Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «держать»
Шукати «держать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Держа́ть, -ся, де́рживать, -ся – держа́ти, -ся, трима́ти, -ся. [Вона́ держи́ть мою́ ру́ку. А він – держи́ться мене́, як сліпи́й повода́таря. Як соба́ка стері́г ха́ту, то його́ й трима́ли].
• Держа́ть себя – держа́ти себе́, пово́дитися, трима́тися. [Люби́ла чепури́тися й держа́ла себе́ ду́же чи́сто. До́вго він навча́в їх, як ма́ють пово́дитися в гости́ні (Крим.). Трима́лася ду́же такто́вно].
• Важно, гордо держа́ть себя – пово́дитися пи́шно, пиша́тися, гонорува́ти, -ся, зго́рда трима́тися, (насмешл.) пиндю́читися. [Так-то вже гонору́є: про́стому чолові́кові і руки́ не пода́сть].
• Держа́ть кого в руках, в своей власти – ма́ти (держа́ти, трима́ти) кого́ в ла́пах, у жме́ні, в кулаці́.
• Держа́ть наготове – держа́ти напогото́ві, насторожи́ти що. [Гайдама́ка стої́ть, насторожи́вши спи́са].
• Держа́ть правее – бра́ти цабе́, право́руч.
• Д. левее – бра́ти цоб (соб), ліво́руч.
• Держа́ть временно – переде́ржувати кого́, що.
• Держа́ть чью сторону – держа́ти (тягти́) ру́ку за ким, стоя́ти за ким, за ко́го.
• Держа́ться вместе – гу́рту (ку́пи) трима́тися, ку́питися.
• Держа́ться за одно – трима́ти з ким, в оди́н гуж тягти́ з ким.
• Держа́ть слово – доде́ржувати сло́ва, бу́ти кріпки́м на сло́во.
• Держа́ться твёрдо, стойко – кріпи́тися. [Кріпи́ться, як ди́ня на моро́зі].
• Держа́ть в памяти – в тя́мці ма́ти.
• Держа́ться своего – не ки́дати(ся) свого́, доде́ржувати свого́.
• Держа́ться на стороже, на чеку – ма́тися на ба́чності, бу́ти сто́рожко з ким.
• Де́ржанный – де́ржаний, три́маний.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДЕРЖА́ТЬ ще ма́ти в рука́х, фраз. ма́ти [держать куре́й мати куре́й];
держать в когтя́х трима́ти в ла́пах;
держать в кулаке́ ма́ти у жме́ні;
держать в ку́рсе чего ще інформува́ти про що;
держать в па́мяти пам’ята́ти;
держать в повинове́нии что трима́ти в поко́рі, ма́ти го́ру над чим;
держать в по́ле зре́ния ма́ти на о́ці, не спуска́ти з о́ка, ма́ти в по́лі зо́ру;
держать в стра́хе тероризува́ти;
держать в тиска́х трима́ти в шо́рах;
держать в уме́ /держать в голове́/ ма́ти на ду́мці;
держать ка́мень за па́зухой носи́ти ка́мінь за па́зухою, ма́ти ка́мінь за па́зухою;
держать курс на что прямува́ти до чого;
держать на почти́тельном расстоя́нии не підпуска́ти забли́зько;
держать нос по́ ветру чу́ти, ві́дки ві́тер ві́є;
держать отве́т пе́ред кем ста́ти на суд пе́ред ким;
держать пари́ іти́ в закла́д, діял. би́ти парі́;
держать под каблуко́м трима́ти під панто́флею;
держать под наблюде́нием фаміл. трима́ти на му́шці;
держать под стекля́нным колпако́м здува́ти порохи́ з;
держать речь ма́ти сло́во, промовля́ти;
держать себя́ забут. пове́стися [как лу́чше держать себя як лі́пше повестися];
держать себя́ в рука́х ще трима́ти себе́ в шо́рах;
держать сове́т ра́дити ра́ду;
держать у́хо во́стро начува́тися;
держать у́шки на маку́шке огляда́тися на за́дні коле́са;
держать хвост трубо́й трима́ти хвіст бу́бликом, трима́ти хвіст уго́ру;
держать язы́к на при́вязи наки́нути вузде́чку на язи́к;
держи́ карма́н (ши́ре)! ще сподіва́йся!, держи́ в оби́дві жме́ні!, прибл. знайшо́в дурни́х!, (та) де́ там!;
держи́-лови́! держи́-хапа́й!;
держа́щий що /мн. хто/ трима́є тощо, зви́клий тримати, зда́тний /призна́чений/ утри́мати, держа́тель, книжн. трима́ч, прикм. фраз. підтримко́вий, держки́й, образ. з чим у рука́х [держащий свечу́ із сві́чкою в руках], складн. заставоде́ржець [держащий зало́г заставоде́ржець], держи́дерево [держи́дерево], стил. перероб. трима́ючи, вхопи́вши руко́ю, взя́вши в ру́ку, взя́вши під свою́ вла́ду;
