Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «весть»
Шукати «весть» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Весть –
1) вість (р. ві́сти), ві́стка, звість (р. зві́сти), зві́стка.
• Дать весть о себе – пода́ти зві́стку, да́тися чу́ти про се́бе.
• Без ве́сти – бе́звісти. [Пропа́в бе́звісти. Заги́блий (пропа́лий, пропа́щий) бе́звісти];
2) чу́тка, чуття́. [Нема́ й чуття́ про йо́го].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Весть –
1) вість, вістка, звість, звістка;
2) чу́тка, чуття́:
• без вести – безвісти;
• без вести пропал – не знати де подівся; пропав безвісті (у безвість, у безвістях); нема й чутки (чуття, вісті) про кого; бігма чиєї вісті; зник без сліду хто; (грубее) чортма чиєї вісті;
• дать весть о себе – подати (дати) звістку (вістку) про себе; датися чути про себе;
• не весть кто – не знати (не знать) що; невідь-що (казна-що);
• не подавать вестей (пропасть) – збезвіститися;
• плохая весть – недобра звістка;
• подавать весть – давати звістку;
• пропавший без вести – безвісний; пропалий (загиблий, пропащий) безвісти, (исчезнувший) зникла людина;
• радостная весть – радісна (втішна, потішна) [з] вістка (вість);
• худые вести не лежат на месте – лихі (погані) вісті не лежать на місці (Пр.).
[Нема́ й чуття́ про йо́го (АС). Офіціянт — відвідувачу: — Спішу повідомити вас радісну звістку. Я щойно був на кухні, і мені сказали, що ви мали рацію: вам дали не суп, а помиї]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Весть – вість; -сти, ві́стка, -стки.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Весть – вість; вістка; звістка. Без вести – безвісти. Плохая весть – недобра звістка. Дать весть о себе – подати звістку; датися чути про себе. Подавать весть – давати звістку. Без вести пропавший – безвісний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Весть
• Без вести пропал – не знати де подівся; пропав без вісті (у безвість, у безвістях); нема й чутки (чуття, вісті) про кого; бігма чиєї вісті; зник без сліду хто; (згруб.) чортма чиєї вісті. [Пішла мати на базар — чортма її вісті. Н. п.]
• Дать весть о себе – (по)дати (з)вістку про себе; датися чути.
• Не весть кто – не знати (не знать) що; невідь-що (казна-що). [Тут смуток, а вона вигадує невідь-що. Старицький.]
• Радостная весть – радісна (втішна, потішна) (з)вістка (вість).
• Худые вести не лежат на месте – лихі (погані) вісті не лежать на місці. Пр.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Вести, весть, повести –
1) ве́сти, пове́сти, прова́дити;
2) (делать, совершать) – прова́дити, ве́сти, пове́сти;
3) (о дороге) – ве́сти, прямува́ти;
4) (к последствиям) – спричиняти, спричинити на́слідки, спричинятися, спричинитися до на́слідків;
5) (вести себя) – пово́дитися; в. себя по отношению к кому-либо – пово́дитися з ким.
Весть – (з)ві́стка; (молва) – чу́тка, поголо́ска; без -сти – без ві́сти; без -сти пропавший – бе́звісно (без вісти) пропа́лий, загиблий.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Вести, весть — ве́сти, прова́дити; В. бой — прова́дити бій; В. лошадь в поводу — ве́сти коня́ на по́воді; В. лошадь в ровных шенкелях — ве́сти коня́ в рівних шенкеля́х; В. наблюдение — сте́жити; В. огонь — стріля́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вѣсть = вість, ві́стка, звість, зві́стка; чу́тка, поголо́ска, помо́вка. — Та згадай мене, моя стара ненько, та як сядеш у вечері їсти: десь моя дитина, десь моя рідненька, та нема од неї вісти. н. п. — Звість подає, що сестра нездужає. н. к. — Давно щось од него не має нїякої звістки. — Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. н. пр. — Була тая поголоска на всїй Українї альбо хвалка од шляхти. Л. Сам.

Запропонуйте свій переклад