом (перен. разг.). Див. дым. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
пыль пил,-лу, по́рох,-ху; ку́рява,-ви (піднята у повітря) п. абрази́вная пил абрази́вний п. алма́зная пил алма́зний п. бурова́я пил бурови́й п. древесноу́гольная пил деревнову́гільний п. камнеу́гольная пил кам’янову́гільний п. колошнико́вая пил колошнико́вий [до́менний] п. косми́ческая пил космі́чний п. нажда́чная пил шме́ргелевий п. рудни́чная пил копа́льневий п. таба́чная пил тютюно́вий п. у́гольная пил вугляни́й п. шлифова́льная пил шліфува́льний |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 
Пыль в глаза пускать. — 1. У хмару заходить. 2. Пишається, як корова в хомуті. 3. Піском очі засипає. 4. Підлазить, як чорт під манастир. 5. Кота в мішку продає. 6. Ману пускає. 7. Взявся під боки, та й думає, що пан. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Пыль — по́рох, -ху. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Пыль = пил (С. З. Л.), по́рох (С. З. Л.), поб. — пилюга́, пилю́ка, пилю́ра (Сп.), що мететься — ку́рява (С. З. Л.), ку́ра́ (С. З.), ку́рево (С. З.), з трухлого дерева — порохня́ (С. Л.), від борошна — обме́тиця. — Чи ти, милий, припав пилом чи метелицею? н. п. — Ой помалу дружки йдїте, пилом не пилїте. н. п. — Поливайте доріженьку, щоб пилом не впала. н. п. — Їх роса холодна моче, пилюга слїпить їм очі. Мова. — Як порох у оцї, так ти мінї. С. З. — Не хмара сонце заступила, не вихор порохом вертить. Кот. — Ой нема ж мого сина, нема мого пана, а вже ж його постїлонька порохом припала. н. п. — По дорозї курево. С. З. — Опинив ся проти старцїв — курява лягає. К. Ш. — А кобила як дремене, аж курява встала. н. к. — Козак хлиснув нагайкою коня вороного, тай був такий, тільки знялась курява од його. Галуз. — Пусти́ть пыль въ глаза́ = д. під сл. Пуска́ть. — Цвѣто́чная пы́ль = квіткови́й, пил, що бджоли збірають в улики — о́бніж (Сп.), утоптаний — перга́. — Та жовтенька обніж, яку бджоли несуть з поля на своїх мисочках, це квітковий пил, що розводить ся в серединї квіток, на головках тих ниточок, що там вбачають ся. Цю обніж вони складують в осібні чашечки, гарненько її утоптують. Оце й буде перга, якою вони теж годують ся. Ст. О. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)