Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 74 статті
Шукати «голуб*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Голубе́ль, см. Голуби́ка.
Голубё́нок – голубеня́ (р. -я́ти, мн. голубеня́та), голуб’я́ (р. -я́ти, мн. голуб’я́та), голубеня́тко, голубеня́точко, голуб’я́тко, голуб’я́точко.
Голу́бенький – голубе́нький, голубе́сенький, блаки́тне́нький, блакитне́сенький.
Голубе́ть – голубі́ти, блакитні́ти.
Голубе́ц –
1) (краска) синь (р. -ни), си́нява;
2) (гриб Agaricus violaceus) синю́ха, синя́к;
3) бот. – соки́рки́, польові́ соки́рки́, комаро́ві но́сики, череви́чки;
4) (род копчика) кі́бець (р. кі́бця), голуб’я́тник;
5) см. Го́лбе́ц.
• Голубцы́ (кушанье) – голубці́ (р. -ці́в).
Голубизна́ –
1) блаки́ть (р. -ти), блаки́ття,
2) блаки́тність (р. -ности).
Голуби́ка, бот. (Vaccinium uliginosum) – голубе́ць, дурни́ця, лохи́ня, лохачі́, піяки́, глухи́ня.
Голуби́ный – голуб’я́чий, голуби́ний.
Голу́бить – голу́бити, милува́ти, любува́ти, пе́стити, пе́стувати кого́. [Він її́ цілу́є, він її́ любу́є (Чуб.)].
Голуби́ть – голуби́ти, сини́ти.
Голуби́ца –
1) см. Голу́бка;
2) см. Голубе́ль;
3) см. Го́лбе́ц.
Голуби́чник – голубе́ць (куст). См. Голуби́ка.
Голу́бка –
1) голу́бка (ум. голу́бонька, голу́бочка);
2) (ласковое название) голу́бка, голу́бонька, га́лочка, га́лонька, го́рлиця, го́рличка.
Голубо́ – го́лубо, блаки́тно.
Голубова́тый – голубе́нький, блакитня́[а́]вий.
Голубогла́зый – блакитноо́кий, синьоо́кий.
Голубо́й –
1) блаки́тний, голуби́й, ясноси́ній.
• Голубо́й цвет – блаки́тний, голуби́й ко́лір, блаки́тна ба́рва, блаки́ть (р. -ти).
• Голубы́м цветом цвести – го́лубо цвісти́.
• Голубо́й лютик – каса́тка;
2) попела́стий, попеля́стий. [Попела́стий віл].
Голубо́к –
1) см. Го́лубь, Голубки́ (любящаяся чета) – голуб’я́та, лю́ба па́ра (па́рка, па́ронька, па́рочка). [Що ді́вчина та коза́к – лю́ди ка́жуть: па́рка];
2) бот. (Aquilegia vulgaris) – голубки́, дзвіно́чки, о́рлики, оксами́т.
Голубо́чек, см. Го́лубь.
Голу́бушка –
1) голу́бонька, голу́бочка, голуби́ця;
2) (ласкат. название женщины – те же слова (п. 1), а кроме того) голу́бка, го́рлиця, го́рличка, га́лочка, га́лонька, ри́бка, ри́бонька, ри́бочка, рибчи́на, лю́ба, се́рце (общ. р.), небо́га. [Ви́йди, дівчи́но, ви́йди, рибчи́но].
Голу́бчик –
1) см. Го́лубь;
2) (ласк. назв. мужчины) го́луб (с уменьшит., см. Го́лубь), со́кіл (р. со́кола) (со всеми уменьшит.), лебе́дик, лебе́донько (-дочко), се́рце (с уменьшит.).
• Голу́бчики (= милые) – небожа́та, лебе́дики и пр.; см. Го́лубь. [Прости́ мені́, мій го́лубе, мій со́коле ми́лий (Шевч.). Мій та́точку, мій лебе́дочку! Ді́тки́ мої́ голуб’я́та!].
Го́лубь – го́луб (р. -ба), ум. голубо́к, -бо́чок, голубе́ць (р. -бця́), голу́бчик, голу́бчичок, голубо́нько.
• Го́лубь каменный, сизый (Columba livia) – ди́кий го́луб, дика́р.
• Дикий го́лубь (Columba turtur) – го́рлиця.
• Го́лубь лесной (C. palumbus) – при́путень.
• Го́лубь гонный, чистый – ту́рман.
• Го́лубь воркун (Columba tumpanisans) – ту́ркіт (р. -кота).
• Го́лубь мохноногий – космоні́жка, шурпа́тий го́луб.
• Го́лубь зобатый – горла́ч, горля́к; (по масти) світля́к, біля́к, сиза́к (сизый). Срв. Голу́бчик.
Голубя́тина – голуб’я́тина, голуб’я́че м’я́со.
Голубятник –
1) (человек или хищная птица) голуб’я́тник;
2) (голубятня) голубни́к, ум. голубничо́к (р. -чка́).
Голубя́тница – голуб’я́тниця.
