Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «брать»
Шукати «брать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Брать –
1) бра́ти, сов. узя́ти. [Бери́, що даю́ть. Скі́льки бра́то гро́шей?].
• Беру́щий (только как сущ.) – бра́ха, взя́ха, взя́хар (р. -ря). [Бу́деш да́ха (да́хар), бу́деш і бра́ха (взя́хар)];
2) (б. много) набира́тися. [Не набира́йся – ва́жко бу́де не́сти́];
3) забира́ти. [Він мене́ з собо́ю забіра́є];
4) прийма́ти. [Чоти́ри карбо́ванці даю́ за таке́ нікче́мне теля́, ще й не хо́че! Прийма́й гро́ші!];
5) побира́ти. [Не говори́в ніко́му, ві́дки гро́ші побира́є];
6) (б. часть зерна за помол) мі́рчити (гал.);
7) (б. в жёны) дружи́ти собі́, бра́ти за се́бе. [Га́рну ді́вчину він собі́ дру́жить. Хліборо́би опанува́ли за́мки, бра́ли за се́бе па́нських жіно́к, мов тих сабиня́нок. (Куліш)];
8) (б. верх) бра́ти го́ру, перемага́ти, горува́ти, запано́вувати над чим. [Бере́ ба́ба над козако́м го́ру. Фо́рма перемага́є у Си́дора Твердохлі́ба (Єфр.). Гору́ють нега́рні інсти́нкти. Па́м’ять запанува́ла над карти́нами уя́ви (Франко)];
9) (б. взятки) хабарюва́ти, хапа́ти (бра́ти) хабарі́, дра́ти, де́рти, хап[в]турува́ти. [У полі́ції деру́ть і з живо́го, і з ме́ртвого];
10) (б. в долг, взаймы) позича́ти, позича́тися, бра́ти на́-бір (на́-борг), в по́зи́ку, боргува́ти. [Пішо́в чума́к до ши́нку боргува́ти горі́вку].
• Б. в счёт сомнительных будущих благ – бра́ти на зеле́ний ове́с.
• Б. в счёт работы – бра́ти на відробі́ток;
11) (б. землю в аренду на один посев) – (редко) купува́ти. [На пшени́цю зе́млю в па́на купи́ли];
12) (б. тайком) викрада́ти. [Викрада́є в те́бе Харити́на гро́ші і Дени́сові віддає́]:
13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупля́ти;
14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпа́ти, закида́ти на за́щіпку;
15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабува́ти. [На селі́ ле́мент, плач – за ви́куп грабу́ють];
16) (б. начало) зачина́тися. [На́ша рі́чка зачина́ється десь ду́же дале́ко];
17) (досада, злость берё́т) доса́да, злість порива́є;
18) (б. чью сторону) става́ти на чиє́мусь бо́ці, прихиля́тися до ко́го. [В спі́рці з Грицько́м бі́льшість до ста́ршого бра́та прихиля́лась (Грінч.)];
19) (б. в свидетели) бра́ти за сві́дка;
20) (б. за основание, в качестве чего) засно́вувати на чо́му, кла́сти чим. [Як-би він ті́льки заснува́в свої́ пра́ці на пова́жних науко́вих джере́лах. Провідно́ю ду́мкою свої́х на́рисів кладу́ при́нцип грома́дського слугува́ння письме́нства наро́дові (Єфр.)];
21) (б. приступом) добува́ти що й чого́. [До́вго бушува́ла сіро́ма, хоті́ла вже за́мку добува́ти, та гарма́т побоя́лася (Куліш)];
22) (об инструменте, орудии, огне) бра́ти, ня́ти, ня́тися. [Коса́ не бере́ – погостри́ти тре́ба. Твоє́ї ши́ї міч не йме. Мо́крого полі́на вого́нь не йме́ться].
