Знайдено 14 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Выха́живать, вы́ходить –
1) вихо́джувати, ви́ходити [По всіх степо́чках ви́ходила. Ходи́в два дні, а ви́ходив дві копі́йки], (сов.) ви́тупати. [Наси́лу ви́тупали в ньо́го, щоб дозво́лив]; 2) (больного) догляда́ти, ви́глядіти. |
Выходи́ть, вы́йти, вы́тти, вы́дти –
1) вихо́дити (вихожа́ти) [Не вихожа́є з ха́ти. Куди́сь-же той яр вихо́дить. Буди́нок вихо́див у садо́к вели́ким рундуко́м], сов. ви́йти, піти́; виступа́ти. • Вы́йти с трудом – сов. ви́дибати, ви́дибуляти; (хромая) ви́шкандибати; (шаркая ногами) ви́човгати; (пятясь) ви́задкувати; (украдкой) ви́крастися; (толпой) виро́юватися, ви́роїтися, сипну́ти; (из воды) ви́брести, -ся; (из вагона) ви́сісти. • Прошу вы́йти (фамильярно) – про́шу на ви́ступці, (иронич.) проха́ю на ви́кидку. • Не выходи́ть из головы – не схо́дити з голови́. • Вы́йти наружу – проби́тися, ви́ступити (наве́рх), ви́явитися. • Вы́йти, прорубив отверстие – проруба́тися, ви́рубатися зві́дкись; (гуськом) ви́сотатися; (из употребления) виво́дитися, ви́вестися; (из затруднения) ви́рятуватися; (из границ) перейти́ за ме́жі, перебра́ти (вся́кої) мі́ри. • Выходи́ть, вы́йти из себя – аж із шку́ри вила́зити (ви́лізти), із се́бе пну́тися, аж на мі́сці циба́ти, аж нетя́митися; (из детского возраста) з діте́й (з дитя́чих літ) вихо́дити. • Вы́йти в жизнь – ви́йти між лю́ди; (за́муж) віддава́тися, відда́тися, піти́ за́між за ко́го, сов. одружи́тися з ким, ви́датися за ко́го, зашлю́битися з ким; (из яйца) ви́лупитися; 2) схо́дити. [У нас бага́то хлі́ба схо́дить]. • Вы́шло всё – (вже́) по всьо́му. • Вы́шли все деньги – по всіх гро́шах. • У меня вы́шло что – (диал.) я ви́велася з чо́го; 3) вы́йти каким – вда́тися, прида́тися. [Таки́й уже вдавсь пога́ний. Па́ска у нас хоро́ша придала́ся. На́ймичку собі́ прийняла́, та й до́бра ді́вчина придала́ся (Г. Барв.)]. • Ничего хорошего из тебя не вы́йдет – добра́ (пуття́) з те́бе не бу́де. • У меня вы́шло хорошо = мне удалось – я вдав до́бре. [У росія́н сати́ру найкра́ще вдав нові́тній письме́нник Салтико́в-Шедрі́н (Єфр.). Сла́бше вдає́ він за́клики до боротьби́ (Єфр.)]; 4) безл. – вихо́дити, вихо́дитися, ви́йтися. [Пішли́, аж не так ви́йшлося]. • Выхо́дит – вихо́дить; (следовательно) о́тже, (следует думать) випада́є. [Випада́, що всі тро́є були́ дурні́, а вона́ розу́мна]. • Вы́шло, как я говорил – на моє́ сло́во впа́ло, на моє́ ви́йшло; 5) выходи́ть на картах (при гаданьи) – випада́ти; 6) хим. – добува́тися, видава́тися. |
Вы́ходить – ви́ходити. [Одда́й – рука́ми, а не ви́ходиш нога́ми]. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ВЫХА́ЖИВАТЬ; ВЫ́ХОДИТЬ оказ. ви́тупати. |
ВЫХОДИ́ТЬ ще йти [не выходить из головы́ не йти з голови́], (з гурту) виступа́ти, (з авта) висіда́ти, (гуртом звідкись) образ. висіва́тися; (з халепи) вив’я́зуватися, (А з Б) утво́рюватися, (= вдаватися) витанцьо́вуватися; выходить в запа́с перен. схо́дити зі сце́ни; выходить в трубку с/г іти́ в сто́вбур; выходить за преде́лы дозво́ленного /выходить из пределов дозво́ленного/ переступа́ти межу́; выходить за преде́лы допусти́мого зашка́лювати; выходить за ра́мки не трима́тися в ме́жах; выходить из берего́в залива́ти береги́, розлива́тися; выходить из грани́ц (прили́чия) ще перебира́ти мі́ру; выходить из затруднения ще дава́ти собі́ ра́ду; выходить из положе́ния вив’я́зуватися з ха́ле́пи; выходить из ра́мок (прили́чия) переступа́ти межу́ (присто́йности); выходить из себя́ вихо́дити з рівнова́ги, міни́тися, тра́тити терпе́ць, підсил. нетя́митися; выходить из стро́я перен. вихо́дити з ладу́, вибува́ти з ладу́; выходить из терпе́ния фраз. нетерпели́витися; выходить нару́жу виплива́ти наве́рх, виплива́ти