Голубя́тничать –
1) вико́хувати голубі́в;
2) голуб’ятникува́ти.
Голубя́тня – голубни́к, ум. голубничо́к (р. -чка́).
Голубя́чий, см. Голуби́ный.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ГОЛУБИЗНА́ образ. волошко́вість, блаки́т чол.р.
ГОЛУБО́Й, голубы́м цве́том (цвісти) го́лубо.
ГОЛУ́БЧИК укр. голубо́к, голубо́чок, голуб’я́тко, зверт. го́лубе!;
голубки голуб’я́та, фаміл. га́врики.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Голубь – го́луб, -ба; (дикий) го́рлиця, -ці.
Голубенок – голубеня́ (род. голубеня́ти).
Голубеть – блаки́тніти, -нію, -нієш.
Голубец (кушанье) – голубе́ць, -бця́.
Голубизна – блаки́ть, -ті.
Голубиный – голуби́ний, -а, -е.
Голубка – голу́бка, -ки; (дикая) го́рлиця, -ці.
Голубоватый – блакитня́вий, -а, -е.
Голубоглазый – блакитноо́кий, синьоо́кий, -а, -е.
Голубой – блаки́тний, -а, -е.
Голубушка – голу́бонька, -ньки, го́рличка, -ки; -бчик – го́луб, -ба, голу́бчик, -ка.
Голубятина – голуб’я́тина, -ни.
Голубятник –
1) (о человеке) голуб’я́тник, -ка, голуб’я́р, -ра́;
2) (хищная птица, пускаемая на голубей) голуб’я́тник, -ка;
3) (место для голубей) голубни́к, -ка́.
Голубятня, см. Голубятник 3).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Голубой – блаки́тний.
Голубоватый – блакитня́вий.
Голубятня, стр. – голубни́к (-ка).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Голубой
• Голубая кровь (перен. ирон.) – блакитна (голуба) кров; панська (шляхетська) кров; панського (шляхетського) роду (коліна, зневажл. кодла).
• Голубой день – ясний (безхмарний) день.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

голубо́й блаки́тний, голуби́й

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Голубиный — голуби́ний; Г. почта — голуби́на по́шта.
*Голубой — блаки́тний.
Голубь — го́луб, -ба.
Голубятня — голубни́к, -ка́.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Голубе́ль, рос. Vaccinium uliginosum L = голубе́ць, дурни́ця, лохи́на, лохачі́, піяки́ (укр.), глухи́ня (гал.). С. Ан.
Голубёнокъ = голубя́, голубя́тко, голубиня́, тко.
Голубе́цъ = 1. синь, си́нява. (С. Пар.). 2. гриб Agaricus violaceus = синю́ха, синя́к. С. Ан. 3. рос. д. Башмачки. 4. кі́бець, голубя́тник. 5. д. Го́лбе́цъ. 6. тане́ць і тано́к (народний).
Голуби́зна́ = блаки́т, блаки́ття. С. Л. Ш.
Голуби́ка = д. Голубе́цъ 2.
Голуби́ный = голу́бя́чий. С. Аф. — Голубячі яйця.
Голу́бить = голу́бити, милова́ти.
Голуби́ть = голуби́ти, сини́ти.
Голуби́ца = 1. голу́бка. 2. д. Голбе́цъ. 3. д. Голубе́ль.
Голу́бка = 1. голу́бка, здр. голу́бонька, голу́бочка. С. Аф. 2. голу́бка, голу́бочка, го́рлиця, го́рличка, га́лочка. — Ой чого ти зажурилась, голубка сизенька? н. п. — Ой дївчина горлиця до козака горнеть ся. н. п. — Чорнявая, чорнобривая, галочка моя! н. п.
Голубова́тый = голубе́нький.
Голубогла́зый = синєо́кий.
Голубо́й = голуби́й, блаки́тний (С. Аф. З. Ш.), блава́тний. — На конику вороному, сам у жупанї голубому. н. п. — А по над всїм блакітне небо сталось і сонце йшло, та хутору сьміялось. Б. Щ. — Як небо блакітне — нема йому краю, так душі почину і краю не має. К. Ш.
Голубо́къ = 1. голубок, голу́бчик. 2. д. Акле́й.
Голу́бушка = д. Голу́бка.
Го́лубь, пт. Columba = го́луб. — Го́лубь лѣсно́й, С. palumbus = при́путень. — Припутень воркує. О. Мор. — Дикій го́лубь, С. turtur = го́рлиця. — Г. ди́кій ка́менный, С. livia = ди́кий го́луб, дика́рь. Голубь го́нный, чи́стый = ту́рман. С. Ш. — Г. ворку́нъ, С. tympanisans = ту́ркот. — Ходить туркот волохатий. С. Ш. — По масті: сьвітля́к, сива́к, біля́к.
Голубѣ́ть = голубі́ти. — Та і небо скрізь, як глянеш — ясно голубіє. Аф.
Голубя́тина = голубя́тина.
Голубя́тникъ = 1. голубя́тник. 2. голубни́к. С. Аф.
Голубя́тня = голубни́к.