• Гребень не берё́т – гребіне́ць не вче́ше;
23) (ружьё берё́т ниже цели) рушни́ця ни́зить. (Прич.) бра́ний и бра́тий. [У їх неві́стка молода́, торі́к бра́та].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БРАТЬ фраз. ста́вити [брать на учёт ставити на о́блік], (забирати) поривати [охота берёт охота пориває];
брать в роботу перемивати кісточки;
брать без бо́я бра́ти го́лими рука́ми;
брать в аре́нду винайма́ти /найма́ти/ у кого;
брать в ежо́вые рукави́цы бра́ти в шо́ри;
брать в жёны кого бра́ти шлюб з ким;
брать в оборо́т бра́ти в сто́си;
брать в плен полони́ти;
брать в своё ве́дение что підпорядко́вувати собі́, бра́ти на се́бе керува́ння чим;
брать в солда́ты бра́ти до ві́йська;
брать за во́рот бра́ти за шкі́рку;
брать за го́рло приступа́ти з ноже́м до го́рла;
брать за жа́бры бра́ти за ба́рки;
брать за живо́е бра́ти за ду́шу;
брать к све́дению, брать в расчёт бра́ти на за́мітку;
брать ле́стью підхо́дити ле́стощами;
брать на заме́тку заното́вувати, запи́сувати, роби́ти нота́тки, бра́ти на за́мітку, оказ. відното́вувати;
брать на испу́г /брать на пу́шку/ бра́ти на Бо́га;
брать на каранда́ш бра́ти на за́мітку, бра́ти на папі́р;
брать на карау́л (зброю) виставля́ти на по́честь;
брать на прока́т випозича́ти у кого;
брать на себя́ бра́ти на свої́ пле́чі, бра́ти на свою́ го́лову;
брать на свою́ отве́тственность фаміл. брати на свою́ го́лову, бра́ти на свої́ ру́ки;
брать на себя́ сме́лость насмі́люватися, зва́жуватися;
брать на учёт ще реєструва́ти, (вексель) дисконтувати;
брать нача́ло зачина́тися;
брать по вы́сшему счёту брати ви́ще;
брать под защи́ту става́ти в оборо́ні;
брать под козырёк віддава́ти честь;
брать приме́р с кого галиц. взорува́тися на кого;
брать себе́ за пра́вило ще кла́сти собі́ пра́вило;
брать сло́во галиц. забира́ти го́лос;
брать уро́ки брати ле́кції, ма́ти репети́тора;
не брать в расчёт не́хтувати що, лиша́ти на бо́ці;
брать под сомне́ние ще сумніва́тися в чому;
бери́, ско́лько душе́ уго́дно бери́, скі́льки душа́ бажа́є;
на́ша берёт на́ша зве́рху;
беру́щий що бере́ тощо, зда́тний взя́ти, зви́клий /ра́ди́й, маста́к/ бра́ти ???, відбо́рець, бра́ха;
берущий верх перемо́жець;
берущий взя́тки хаба́рник, хапу́н, липки́й на ру́ку;
берущий за гло́тку принево́лювач, стил. перероб. приступи́вши з ноже́м до го́рла;
берущий го́лыми рука́ми маста́к бра́ти голі́руч;
берущий за се́рдце серцезвору́шний;
берущий мно́гое на себя́ самоуповнова́жений, з вели́кими амбі́ціями, з вели́кими пла́нами;
берущий на му́шку стил. перероб. наці́лившись на;
берущий на себя́ роль гото́вий взя́ти на себе́ роль;
берущий о́ткуп відку́пник;
берущий под отчёт відбо́рець під звіт;
берущий под сомне́ние что схи́льний сумніва́тися /невпе́внений/ у чому;
берущий своё нача́ло в з поча́тком у;
берущий с ме́ста зда́тний взя́ти з мі́сця;
берущий уро́ки що бере́ ле́кції;
ВЗЯТЬ (від кого /що/) перебра́ти;
взять Бо́га за бо́роду пійма́ти Бо́га за но́ги;
взять верх над кем (у спорі) перева́жити кого;
взять в ежо́вые рукави́цы укр. взя́ти в лабе́ти;
взять в жёны кого пошлю́бити;
взять в кавы́чки залапкува́ти;
взять в обуче́ние (взять для повыше́ния квалифика́ции) взя́ти на нау́ку;
взять в плен, заполони́ти;
взять в толк помісти́ти в голові́, набі́гти тропи́, вхопи́ти тропи́;
взять высо́кую но́ту потягну́ти горо́ю;
взять го́рлом ви́сварити, ви́кричати, взя́ти на го́рло;
взять на букси́р взя́ти на гуж;
взять на карау́л ще відсалютува́ти;
взять на себя́ (місію) ще перебра́ти;
взять на себя́ обяза́тельство зобов’яза́тися;
взять на учёт зареєструва́ти;
взять под опе́ку кого, взять попечи́тельство над кем заопі́куватися ким;