держащий в когтя́х що трима́є в ла́пах;
держащий в кулаке́ ма́ючи у жме́ні;
держащий в ку́рсе чего що дає́ зна́ти про що;
держащий в секре́те зда́тний утри́мати в секре́ті;
держащий в стра́хе зда́тний стероризува́ти;
держащий в уме́ з ду́мкою;
держащий ка́мень за па́зухой з ка́менем у па́зусі;
держащий курс на = держащий путь в;
держащий на при́вязи зви́клий трима́ти на припо́ні;
держащий на приме́те що ма́є на прикме́ті;
держащий пари́ оказ. заклада́йло;
держащий под каблуко́м що має під панто́флею;
держащий под карау́лом взя́вши під ва́рту;
держащий под стекля́нным колпако́м що здува́є порохи́ з;
держащий по́рох сухи́м гото́вий до бо́ю;
держащий путь в подорожа́нин до, на шляху́ до;
держащий ру́ку чью гото́вий тягти́ ру́ку за ким;
держащий себя́ в рука́х за́вжди стри́маний /зі́браний/, зда́тний трима́ти себе́;
держащий сло́во госпо́дар сло́ва, держки́й на сло́во;
держащий ша́шку на́голо з ого́леною ша́блею;
держащий экза́мен = экзаменующийся;
высоко́ держащий зна́мя з ви́соко підне́сеним пра́пором;
держа́вший ОКРЕМА УВАГА;
ПОДЕ́РЖАННЫЙ (прилад) не нови́й, (уже) вжи́ваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Держать – держа́ти, -жу́, -жиш, трима́ти, -ма́ю, -ма́єш; держать речь – промовля́ти, -ля́ю, -ля́єш; держать пари – йти в закла́д; -ться – держа́тися, трима́тися.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Держать, -ся – тримати, -ся; держати, -ся. Держать себя – поводитися; триматися. Держать экзамен – складати іспит. Держать наготове – тримати, держати напоготові. Временно держать у себя – передержувати кого, що. Держать пари – закладатися; битися об заклад іти, заходити в заклад. Держаться вместе – гурту, купи триматися; купитися. Держаться за одно – тримати за ким; в один гуж тягти з ким. Держаться стойко, твердо – міцно триматися, кріпитися. Держаться на стороже – матися на бачності; бути сторожко з ким. Держаться своего – додержувати свого; не видати, -ся свого. Держать слово – см. Слово. Держать в ежовых рукавицах – в тісних руках держати.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Держать – держа́ти, трима́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Держать
• Важно, гордо держать себя – поводитися пишно; пишатися (іноді гонорувати); згорда триматися; (глузл. зниж.) бундючитися (пиндючитися).
• Держать в ежовых рукавицах кого (разг.) – тримати (держати) в [тісних, цупких] шорах (у лабетах, у лещатах) кого.
• Держать влево – ліворуч брати; (розм.) брати соб.
• Держать в памяти – мати у тямці (у пам’яті); зберігати в пам’яті; пам’ятати; (розм. давн.) мати на пеньку.
• Держать вправо – брати праворуч; (розм.) брати цабе.
• Держать в руках кого – мати (тримати, держати) кого в руках (у жмені, у кулаці, негат. у лапах); до рук прибрати кого; тримати (держати) на поводі (на припоні) кого.
• Держать в тайне – тримати (держати) в таємниці (в секреті); таїти. [Таїла від Бога, та чортові сказала. Пр.]
• Держать в чёрном теле кого – не дбати за (про) кого; занедбувати, занедбати (занехаювати, занехаяти) кого; тримати (держати) в чорні кого.
• Держать дело под сукном – зволікати (відкладати) справу; (іноді) тримати (держати) справу під сукном.
• Держать курс на что – тримати (держати) курс на що; прямувати на що; іти, плисти (пливти) у напрямі на що.
• Держать на уме – мати на думці (на мислі).
• Держать нос по ветру (перен.) – тримати (держати) носа за вітром; ловити носом, куди вітер віє (дме); чути (дивитися), звідки вітер віє.