на по́ве́рхню, фраз. випира́ти; выходить на просто́р заплива́ти на ши́рші во́ди; выходить на свет (з пітьми) випрозо́рюватись; не выходить из головы́ рої́тись в голові́, засі́сти у голові́, засі́сти кілко́м у голові́, стоя́ти на ду́мці; не выходить из-под чъего влия́ния трима́тися чиєї спідни́ці; выходя́щий що вихо́дить тощо, ста́вши вихо́дити, зму́шений /(твір) заплано́ваний/ ви́й ???, прикм. вихідни́й, оказ. виходо́вий, образ. на ви́ході, на поро́зі, уже в дверях; выходя́щий за ра́мки незда́тний трима́тися в ме́жах; выходящий из мо́ды деда́лі ме́нше мо́дний; выходящий в отста́вку вже ско́ро відставни́к; выходящий в свет гото́вий ви́йти дру́ком; выходящий в тру́бку с/г стрілко́ваний, що пішо́в у сто́вбур; выходящий из берего́в розли́ваний, у водопі́ллі; выходящий из грани́ц прили́чия деда́лі непристо́йніший; выходящий из дове́рия /выходящий из употребле́ния/ щора́з менш дові́рений /вжи́ваний/; выходящий из-под пера́ кого пи́саний ким; выходящий из подчине́ния деда́лі менш підле́глий; выходящий из положе́ния зда́тний ви́в’язатися (з ха́ле́пи), прикм. пора́дливий /зарадливий/, ім. в’юн; выходящий из терпе́ния него́дний бі́льше терпі́ти; выходящий на двор надві́рній; выходящий на пе́нсию майбу́тній пенсіоне́р; выходящий нару́жу зовнішній, надві́рній, (факт) вже несекре́тний; выходящий сухи́м из воды́ маста́к вихо́дити сухи́м з води́; из ря́да вон выходящий до́сі ще неба́чений /незна́ний/, що перехо́дить всі ме́жі, оказ. аж он яки́й; не выходящий из преде́лов /не выходящий за преде́лы/ чего (про місце) розташо́ваний у ме́жах чого, (про поняття) зда́тний трима́тись у межах чого; выходящая за́муж одру́жувана, відда́вана, молода́, на поро́зі за́міжжя; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Выхаживать, выходить – вихо́джувати, -джую, -джуєш, ви́ходити (ви́ходжу, ви́ходиш). |
Выходить, выйти – вихо́дити, -джу, -диш, ви́йти (ви́йду, ви́йдеш). |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Выходить – виходити. Выходить наружу – виявлятися, пробиватися, виступати (наверх). Выходить из себя – аж із шкури вилазити: із себе пнутися; аж нестямитися. Выходит – виходить; (следовательно) – отже; (следует думать) – випадає. Вышло по-моему, как я говорил – на моє вийшло; на моє слово спало. Вышли (у меня) все деньги – (я) витратився з грошей. Из этого ничего не выйдет – нічого з того не буде. Вышло все – (вже) по всьому. У меня вышло хорошо (мне удалось) – я вдав добре. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Выходить, выйти – вихо́дити, ви́йти; • в., хим. – добува́тися, добу́тися. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Выходить
• Выйти в тираж (перен.) – вийти в тираж; утратити значення (вагу, популярність); зійти (з’їхати, перевестися) нінащо; (образн.) випасти з коня (з сідла); був колись горіх, а тепер свистун; були і в кози роги. • Выходит – виходить (випада); отже. [То це, виходить, він, по-твоєму, продав отчизну й віру? Довженко. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний. Сл. Гр. Отже, й за це — варто віддати життя? Смолич.] • Выходит, выйдет польза, прок и з кого, из чего – буде користь (пуття, щось путнє) з кого, з чого. [Серце моє кров’ю обливається, як я подумаю, що з тебе нічого путнього не буде!.. Тобілевич.] • Выходит случай (разг.) – трапляється (лучається) нагода (іноді оказія). [А тут і нагода трапилась. Суходольський.] • Выходить, выйти в люди – виходити, вийти (вибиватися, вибитися) в люди. [Мати всюди однакова мати. Коли розумна й щира, то й діти вийдуть в люди, хоч попідтинню. Шевченко.] • Выходить, выйти замуж за кого (разг.) – виходити, вийти [заміж] за кого; віддаватися, віддатися (іти, піти заміж) за