Знайдено 9 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Весть –
1) вість (р. ві́сти), ві́стка, звість (р. зві́сти), зві́стка. • Дать весть о себе – пода́ти зві́стку, да́тися чу́ти про се́бе. • Без ве́сти – бе́звісти. [Пропа́в бе́звісти. Заги́блий (пропа́лий, пропа́щий) бе́звісти]; 2) чу́тка, чуття́. [Нема́ й чуття́ про йо́го]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Весть – вість; -сти, ві́стка, -стки. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Весть – вість; вістка; звістка. Без вести – безвісти. Плохая весть – недобра звістка. Дать весть о себе – подати звістку; датися чути про себе. Подавать весть – давати звістку. Без вести пропавший – безвісний. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Весть
• Без вести пропал – не знати де подівся; пропав без вісті (у безвість, у безвістях); нема й чутки (чуття, вісті) про кого; бігма чиєї вісті; зник без сліду хто; (згруб.) чортма чиєї вісті. [Пішла мати на базар — чортма її вісті. Н. п.] • Дать весть о себе – (по)дати (з)вістку про себе; датися чути. • Не весть кто – не знати (не знать) що; невідь-що (казна-що). [Тут смуток, а вона вигадує невідь-що. Старицький.] • Радостная весть – радісна (втішна, потішна) (з)вістка (вість). • Худые вести не лежат на месте – лихі (погані) вісті не лежать на місці. Пр. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Вести, весть, повести –
1) ве́сти, пове́сти, прова́дити; 2) (делать, совершать) – прова́дити, ве́сти, пове́сти; 3) (о дороге) – ве́сти, прямува́ти; 4) (к последствиям) – спричиняти, спричинити на́слідки, спричинятися, спричинитися до на́слідків; 5) (вести себя) – пово́дитися; в. себя по отношению к кому-либо – пово́дитися з ким. |
Весть – (з)ві́стка; (молва) – чу́тка, поголо́ска; без -сти – без ві́сти; без -сти пропавший – бе́звісно (без вісти) пропа́лий, загиблий. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
Вести, весть — ве́сти, прова́дити; В. бой — прова́дити бій; В. лошадь в поводу — ве́сти коня́ на по́воді; В. лошадь в ровных шенкелях — ве́сти коня́ в рівних шенкеля́х; В. наблюдение — сте́жити; В. огонь — стріля́ти. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Вѣсть = вість, ві́стка, звість, зві́стка; чу́тка, поголо́ска, помо́вка. — Та згадай мене, моя стара ненько, та як сядеш у вечері їсти: десь моя дитина, десь моя рідненька, та нема од неї вісти. н. п. — Звість подає, що сестра нездужає. н. к. — Давно щось од него не має нїякої звістки. — Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. н. пр. — Була тая поголоска на всїй Українї альбо хвалка од шляхти. Л. Сам. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)