взять ружьё на изгото́вку нагото́вити кріс;
взять свои́ слова́ наза́д галиц. відкли́кати свої́ слова́;
взять себя́ в ру́ки опанува́ти себе́, опанува́тися, взя́ти себе́ в ру́ки;
взять след мисл. вхопи́ти тропи́;
взять сло́во галиц. забра́ти го́лос;
ни дать ни взять о́ко-в-о́ко;
ни дать ни взять что що чим [ни дать ни взять – гора́ гора́ горо́ю], чи́сте тобі́ що;
не взять в толк не скла́сти ра́ди;
чья возьмёт? чий чорт бу́де ста́рший?;
взял? (= получил?) діста́в?;
взял страх у страх уки́нуло /узя́в страх/ кого;
взя́вший ОКРЕМА УВАГА (місто, фортецю) здобу́вець;
ка́пли в рот не взявший стил. перероб. рі́ски в рот не взя́вши;
взявший на карау́л відсалютува́вши;
взявший под карау́л взя́вши під ва́рту;
взявший под козырёк відда́вши честь;
взявший под опе́ку опіку́н, ОКРЕМА УВАГА;
взявший свои́ слова́ наза́д ОКРЕМА УВАГА;
ВЗЯ́ТЫЙ вме́сте взятый /вме́сте взятое, вме́сте взятые/ фраз. ра́зом узя́вши;
взятый в кавы́чки залапко́ваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Брать – бра́ти (беру́, бере́ш); брать верх – бра́ти го́ру; брать взятки – хабарюва́ти; брать в долг, взаймы – позича́ти, бра́ти на́бір; -ться – бра́тися (беру́ся, бере́шся).

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Брать – брати. Брать в счет работы – брати на відробіток. Брать начало – зачинатися.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Брать поворот, авто – поверта́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Брать
• Берёт, так кланяется, а возьмёт, так чванится – бере, так поклони б’є, а візьме, так ніс дере. Пр. Як гроші позичав, щодня двору не минав, а як прийде пора віддавати, почне і двір минати. Пр. Кланялись тобі, позичаючи, накланяєшся й ти, поки збереш. Пр. Просить грошей — батьком називає, а як позиче — то й чортом не назве. Пр. Як просять, так жнуть і косять, а як попросили, так пожали й покосили. Пр. Як позичає, так: сватоньку, сват; позичив, так і чорт не брат. Пр. Як просим, так жнем і косим, а як взяли, то чорт тебе бери. Пр. Як беруть — сто коней дають, а візьмуть — і одного не дають. Пр. Як лихо, то йди сюди, Хомихо, а як по лисі, то й по Хомисі. Пр. Як їдять та п’ють, дак і кучерявчиком звуть, а поп’ють, поїдять — прощай, шолудяй. Пр.
• Беру Бога в свидетели – богом свідчуся. [Свідчусь Богом — я того не хотіла! Українка.]
• Берут нарасхват что-либо – беруть нарозхват (назахват) що; хапають що; беруть, мало не б’ються.
• Брать в ежовые рукавицы – брати в лабети (в шори, в тісні руки); загнуздувати.
• Брать в жены кого (устар.) – дружитися (женитися) з ким; брати за себе кого; (давн.) дружити собі. [Уже певно візьме її за себе. Квітка-Основ’яненко.]
• Брать взятки – брати (хапати) хабарі (хапанки); хабарювати; драти (дерти). [Визвольте мене, бо з голоду пропаду, або буду хабарі брати. Свидницький.]
• Брать, взять быка за рога – брати, взяти (хапати, ухопити) бика (вола) за роги; ловити, піймати вовка за вуха.
• Брать, взять верх над кем, чем – брати, взяти гору (перевагу, перемогу, верх) над ким, чим; перемагати, перемогти кого, що; переважувати, переважити кого, що; запановувати, запанувати над ким, чим; переборювати, перебороти кого, що; (тільки докон.) подужати (повершити, заломити) кого, що; (тільки недокон.) горувати над ким, чим. [Утома була така сильна, що брала верх над усім. Коцюбинський. Жінка верх над ним узяла… Гордієнко.]
• Брать, взять взаймы – позичати, позичатися, позичити; брати, взяти набір (у борг; на борг, боргом, на віру, на повір); брати, взяти в позику (позикою); боргувати, поборгувати. [Як нема — піди позич в сусідів. Тичина.]