кого; дружитися, одружитися (братися, побратися, застар. пойнятися) з ким; видаватися, видатися за кого; (образн.) зав’язати голову; покривати, покрити косу. [Мати вийшла заміж за Вербу, й сестри живуть при вітчимі. Тобілевич. Як вийду за тебе, — зостануся нещасна. Сл. Гр. Так хто таке коли чув, щоб вільна козачка за кріпака віддавалася! Вовчок. Ще додам, що прізвисько моє тепер Квітка-Основ’яненко, бо я сього літа пішла заміж. Українка. Інна, певно, зважила на це та на його непохитне велике почуття до неї й одружилася з поетом. Кротевич. Не сподівались, щоб старого Хмари дочка та з кріпаком пойнялася! Вовчок. Зав’язала головоньку, — не розв’яжу довіку. Сл. Гр. Я ж не буду, козаченьку, коси покривать. Сл. Гр.] • Выходить, выйти за пределы, из пределов чего – виходити, вийти за межи чого; переходити, перейти (за) межі чого; заходити, зайти за край; переходити, перейти (перебирати, перебрати) через край; (образн. давн.) передати куті меду. [Його поведінка переходить усякі межі. Багмут.] • Выходить, выйти из головы, из памяти, из ума – виходити, вийти з голови, з пам’яті, випадати, випасти з голови (думки, пам’яті); викидатися, викинутися з пам’яті. [Одна думка: за віщо я з братом посварився? не виходить з голови!.. Тобілевич. Вона ніколи в мене з пам’яті не виходила, і довіку не вийде. Кониський.] • Выходить, выйти из детского возраста – Див. возраст. • Выходить, выйти из доверия, из веры – утрачати, утратити довір’я (довіру), віру чию. • Выходить, выйти из затруднения – виходити, вийти з трудного (із скрутного) становища (із скруту, з труднощів); поборювати, побороти труднощі; вирятовуватися, вирятуватися, викручуватися, викрутитися; (образн.) виходити, вийти з тісного кута. [Леся зуміє й надалі вийти з усіх труднощів, коли б навіть і залишилася в житті без нього, одна з Грицьком. Кротевич.] • Выходить, выйти из моды – виходити, вийти з моди; змодитися. [Сі декламації, мій пане, зайві, Трагедія класична вийшла з моди. Українка. Кажуть ось доярки, що в коханні треба бути обачною, обережною, що треба вміти повестися так, щоб не зманитись, не обриднути… Гончар.] • Выходить, выйти из окружения – пробиватися, пробитися (виходити, вийти) з оточення. • Выходить, выйти из себя – гніватися, розгніватися; розпалюватися, розпалитися; дратуватися, роздратуватися; лютувати, розлютуватися; утрачати, утратити самовладання; [аж] нетямитися, нестямитися, знетямитися; (іноді) безсебитися; збезсебитися; аж із себе (із шкури) вилазити, вилізти; із себе пнутися; (іноді розм.) аж на місці цибати. [Розпалився Ільмаринен, Той коваль, одвічний майстер, Рот розкрив, чоло понурив, І волосся розкуйовдив. Тимченко, перекл. з «Калевали».] • Выходить, выйти из строя – виходити, вийти з ладу; вибувати, вибути з ладу (з роботи); (військове) виходити, вийти із строю; утрачати, утратити боєздатність. [Юрій Іванович посвідчив, що молотарка надовго вибула з роботи… Гордієнко.] • Выходить, выйти из терпения – утрачати, утратити терпіння; терпець уривається, у(ві)рвався кому; не стерпів хто; нетерпеливиться, знетерпеливився хто; не стає, не стало терпцю кому, в кого. [Піднялася вся нація, бо урвався терпець народу… Довженко. Не вважаючи на дідову обіцянку, перевіз не прибував. Люди нетерпеливились. Коцюбинський. Терпіла, терпіла, а далі й терпцю не стає!.. Коцюбинський.] • Выходить, выйти из употребления, из обычая – виходити, вийти з ужитку; виводитися, вивестися, більше не вживатися; перестати вживатися. [Се було колись, та вже вивелось. Сл. Ум.] • Выходить, выйти кем-либо (доктором, учителем…) – виходити, вийти на кого; учитися, вивчитися на кого. • Выходить, выйти навстречу кому – виходити, вийти назустріч кому ((лок.) устріть кого); виходити, вийти проти кого. [Гнат постояв трохи з тіткою Мотрею, що й собі вийшла проти череди. Коцюбинський.] • Выходить, выйти наружу – виходити, вийти (виступати, виступити) наверх (назверх, наяв); виявлятися, виявитися; (образн.) вилізло шило з мішка. [Правда як олива — завжди наверх вийде. Пр. Ага, ось воно й вилізло шило з мішка. Коцюбинський.] • Выходить, выйти на самостоятельную дорогу – виходити, вийти на самостійний шлях (на власну дорогу); (розм.) ухопити (набігти) своєї тропи; знайти свою путь (свою стать); ступати, ступити на свою життєву путь. [Кортіло звернутись до них, як до молодих, що тільки-тільки ступають на свою життєву путь. Смолич.] • Выходить из годов, из лет – виходити з літ (років, віку). [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. Номис.] • Выходить из повиновения – переставати слухатися (коритися); виходити з покори (послуху). • Выходить из-под опеки, из-под влияния – виходити (вибиватися) з-під опіки, з-під впливу. • Выходить на пенсию, в отставку – виходити (податися) на пенсію, виходити у відставку (на спочинок). • Вышел сухим из воды – вийшов сухим з води; легко (дешево) відбувся; Ускочив і вискочив. Пр. Його і в корці не піймаєш. Пр. • Книга вышла в свет – книжка (книга) вийшла, (іноді) вийшла в світ. [Незабаром пришлю вам своє оповідання «Для загального добра», яке вийшло окремою книжечкою. Коцюбинський.] • Не выходит из головы у кого – не йде (не сходить, не виходить) з думки (з думок, з голови, з тями) кому, в кого; стоїть на думці (гадці) кому. [З думки мені не йде братова біда. Вовчок. Глибоко запала у його серце та чудова дівчина, з голови не йде, тільки об їй і дума і гада. Стороженко. Ті слова не сходили йому з тямки, крутилися в його думках, мов сичання змії… Франко. Вона, все вона мені лиш на гадці, вона перед очима, вона — куди гляну. Федькович.] • Не выходить из долгов – не вилазити з боргів (довгів); довги довгами сплачувати; старі довги (борги) новими латати. [Він з боргів не вилазить. Пр. Виборні хто? Або дукарі, або ті, що беруть касу, позику, з боргів не вилазять, за старшину шарують, задобрюються. Гордієнко.] • Не выходить из какой-либо одежды – не вилазити з якої одежі. [От «досада», що і тут якось холодно. Та я й не вилажу з сукняної одежі. Українка.] • Окно, дверь выходит в сад – вікно, двері — у сад; дім (хата, кімната) вікном (вікнами), дверима — до саду (у сад). [Кімната маленька, затишна, вікном у садочок. Васильченко.] • Река выходит, вышла из берегов – рі(ч)ка виступає, виступила (виходить, вийшла) з берегів; рі(ч)ка береги заливає, залила (затоплює, затопила). |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Выходить, выйти – вихо́дити, вийти, виступа́ти, виступити; в. без убытков – вихо́дити, вийти не втра́тившись (невтра́тно); в. из вагона – висіда́ти, висісти, вихо́дити, вийти; в. из затруднения – побо́рювати, поборо́ти тру́днощі; в. из употребления – виво́дитися, вивестися, (вихо́дити, вийти) з ужитку. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Выходить, выйти — вихо́дити, ви́йти, вируша́ти, ви́рушити. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Выха́живать, вы́ходи́ть = 1. вихо́жувати, вихожа́ти, вихо́дювати, вихо́дити. — Він не виходить з хати. 2. ви́клопотати, ви́тупати. — На силу витупали в його, щоб дозволив. 3. д. Возрасти́ть, Вы́няньчить. 4. ви́ходити, ви́никати, обходи́ти. — Скрізь ви́ходив. |
Выходи́ть, вы́йти = вихо́дити, вихожа́ти, ви́йти. — Выходи́ть изъ употребле́нія, изъ обы́чая = виво́дити ся. — Се було колись, та вже вивело ся. — Выходи́ть изъ о́бщества = вибува́ти. С. Л. (Д. Вы́йти.). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)