• Держать пари – іти в заклад; закладатися (іноді заставлятися); битися у (об) заклад.
• Держать порох сухим (перен.) – тримати (держати) порох сухим; бути напоготові.
• Держать путь – простувати (прямувати); іти, їхати; верстати путь (дорогу).
• Держать речь – промовляти, виголошувати промову; мати слово.
• Держать руки по швам – стояти струнко.
• Держать руку, сторону кого (перен.) – тягти руку за ким; тягти за кого; бути на боці кого (на чиєму боці); тримати з ким; стояти за ким, за кого; (іноді образн.) перевестися на чий розум.
• Держать себя – поводитися.
• Держать себя опрятно – ходити чепурно (охайно); бути охайним (чепурним).
• Держать слово – додержувати слова; бути кріпким на слово.
• Держать совет – радитися; раду радити; (давн.) радувати.
• Держать экзамен – складати (тримати) іспит (екзамен).
• Держи карман шире! (разг. шутл.) – підставляй поли!; наставляй ширше кишеню!; дам, дам — коли б лише здоров зносив!; дідька лисого!; чорта з два!; не дочекаєшся!; завтра з мішком!
• Держи ухо востро (разг.) – пильнуй; будь обережний (обережним); бережися (стережися); будь насторожі; гляди-но; (образн.) на задні колеса оглядайся.
• Ешь борщ с грибами, держи язык за зубами – їж борщ з грибами, держи язик за губами. Пр. їж зубами, а придержуй губами. Пр. Держи язик за зубами (на зашморзі). Пр. Мовчи та годуйсь. Пр. Дивись, мовчи, а своє роби. Пр. Мовчи та мак товчи; мовчанка не пушить. Пр. Щоб з рота й пари не пустив. Пр. Чуй, не чуй, бач, не бач, а мовчи. Пр. Знай та гадай — мудрому досить, цить та диш. Пр. Мовчок: розбив тато горщок, а мати і два, та ніхто не зна. Пр. Не у всі дзвонять. Пр.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Держать, -ся – держа́ти, трима́ти, -ся; д. в свежей памяти – до́бре пам’ята́ти; д. себя – пово́дитися; -ться выжидательно – вичі́кувати; -ться своего (прежнего) взгляда – не кидатися свого́ по́гляду, доде́ржувати (передні́шого) свого́ по́гляду.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Держать — трима́ти, держа́ти; Д. под огнём — обстрі́лювати, держа́ти під вогне́м.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Держа́ть, ся = держа́ти, ся (С. Аф.), трима́ти, ся (С. Л. Ш.); ма́ти. — Держи з заду, бо упаду. н. пр. — На Бога складай ся, а розуму тримай ся. н. пр. — Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб взяв біду з дому. н. пр. — То така правда, як вона кашляє, а припічка тримаєть ся. н. пр. — До Сьвятого Духа тримай ся кожуха. н. пр. — Маємо тримати тую науку, которую нам подали Сьв. Отцї. Б. П. — Треба все мати про запас, — Держа́ть за замко́мъ = під замко́м держа́ти. — Д. въ па́мяти = памята́ти. — Д. въ та́йнѣ = таїти. — Таїла від Бога, та чортові сказала. н. пр. — Д. пари́ = заклада́ти ся, у закла́д, об закла́д би́ти ся. — Він усе закладав ся, та без штанів і зостав ся. н. пр. — Д. на умѣ́ = ма́ти на ми́слї, на ду́мцї. — Скажи, моє серце, що маєш на мислї. н. п. — Д. постъ = постува́ти, пісникува́ти. С. Л. — Д. себя́ = пово́дитись. С. З. — Він добре поводить ся. — Д. себя́ опря́тно = ходи́ти че́пурно, охай́но. — Не жури ся, моя ненько, ходить Ляшок чепурненько. н. п. — Д. совѣ́тъ = ра́дитись, ра́ду ра́дити, радова́ти. (К. Ч. Р.). — Чи там раду радить, як на Турка стати. К. Ш. — Д. чью́ сто́рону = тягти́ за ко́го ру́ку. — Він за його тягне руку. — Держи́ карма́нъ! = чо́рта з два́, за́втра з мішко́м! — Д. правѣ́е, лѣвѣ́е = бери́, верни́ на пра́во, на лїво, цобе́, цоб! — Д. ухо остро́ = гляди́-но, бережи́сь.

Запропонуйте свій переклад


Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)