• Брать, взять в оборот кого – брати, взяти в роботу кого.
• Брать, взять в основу что – засновувати, заснувати на чому; брати, взяти за основу що; ставити, поставити (класти, покласти) в основу чого.
• Брать, взять в плен – брати, взяти (займати, зайняти) в полон (в бран, у неволю); полонити, заполонити; брати, взяти в ясир; ясирити. [Чи її убито, чи в полон зайнято. Чубинський. Орда… ясирить, полонить. П. Куліш.]
• Брать, взять в свидетели – брати, взяти за свідка.
• Брать, взять в счёт работы – брати, взяти (позичати, позичити) на відробіток. [Ти б позичив у кого-небудь на відробіток. Сл. Гр.]
• Брать, взять в счёт сомнительных будущих благ – (образн.) Брати, взяти на зелений овес (на вовчу шкуру).
• Брать, взять голыми руками кого, что – брати, взяти голіруч (голими руками) кого, що. [Люди хотіли голіруч землю взяти, а тепер мають: хто їсть сиру, хто копає її в Сибіру… Коцюбинський.]
• Брать, взять за горло кого – брати, взяти за горло (за петельки) кого; сікатися, присікатися з ножем до горла кому; сікатися, присікатися Ґвалтом (притьмом) до кого; напосідатися на кого; приставати, пристати з короткими гужами до кого; (тільки недокон.) добиватися чого в одну душу в кого; притьмом вимагати чого в кого.
• Брать, взять за душу, за сердце (песня, музыка) – брати, взяти (хапати, вхопити, торкати, торкнути) за душу, за серце кого; зворушувати, зворушити (розчулювати, розчулити) кого. [Багато чув і я невчених співаків, Що пісня в них було жаріє і іскриться, За серце беручи. Рильський.]
• Брать, взять на душу – брати, взяти на себе (на свою душу).
• Брать, взять на мушку, на прицел – брати, взяти на мушку, на приціл; приділятися, прицілитися (націлятися, націлитися, налучатися, налучитися, намірятися, наміритися) на (в) кого.
• Брать, взять на попечение кого – брати, взяти на піклування (під своє опікування) кого; брати, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт).
• Брать, взять на поруки кого – брати, взяти на поруки кого; поручитися, поручатися за кого; у поруки ставити, стати за кого. [Хто ручиться, той мучиться. Пр.]
• Брать, взять направо, налево – брати, взяти праворуч, ліворуч (в праву, в ліву руку); брати, взяти направо, наліво; (розм.) цабе, соб(і). [Я кидаю стріли праворуч, ліворуч. Українка.]
• Брать, взять напрокат – брати, взяти напрокат; випозичати; випозичити що; брати, взяти в (на) тимчасове користування.
• Брать, взять на себя обязанности, вину и т. п – переймати, перейняти (перебирати, перебрати, брати, взяти) на себе обов’язки, провину і т. ін.
• Брать, взять на себя смелость (книжн.) – брати, взяти на себе сміливість, осмілюватися, осмілитися (насмілюватися, насмілитися); важитися (зважуватися), зважитися; наважуватися, наважитися (відважуватися, відважитися); (тільки докон.) насміти (посміти).
• Брать, взять перевес над кем – брати, взяти перевагу (гору, верх) над ким; переважити, переважувати, переважати кого; перемагати, перемогти кого; перевищувати, перевищити (перевершити, перевершати) кого; здобувати, здобути перевагу (перемогу, верх) над ким.
• Брать, взять под арест – брати, взяти під арешт (до арешту); брати, взяти за (під) сторожу; (за)арештувати, (за)арештовувати; ув’язнювати, ув’язнити.
• Брать, взять своё – (д)осягати, (д)осягти свого, доходити, дійти свого.
• Брать, взять себя в руки – брати, взяти себе в руки; опануватися, опанувати себе; перемагати, перемогти себе.
• Брать, взять слово обратно (назад) – зрікатися, зректися слова; відрікатися, відректися.
• Брать, взять сторону кого – ставати, стати на чий бік (на чиєму боці, на боці кого); прихилятися, прихилитися до кого; ставати, стати за кого, заступитися, заступатися за кого.
• Брать пример с кого – брати приклад (зразок) з кого; так само робити, як і хто.
• Брать [своё] начало (книжн.) – брати [свій] початок (почин, зачин); починатися (зачинатися); виходити (походити) з чого.
• В рот не берёт чего – душа не навертається до чого (їсти, пити що); в душу не лізе що.
• Всем берёт – хоч куди; всім зачаровує (принаджує).
• Где хочешь бери – де хочеш бери; (образн.) хоч із коліна вилупи; хоч із пальця (п’яти) виколупай (виколупни, вилупи); хоч із-за нігтя виколупни; хоч із душі вийми. [Хоч виколупай з пальця, а дай! Коцюбинський. Ти мені хоч із душі вийми (борг), а віддай. З нар. уст.]
• Годы берут своё; старость берёт своё – літа беруть своє; старість бере своє; напосідають (докон. напосіли) літа; які літа, такий розум. Пр.
• Гребень не берёт – гребінець не (в)чеше (не бере).
• Досада берёт кого – досада бере (забирає, пориває) кого; досадно стає кому.
• Его берёт сомнение – сумнів (непевність, вагання, зневір’я) бере його; він не певний цього.
• Не берёт (об инструменте, орудии и т. д.) – не бере (не береться); не йме (не йметься). [Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. Сл. Гр. Мокрого поліна огонь не йметься. Пр.]
• Ничего в руки не брал – нічого (нічогісінько) не робив; і за холодну воду (і до холодної води) не брався.
• Отчаяние берёт – відчай (розпач, розпука) бере (огортає). [Іншим часом слухаєш, та аж розпач візьме. Нічого не второпаєш. Пчілка. Густа та темна хмара розпуки огорнула сестру-жалібницю. Сл. Ум.]
• Ружьё берёт ниже цели – рушниця бере нижче від цілі; рушниця низить.
• Рыба берёт! – риба береться (йметься)! [Вчора й торку не було, а сьогодні, диви, як береться (риба). З нар. уст.]
• Сон его берёт – сон бере його; він на сон знемагає; знемагає його сон. [Сова враз знемагає на сон, а далі — пуць на землю — та й лежить. Легенда.]
• Страх, злость, смех и т. д. берёт кого – (о)страх (ляк, жах, страхота, жахота), злість (лють), сміх і т. ін. бере кого; (о)страх (ляк, жах, страхота, жахота), злість (лють) огортає (понімає, пориває) кого. [Тільки ж є в нім щось кумедне. Чудернацьке і дитяче. Через те, хоч і жахнешся, Заразом бере і сміх. Кримський.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

брать бра́ти, здобува́ти

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Брать, -ся, взять, -ся – бра́ти, -ся, узяти, -ся; брать в руки кого – прибира́ти, прибра́ти до рук кого́; б. на себя что-либо – перейма́ти, пере(й)няти (бра́ти, взяти) на се́бе що.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Брать (взять) быка за рога. —
1. Піймав корову за роги.
2. Піймав зайця за крашанки.
3. Уміє піймати вовка за вуха.
4. Манахи, що не дають промахи.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Брать, взять — бра́ти, узя́ти; брать ногу — узя́ти но́гу; брать в вилку — бра́ти у міжни́к.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Брать, ся = бра́ти, ся. — Добре тому дати, хто не хоче брати, а той, хто бере, як по душі дере. н. п. — Не за своє дїло не бери ся. н. пр. — Умивай ся, моли ся, та за хлїб бери ся. н. пр. — Брати ся до роботи. — Брать ве́рхъ = го́ру бра́ти, перемага́ти. — Брать въ до́лгъ = позича́ти, на́ бір бра́ти, набира́ти. — Брать сто́рону = заступа́ти ся, става́ти за кого. — Брать я́годы, грибы́ = збірати. — Б. лёнъ, конопли = бра́ти. — За яром брала льон, брала конопельки. н. пр. — Брать съ живо́го и ме́ртваго = дра́ти, лупи́ти (про хабарі). — Берётъ охо́та, ску́ка, печа́ль = бере́ охо́та, сум, жаль і т. д. — Брать примѣ́ръ — диви́тись на ко́го і собі так роби́ти.
Побо́ръ, частіше мн. побо́ры = зди́рство; побі́р, натурою, зб. — хавту́рря. – Побо́ры брать = хавтурова́ти.
Трою́родный брать, т. сестра́ = брат, сестра́ у дру́гих. С. Ш.

Запропонуйте свій переклад